|
Перемога – одна на всіх
Відбувся урочистий захід «Перемогли разом», що завершив черговий етап соціального проекту “На варті Пам’яті”, присвяченого 64-й річниці Перемоги над фашистськими загарбниками у Великій Вітчизняній війні.
Ініціаторами соціального проекту виступили Українська Спілка ветеранів Афганістану, Всеукраїнська громадська організація “Закінчимо війну”, Агенство Соціальної Безпеки, «Торговий дім Шеремєтьєвих”. Проект відбувся за участю послів країн-переможниць у Великій Вітчизняній війні, представників молодіжної громадської організації “Київський клуб “Червона Зірка”, керівників виконавчої влади й представників громадських організацій, місцевих громад регіонів України.
Урочистий мітинг «Перемогли разом» відбувся у селищі Конча-Заспі біля Народного меморіалу загиблим воїнам Київського укріпрайону зразка 1943 року. Священнослужителі храму Воскресіння Христового Києво-Печерської лаври відслужили панахиду за загиблими, учасники мітингу поклали квіти до могил захисників Вітчизни. Відбулося урочисте пронесення прапора, який першим замайорів над звільненим Києвом у 1943 році, злетіла у небо голубина пошта, що за давнім звичаєм символізує налагодження зв’язків між усіма країнами, які перемогли фашистських загарбників у 1945 році.
– Багато днів тривала наша Варта пам’яті, крокувала від міста до міста регіонами України, символізуючи єдність усіх, кому болить проблема пам’яті про славні сторінки історії Великої Вітчизняної, – сказав, відкриваючи урочистий мітинг біля меморіалу, народний депутат України V скликання, голова ВГО «Закінчимо війну» Юрій Зубко. – Ця пам'ять у надійних руках, адже на її варті стоять не лише ветерани тієї війни, а й ветерани-інтернаціоналісти, громадські діячі, політики, бізнесмени, меценати, пошуківці, дипломати, активісти молодіжних організацій, пересічні громадяни. Черговий етап соціального проекту “На варті Пам’яті” закінчився, але перемога буде за нами лише тоді, коли останнього загиблого солдата-визволителя поховають із почестями, а живих ветеранів гідно шануватимуть.
У мітингу взяли участь ветерани Великої Вітчизняної, серед яких легендарна жінка – гвардії полковник, командир окремої роти автоматників 93-ї бригади морської піхоти Євдокія Завалій, а також голова УСВА Сергій Червонописький, радник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерій Аблазов, директор Київського міського палацу ветеранів Геннадій Глєбов, директор Державного музею-заповідника «Битва за Київ у 1943 році» Іван Вікован, воїни-інтернаціоналісти.
– Ми у великому боргу перед вами, людьми, які воювали заради порятунку Батьківщини, – звернувся до ветеранів Надзвичайний та Повноважний Посол Російської Федерації в Україні Віктор Черномирдін. – Ваше життя ускладнило те, що не стало великої країни, яку ви зберегли вільною й для якої так багато зробили після війни.
Виступив відомий київський пошуковець, засновник Народного меморіалу Олександр Кравченко. Він не перший рік веде війну з бюрократами й політиканами за надання меморіалу статусу державного, аби ні в кого не піднялася рука знищити Народний меморіал боротьби за Київ. Не шкодує зусиль на упорядкування пам’ятника київський меценат Олексій Шеремєтьєв, але у нього свій фронт робіт зі збереження народної пам’яті.
– Я щасливий у такі дні, бо відчуваю: зв'язок між ветеранами та їхніми нащадками не втрачений, більше того – він зміцнюється. Часу на виховну роботу у нас так мало – ветерани йдуть із життя, а наші діти мають вчитися любові до своєї землі на їхньому прикладі, – сказав Олексій Шеремєтьєв, який є президентом молодіжної громадської організації «Київський клуб «Червона Зірка».
Для ветеранів і гостей було розгорнуто намети, де за святковими столами вони могли поспілкуватися і пом’янути своїх друзів.
Світлана КУШНІРОВА.
Івано-Франківська область
Вшанування воїнів Прикарпаття
17 травня в парку Військових ветеранів у Івано-Франківську урочисто відкрито Меморіальний комплекс загиблим в Афганській війні воїнам Прикарпаття.
Близько 3 тисяч уродженців області брали участь у спецоперації радянських військ в Афганістані 1979–1989 років, з них 84 загинули, 1 пропав безвісти, 316 стали інвалідами – така сумна статистика.
Меморіальний комплекс – це оновлений пам’ятник, новозбудована церква і добре впорядкована прилегла територія. Автор комплексу – Василь Вільшук.
В урочистостях взяли участь керівники області й міста, воїни-інтернаціоналісти, родини загиблих, представники ветеранських організацій, місцеві мешканці.
На мітингу виступили uолова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Микола Палійчук, голова Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Сергій Червонописький, Івано-Франківський міський голова Віктор Анушкевичус, голови обласної і міської організацій УСВА Юрій Купчій і Віктор Омелько, голова Київської ради сімей військовослужбовців, загиблих в Афганістані, Алла Шипова. У своїх виступах вони подякували за створений меморіальний комплекс, за збереження пам’яті про загиблих, висловили впевненість, що і надалі організація буде міцною у відстоюванні прав ветеранів війни і родин загиблих.
Пам'ять загиблих в Афганській війні присутні вшанували хвилиною мовчання. Відбувся обряд освячення пам’ятника і покладання квітів до його підніжжя.
Біля пам’ятника Сергій Червонописький нагородив активістів організації, які сприяли в будівництві комплексу, медалями і почесними грамотами УСВА, а новозбудованій церкві передав ікону Христа-Спасителя. Він також відповів на численні запитання ветеранів війни і членів родин загиблих.
В Україні з’явився ще один меморіал, куди приходитимуть люди віддати шану загиблим воїнам, помолитися за упокій їхніх світлих душ. Доки ми пам’ятаємо – ми живемо.
Інф. «ТТ».
Черкаська область
Завмер БТР на п’єдесталі…
Війна в Афганістані... Це трагедія і звитяга сотень тисяч людей, мужність, доблесть і героїзм, кров і біль, душевні страждання і втрати… Це не лише незагоєна рана її учасників, це – застереження на майбутнє. А ще – безсмертна сила непохитного бойового братерства. Вона народилася там, у далекому Афганістані, де давали одне одному клятву все життя зміцнювати загартовану в жорстоких боях солдатську дружбу, завжди пам’ятати про тих, хто поліг на полях боїв, турбуватися про їхніх рідних і близьких. І щороку в день чергової річниці виведення військ воїни-інтернаціоналісти збираються разом, поіменно згадують тих, хто був поряд у найтрагічніші моменти війни.
Цього року нагода зустрітися трапилася для багатьох учасників бойових дій в Афганістані й родин загиблих Лисянщини під час відкриття пам’ятного знака воїнам-інтернаціоналістам. В урочистостях взяли участь перший заступник голови Черкаської обласної ради В. В. Павліченко, голова Української Спілки ветеранів Афганістану С. В. Червонописький, голова обласної організації УСВА О. В. Рибченко, голова райдержадміністрації В. І. Бабенко, голова районної ради В. М. Бесараб, начальник навчального центру підготовки молодих спеціалістів Державної прикордонної служби України І. Ф. Момот, начальник головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації С. Д. Голобородько, президент корпорації «Вулкан» А. І. Лебединський, голова Лисянської районної організації УСВА О. І. Шуляк, керівники районних організацій УСВА.
Промовці відзначили мужність і витривалість юнаків, які пройшли крізь горнило Афганської війни, не замислюючись, підставляли товариське плече, дорожили військовою дружбою. Перший заступник голови облради В. В. Павліченко, голова райдержадміністрації В. І. Бабенко наголосили, що відкриттям пам’ятного знака ми віддаємо данину поваги живим воїнам, які пройшли полум’ям бойових дій, і вшановуємо тих, хто загинув, не здійснивши своєї мети. Їхнє життя є прикладом любові до рідної землі, сили духу, яскравим взірцем служіння народу.
112 земляків несли нелегку військову службу в Афганістані, з афганських гір не повернулися до отчого дому Леонід Левченко з П. Гути, Олександр Гончаренко з Ганжалівки, Володимир Гуртовенко з Вотилівки, які загинули, виконуючи бойове завдання. А скільки хлопців повернулися додому посивілими, а їхні матері, батьки, дружини день і ніч чекали того дня, коли нарешті закінчиться та пекельна війна…
Голова Української Спілки ветеранів Афганістану С. В. Червонописький і голова Черкаської обласної організації УСВА О. В. Рибченко вручили пам’ятні нагороди учасникам бойових дій.
Урочисту мить відкриття бронетранспортера, що завмер на постаменті? супроводжували залпи салюту. До підніжжя пам’ятника поклали квіти. А поряд учасники урочистостей заклали парк Слави, скуштували солдатської каші. І в ті хвилини кожен розумів, що афганська епопея живе в народній пам’яті. І це не лише покалічені долі, але й мужність людей, які пройшли крізь пекло. Саме їхню силу й подвиги не забуває людство, яке не може і не має права перекреслити історію, викреслити пам’ять…
Воїни-«афганці» Лисянщини щиро вдячні за порозуміння і підтримку керівництву райдержадміністрації, районної ради, обласної організації УСВА, селищної ради, Бужанської сільської ради, ТОВ «НВФ «Урожай», ТОВ «Аграрні технології». Надзвичайно добре, що ось так, усі разом зробили добру справу, вшанувавши полеглих в Афганістані героїв, які з честю виконали військову присягу.
Н. ГАНЖА,
Я. ПРОКОПЕНКО.
«Афганцы» Севастополя празднуют юбилей
Вместе с жителями города, праздновавшими 64-ю годовщину Великой Победы и 65-ю годовщину освобождения Севастополя, отметили эту дату ветераны Афганской войны и локальных конфликтов на территории других зарубежных стран.
Празднику предшествовала большая подготовительная работа Севастопольской городской организации УСВА. Были приведены в порядок воинские захоронения наших земляков, не вернувшихся с Афганской войны. Открыты мемориальные доски в школах города, где они учились. Обновлен и памятник подводникам подводной лодки "Комсомолец", 20 лет назад ценой своей жизни спасшим мир от атомной катастрофы. Также с нашим участием на городском кладбище открыта аллея Героев Советского Союза и Героев Социалистического Труда, открыта мемориальная доска на доме ушедшего в этом году из жизни славного летчика, Героя Советского Союза, кавалера 8 орденов Красного Знамени, многих других орденов и медалей, председателя союза городов-Героев Колядина В. И. Накануне праздника мы участвовали и в открытии обновленного Парка Победы.
Ветераны Афганской войны активно выступали в школах города, где рассказывали о подвигах однополчан как преемников боевой славы наших отцов и дедов, сломавших хребет фашистскому зверю.
Почти месяц накануне праздника Великой Победы мы приводили в порядок памятник землякам, погибшим в Афганистане, и сквер Воинов-интернационалистов, который расположен в самом центре города. И сейчас мы с гордостью можем сказать, что этот сквер стал одним из красивейших уголков, куда любят приходить гулять горожане и гости города. Непосредственную помощь нам оказал и оказывает воин-«афганец», председатель Севастопольской городской госадминистрации С. В. Куницын. Не остались в стороне и многие предприниматели, очередной раз оказавшие безвозмездную материальную помощь в подготовке праздничных мероприятий.
Праздник в городе начался с совместного военного парада частей гарнизона Военно-Морских Сил Украины и Черноморского флота Российской Федерации. Это был единственный военный парад на территории нашей страны. Праздничными колоннами прошествовали по городскому кольцу ветераны Великой Отечественной войны. Бурными аплодисментами встречали жители города колонну воинов-«афганцев», нам вручали цветы, солдатские письма-«треугольники» со стилизованными штампами полевой почты. Колонну на всем протяжении сопровождали возгласы "Ура!", "Спасибо!", «Слава «афганцам»!», «Молодцы, ребята!».
Сбор состоялся в сквере Воинов-интернационалистов. Минутой молчания почтили светлую память погибших. На митинге председатель СГО УСВА А. П. Перминов вручил награды активистам «афганского» движения.
Народный коллектив «Сатурн», детский клуб «Мечта» исполнили песни военных лет. Наталья Ахмедова прочитала стихи, посвященные тем огненным годам, исполнила песни. Все присутствующие были приглашены отведать гречневой каши, приготовленной в солдатских кухнях прямо на месте "походного привала".
А сколько было радости ребятне, буквально облепившей боевую машину пехоты, установленную на пьедестале напротив памятника! Эта машина участвовала в боях на земле Афганистана, и в память об этом ей был присвоен номер машины, в которой воевал Герой Советского Союза Руслан Аушев. Сюрпризом для собравшихся стал приезд на празднование Р. С. Аушева и С. В. Куницына. Возник стихийный митинг, на котором собравшиеся аплодировали их выступлениям. Люди старались пожать руку героям, сфотографироваться с ними на память.
Нет у нас светлее и торжественнее праздника, чем День Победы. Об этом искренне, от души говорили жители и гости города. Не могли не радовать их слова, что такого праздника, как у нас, они не видели уже давно. Именно в такие минуты рождается патриотизм высшей пробы, рождается гордость за свой народ-победитель.
А. КОРОТИН,
член правления Севастопольской
городской организации УСВА.
Міжнародна зустріч воїнів-десантників
Днями на туристичній базі "Придніпровська" біля Черкас відбулася зустріч ветеранів-десантників 56-ї Гвардійської Червонопрапорної, орденів Кутузова, Вітчизняної війни окремої десантно-штурмової бригади. Були присутні понад 130 гостей з України, Росії, Казахстану, Білорусі.
Серед гостей – командир бригади Віталій Анатолійович Раєвський (1985–1987), командири 3-го десантно-штурмового батальйону, Герой Радянського Союзу Володимир Георгійович Істратій (1985–1987), Олег Сергійович Новіков (1987–1988), Олександр Андрійович Ільченко (1982–1983).
Бригада брала активну участь у найважливіших бойових діях в Афганістані. Практично весь особовий склад отримав бойові нагороди, а двоє воїнів стали Героями Радянського Союзу.
Після служби в Афганістані гвардійці беруть активну участь у громадському, політичному і економічному житті своїх держав.
У День Великої Перемоги під час святкової ходи в Черкасах поряд з ветеранами Великої Вітчизняної війни в колоні йшли «афганці», які є спадкоємцями їхніх традицій бойового братерства, мужності, вірності, честі. Після святкової ходи бойові друзі біля пам’ятника загиблим в Афганістані вшанували пам'ять тих, хто не повернувся з війни. А потім, як завжди, були спогади, пісні, сльози і третій тост.
Цього дня всім учасникам зустрічі вручено медаль «Учаснику локальних конфліктів», пам’ятний знак «56 десантно-штурмова бригада» та пам’ятна медаль «20 років виведення військ з Афганістану».
Радували своїми піснями про Афган Юрій Шкітун і гурт "Росичі". «Афганці» побачили хроніку війни, відеокліпи.
Організатори зустрічі – члени Черкаської міської спілки ветеранів Афганістану щиро дякують за спонсорську допомогу директорові ДП "ЧАРЗ-АВТО" Валентину Петровичу Прохоренку, який є учасником бойових дій в Афганістані, та генеральному директорові БО "Інтербуд", депутату Черкаської міської ради Ігорю Миколайовичу Калашнику.
Гвардійці були дуже задоволені зустріччю, адже деякі з них не бачилися понад чверть століття. А прощалися вони з надією провести наступну зустріч знов у Черкасах через рік.
Таміла ОСТАПЕНКО.
ВЕРБА
Вербі біля пам’ятного знака воїнам-інтернаціоналістам у Черкасах.
Жовтувата верба
Навесні, мов осіння.
Споконвічна журба
На святе воскресіння?
Божий храм звіддаля
Промениться від свята,
Відговіла земля
Одягається в шати.
– Вербо, марна печаль
За воскреслим Ісусом.
– Не за ним бо мій жаль,
А за хлопчиком русим.
В мене менше листків,
Ніж свинцю в його грудях,
Понад двадцять років
Його весни не будять.
…Жовтувата верба
Навесні, мов осіння.
Споконвічна журба
На святе воскресіння.
Наталія ГОРІШНА.
28 травня – День прикордонника
ВИКОНУВАЛИ ЗАВДАННЯ БАТЬКІВЩИНИ
Нещодавно Україна вшановувала учасників бойових дій на території інших держав. Ці дні збіглися з 20-ю річницею виведення Обмеженого контингенту радянських військ із Республіки Афганістан. Майже десятилітня війна в цій знесиленій постійними збройними і внутрішніми конфліктами країні стала для Радянського Союзу і всього його народу незагойною раною й суворим уроком.
Значний загін військовослужбовців у ДРА представляли воїни-прикордонники. 28 травня вони урочисто відзначають своє професійне свято.
Коло питань з цієї проблеми коментує генеральний директор Національного музею історії Великої Вітчизняної війни, куди входить і стаціонарна експозиція "Трагедія і доблесть Афгану", генерал-лейтенант у відставці О. С. АРТЕМОВ.
Олександр Сергійович Артемов перебував на посаді члена Військової ради – заступника начальника військ Червонопрапорного Середньоазіатського прикордонного округу, що межував з палаючою країною нескорених моджахедів. Генерал неодноразово виїздив у прикордонні гарнізони, проводив організаційну і виховну роботу з командирами і воїнами маневрених груп. Нагороджений орденом Червоного Прапора і двома орденами ДРА – "Червоного Прапора" і "Зірка" II ступеня. Від імені Президії Верховної Ради СРСР за мужність і військову доблесть, виявлені при виконанні інтернаціонального обов’язку в Республіці Афганістан, 25 грудня 1988 року йому вручено Грамоту "Воїну-інтернаціоналісту".
Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли, у нас нема
Зерна неправди за собою...
Цим рядкам – понад півтора століття, вони написані Тарасом Шевченком. Але й сьогодні їх могли б повторити люди, котрі в екстремальних умовах неприступних гір і пекучих пісків виявляли мужність і самопожертву, в тім числі солдати в зелених кашкетах.
Ще у радянські часи, коли на афганській темі стояв суворий гриф "цілком таємно", співробітники музею з ініціативи його директора, генерал-майора Василя Козлова, на свій острах і ризик зібрали майже 12 тисяч унікальних свідчень війни в Афганістані й створили єдину в СНД експозицію, присвячену мужнім синам Вітчизни. Уже перші кроки по експозиції вражають: на величезній стіні, неначе в густому тумані, бредуть гарячими стежками знесилені солдати. Зі стелі звисають вертольотні лопасті з фотографіями полеглих «афганців» – немов зловісний млин з його ненажерливими "крилами", що перемелювали біль і гіркоту молодих синів України.
Є в експозиції розділ про прикордонників, котрі також сповна сьорбнули афганського лиха. Відомо, що люди в зелених кашкетах (хоча «за річкою» вони носили звичайну плямисту форму) першими перетнули радянсько-афганський кордон. З частин і підрозділів прикордонних військ почали формуватися спеціальні загони особливого призначення – маневрені штурмові групи. За наказом командування Середньоазіатського прикордонного округу вони виконували конкретні завдання не лише в "зоні відповідальності" прикордонних військ (100–150 кілометрів углиб від радянського кордону), а й на території сусідніх і центральних провінцій Афганістану.
Серед особового складу прикордонників та навіть і військ 40-ї армії складалися легенди про подвиги командирів десантно-штурмових мотоманеврених груп Миколи Кравченка, Олександра Цвигуна, Миколи Рульова, Олександра Наумова. У цій країні з грудня 1980 року перебував командир зведеного бойового загону Анатолій Санников. У час найбільшої напруги він викликав вогонь на себе, аби зберегти життя молодих бійців. Отримав п’ять куль, одну з них – у хребет. Кілька років лікувався в госпіталях. Повернувся до армії, продовжував прикордонну службу в Криму. Обирався депутатом Верховної Ради України.
Були серед прикордонників і хоробрі з найхоробріших – Герої Радянського Союзу: ставрополець Іван Барсуков; посмертно звання Героя присвоєно заступнику начальника штабу частини Олександру Богданову, уродженцю Білогородського району Криму; випускник Алмаатинського прикордонного училища Валерій Ухабов командував у Афганістані маневровим підрозділом, у жорстокому бою загинув смертю героя; Фаріт Шагалєєв після навчання в Сизранському вищому авіаційному училищі воював у небі Афгану. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 8 квітня 1982 року. Тривалий час продовжував службу у ВПС. Відзначився в тій неоголошеній війні і наш земляк з Київщини, командир відділення старший сержант Віктор Капшук, нині полковник, заступник директора Центрального музею Прикордонних військ України.
"Зарубіжні застави"... Так називали ми свої точки на афганській землі. Солдати були добре налаштовані на несення непростої бойової служби за будь-яких умов: пильно охороняли важливі військові об’єкти, направлялися в дозор інколи за десятки кілометрів у гори, де, як правило, були збройові бази моджахедів, супроводжували наливні колони, вступали сміливо в бій, коли цього вимагала обстановка.
Не можу не сказати й того, що, окрім суто військових завдань, прикордонники багато робили, аби знайти з місцевими жителями спільну мову. Особливо радо зустрічали наших воїнів афганські діти. Перед кожним гарнізоном ми ставили конкретні завдання – допомагати бідуючим людям продовольством, ремонтувати чи будувати медпункти, школи, житло.
Як голова комітету Організації ветеранів Прикордонних військ і як колишній член Військової ради – заступник командуючого воюючим округом, хочу наголосити, що протягом понад двох тисяч кілометрів радянсько-афганського кордону несли бойову службу понад 10 тисяч воїнів у зелених кашкетах, і жоден з них не підняв рук і живим не здався в полон.
Командири і політпрацівники виявляли турботу про своїх бійців. Пам’ятаю, як ці питання ставили перед ними керівник прикордонних військ Середньоазіатського прикордонного округу І. М. Коробейников, а особливо начальник Прикордонних військ СРСР, Герой Радянського Союзу В. О. Матросов: "У вас немає вищого завдання, аніж берегти бійців", – говорив він. І зовсім невипадково, що жоден прикордонник не пропав безвісти, ні одного полеглого не залишено на території Афганістану. І це тоді, коли за десять бойових років загинули 14750 воїнів, з них – 518 прикордонників.
Загалом у Афганській війні взяли участь 62030 прикордонників, більш як 22 тисячі з них нагороджені бойовими орденами і медалями, семеро – стали Героями Радянського Союзу і один – повним кавалером ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР».
На завершення хотів би нагадати й слова голови Української Спілки ветеранів Афганістану, генерал-майора С. В. Червонописького про те, що через афганське пекло пройшло понад 150 тисяч українців, 3360 з них загинули, 7000 стали інвалідами. Щоб цього запобігти, давайте жити в злагоді й порозумінні, пам’ятати про полеглих, надавати їхнім родинам, вдовам і дітям належну допомогу та увагу.
Вітаємо!
З ювілеєм, побратиме!
Правління Львівської обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану, бойові друзі щиро вітають Ярослава Євстахійовича Захарчука, якому виповнюється 75 років.
Ярослав Євстахійович – член УСВА, учасник бойових дій в Афганістані (7.12.1981 – 4.12.1984). Народився він 27 травня 1934 року в селі Червоне Золочівського району Львівської області. Куди тільки не закидала його військова доля: Ленінградський, Прикарпатський, Одеський, Туркестанський військові округи, Угорщина і Афганістан – скрізь старший прапорщик Захарчук відмінно виконував поставлені задачі, користувався великим авторитетом серед товаришів та у командування, неодноразово заохочувався, нагороджений багатьма медалями, відзнаками і грамотами.
Зараз наш бойовий побратим проживає у місті Бендери, де займається організацією музею Афганської війни.
У день ювілею зичимо Вам, шановний Ярославе Євстахійовичу, міцного здоров’я, великого щастя, всього найкращого у житті.
М. МАГЕРОВСЬКИЙ,
голова Львівської обласної організації УСВА.
Нове видання
Завжди у наших серцях
Київська міська спілка ветеранів Афганістану за сприяння благодійників, районних організацій випустила Книгу пам’яті про загиблих в Афганістані киян.
В актовій залі Палацу ветеранів відбулася презентація цієї книги – «… Окликом з вічності». У ній взяли участь голова УСВА С. В. Червонописький, представники Державного комітету України у справах ветеранів, управління КМДА у справах жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці, учасники бойових дій в Афганістані, родини загиблих. На презентацію завітали військові ліцеїсти, старшокласники школи № 85 Голосіївського району, слухачі ліцею №34 Подільського району Києва, представники громадськості.
Зі вступним словом до присутніх звернувся письменник, учасник Афганської війни, полковник запасу В. П. Красюк, який наголосив значимість такої Книги пам’яті.
Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Усіх загиблих у горнилі цієї війни киян назвали поіменно.
…Запалено свічки пам’яті. Отець Сергій відслужив молебень за упокій душ убієнних. Родинам загиблих висловив співчуття та подяку за їх громадянську позицію голова Київської міської спілки ветеранів Афганської війни К. В. Антощук.
С. В. Червонописький сказав, що не все ще зроблено для увічнення пам’яті побратимів, підтримки родин загиблих у державі. Але вже впродовж двадцяти років практично в усіх обласних та районних центрах України встановлено пам’ятники, меморіальні дошки, надруковано Книги пам’яті про загиблих земляків.
Радник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, учасник бойових дій, полковник запасу В. І. Аблазов наголосив значимість авторитетної думки ветеранів війни в Афганістані при вирішенні державних питань, особливо в соціальній сфері.
У заході взяли участь письменники М. С. Грабовський та Г. Г. Доценко, журналіст, упорядник цієї книги Олексій Шепєлєв, яких теж не оминула Афганська війна.
Супроводом усього вечора став виступ творчого колективу Головного управління розвідки ЗС України, лауреата конкурсу військово-патріотичної пісні ансамблю «Оберіг» (художній керівник – підполковник К. В. Халємаєнко).
Під час зустрічі делегацію ветеранів війни в Афганістані та ліцеїстів було відряджено покласти квіти до Всеукраїнського пам’ятника загиблим в Афганістані.
Членам сімей загиблих вручено медалі УСВА «20 років виведення військ з Афганістану».
Василь ЮР’ЄВ,
керівник прес-служби КМСВА.
Подводим итоги юбилея
Подводя итоги работы Херсонских областной и городской организаций УСВА за последние полгода, можно отметить, что организации проделали большую работу по увековечению памяти погибших боевых побратимов и социальной защите семей погибших, инвалидов войны и участников боевых действий.
В области открыты 5 памятников – в Новой Каховке, Днепровском районе Херсона, в Ивановке, поселке Камышаны Комсомольского района Херсона и Высокополье. Памятные знаки открыты в Скадовске и Белозерке, мемориальные доски – в Каланчакском и Нововоронцовском районах. Реставрированы и облагорожены памятники в Херсоне и Геническе.
В городе и области состоялись многочисленные концерты и выступления воинов-интернационалистов, встречи с учениками школ и студентами высших учебных заведений. Воины-«афганцы» рассказали молодежи об истории Афганской войны, о подвигах наших солдат и офицеров, показали документальные фильмы на военно-патриотическую тематику. Активное участие в этих мероприятиях приняли авторы-исполнители Н. Вишняк, А. Ткач, А. Елагин и другие.
Состоялся праздничный концерт в Херсонском областном академическом музыкально-драматическом театре им. Кулиша. Государственные награды, грамоты главы областной госадминистрации и мэра города Херсона вручили участникам боевых действий в Афганистане. Зал театра был переполнен. На концерте присутствовали делегации всех районов области, семьи погибших, ветераны Афганистана.
Воины-интернационалисты и семьи погибших посетили могилы павших на войне и умерших «афганцев» на Киндийском и Камышанском кладбищах.
В Святодуховском соборе Херсона отслужена панихида по воинам-интернационалистам, погибшим в разных уголках планеты. Поминальные богослужения состоялись и в других храмах всех епархий области.
Указом Президента Украины от 6 февраля 2009 года орденом «За мужність» III степени награжден участник боевых действий в Афганистане, автор-исполнитель популярных «афганских» военно-патриотических песен Николай Вишняк. Председатель Каланчакской районной организации УСВА Виктор Шередько награжден медалью «За працю і звитягу». Почетной грамотой Кабинета Министров Украины отмечен председатель Новокаховской городской организации Павел Чертков. Грамотами Херсонской городской администрации, областного совета и мэра Херсона В. В. Сальдо награждены 25 ветеранских организаций.
Многим участникам боевых действий, семьям погибших, инвалидам войны вручены юбилейные медали «20 лет вывода войск из Афганистана». Всего в Херсоне и области государственными, ведомственными наградами, грамотами, благодарностями, денежными премиями и ценными подарками награждены около 1000 человек.
За счет субвенций из государственного бюджета выделены средства для приобретения жилья участникам боевых действий в Афганистане: восьми очередникам приобретены квартиры, двум семьям воинов-интернационалистов – частные дома, еще четверым «афганцам» выделены квартиры из фондов местных бюджетов. Участникам боевых действий, членам семей погибших воинов, инвалидам войны за счет внебюджетных средств оказана материальная помощь.
Организованы и проведены спортивные состязания. Одно из них – турнир по волейболу, посвященный памяти воинов, погибших на Афганской войне. В этом году он был наиболее представительным: участвовали 12 мужских и 8 женских команд из Херсонской и других областей Украины. Турнир проходил в спортивных залах ХГУ и НТУ. Участники показали настоящее мастерство, а победителями стали мужская команда Херсонского морского порта и женская команда Херсонского госуниверситета. Все участники отмечены призами и грамотами областной организации УСВА.
Все состоявшиеся в городе и области мероприятия, посвященные Дню чествования участников боевых действий и 20-й годовщине вывода советских войск из Афганистана, широко освещались в областных средствах массовой информации, государственной телерадиокомпанией «Скифия». Подготовлены телепередачи на военно-патриотическую тему «Судьба с автографом войны», демонстрировался фильм Александра Елагина «Королевский батальон», а в выпусках «Таврійських новин» – видеосюжеты о воинах-интернационалистах.
Всего в торжественных мероприятиях в Херсоне и области приняли участие более 50000 человек.
Руслан ТЕРЕЩЕНКО,
руководитель пресс-службы ХОО УСВА.
|
