|
Новорічні та різдвяні вітання
З нагоди Нового 2011 року і Різдва Христового на адресу Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) надійшли привітання від Президента України В. Януковича, екс- Президента України (1994-2005 рр.) Л. Кучми, Голови Верховної Ради України В. Литвина, Прем’єр-міністра України М. Азарова, низки народних депутатів України, голови Конституційного Суду України А. Головіна, голови Ради Організації ветеранів України П. Цибенка, президента Всеукраїнского громадського об’єднання інвалідів «Союз Чорнобиль України» Ю. Андреєва, голови Ради Всеукраїнської Спілки учасників війни В. Воронцова, президента Національної Академії Наук України Б. Патона, президента Товариства Червоного Хреста України І. Усіченка, президента Міжнародної Федерації ветеранів, голови Комітету у справах воїнів-інтернаціоналістів при Раді голів урядів держав — учасниць Співдружності, Героя Радянського Союзу Р. Аушева, голови Міжнародного Союзу організацій ветеранів «Бойове братерство», губернатора Московської області, Героя Радянського Союзу Б. Громова, голови Ради Московського міського відділення Всеросійської організації «Бойове братерство», депутата Державної Думи РФ, Героя Радянського Союзу В. Востротіна, депутата Державної Думи РФ Д. Сабліна, Тимчасового Повіреного у справах Росії в Україні В. Лоскутова, Надзвичайного та Повноважного Посла Ісламської Республіки Афганістан в Україні Мохаммада Асеф Делавара, аташе з питань оборони Посольства Республіки Білорусь в Україні О. Каюка, генерального директора Національної бібліотеки України для дітей, Героя України А. Кобзаренко, генерального директора медіа-холдингу «Прес-КИТ» Ю. Яременка, колективу Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років», товариств «КСБР» і «Сатурн-К», керівників обласних, міських, районних держадміністрацій, голів обласних, міських, районних рад, міських голів, ветеранських організацій України і країн СНД, бойових друзів.
Київській обласній – 15 років
Київська обласна організація УСВА відзначила 15-річчя своєї діяльності. Святкова церемонія з цього приводу відбулася в актовому залі обласної держадміністрації. Від Спілки організацію привітав голова УСВА Сергій Червонописький, від Київської обласної державної адміністрації – Людмила Денисенко, від Київської обласної ради – Юрій Павлов.
Київське обласне об’єднання ветеранів-інтернаціоналістів має всі підстави святкувати цю дату, хоча й не зовсім «круглу». Воно на слуху в обласної громадськості, з ним рахується місцева влада. Важливо зазначити те, що актив організації не тільки ефективно відстоює права ветеранів війни на місцевому рівні, але й досить вдало співпрацює з іншими громадськими організаціями у справі героїко-патріотичного виховання молоді. На міжрайонний рівень поширюється конкурс творів і малюнків дітей «Без пам’яті немає майбутнього». У Ставищенському районі щороку проводиться футбольний турнір пам’яті полеглих воїнів-«афганців». Ржищівський меморіальний шаховий турнір вже вийшов за межі області. А фестиваль «Ветерани – Молодь – Майбутнє», став прикрасою святкування Дня Перемоги вже кілька років.
За словами С. В. Червонописького, особливо значний підйом у діяльності Київської обласної організації УСВА спостерігається відтоді як, її очолив В. М. Красуля, генерал не тільки за військовим званням, але й за своїми здібностями організатора і лідера.
Вручено нагороди і подарунки кращим активістам знаної і шанованої організації.
Інф. «ТТ».
Вітання
Сергія Васильовича Червонописького, голову Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) призначено радником-консультантом Прем’єр-міністра України. Вважаємо це вагомою оцінкою діяльності нашої Спілки та особистих якостей і заслуг лідера авторитетного в Україні громадського об’єднання.
Вітаємо Сергія Васильовича з цим призначенням і бажаємо успіхів у його роботі на благо ветеранів України, подальших досягнень в організації діяльності нашої Спілки, особистих життєвих сил на багато років!
Президія УСВА.
Офіційно
Наводимо статті Законів України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» і «Про Державний бюджет України на 2011 рік», які стосуються ветеранів війни і громадських ветеранських організацій.
Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
14. У Законі України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 15, ст. 99; 1998 р., N 18, ст. 88; 1999 р., N 29, ст. 239; 2009 р., N 26, ст. 321):
1) частину першу статті 4 доповнити абзацом шостим такого змісту:
"Нерухоме майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних і митних органів, що не використовується зазначеними органами для здійснення своїх функцій, може бути передано в оренду без права викупу орендарем та передачі в суборенду";
2) абзац перший частини сьомої статті 9 замінити двома абзацами такого змісту:
"7. Передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім державного та комунального майна, що передається в оренду: бюджетним установам; музеям; підприємствам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам під творчі майстерні); громадським організаціям ветеранів; громадським організаціям інвалідів; центрам професійної, соціальної реабілітації інвалідів та центрам ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, а також підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів, яким визначена доцільність надання державної допомоги відповідно до статей 14-1 і 14-2 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ); Пенсійному фонду України та його органам; державним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження; вітчизняним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження книжкової продукції, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою (за винятком видань рекламного та еротичного характеру); релігійним організаціям для забезпечення проведення богослужінь, релігійних обрядів та церемоній.
Ставки орендної плати, що затверджуються Кабінетом Міністрів України для державного майна, є індикативними та застосовуються як стартові при проведенні конкурсу на право оренди комунального майна в містах обласного значення, містах Києві та Севастополі".
У зв'язку з цим абзаци другий - шостий вважати відповідно абзацами третім - сьомим.
Президент України
В. ЯНУКОВИЧ.
М. Київ,
23 грудня 2010 року.
№ 2856-VI.
Про Державний бюджет України на 2011 рік
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначити доходи Державного бюджету України на 2011 рік у сумі 281.464.879,4 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України - у сумі 238.581.192,9 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 42.883.686,5 тис. гривень, згідно з додатком N 1 до цього Закону.
Затвердити видатки Державного бюджету України на 2011 рік у сумі 321.920.850,3 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України - у сумі 279.087.019,8 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 42.833.830,5 тис. гривень.
Затвердити на 2011 рік:
повернення кредитів до Державного бюджету України у сумі 9.185.368,9 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів до загального фонду Державного бюджету України - у сумі 4.497.499,3 тис. гривень та повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 4.687.869,6 тис. гривень;
надання кредитів з Державного бюджету України у сумі 7.572.398 тис. гривень, у тому числі надання кредитів із загального фонду Державного бюджету України - у сумі 836.100,3 тис. гривень та надання кредитів із спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 6.736.297,7 тис. гривень.
Установити граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України у сумі 38.843.000 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Державного бюджету України - у сумі 36.844.427,9 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 1.998.572,1 тис. гривень, згідно з додатком N 2 до цього Закону.
Установити оборотний залишок бюджетних коштів на 2011 рік у розмірі до двох відсотків видатків загального фонду Державного бюджету України, визначених цією статтею.
VI. ОСОБЛИВІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 21. Установити у 2011 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 894 гривні, з 1 квітня - 911 гривень, з 1 жовтня - 934 гривні, з 1 грудня - 953 гривні та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років: з 1 січня - 816 гривень, з 1 квітня - 832 гривні, з 1 жовтня - 853 гривні, з 1 грудня - 870 гривень;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 977 гривень, з 1 квітня - 997 гривень, з 1 жовтня - 1022 гривні, з 1 грудня - 1042 гривні;
працездатних осіб: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.
Стаття 22. Установити на 2011 рік мінімальну заробітну плату:
у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні;
у погодинному розмірі: з 1 січня - 5,66 гривні, з 1 квітня - 5,77 гривні, з 1 жовтня - 5,92 гривні, з 1 грудня - 6,04 гривні.
Стаття 23. Установити, що у 2011 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 21 відсоток, для дітей - 50 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів - 75 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.
Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям не може бути більше ніж 75 відсотків від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї.
Розмір державної соціальної допомоги (в тому числі і максимальний), визначений відповідно до статті 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", збільшується у 2011 році на кожну дитину віком від 3 до 13 років на 60 гривень, а на кожну дитину віком від 13 до 18 років - на 100 гривень.
Збільшити на 2011 рік рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дитячих дошкільних закладах відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту" відповідно до зростання прожиткового мінімуму.
Стаття 24. Установити у 2011 році розміри мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії для учнів професійно-технічних та студентів вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації, учнів і студентів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в розмірах, що діяли у грудні 2010 року.
VII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2011 року.
2. Додатки NN 1 - 9 до цього Закону є його невід'ємною частиною.
3. Кабінету Міністрів України:
на основі моніторингу виконання Державного бюджету України за підсумками I кварталу 2011 року внести пропозиції щодо можливості підвищення соціальних стандартів та їх фінансового забезпечення;
за результатами виконання Державного бюджету України за січень - червень 2011 року з урахуванням стану соціально-економічного розвитку України внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо збільшення видатків державного бюджету на забезпечення першочергових функцій держави, включаючи заходи щодо поступової компенсації громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень та на оплату комунальних послуг бюджетними установами відповідно до прийнятих рішень щодо тарифів на комунальні послуги.
Президент України
В. ЯНУКОВИЧ.
м. Київ
23 грудня 2010 року
N 2857-VI
Российско-украинские отношения – итоги года
По такой теме состоялось заседание Центра социально-консервативной политики с участием ведущих политиков, политологов, социологов, лидеров общественных движений нашей страны, представителей Посольства Российской Федерации в Украине.
Получился острый, высокий на своем профессиональном уровне и взаимополезный разговор о проблемах отношений двух братских народов. Основной его итог, исключая детали и частности: ушедший год принес много позитива в выравнивании российско-украинских отношений, особенно на фоне «разрушительной помаранчевой пятилетки»; вместе с тем, пока можно фиксировать возобновление позитивных отношений на уровне президентов и некоторых чиновников, но никак не на уровне двух государств-соседей, однако тенденции обнадеживают; также нужно быть более снисходительными к ошибкам власти, особенно украинской, в формировании стратегии взаимодействия двух братских народов.
Бурную дискуссию вызвало выступление Сергея Червонопиского, председателя УСВА, по теме ветеранских отношений. Как система контактов, они особо и не ревизовались, несмотря на переменчивые ветры политической конъюнктуры. При этом значительно усилились в ушедшем году благодаря празднованию 65-летия Великой Победы да более взвешенному подходу новой власти.
Тем более, в нашей стране полное непонимание, а местами и массовое возмущение, вызвала риторика В. В. Путина о том, что Россия и без Украины выиграла бы Великую Отечественную войну. Звучит это провокационно уже хотя бы потому, что Украина отправила на борьбу с фашизмом более 6 миллионов солдат и офицеров, половина из которых погибли. Историками доказано, что эта советская республика потеряла в горниле той войны более 7 миллионов своих представителей. Не стоит перечеркивать и то, что из 15 действовавших фронтов 8 возглавляли маршалы и генералы, украинцы по происхождению. А каждый пятый из 115 тысяч Героев Советского Союза –украинец.
Конечно, подобные заявления популярного в Украине российского премьера можно попытаться объяснить разворачивающейся у соседей предвыборной президентской гонкой. Но уж больно деликатная тема вброшена в игру как политическая технология. В таком мнении С. Червонопиский был поддержан значительным большинством участников дискуссии.
Владимир СИРОШТАН.
Незабутня сторінка нашої історії
Є дати, які не червоніють у календарі, але їх завжди згадують ті, у чиїй пам’яті вони закарбовуються на все життя. 25 грудня 1979 року радянські війська перетнули кордон з Афганістаном, що й призвело до багаторічного кровопролиття у далекій країні. Напередодні чергової річниці введення військ за ініціативи «афганців» у Львові відкрито історичний музей, експозицію якого присвячено неоголошеній війні в Афганістані, мужності воїнів-інтернаціоналістів.
На церемонії відкриття були присутні представники обласної й міської адміністрацій, Західного оперативного командування Збройних Сил України, Держкомкордону у регіоні, ветеранських організацій та численні гості.
– Створення музею тривало кілька років, – розповів один із його засновників, голова Шевченківської районної організації ветеранів Афганістану Львівської області Микола Костів. – І без спонсорської допомоги й активної підтримки однодумців, звісно, не обійшлося. Серед них – учасники бойових дій і просто небайдужі люди: Анатолій Рудюк, Василь Мороз, Анатолій Янков, Михайло Гренюх, Богдан Уніят, Василь Гром, Володимир Матвіїв, Сергій Кордас, Володимир Ткачик, Анатолій Мельничук, Ігор Саврук, Вадим Серебряков, Богдан Причеп та інші.
У невеличких приміщеннях зібрано багато експонатів: спорядження, однострої, зброя того часу, світлини і документи, знешкоджені боєприпаси тощо. Під час ознайомлення з експозицією музею ветерани війни в Афганістані згадували минуле, ділилися спогадами.
– Там, на чужині, полягло більш як три тисячі вихідців з України, Львівщина втратила на тій війні більше сотні своїх синів, шестеро з яких пропали без вісті, – наголосив голова обласної організації УСВА Михайло Магеровський. – Упевнений, що музей обов’язково матиме своїх відвідувачів. Громадяни нашої держави, особливо молодь, повинні знати й цю сторінку нашої історії, шанобливо ставитися до тих, хто зі зброєю в руках виконував нелегкий обов’язок далеко від Батьківщини.
Ігор МОСЕЙЧЕНОК,
учасник бойових дій в Афганістані.
Гроші важливіші за пам’ять?
Єдиний на Західній Україні унікальний Музей бойової слави радянських військ «Герої Дніпра» знову опиняється на межі фізичного знищення. Будівельна компанія «МАОДОТ-І» звернулася до суду з вимогою «вчинити дії щодо знесення споруд колишнього «Музею бойової слави» МО України…».
– Військове містечко № 13, на території якого знаходиться споруда музею, було передано міським органам самоврядування у 2007 році, – розповідає старший помічник Івано-Франківського військового прокурора майор юстиції Руслан Кормило. – Однак у договір не було включено споруди та землю, що під музеєм. Як вони опинились у договорі оренди землі між «МАОДОТ–І» і міськвиконкомом, підписаним 10 січня 2010 року, нам не відомо.
Можливість руйнування музею обурила ветеранів Другої світової війни, що мешкають на Прикарпатті.
– Таке трактування питання – це просто вандалізм, – наголошує голова ради організації ветеранів 38-ї армії (корпусу) полковник запасу Володимир Мойсеєнко. – Невже в нашій країні гроші стали важливішими за пам'ять дідів і батьків, які проливали кров за визволення Батьківщини?
Нагадаємо, що експозиція музею займає 640 квадратних метрів, а експонатний фонд налічує понад 4 тисячі одиниць. На стендах, подіумах, у вітринах розміщено тисячі експонатів періоду Другої світової війни: бойові знамена частин (до речі, дві з них – 226-та Глухівсько-Київська Червонопрапорна і 70-та Гвардійська Глухівська шестиорденоносна стрілецькі дивізії брали участь у звільненні Прикарпаття), зброя, нагороди, особисті речі, документи, фотографії, листи з фронту, предмети спорядження і побуту бійців і командирів.
Вже на початку експозиції в одній з вітрин – газети перших воєнних днів. В одній з них – повідомлення Радянського інформбюро про подвиг воїнів зенітної батареї лейтенанта Олексія Муравйова, які у перші хвилини війни збили на підступах до тогочасного Станіслава два ворожі бомбардувальники, а впродовж наступних семи днів – ще п’ять.
Тут також розповідь про героїзм бійців-прикордонників окремої Коломийської комендатури під командуванням майора Р. І. Філіпова, які першими зустріли ворога на прикарпатській землі, про льотчика – молодшого лейтенанта Леоніда Бутеліна, який таранив у небі над Галичем німецький літак.
Особливе місце в експозиції займає діорама “Подвиг на Дніпрі”. За допомогою спеціальної електронної апаратури вона розповідає про форсування річки у вересні й визволення Києва у листопаді 1943 року. Її полотно площею 68 квадратних метрів створили Заслужений художник Росії Костянтин Лебедєв і Заслужений художник України, житель нашого міста Микола Вареня. А озвучено її голосом Юрія Левітана.
Діє оновлена експозиція, що розповідає про життя радянських військ і війну в Афганістані.
Тільки за минулий рік музей прийняв понад п’ять тисяч відвідувачів.
Тарас ГРЕНЬ.
Память в бронзе, металле и камне
О подвиге и славе
Закарпатская территориальная организация УСВА, насчитывает в своих рядах более 2700 человек. Не вернулось с Афганской войны 53 воина, 4 пропали безвести.
Вот уже 22 года как закончилась Афганская война, меняются государства, растут дети, внуки и нас – ветеранов – становится все меньше и меньше. И остаются в напоминание для будущих поколений о буреломном и кровавом XX веке памятники о подвиге и славе защитников Отечества. Вся история человечества состоит из чередующихся войн, нет хорошей войны и нет плохой. Война – это тяжелый труд, пот, кровь и смерть.
Памятник, который открыт накануне Нового года по инициативе и поддержке Береговской городской организации УСВА символичен, он установлен в сердце венгерской общины Закарпатья и посвящен всем тем, кто с честью и достоинством исполнил свой воинский долг, и у большинства из которых в венах течет венгерская кровь.
На торжественном мероприятии присутствовали воины-интернационалисты, члены семей погибших боевых побратимов, местные жители. В своем выступлении председатель городской организации УСВА А. А. Понго выразил благодарность всем тем, кто принимал участие в строительстве памятника: ветеранам войны, меру города Берегово И. Ф. Гайдошу, районному совету, автору памятника, ветерану Афганистана Степану Гергелю, который вырезал фигуру солдата из цельного ствола дерева, всем тем, кто принимал непосредственное участие в этом благородном деле.
Артур ШЕЙДИК,
председатель Закарпатской областной
организации УСВА.
Навіки вісімнадцятирічний
У Черешенській школі-інтернаті на Чернігівщині встановлено і урочисто відкрито меморіальну дошку на честь воїна-«афганця» Віталія Анатолійовича Микитенка.
Віталій народився у селі Придеснянському, 1982 року закінчив школу. Навчався на курсах водіїв, і працював у колгоспі «Дружба». У 1983 році земляки проводили хлопця на армійську службу, а в липні 1984-го водій-електрик рядовий Микитенко почав свій ратний шлях в Афганістані. 29 серпня того ж року він загинув при виконанні бойового завдання. Юнакові ще не виповнилося й дев’ятнадцяти... Посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки.
Меморіальну дошку виготовлено за допомогою народного депутата України Едуарда Прутніка. Так вийшло, що вона довго «їхала» до школи, де колись навчався воїн-інтернаціоналіст. Коли про це дізналися «афганці» району, вони за свої кошти вирішили її встановити.
Іван СИЧЕНКО,
голова районного відділення УСВА.
Футбол мужественных
В Аргентине состоялся чемпионат мира по футболу среди футболистов-ампутантов, в котором приняли участие сборные Англии, Анголы, Аргентины, Бразилии, Гаити, Ирана, Китая, Либерии, Мальты, России, Сальвадора, Турции, Узбекистана, Украины, Франции и Японии.
Нашу команду составили 14 игроков из разных городов. Основой сборной стали представители столичного футбольного клуба «Саланг», у истоков которого были ветераны Афганской войны. Главный тренер сборной Украины – участник боевых действий в Афганистане, инвалид войны, бывший игрок ФК «Афган-Киев» и «Саланг» Ю. И. Прохоренко. К сожалению, в нынешнем составе «афганцы» уже не играют: сказывается возраст, возросли требования, выдвигаемые к игре и к игрокам. Организацией участия нашей сборной в чемпионате занималась Федерация футбола инвалидов-ампутантов Украины и Инваспорт.
Команды-участницы были разделены на четыре подгруппы. В нашей подгруппе играли футболисты Аргентины, Украины, Франции и Японии.
В трудной и упорной двухнедельной борьбе заслуженно победила сборная Узбекистана, на втором месте – команда Аргентины, на третьем – Турции. Наши футболисты – на восьмом месте, сказалось то, что новый состав еще не имеет должного опыта игр на европейском и мировом уровнях.
Итоги чемпионата подвели участники конгресса, на котором определены задачи дальнейшего развития футбола ампутантов. Принято решение проводить чемпионаты мира футболистов-ампутантов раз в два года. Следующий чемпионат состоится в 2012 году в Японии.
Инф. «ТТ».
|
