|
Чернівецька область
Символ звитяги, хоробрості й мужності
У Заставні урочисто відкрито пам’ятник воїнам-«афганцям». У тій жорстокій борні із району загинуло семеро хлопців, про яких зна-ють і завжди пам’ятатимуть. Їхні прізвища, фотографії увічнено на пам’ятнику, до якого за будь-якої погоди зможуть прийти матері, родичі, друзі й знайомі.
Священослужителі отці Дмитро і Ярослав відслужили поминальні па-нахиди, освятили місце і наголосили на тому, що завдяки владі та меш-канцям міста спорудили пам’ятник, який буде символом звитяги, хоро-брості й мужності земляків. Матерям, родичам загиблих вручили пам’ятні ікони.
Гірлянду слави поклали до пам’ятника допризовники Заставнівської гі-мназії, заставнівчани — вінки, квіти, а пам’ять загиблих вшанували хвилиною мовчання. У цей час пролунав військовий салют.
Голова Чернівецької облдержадміністрації М. Папієв наголосив на то-му, що воїнами-«афганцями» потрібно пишатися. У найскрутніші хви-лини вони з честю виконали свій військовий обов’язок. Слава їм і шана!
Голова райдержадміністрації М. Бойчук згадав, як після свого призна-чення на посаду керівника району на одній із зустрічей з «афганцями» пообіцяв, що у райцентрі обов’язково буде пам’ятник загиблим застав-нівчанам, який довго чекали матері, родичі.
Кошти, які збирали на спорудження всім миром, залишилися на рахун-ку, і «афганці» зможуть розподілити їх на свій розсуд. А використали кошти з резервного фонду райдержадміністрації. М. Бойчук подякував усім, хто долучився до цієї справи. Почесні грамоти райдержадмініст-рації отримали голова районної організації УСВА В. Стецюк, приватні підприємці О. Остапович і С. Любчик.
Голова обласної організації ветеранів В. Юрійчук і голова обласної ор-ганізації УСВА С. Козак говорили про те, що пам’ятник — це згадка про краян, які загинули на війні у чужій країні. До нього приходити-муть батьки, родичі, молоді люди, щоб низько схилити голови перед пам’яттю земляків, яким не судилося повернутися до батьківського до-му.
Голова райдержадміністрації М. Бойчук і голова міської ради Я. Цуркан отримали пам’ятний знак від обласної організації УСВА. Медаль «За заслуги» другого ступеня вручено голові районної організації УСВА В. Стецюку, «20 років виведення військ з Афганістану» — В. Спіжавку і М. Сематюку.
Голова районної організації УСВА В. Стецюк щиро дякував усім, хто прийшов на це святе місце, щоб вшанувати пам’ять загиблих.
У перервах між виступами звучали музичні композиції на військову тематику і про Афганістан.
Прес-служба ЧОО УСВА.
Запорожская область
Юбилей
Есть чем гордиться!
21 марта мелитопольские «афганцы» отмечают двадцатилетие создания городской организации Украинского Союза ветеранов Афганистана. Поздравляем наших боевых побратимов с юбилеем организации и желаем новых достижений в деле укрепления ветеранского движения.
С самого первого дня той войны наш город направлял своих парней в далёкую страну для оказания братской помощи дружественному народу. Армейская дружба по праву считается самой крепкой, а учитывая то, что пережили мы в Афганистане, – и подавно! Вчерашние воины, возвращаясь на Родину, старались не терять связь друг с другом, а искали повод увидеться и вспомнить недавнее прошлое.
В 1986 году, когда до конца войны оставалось еще три года, в Мелитополе стараниями Василия Лябаха была создана организация ветеранов Афганистана. А спустя два года после вывода 40-й армии, в 1991-м, она была зарегистрирована как городская территориальная организация Украинского Союза ветеранов Афганистана, председателем которой стал Валентин Станевский. Он и его преемники Андрей Полищук и Владимир Андреев считали основными задачами объединения помощь семьям погибших (а таких насчитывалось 12) и инвалидам, а также героико-патриотическое воспитание подрастающего поколения.
За истекшее двадцатилетие приоритеты ветеранов не изменились, скорее, наоборот, перешли на новый уровень, поскольку накоплен громадный опыт работы, налажены связи, с властью в том числе. Однако, к сожалению, в последнем случае не всегда эта связь четкая и двусторонняя. Но на то они и воины, хоть и бывшие, чтобы решать поставленные задачи. И ведь решают! В городском парке была высажена аллея, где каждое дерево носит имя воина, сложившего голову в Афгане. А при поддержке теперь уже мэра Сергея Вальтера в городе открыт памятник всем «афганцам» в виде камуфлированного БРДМ.
Именно благодаря настойчивости мелитопольцев во главе с действующим уже десять лет председателем Виктором Кузьменко и его заместителем Анатолием Крамаревским в городе стал проводиться ежегодный турнир по мини-футболу памяти Сергея Петишина, чья жизнь трагически оборвалась уже в мирное время, а с нынешнего года к нему добавился еще и студенческий волейбольный турнир в честь погибшего в Афганистане Валерия Исакова. Долгом чести мелитопольские ветераны Афганистана считают открытие мемориальных досок в честь не вернувшихся воинов на стенах их родных школ. А организованным встречам, беседам со школьниками и студентами, фотовыставкам, в которых активное участие принимали и принимают Виталий Сысоев, Владимир Есин, Геннадий Короб, Виктор Маргаринт, Григорий Душко, Александр Балакирев, Владимир Носов, Василий Олива, просто нет числа.
Что касается празднования юбилея организации, то, кроме традиционных встреч с молодежью, мелитопольцы планируют провести концерт, на который будут приглашены и гости из регионов. Планируется создание короткометражного документального фильма о жизни и деятельности городской организации ветеранов Афганистана.
…В то время, когда писались эти строки, некие лихие люди под покровом темноты взломали оконные решетки, проникли в офис «афганской» организации и вынесли оттуда уже видавшую виды оргтехнику и другие ценные для ветеранов вещи. Местные сыскари надеются обезвредить воров и вернуть имущество.
Александр СЫРОГ.
Кіровоградська область
Школа пишається випускниками
У Чемерпільській загальноосвітній школі Гайворонського району урочисто відкрито Зал бойової слави. Експозиція показує бойовий шлях випускників – учасників бойових дій на території інших держав. Патріотизм, сміливість, силу волі та терпіння проявляли на Афганській війні Леонід Орлик, Валерій Гринчак, Сергій Самайчук, Сергій Ремінний, Петро Ремінний, Володимир Сікайло, Володимир Бичок.
Енергійним, цілеспрямованим хлопцем пам’ятають земляки генерал-майора, заступника командуючого Одеським військовим округом Леоніда Васильовича Орлика, який народився 31 січня 1936 року в селі Березівка, що відноситься до Чемерпільської сільської ради. В Афганістані служив на посаді заступника командуючого армії по тилу, успішно організовував роботу понад ста тилових установ чисельністю 20 тисяч осіб. Брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Нагороджений орденом Червоної Зірки і медалями. Помер 24 грудня 1997 року в Одесі.
Сергій Степанович Самайчук народився 2 грудня 1966 року в селі Чемерпіль. Веселий, талановитий, сміливий і добрий юнак був єдиним сином у родині Степана Павловича і Лідії Юхимівни. Звістка про те, що Сергій служитиме в Афганістані, була дуже болючою для батьків і рідних хлопця, як загалом і для всіх тих односельців, яких не оминуло схоже лихо. З 2 листопада 1985-го по 18 травня 1987 року проходив службу в Шинданді. А батьки два роки не знаходили собі місця, молилися і жили надією на повернення сина. Він повернувся, і відтоді день його повернення став найщасливішим для всієї родини.
Сергій Васильович Ремінний народився у цьому ж селі 30 серпня 1968 року. Зростав і мужнів на мальовничому березі Південного Бугу, а дев’ятнадцятилітнім юнаком був призваний до лав Збройних Сил. Проходив службу в гарячому Джелалабаді. Демобілізувався у травні 1989 року.
Петро Петрович Ремінний працював трактористом у КСП ім. Куйбишева села Чемерпіль, воював радистом-розвідником в Асадабадському загоні спецназу – в одній з найгарячіших точок Афганістану. За зразкову службу не раз мав подяки від командування, удостоєний звання «Відмінник Радянської Армії». Разом зі своїм підрозділом воїну доводилося вступати у сутички з моджахедами, брати участь у розгромі ворожих караванів, які через гори переправляли з-за кордону зброю і військове спорядження для бандформувань. За мужність і хоробрість воїна відзначено медаллю «За відвагу».
Володимир Володимирович Сікайло народився 2 квітня 1969 року у селі Ташлик. Службу в Афганістані проходив з 7 травня 1988 року, охороняв госпіталь у Кундузі. Демобілізувався 23 жовтня 1989 року.
Володимир Анатолійович Бичок народився у 1963 році в селі Чемерпіль. З 1981 року проходив службу в лавах Прикордонних військ на кордоні з Афганістаном. Супроводжував колони до блокпостів. Був поранений. Демобілізувався у 1983 році.
Головні експонати присвячені земляку, Герою Радянського Союзу В. І. Гринчаку. Валерій ще в п’ятому класі вирішив, що стане військовим. Після закінчення школи вступив до Київського вищого загальновійськового командного двічі Червонопрапорного училища ім. Фрунзе. Чотири роки служив на Далекому Сході. Там він пізнав тонкощі своєї професії військового розвідника. Після служби в Центральній групі військ був Афганістан. У суворих буднях командир розвідроти капітан Гринчак яскраво розкрив свої здібності. «Сміливий офіцер, добре знає прийоми ведення бойових дій ворога, вміє прийняти правильне рішення, у важку хвилину зберігає спокій», – так характеризували його командири. За вдале виконання бойового завдання і виявлені при цьому мужність і відвагу капітану Гринчаку Валерію Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням йому ордена Леніна і медалі Золота Зірка.
Піонерська організація Чемерпільської школи носить ім’я Героя Радянського Союзу Валерія Гринчака. Валерій Іванович – люблячий чоловік, батько двох синів. Полковник у відставці активно займається громадською роботою в організаціях інвалідів.
Наші земляки своїми хоробрими вчинками, сміливістю сердець і безстрашністю душ подали усім нам уроки мужності. Колись вони були такими ж учнями, як і сьогоднішні хлопці та дівчата, сумлінно навчалися, весело бігали коридорами на перервах, а потім виросли і стали солдатами, воїнами, героями, людьми, якими ми пишаємося, людьми, з яких ми маємо брати приклад.
На урочистому відкритті Залу бойової слави учні та вчителі, гості щиро дякували В. І. Гринчаку, В. А. Бичку, В. В. Сікайлу, П. П. Ремінному, С. В. Ремінному і С. С. Самайчуку. Двері Чемерпільської школи завжди відкриті для ветеранів війни.
Людмила ЛОБАЧ,
директор Чемерпільської ЗОШ.
Волинська область
Дзвони нашої пам’яті
Виставка-зустріч «Пам'ять про Афганістан», організована ВАТ «Афганський синдром», відбулася у Луцьку.
Хвилиною мовчання присутні увічнили пам'ять тих, хто загинув на Афганській та інших війнах на території іноземних держав. На дошці смутку і карті Афганістану розміщено сумну статистику цих подій. У цинкових трунах повернулися з Афганістану 70 волинян і троє пропали безвісти.
Для увічнення пам'яті загиблих в Афганістані земляків за ініціативи Волинського асоційованого товариства «Афганський синдром» воїн-інтернаціоналіст, колишній десантник, а зараз настоятель Свято-Покровського храму села Озеро отець Михайло Журомський презентував спеціальний поштовий конверт, на якому вказано прізвище одного з полеглих в Афганістані прихожан цього храму – Денисюка Олега Петровича з села Метельне Ківерцівського району. Також на конверті розміщено зображення храму і один з повного комплекту подарованих «афганцями» дзвонів.
Концертна програма була насичена піснями й віршами про Афганістан і героїв війни у виконанні студентів обласного училища культури та мистецтв, учнів ліцею правознавства, школярів і учасниці самодіяльного ансамблю Ірини Соловей. Уривки зі своїх творів прочитав лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка ветеран-«афганець», інвалід першої групи Василь Слапчук.
Голова пошукової групи з Ковеля, полковник у відставці, інвалід другої групи Петро Лисиця розповів про пошук невручених нагород ветеранам України. Олександр Шевчук розповів про представлену на виставці унікальну колекцію нагород ветеранів війни, де можна було побачити бойові та ювілейні нагороди і відзнаки, іменну зброю, отримані ветеранами і миротворцями у воєнний та мирний часи.
Усі присутні отримали газети «Афганец» (Росія), «Третій тост», «Вісник і К» (Україна), де розміщено статті про Афганську війну і ветеранів цієї війни. Багато експонатів виставки присвячено побуту і традиціям народу Афганістану.
В пам'ять про велику кількість загиблих мирних жителів Афганістану, нелегку солдатську службу присутнім було запропоновано попробувати «афганський хліб», випечений з борошна свого млина у пекарні за спеціальним рецептом інвалідом війни в Афганістані першої групи Миколою Сасовським. Поет Володимир Марушкін прочитав свої вірші про війну і про природу Волині.
Подібні зустрічі з ветеранами відбулися в школах, ліцеях і вищих навчальних закладах області.
А. СЄРКОВ.
Черкаська область
Свято для звенигородців
Днями жителі Звенигородки побачили незвичайне шоу: поблизу районного Будинку культури курсанти Оршанецького навчального центру Державної прикордонної служби України влаштували показовий виступ з переслідуванням "злочинців".
Хлопці й дівчата у плямистих камуфляжах вправно демонстрували навички рукопашного бою, способи знешкодження й затримання умовного супротивника. З особливим захопленням школярі і жителі міста старшого віку спостерігали за виучкою службового собаки. А кульмінацією виступу стало затримання автомобіля умовних злочинців (на знімку), під час якого було задіяно БТР-80.
Військовики пригостили всіх бажаючих кашею з польової кухні, а також дали можливість ознайомитися зі спорядженням, яке використовують бійці спецпідрозділів, і тренувальним обладнанням.
Як розповів голова Звенигородської районної організації УСВА Олександр Антонюк, прикордонники з Оршанця прибули на його особисте запрошення.
– Ніщо не замінить у військово-патріотичному вихованні молоді впливу особистого прикладу. Саме тому, порадившись із Ігорем Момотом, начальником Оршанецького навчального центру і водночас моїм давнім бойовим товаришем, з яким служили в Афганістані, ми вирішили дати можливість нашим школярам побачити, як вправно і професійно діють курсанти, котрі за віком ненабагато старші від завтрашніх випускників шкіл, – сказав Олександр Васильович.
Цього дня у місті вшановували діючих і колишніх військовиків. Чимало учасників свята отримали Почесні грамоти. Олександр Антонюк разом з полковником Служби безпеки України Юрієм Москаленком вручили подарунки від Української Спілки ветеранів Афганістану.
Завершилися урочистості концертом, який підготував вокально-інструментальний ансамбль "Оршанець".
Районна організація УСВА висловлює вдячність Звенигородській державній адміністрації, районній та міській радам, керівникам школи-інтернату, підприємцям за підтримку чудового свята.
Євген ШРАМЕНКО.
Постріл на замовлення?
Відлуння однієї публікації
Здивувала багатьох наших бойових побратимів, а декого навіть образила невеличка публікація під назвою «Ті, хто повернувся», що з’явилася на шпальтах газети міськради Львова «Ратуша» 17 лютого цього року. Наведемо її повністю:
«22-а річниця виведення радянських військ із Афганістану пройшла у Львові очікувано традиційно: марш колони під бравурну музику вулицями міста, нудні вимучені промови львівських владоможців біля пам’ятника, сльози тих, хто проливав свою і чужу кров на далекій і незрозумілій ні тоді, ні тепер землі.
Щоправда, цього разу неприємно вразило те, що один із ораторів запевнив, начебто, Львівщина втратила в непривітних горах 300 чоловік вбитими (у мартирологу їх лише 118) і незвично велика кількість «бомжів», які під виглядом воїнів-афганців проникли у військові намети випити чарку.
Але найбільш неприємним моментом для багатьох виглядали діячі Партії регіонів, котрі і на зелених наметах, і всередині їх розвісили незліченну кількість прапорів своєї політсили, аби часом, скалічені й поранені, обвішані орденами та медалями ветерани афганської кампанії не посміли забути, за чий рахунок вони п’ють чарку та їдять гарячу кашу та покриті льодом канапки. Інколи складалось враження, що саме завдяки зусиллям нинішньої партії влади і були виведені з Афганістану війська у далекому 1989-му…» Підпис – Микола Савельєв.
«...Нудні вимучені промови». Про що йдеться? Невже очікувалося гумористичне шоу біля пам’ятника? Якби не з’явилися на віче голова Львівської облдержадміністрації Михайло Цимбалюк (представник Партії регіонів), голова облради Олег Данькевич (представник ВО «Свобода»), міський голова Львова Андрій Садовий (представник Республіканської Християнської партії), ймовірно, у «Ратуші» з’явився б зовсім інший рядок: «проігнорували запрошення». Чи не так?
15 лютого – це не лише дата закінчення довготривалої Афганської війни для колишнього СРСР, а День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, який встановлено відповідним Указом Президента України №180 / 2004 від 11 лютого ще сім років тому. У десятках країн наші співвітчизники виконували військовий обов’язок зі зброєю в руках, але саме завдяки зусиллям Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), її активу, обласним, міським і районним організаціям у всій державі відбуваються урочисті заходи з нагоди цієї дати. Саме у ці лютневі дні ті, кого по-справжньому «зачепив» Афган, учасники війн і локальних конфліктів в інших кутках земної кулі приходять до пам’ятників і могил полеглих на чужині, померлих вже у мирний час, щоб вклонитися мужності та пам’яті. Приходять, не зважаючи на стан здоров’я та численні інші проблеми. Запрошують усіх, для кого не є байдужою історія, якою б вона не була. І, звісно, не перевіряють документи у присутніх: дякувати Богові, ми намагаємося жити у демократичному суспільстві.
Переважна більшість ветеранів-«афганців» Львова добре знають одне одного особисто, тому що спілкуються постійно, не час від часу, і припущення щодо «великої кількості "бомжів"» є скоріше не зовсім коректною вигадкою журналіста газети. Можливо, дехто вважає «бомжами» усіх і кожного, хто не носить шкіряного і кашемірового одягу? Але це, на моє переконання, глибоко особисте, особливо сьогодні.
Щодо подальших «неприємних» вражень і окремого «неприємного моменту» зауважимо таке. Дійсно, у поіменному списку Афганського мартиролога України «Чорні тюльпани» (Київ, АТ «Друкарня «Столиця», 1999 р.), вочевидь, його мав на увазі М. Савельєв, зазначено: «Львівщина. Відправлено – 5066 чол. Загинуло – 117 чол. Повернулось інвалідами – 116 чол.». Отже, по-перше, треба точніше оперувати цифрами, по-друге, більш детально вивчати статистичні дані, адже в Афганістан протягом кількох років скеровували не тільки уродженців області, а й багатьох з тих, хто проходив військову службу на Львівщині. Наприклад, на плитах меморіалу полеглим, який споруджено у місті Новий Калинів, викарбувано 119 прізвищ авіаторів, котрі свого часу перебували у списках особового складу авіаційних частин гарнізону й повернулися з Афганістану у цинкових домовинах.
У липні 2009 року цей трагічний список збільшився: знову із далекого Афганістану на Самбірщину привезли загиблих, цього разу – військових пілотів-пенсіонерів, які були членами екіпажу гвинтокрила Мі-26 (вертоліт належав авіакомпанії «Air Pecotox» з Молдови і на контрактній основі використовувався у рамках гуманітарної місії під егідою МССБ в ІРА). До речі, у тій самій «Ратуші» (16–22 липня 2009 р.) повідомлялося, що загиблі – це «...48-річний Юрій Рущак, командир екіпажу (одружений, двоє дітей), 38-річний Олег Храмов (одружений, одна дитина), 44-річний Володимир Ковалів (одружений, троє дітей), 45-річний Михайло Наконечний (двоє дітей). Усі вони були сусідами за місцем проживання».
До речі, кількох львів’ян, які загинули в Афганістані, поховано в інших областях України: їхні рідні ще у радянські часи виїхали за іншими адресами. Цілком зрозуміло, що саме тому і відсутні їхні прізвища у згаданому мартиролозі під позначкою «Львівщина». А взагалі в області є 115 поховань воїнів-«афганців» (саме за їх кількістю й складався список у мартиролозі), стосовно загибелі на війні двох, крім свідчень рідних, не знайдено жодних офіційних підтверджень, а шестеро людей й досі вважаються зниклими безвісти.
Мимоволі напрошується підозра, що зморщується журналіст «Ратуші» з приводу представників Партії регіонів та її символіки зовсім не випадково. Як на мене, то тут слід лише дякувати за допомогу «афганцям» у проведенні заходів і не тільки згаданій політсилі, а й обкому Комуністичної партії України, представникам Українського реєстрового козацтва. Можливо, дехто сподівався побачити біля пам’ятного знаку «Громадянам Львівщини, полеглим в Афганістані в 1979 – 1989 рр.» зовсім інших партійців, скажімо, з НУ-НС чи ВО «Свобода». Не винні учасники бойових дій в тому, що таких не було, але чому б і їм не підтримати приклад інших у майбутньому?
І наостанок. Що саме хотів побачити неочікуваного і нетрадиційного пан М. Савельєв? Не на свято потрапив він їсти «покриті льодом канапки», а, гадаю, написати кілька рядків у друкований орган, який редагує. А щоби висвітлювати такі події компетентно, непретензійно, радимо звертатися до членів Львівської обласної організації УСВА не лише один раз на рік, а частіше, ось тоді й не буде здаватися, що «очікувано і традиційно» зовсім нещодавно було відкрито у Львові ще один музей «Пам’яті війни в Афганістані» (вул. Городницька, 31), подібного якому не було і про який написано не тільки в українських ЗМІ, а й у зарубіжних; що напередодні 15 лютого у військових частинах Львівського гарнізону і середніх школах міста відбулися різні заходи, а на Львівському державному телебаченні та радіо «Львівська хвиля» – ефіри, в яких також взяли участь ветерани-«афганці».
Отже, приходьте до нас, панове журналісти, і не тільки з «Ратуші»: упевнені, що нам варто спілкуватися.
Просимо не сприймати вищенаведене як «кулеметну чергу» у відповідь на поодинокий, ледь почутий «постріл», адже і «ті, хто повернувся» мають право на свою точку зору.
За дорученням правління ЛОО УСВА –
Ігор МОСЕЙЧЕНОК,
полковник Збройних Сил України
запасу, учасник бойових дій.
Херсонська область
Виставка
Розповідь про подвиг земляків
В обласному краєзнавчому музеї відкрито експозицію «Сторінки бойового щоденника», присвячену воїнам-інтернаціоналістам.
Уперше в Херсоні експозицію в обласному краєзнавчому музеї було відкрито у травні 2002 року, але вона не мала постійного місця і через деякий час поновлювала свою роботу. Після звернення активу обласної організації УСВА до голови облдержадміністрації М. М. Костяка колектив краєзнавчого музею на чолі з директором Т. Г. Братченко в дуже короткий термін підготував приміщення, обладнання, експонати з фондів, а також надані учасниками бойових дій міста і області.
Нова експозиція діятиме постійно, в ній відображено не тільки воєнні події в Афганістані, але й конфлікти в інших державах, де довелося воювати нашим громадянам.
До музею прийшли члени сімей загиблих в Афганістані, воїни-інтернаціоналісти, ветерани, учнівська молодь. На відкритті виставки виступили начальник обласного управління культури Ірина Корольова, заступник Херсонського міського голови Сергій Черевко, представники обласної державної адміністрації, обласної ради. Голова Херсонської обласної організації УСВА Володимир Столяр подякував усім, хто доклав зусилля до створення виставки. Він вручив медалі УСВА «За громадянську мужність» Ірині Корольовій, Тетяні Братченко і працівнику музею Ірині Балацькій, яка провела дуже цікаву екскурсію.
Тепер жителі Херсона, області й гості міста при відвіданні краєзнавчого музею зможуть ознайомитися з новою експозицією, яка розповідає про подвиги земляків при виконанні інтернаціонального обов’язку.
Ольга ПАЛАНИЦЯ.
Героїко-патріотичне виховання
Вшанували пам’ять земляка
В Єзуполі Тисменицького району Івано-Франківської області відбувся традиційний турнір з баскетболу пам’яті земляка воїна-«афганця» Ігоря Сущинського, організований районною організацією УСВА і козацькою радою селища.
На відкритті турніру були присутні голова районної організації воїнів-«афганців» Дмитро Сатур, заступник голови Тисменицької районної держадміністрації Володимир Дутчак, директор Івано-Франківського коледжу фізичного виховання Любомир Пасічняк, депутати Мирослав Білецький, Ігор Іванишин, директор Єзупільської загальноосвітньої школи Михайло Трушик, ветерани Афганської війни.
Учасники змагань і гості поклали квіти до могили І. Сущинського, представники місцевої влади і депутати відвідали матір полеглого і вручили їй матеріальну допомогу.
Відкрила турнір селищний голова Ганна Кушнір. Цього року за кубок змагалися чотири команди з Побережжя, Ганнусівки, Івано-Франківського коледжу автомобільного транспорту та будівництва й господарі майданчика. У нелегкій боротьбі першість вибороли єзупольські баскетболісти, на другому місці – сусіди з Побережжя, на третьому – студенти-автомобілісти. Усі команди-учасниці нагороджені грамотами Української Спілки ветеранів Афганістану.
Під час закриття турніру виступив один із його засновників – Мар’ян Недоступ, котрий висловив вдячність організаторам за те, що знаходять засоби і можливість щороку вшановувати пам’ять Ігоря Сущинського.
Дмитро САТУР.
На честь героя
У місті Корець на Рівненщині відбувся традиційний турнір з баскетболу пам’яті воїна-інтернаціоналіста Сергія Вознюка.
Під час відкриття змагань до глядачів і учасників звернулися голова районної державної адміністрації Борис Дицяк, міський голова Людмила Дмитрук, голова районної спілки воїнів-інтернаціоналістів Іван Маркевич, брат героя – Іван Вознюк.
Багато горя і страждань несла та війна. Тільки з нашого району загинуло троє юнаків і один пропав безвісти. Серед них – корчанин Сергій Вознюк.
Народився Сергій в м. Корець, навчався в Новокорецькій школі, пізніше вступив до Новоград-Волинського машинобудівного технікуму. 1987 року призваний до лав Збройних Сил і направлений для проходження подальшої служби в Афганістан у місто Шинданд. 9 червня 1988 року при виконанні бойового завдання Сергій загинув, посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки. У приміщенні Новокорецької загальноосвітньої школи, де він навчався, встановлено меморіальну дошку.
У турнірі брали участь вісім команд, які були розділені на дві підгрупи. У першій підгрупі змагалися спортсмени села Великі Межиричі Корецького району, команди «Рівне-1», загальноосвітньої школи № 3 міста Корець і молодіжна збірна міста „Люкс”; у другій – «Рівне-2», команди воїнів-інтернаціоналістів району, ветеранів спорту міста і команда „Набережна”. У запеклій спортивній боротьбі перше місце вибороли ветерани спорту міста, друге – «Рівне-1», а третє – команда села Великі Межиричі. Переможці нагороджені дипломами і цінними подарунками.
Іван МАРКЕВИЧ,
голова Корецької районної
організації УСВА.
Спортивные баталии в Севастополе
В городе-герое Севастополе состоялись традиционные соревнования, посвященные Дню чествования участников боевых действий на территории других государств и 22-й годовщине вывода советских войск из Афганистана.
Памяти героев войны в Афганистане был посвящен 19-й Международный турнир по боксу на базе 175-го Центра морской и физической подготовки Черноморского Флота РФ. Традиционно организатором турнира выступило Севастопольское городское объединение УСВА. В турнире приняли участие спортсмены России, Республики Молдова и Приднестровья, команды Полтавской и Черниговской областей, спортсмены АР Крым и Севастополя. Соревновались 82 участника в возрасте 15–18 лет. Первое место заняла команда Севастопольского городского объединения УСВА – СК «Афган» (тренеры – Олег Шмырков и Владимир Левин). Главный судья соревнований – Григорий Скороход.
22-й годовщине вывода советских войск из Афганистана были посвящены открытые чемпионаты АР Крым и города Севастополя по кикбоксингу. Организатор соревнований – президент Федерации кикбоксинга и контактного карате АР Крым, заместитель председателя Севастопольского городского объединения УСВА Александр Дементьев. Главный судья – Заслуженный тренер Украины, арбитр международной категории Татьяна Гордиенко. В чемпионатах приняли участие более 470 борцов в возрасте от 6 до 30 лет.
В детской спортивной школе №1 состоялся открытый городской турнир по вольной борьбе под руководством главного судьи, участника боевых действий в Афганистане Владимира Кутузова. В турнире приняли участие 62 спортсмена в возрасте 10 – 14 лет.
На всех соревнованиях участники боевых действий в Афганистане, члены городского объединения УСВА награждали победителей. Афганская тематика наградной атрибутики турниров (дипломы, медали, кубки) – тоже часть патриотического воспитания подрастающего поколения.
Александр ПЕРМИНОВ,
председатель Севастопольского городского
объединения УСВА.
Київська весна
Вдруге у Святошинському районі відбувся традиційний відкритий турнір «Київська весна» зі стрільби з лука, присвячений Дню вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
Організатори турніру – адміністрація ДЮСШ №24 і спілка ветеранів Афганістану Святошинського району міста Києва. Спонсорську допомогу надала компанія «Україна-Будсервіс», генеральний директор якої – учасник бойових дій в Афганістані Олександр Сотніченко.
Цього року змагання відбулися у спортивному залі міжрегіонального вищого професійного училища автомобільного транспорту та будівельної механізації, директор якого – учасник бойових дій Віктор Ковальов.
В урочистому відкритті турніру взяли участь голова правління Київської міської спілки ветеранів Афганістану Микола Гончаренко, голова правління Святошинської спілки ветеранів Афганістану Леонід Полосенко, спортсмени з різних куточків України, воїни-інтернаціоналісти столиці.
Присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Микола Гончаренко побажав учасникам змагань спортивних успіхів.
Турнір тривав три дні, і весь цей час у спортивному залі точилася безкомпромісна запекла боротьба в усіх вікових категоріях. Переможці та призери нагороджені кубками, грамотами, медалями Української Спілки ветеранів Афганістану.
У заключному слові головний суддя змагань, заслужений майстер спорту Ігор Пархоменко подякував за допомогу у проведенні турніру всім не байдужим до дитячого і юнацького спорту і висловив надію, що такі змагання відбуватимуться ще багато років.
Олександр СОТНІЧЕНКО.
|
