У продовж останніх 17 років майже 2500 вітчизняних правоохоронців несли службу в багатьох миротворчих місіях. За цей час МВС втратило одного бійця й не отримало жодного нарікання від представників ООН, ЄС та ОБСЄ на службу українських міліціонерів за кордоном.

Як це було
Ще 1994 року представники Секретаріату ООН запропонували Україні взяти участь у врегулюванні збройного конфлікту й встановленні миру на території колишньої Республіки Югославія. Ділову пропозицію вітчизняні можновладці сприйняли оптимістично. Того ж року за прискореною програмою почали готувати кадри для першої миротворчої місії. Майбутні захисники миру пройшли серйозні тестування й підготовчі збори. Тоді до процесу долучалося чи не найбільше представників спеціального відділу зі складу Департаменту кадрового забезпечення МВС. За якийсь час оперативно сформований загін миротворців з 10 міліціонерів вирушив до охопленої війною Югославії.
Починаючи з 1997 по 2005 рік вітчизняні вартові правопорядку щороку вирушали до тієї чи іншої охопленої війною країни. Зокрема, вони набиралися бойового досвіду в Анголі, Косові, Конго, Ліберії, Македонії, Судані й Кот-д'Івуарі (колишній Берег Слонової Кістки. — An.). Українцям довелося виконувати завдання з підтримання миру й охорони правопорядку у Східному Тиморі й Боснії та Герцеговині. Цьогоріч українці з’явилися також в місії ЄС у Киргизькій Республіці.
Нині 73 українських миротворця працюють спостерігачами міжнародної поліції ООН, ЄС та ОБСЄ в 11-ти країнах світу. Та все ж чи не найбільше визнання як миротворці наші співвітчизники отримали на міжнародній арені 2000 року. Саме тоді за високий професіоналізм українцям було запропоновано направити свої спеціальні миротворчі підрозділи до автономного краю Косово.

Українців цінують
Днями миротворчі сили НАТО взяли під охорону кордон між Сербією й Косовом. Саме тут, як повідомлялося в українських і світових ЗМІ, загострилася обстановка після того, як уряд Косова направив до прикордонного анклаву, населеного сербами, поліцію. Тож у регіоні знову, як і десять років тому, пролунали постріли й почали вибухати саморобні бомби.
Хай там як, але обстановка в автономному краї Косово час від часу загострюється не лише через ухвалення таких політичних рішень. Як відомо, в цій країні давно процвітає нелегальний бізнес – торгівля наркотиками та зброєю. Теж керівництво місії ООН кілька років поспіль зверталося до послуг українського аналогічного миротворчого підрозділу, який був направлений у цей неспокійний край ще 2000 року і був надзвичайно ефективним, дієздатним та єдиним у світі таким правоохоронним формуванням.
— Наш підрозділ виконував завдання з підтримання громадського порядку, — ділився враженнями миротворець з Черкас Максим Козак, котрий служив у підрозділі SPU К-9, представники якого допомагали місцевій поліції підтримувати порядок у Косові. — Нас неодноразово залучали й для втихомирення натовпів під час масових актів непокори. А ще наші хлопці ефективно викривали контрабандистів і забезпечували стабільну роботу місцевого аеропорту – перевіряли багаж на вміст наркотичних і вибухових речовин.
На думку правоохоронця, службові собаки у проведенні таких операцій просто незамінні. Він також зазначив, що кожний собака в Косові має свою спеціалізацію: одних псів залучають до патрульно-пошукової роботи, інших використовують для штурму того чи іншого об'єкта, виявлення наркотиків, вибухівки та зброї. І навіть після того, як в албанських поліцейських з'явилися власні добре навчені службові собаки, керівництво місії увесь час дослухалося до порад саме українських миротворців. Вони були переконані, що, попри присутність у регіоні різних миротворчих підрозділів різних країн, українці були спроможні найбільш професійно розібратися в нестандартних ситуаціях.
— За весь час перебування тимчасової місії ООН в охопленому війною Косові не траплялося жадного випадку, щоб наші кінологи не виявили щось заборонене чи просто щось проґавили, — говорить інший миротворець та один із найдосвідченіших прикарпатських міліцейських кінологів Руслан Третяк. Довіра представників місії до українського контингенту тут була чи не найвищою. На жаль, три роки тому кінологічний миротворчий підрозділ був виведений з цього неспокійного краю.

Про кузню миротворців
2003 року в МВС дійшли висновку, що всі основні організаційні заходи з відбору, підготовки, оснащення, фінансування й відправки охоронців миру в різні правоохоронні місії ООН, ЄС та ОБСЄ краще провадити на базі спеціального підрозділу. Його представники мали б перебрати на себе й клопоти з виплати грошового забезпечення правоохоронцям в Україні, присвоєння їм спеціальних звань за вислугою років тощо. Тож незабаром виконання цих функцій було повністю покладене на Спеціальний миротворчий центр Національної академії внутрішніх справ. Принагідно зазначу, що 10 його працівників справляються з усіма надзвичайно важливими завданнями на «відмінно». Яскравим доказом цього може слугувати, наприклад, цьогорічне травневе тестування кандидатів у миротворці. З 65 відібраних правоохоронців у майже всіх обласних Головних управліннях й Управліннях І Внутрішніх військах МВС іспит з іноземної мови (як правило, англійської. —Лат.), професійного керування повнопривідним автомобілем й вогневої підготовки успішно склали, уявіть собі, 63 особи. За останні роки такий результат ретельного відбору та професійної підготовки миротворців є одним із найкращих.
- Справді, це — майже стовідсотковий результат проведеної роботи, — скромно зізнається начальник Спеціального миротворчого центру НАВС підполковник міліції Руслан Воробйов і за якусь мить додає:—Після тестування майбутніх миротворців працівниками нашого центру усім 63-м охочим потрапити до миротворчі місії серйозний іспит влаштовував канадець, представник Секретаріату ООН і за сумісництвом миротворець з великим досвідом Марк Бірс. Він був приємно вражений навченістю українських миротворців.
Не менше канадець дивувався й матеріально-технічній базі НАВС і Спеціального миротворчого центру зокрема.
- В Канаді такого й близько немає, — зізнавався він. — А у вас за останнім словом техніки збудовані мультимедійні тири для відстрілювання куль з пістолетів, а ще будується ультрасучасний функціональний тир для стрільби з автоматичної зброї.
Завдяки зусиллям начальника кафедри автомобільної підготовки полковника міліції Олександра Супруненка, начальника кафедри спеціальної підготовки підполковника міліції Володимира Паламарчука, інших офіцерів і службовців НАВС робиться все можливе для повноцінної професійної підготовки миротворців і курсантів. На факультеті початкової та спеціальної підготовки навчального закладу, що працює неподалік Києва в селі Віта-Поштова, збудований суперсучасний стадіон і майданчик для фізичних занять. А про функціональність й універсальність навчального закладу — гордості українських правоохоронців — свідчить хоча б той факт, що тут лише нещодавно завершилися курси з вивчення англійської мови правоохоронцями, які залучатимуться до охорони правопорядку під час Євро-2012. Всі наявні у виші тири готові прийняти чи не половину всіх вітчизняних міліціонерів для покращання їхніх навичок у вогневій підготовці. Цікаво, що стріляють тут правоохоронці виключно зі зброї вітчизняного виробництва «Форт» і тільки бойовими набоями. Все робиться так, як може статися в бойовій обстановці...

Фото з архіву автора