Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) - Всупереч закону України соціальні гарантії ветеранів війни не виконуються

Мінфін і Мінпраці в 2009-2010 pp. знову не виконали Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині реалізації соціальних гарантій ветеранів війни. Фінансове забезпечення цих гарантій при формуванні Кабміном та Мінфіном проектів державного бюджету було вкрай недостатнім, оскільки чиновники трактували закони з урахуванням фінансових можливостей, а не прагнення дотримуватися букви закону. А вже на етапі організаційного забезпечення виконання відповідних бюджетних програм Мінпраці зволікало з їх реалізацією і неналежно управляло фінансовими ресурсами.
Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни вкотре встановлена урядом в абсолютних розмірах, які значно нижчі від розмірів, передбачених законами «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
Як і в минулі роки, це викликало численні звернення ветеранів війни до судів різних інстанцій. Сума коштів, що підлягає виплаті за рішеннями судів, щороку збільшується і наприкінці 2010-го становила 147,1 млн грн.
Кричуще низький рівень забезпечення інвалідів війни автомобілями: у 2009 р. - 0,2%, тоді як у 2010-му - рік святкування 65-річчя Перемоги - 9% від числа тих, хто має право на їх отримання. Мінпраці не контролювало, як обласні головні управління соціального захисту населення забезпечують інвалідів війни автомобілями. Встановлено непоодинокі випадки, коли автомобілі видавалися з недотриманням черги.
Аудитори також відзначили, що Фонд соціального захисту інвалідів внаслідок неефективного управління бюджетними коштами у 2009 р. розпочав закупівлю більшої частини автомобілів для інвалідів лише наприкінці третього кварталу, що відстрочило їх отримання, а кошти в сумі 762,8 тис. грн залишились невикористаними і були повернуті до бюджету.
Рівень забезпечення санаторним лікуванням ветеранів у 2009 р. становив 41%, в 2010 р. - 36,2% від загальної потреби. Порівняно з 2008 р. скоротилася кількість ліжко-днів у санаторіях, які належать до сфери управління Мінпраці: в 2009 р. - на 24,4%, у 2010-му - на 30,8%.
Водночас з дозволу Мінпраці санаторії значно збільшили обсяги реалізації путівок за повну вартість, частка яких зросла з 3,7% від загальної кількості в 2007 р. до 14,2% у 2010-му. До того ж продаж путівок припадав на найсприятливіший для оздоровлення людей похилого віку теплий період року, у результаті чого кількість місць для ветеранів війни значно обмежувалася. При цьому розміри компенсації за невикористані путівки у 13 разів менші від їх фактичної середньої вартості, що не дозволяло літнім людям самостійно скористатися можливістю пройти санаторно-курортне лікування.
Підсумовуючи розгляд матеріалів аудиту, колегія Рахункової палати зазначила, що Мінпраці необґрунтовано планувало видатки за бюджетними програмами на соціальний захист ветеранів війни. В умовах браку державних коштів на виконання законодавчо встановлених ветеранам війни гарантій міністерство спрямувало 60 млн грн на реалізацію інших бюджетних програм. Невикористаними залишилися 13,6 млн грн, що свідчить про неефективне управління коштами. Одна з причин цього - відсутність достовірного обліку ветеранів війни за категоріями, які мають право на відповідні соціальні гарантії.