Для українських миротворців 56-го окремого вертолітного загону Сил Місії ООН у Ліберії вартова служба є одним із пріоритетних завдань. Адже наші хлопці несуть службу у країні, в якій державний устрій підтримується завдяки Місії ООН.

Про те, що несення вартової служби є виконанням бойового завдання, знає кожен військовослужбовець.
Місцеве населення живе бідно. Для багатьох ліберійців крадіжки є чи не основним джерелом поповнення сімейного бюджету. Такі «годувальники» нерідко полюють за пальним на аеродромі українських вертолітників, який є одним із найважливіших об’єктів, що охороняє варта №1. Останнім часом випадків проникнення на аеродром побільшало, тому командування загону було вимушене підсилити пост ще одним чатовим. Окрім цього, було вжито кілька запобіжних заходів, аби зменшити ймовірність проникнення на його територію сторонніх осіб.
Хоча місцеві мешканці вдаються до всіляких хитрощів, однак щоразу українці виявляють пильність і роблять усе для того, щоб порушник не проник на територію, зокрема, аеродрому.
— За інших умов несення вартової служби слід було б вживати суворіші заходи щодо порушників, які постійно нам дошкуляють, — говорить начальник штабу загону підполковник Андрій Ковальчук. — Проте ми пам’ятаємо, що знаходимось у чужій країні та будь-яке недоброзичливе ставлення до місцевого мешканця, навіть крадія, може спричинити невдоволення тутешніх жителів. Ми налагодили дружні стосунки із сусідами-ліберійцями, які охоче співпрацюють із нами. Завдання чатового — діяти на випередження: виявити порушника на відстані від території, що охороняється, і дати йому зрозуміти, що сюди йти не можна, при цьому уникаючи застосування зброї.
Саме тому напередодні президентських виборів у Ліберії з особовим складом підрозділу охорони регулярно проводяться планові заняття з охорони та оборони військового містечка та аеродрому із залученням бронетехніки.
— Ми моделюємо різні ситуації, — розповідає начальник штабу підполковник Андрій Ковальчук. — Це й відбиття нападу на об’єкт, і спроможність оперативних груп своєчасно реагувати на загрози ззовні, також перевіряємо готовність екіпажів до застосування бронетанкової техніки та озброєння.
Щодня миротворці підрозділу охорони несуть службу на двох вартах та фактично половину ротації проводять на постах. Нести службу доводиться через день. А після наряду весь особовий склад перебуває у стані бойової готовності, аби в будь-яку хвилину за сигналом вирушити для підсилення варт.
Цієї ротації у взводі охорони, де командиром старший прапорщик Володимир Шоган, лише п’ять новачків. Решта військовослужбовців уже відслужили по дві, три і більше ротацій. Тому такі навантаження для наших хлопців звичні.

Юрій ІГНАТ
Ліберія