|
Часовня памяти
В Конотопе Сумской области торжественно открыта и освящена часовня во имя святого благоверного князя Александра Невского в сквере «Воинов-интернационалистов».
540 конотопчан участвовали в войнах и военных конфликтах в разных странах мира, 350 воевали в Афганистане и двенадцать из них погибли на этой войне. На митинге звучали слова о необходимости сохранения памяти о тех, кто погиб вдалеке от родины, благодарность в адрес людей, поддержавших идею строительства мемориала.
На открытии часовни выступили председатель Конотопской районной госадминистрации Александр Луговой, секретарь горсовета Николай Башкиров, председатели областной и городской организаций УСВА Сергей Пилипенко и Вера Рублева.
– В сквере уже есть памятный знак, а сегодня мы открываем первую очередь мемориала воинам-интернационалистам – часовню. Не всегда удавалось то, что было задумано. Временами опускались руки, но мы снова и снова продолжали дело. Пройдет время, и этот сквер, состоящий из памятника, часовни, парковой зоны, станет одним из лучших мест отдыха в городе, – сказала Вера Александровна. – Мы благодарны предпринимателю Александру Викторовичу Кирею, который спонсировал строительство.
Освятил часовню Преосвященнейший Владыка Иосиф, епископ Конотопский и Глуховский. Отслужена лития по убиенным в Афганистане воинам, после чего Владыка обратился к присутствующим с архипастырским словом.
За активное участие в строительстве часовни и обустройстве парковой зоны активисты городской организации УСВА награждены грамотами Сумской областной госадминистрации, Конотопской районной госадминистрации, городского совета и ценными подарками. За разработку проекта мемориального комплекса благодарностью мэра Конотопа отмечен скульптор Юрий Ведмидь.
Минутой молчания почтили память погибших, всех их вспомнили поименно, к памятному знаку были возложены цветы.
Вера РУБЛЕВА,
председатель Конотопской организации
ветеранов Афганистана «Саланг».
Меморандум у дії
Триває підписання документів про взаємодію і співробітництво. Днями підписано меморандуми про взаємодію і співробітництво між організаціями УСВА і владними структурами у Дніпропетровській, Закарпатській, Луганській, Херсонській областях.
Херсонська область
10 листопада в облдержадміністрації відбулось підписання Меморандуму про взаємодію і співробітництво між Херсонською обласною державною адміністрацією, обласною радою і обласною організацією Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
У документі передбачено заходи поліпшення соціального захисту учасників бойових дій, сімей загиблих, інвалідів, забезпечення медичного обслуговування, матеріальної підтримки, увічнення пам`яті загиблих в Афганістані. Передбачено будівництво пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам в обласному центрі, сприяння військово-патріотичному вихованню молоді, виконанню законодавства із забезпечення житлом учасників бойових дій, статутних завдань організації тощо.
На виконання положень Меморандуму голова обласної державної адміністрації М. М. Костяк дав відповідні розпорядження. Обговорення і зустрічі громадських ветеранських організацій учасників бойових дій з місцевими органами влади відбулися і в районах області. Планується підписання аналогічних угод.
Володимир СТОЛЯР,
голова Херсонської обласної організації УСВА.
Рівненська область
1 листопада підписано Угоду про взаємодію і співробітництво між Рівненською обласною державною адміністрацією, обласною радою та Рівненською обласною організацією Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
Угоду в присутності представників облдержадміністрації, облради, членів правління РОО УСВА підписали В. М. Берташ – голова Рівненської обласної державної адміністрації, Ю. С. Кічатий – голова обласної ради, М. П. Ражик – голова обласної організації УСВА.
Рівненська обласна державна адміністрація та Рівненська обласна рада в межах своєї компетенції у 2012 році вживатимуть заходів щодо забезпечення виплати допомоги сім'ям загиблих з обласного бюджету; збільшення видатків для зубопротезування ветеранам війни на 25 відсотків проти 2011 року; виконання норм щодо безплатного проїзду міськими та приміськими маршрутами на території області ветеранів війни, інвалідів війни, учасників бойових дій, членів сімей загиблих; визначення в лікарнях палат для ветеранів війни і забезпечення їх безоплатного лікування; забезпечення в поліклінічних медичних закладах області ветеранів війни, членів сімей загиблих позачерговим безкоштовним обстеженням; забезпечення щорічного оздоровлення воїнів-інтернаціоналістів; проведення безоплатної диспансеризації всіх категорій ветеранів війни та за її результатами забезпечення лікування у лікувально-профілактичних закладах області; забезпечення житлом воїнів-інтернаціоналістів; забезпечення належного стану утримання могил, військових поховань, будівництва та відновлення (ремонту) пам'ятників, обелісків, меморіальних дошок та інших пам'ятних місць; сприяння проведенню заходів і військово-спортивних змагань, присвячених вшануванню пам'яті загиблих і померлих учасників бойових дій.
Рекомендовано міським і селищним радам вирішити питання виділення земельних ділянок під індивідуальну забудову в межах міст і населених пунктів, а також садово-огородніх ділянок. Усе це зафіксовано у підписаному документі.
Чернівецька область
16 листопада підписано Меморандум про взаємодію і співробітництво між Чернівецькою обласною державною адміністрацією і обласною організацією Української Спілки ветеранів Афганістану.
Меморандум у присутності активу обласної організації, голів райдержадміністрацій, в. о. голови Чернівецької міської ради, представників облдержадміністрації підписали М. М. Папієв – голова обласної державної адміністрації , С. В. Козак – голова обласної організації УСВА.
У документі передбачено вжити заходів щодо збільшення у 2012 році при формуванні обласного бюджету обсягів видатків обласної комплексної програми підтримки малозабезпечених верств населення «Турбота», асигнувань на фінансову підтримку статутної діяльності організації УСВА, асигнувань на санаторно-курортне лікування в сумі 80 тис. грн., звернутись з клопотанням до районних, міських рад Чернівців і Новодністровська щодо збільшення щомісячної допомоги дітям, батьки яких загинули в Афганістані, в розмірі не менше 500 грн., збільшення коштів на поховання учасників бойових дій, запровадження виплати коштів з місцевих бюджетів для надання щомісячної разової допомоги вдовам померлих учасників бойових дій в Афганістані в розмірі 200 грн.
Для подальшої взаємодії із вирішення питань щодо соціального захисту ветеранів війни створити Консультативну раду з представників органів виконавчої влади та Чернівецької обласної організації УСВА, а також обласну комісію з розподілу коштів на будівництво та придбання житла для сімей загиблих, інвалідів, включити до її складу представника обласної організації УСВА. Виділяти кошти на отримання позики для капітального ремонту житлових будинків інвалідам та учасникам бойових дій.
Підтримувати пропозиції обласної організації УСВА щодо спорудження в районах області пам'ятників загиблим воїнам-інтернаціоналістам і встановлення меморіальних дошок у навчальних закладах, де навчались загиблі в Афганістані воїни, а також реконструкції існуючих, – записано у Меморандумі.
Пам’яті бойового товариша
17 листопада на 64 році життя передчасно помер наш бойовий побратим, голова Київської обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), голова Київської обласної ради Організації ветеранів України, кандидат педагогічних наук, член-кореспондент Академії моделювання, учасник бойових дій в Афганістані генерал-майор Красуля Василь Михайлович.
Красуля В. М., пройшовши бойовий шлях у Афганістані й тривалу військову службу, самовіддано відстоював інтереси ветеранів та інвалідів війни, учасників бойових дій, членів сімей загиблих, чим завоював у них любов і пошану. Він завжди віддавав весь жар свого серця, багатий життєвий досвід заради посилення престижу і розвитку ветеранського руху в Україні, соціального захисту ветеранів.
За ратні подвиги і трудові досягнення Красуля Василь Михайлович нагороджений орденами Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, Червоної Зірки, «За службу Батьківщині» ІІІ ступеня, 28 медалями, іменною холодною зброєю.
Правління Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-
інтернаціоналістів), бойові друзі, всі, хто знав Василя Михайловича, висловлюють щирі співчуття сім’ї, рідним і близьким, Київським обласним організаціям УСВА і ОВУ в зв’язку із тяжкою втратою.
Світла пам’ять про Красулю Василя Михайловича назавжди залишиться у наших серцях.
С. ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ,
голова УСВА.
Співчуття з приводу тяжкої втрати на адресу УСВА надійшли від обласних, районних і місцевих організацій Спілки.
Наші гості
Чехи на Черкащині
Голова Моравської споличності (спілки) ветеранів миротворчих сил Чеської Республіки Радимір Владовіч і шестеро його друзів-миротворців зустрілися з українськими побратимами – членами Звенигородської районної спілки ветеранів Афганістану.
Капітан Владовіч командував елітним чеським спецназом Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані (ISAF) під командуванням представників НАТО у 2005–2007 роках. Зараз 47-річний Радимір Владовіч – офіцер у запасі.
Чехи під час зустрічі висловили обурення ситуацією в Україні з пільгами для ветеранів. За їхніми словами, намагання уряду урізати пільги для «афганців» – знак неповаги, і це непокоїть усіх, хто брав участь у бойових діях, незалежно від національності.
У Чехії пільг для ветеранів Афганістану немає. У них є компенсація, яка становить в середньому 420 доларів за місяць участі в бойових діях. Наприклад, за відслужені рік і чотири місяці у гарячих точках чеський командир спецназу щомісяця отримує 3700 доларів державної допомоги. Українська ж допомога у вигляді безкоштовного проїзду в громадському транспорті та 75-відсоткової знижки оплати за світло і газ у чехів викликає жалість.
Гості з Чехії обговорили з представниками районної спілки «афганців» на чолі з Олександром Антонюком питання подальшої співпраці між спілками і обмінялися державними прапорами. А член спілки Олег Бойко з хутора Шампанія організував для них мілітарі-тур у військово-патріотичному центрі-музеї, покатавши на бронетранспортерах.
Сергій МОГИЛКО.
В організаціях УСВА
В єднанні – наша сила!
Спілка ветеранів Афганістану Солом’янського району міста Києва відзначила своє 13-річчя. Дата, як бачите, не ювілейна, проте і за тринадцять років зроблено чимало, тож було про що звітувати, що відсвяткувати.
А початок районна спілка бере з 1998 року, коли за покликанням душі й серця «афганки» Марії Яківни Юрченко у тісній кімнатці офісу ветеранів Великої Вітчизняної війни зібралася групка бойових побратимів, щоб створити свою структурну організацію, головною метою якої був девіз «В єднанні – наша сила!» Марія Яківна переконувала нечисельних присутніх, що разом ми зможемо вирішувати питання соціального захисту учасників бойових дій, допомагати інвалідам у виготовленні та придбанні протезів і візків, підтримувати морально тих, хто «заплутав» у цьому житті, а також надавати ветеранам-«афганцям» та їхнім дітям, сім’ям загиблих і померлих воїнів-інтернаціоналістів матеріальну допомогу, сприяти у лікуванні, відпочинку, здобутті вищої освіти і розв’язанні багатьох інших питань. І хоча ці плани були далекосяжними і благородними, ентузіастів до кінця року зібралося усього трохи більше п’ятдесяти. Але і це вже було дещо.
Ядро організації складали «афганці», які всіляко підтримували Марію Яківну – свого «генерала-поводиря». Немає сенсу перелічувати усі негаразди і з наданням приміщення, і з його облаштуванням для нормальної роботи, зі зв’язком – їх було чимало, як і те, що не завжди йшли назустріч місцеві органи влади, деякі інші державні структури. Та голова організації не здавалася: з притаманними їй наполегливістю і натиском настійно добивалася від чиновників і визнання, і розуміння необхідності та корисності для району такої «бойової» організації. І крига недовіри, сумніву потихеньку танула.
Нашу організацію все частіше стали згадувати на нарадах райдержадміністрації при обговоренні заходів щодо розвинення інфраструктури району, налагодження патріотичного виховання у навчальних закладах, наведення громадського порядку на вулицях, у школах, на подвір’ях, при вирішенні проблем боротьби з негативними елементами.
На прикладах зробленого членами спілки для самих же «афганців» районні власті, інші учасники бойових дій побачили, що це не бутафорська структура, а орган, який і справді здатен вирішувати чимало справ, бути впливовим у громадському житті району. І потягнулися вояки запасу і у відставці до «штабу» із заявами про вступ. За «афганцями» послідували «кубинці», «чехи», «угорці»… І сьогодні районна спілка воїнів-інтернаціоналістів об’єднує у своїх рядах понад 1200 активних «штиків»!
Організацію добре знають не лише в районі, але й у Києві, з нею рахується Солом’янська райдержадміністрація при прийнятті багатьох соціально значимих рішень, сюди ідуть по допомогу і в пошуках справедливості. Багатьох «афганців» залюбки запрошують для роботи у державні структури, призначають на відповідальні посади.
За визнанням голови УСВА Сергія Червонописького і голови Київської міської СВА Миколи Гончаренка, сьогодні Солом’янська спілка ветеранів Афганістану – одна з найчисленніших, найорганізованіших і найталановитіших у столиці. Останнє вкотре було продемонстровано на урочистому зібранні.
Зала райдержадміністрації ледь умістила всіх бажаючих, перед якими зі своїми віршами, піснями виступив поет і бард-«афганець» Микола Грабовський, «чех» Анатолій Тіщенко у віршованій формі нагадав події 1968 року, що відбувалися у Чехословаччині, про Карибську кризу нагадав «кубинець» Михайло Мосолов – представник найстаршої когорти воїнів-інтернаціоналістів. Учасники зібрання ще і ще раз з гордістю і з болем у серці дивилися зняті «афганцями» району кінокадри, що зафіксували наше перебування в Афганістані.
Учасників урочистого зібрання сердечно привітав заступник голови РДА Анатолій Іващенко, який після теплих слів вдячності за плідну співпрацю вручив багатьом воїнам-інтернаціоналістам цінні подарунки, грамоти і подяки.
Голова Київської міської спілки ветеранів Афганістану Микола Гончаренко, привітавши «афганців»-солом’янців з 13-ю річницею від дня народження організації, вручив їм нагороди: орден «За заслуги» третього ступеня отримали Олександр Міщенко, Ігор Федоренко, медаль «За заслуги» першого ступеня, медаль «За вірність обов’язку і присязі» вручено Олексію Шереметьєву, медалі «За віру та мужність» – Анатолію Сироті, Василю Кучеру та іншим.
Воїнів-інтернаціоналістів очікував приємний сюрприз: депутат Київської міськради Ігор Баленко вручив кожному учаснику зібрання пакет продовольчих товарів. До речі, варто сказати і про інші подібні знаки уваги: Олексій Шереметьєв за власний кошт відремонтував палату, призначену для побратимів у шпиталі в Пущі-Водиці, а Олександр Міщенко привів до ладу нове приміщення, в яке днями переїздить організація.
Тож не лише керівництву райдержадміністрації адресувалися слова вдячності за підтримку і порозуміння у вирішенні багатьох наболілих питань, що прозвучали у заключному слові незмінного керівника СВА району Марії Яківни Юрченко, але й усім тим, хто не на словах, а ділом підтримує спілку. Та й ми, «рядові» воїни-інтернаціоналісти, щасливі, що є в районі люди, небайдужі до чужого лиха і болючих проблем бойових побратимів.
Сергій УРСОВ,
полковник у відставці,
учасник бойових дій в Афганістані.
Чугуевские «афганцы» действуют
В Чугуевской районной организации ветеранов Афганистана (Харьковская область) состоят на учете 103 воина-интернационалиста. Уже три года ее возглавляет Александр Владимирович Дранник.
К 20-летию вывода советских войск из Афганистана в городе был открыт памятник воинам-интернационалистам (на снимке). Районная организация проводит работу по патриотическому воспитанию молодежи. В Малиновской гимназии стали традиционными встречи с учащимися. «Афганцы» шефствуют над клубом школьника «Юность», помогают проводить массовые мероприятия, ремонтируют помещения. Там же размещается и штаб районной организации, где хранится документация, альбомы, оформлен уголок памяти погибшего в Афганистане Луговского Виктора Васильевича.
Районная организация не забывает о матерях погибших. Помогли приобрести памятник Бобельчуку Игорю, а его маме Екатерине Михайловне собрали средства на операцию.
Правление районной организации провело собрания в первичных организациях в связи с последними событиями. Воины-интернационалисты приняли активное участие в акциях протеста против сокращения льгот для ветеранов Афганистана и других категорий населения.
Зоя ШЕМЧУК,
заместитель председателя Чугуевской
районной организации ветеранов Афганистана.
К 20-летию группы «Контингент»
КОНТИНГЕНТ – ЭТО УПОРСТВО И СТОЙКОСТЬ
Руководитель группы «Контингент» лубенчанин полковник Константин Авсеевич (на снимке – второй справа) называет две даты рождения коллектива: первая – 1990 год – собственно создание группы, вторая – 1991 год – первый концерт.
Что именно заложено в названии? Традиционно «контингентом» у нас называют Ограниченный контингент советских войск в Афганистане. Константин Владимирович и его побратимы вкладывают и другой смысл: отношение партийной номенклатуры к людям в погонах как к безликой массе. Он рассказывает о своих личностных ассоциациях, вспоминая фильм о доме для престарелых, в котором живут заслуженные люди, артисты, есть и прошедшие Великую Отечественную войну, имеющие боевые награды. Директор этого заведения называет пожилых людей, ветеранов не по имени и отчеству, а оскорбительно: «К сведению контингента». Для него, как символа бюрократизма, они – никто, безликая масса.
В Афганистане не было сыновей «верхушек». Изучив дела стоящих на учете «афганцев» – солдат, сержантов, прапорщиков, Константин Владимирович говорит, что все они были «от сохи и от станка». Он видит в этом большое социальное расслоение, большую социальную несправедливость: «нижние» слои населения были призваны защищать «номенклатуру».
Почти десятилетие Афганской войны – это поколение солдат, прапорщиков, офицеров 50–60-х годов рождения. «И нас никто не победил. Мы выполняли свои военные задачи. Вышли организованно, без бегства. Не выполнили политических задач, но это уже не к военным», – подытоживает полковник.
Мы продолжаем разговор о военном шансоне. Группа «Контингент» – одна из лучших в Украине. В само слово «контингент» вкладываются понятия «упорство», «стойкость». Двадцать лет в любых условиях они переносят тяготы и лишения артистической деятельности, мобильные, самоотверженные, несущие положительную энергетику песен, поющие о том, что выстрадано, что выношено.
Константин Владимирович – потомственный военный. Его дед Константин пропал без вести, защищая Смоленск в 1941 году. Другой дед – Иосиф – три года партизанил под Могилевом в Белоруссии в Османовском отряде, потом дошел до Кенигсберга в Пруссии. Отец Владимир – военный инженер-сапер, окончил Ленинградское инженерно-саперное училище, участвовал в разминировании Ладоги, наводил переправы через Дунай.
Мальчик рос в гарнизонах. Мама вспоминает, что он любил петь в солдатском строю. Отец был комроты в 20-м понтонно-мостовом полку. Константин Владимирович, улыбаясь, говорит: «Перед приемом пищи отец гонял солдат по плацу, но они почему-то шли не в ногу. Смотрит, а в середине строя посередине стою я… В столовой «рубал» солдатскую кашу, «дробь 16», и остальную солдатскую «атрибутику». Помню запах хлеба из пекарни. Большим лакомством была булка белого хлеба и кусок рафинада. Детей из городка знали. Кто – чей. Всегда давали хлеб. Не было детских садов. Все игры – военные…».
Вспоминает дядю Сашу – каптера, носившего его на руках, и его шутки: «Скажи на этого салага, босяк». Бабушка со стула чуть не упала, когда услышала лексикон внука, приехавшего с родителями в один из отпусков.
Константин Владимирович подчеркивает, что они готовили себя быть военными с детства; сомнений не было: пошли в военные училища, стали офицерами.
Пережитое отразилось в творчестве, легло в основу многих песен. Мощнейшие проекты с Анатолием Шестопаловым: «Гарнизонная шпана», «Родины сыны», «Аист», «Наденьте, парни, ордена». Сильнейшие лирические проекты с Андреем Лященко: «Здравствуй, батя!», «Медсестричка», «Дорога домой». «Контингент» сотрудничает с «Висма-радио», «ВВС-продакшн», Валерием Матвеевым (Кременчуг), Владимиром Лоиком (Лубны). Созданы альбомы к 10-летию вывода войск из Афганистана, «От мая до февраля», «До дна», «Родины сыны», украинской патриотической песни «Козацькому роду нема переводу».
В первый состав группы входили трое ветеранов Афганистана: руководитель – Константин Авсеевич, гитарист – Владимир Зозуль (ныне, к сожалению, покойный), клавишные – Александр Даценко. Во втором составе – солист Александр Нудьга, гитарист Виталий Циганник. С коллективом долго сотрудничал бард, талантливый автор Андрей Лященко, который сейчас работает в Санкт-Петербурге.
Группа «Контингент» трудится самоотверженно, не имея финансовой поддержки, на полной самовыживаемости. Без сомнения, в Украине другого коллектива такого уровня нет. Нет и такой «раскрутки», как в России у групп «Голубые береты», «Каскад».
Группа поет все сообразно возрасту и в соответствии с восприятием окружающего мира. «Творчество льется от Господа Бога», – говорит Константин Владимирович. Во время концерта от исполнителей идет невероятный, мощнейший прилив позитивной энергетики. Без сомнения, этот самобытный, разносторонний коллектив – мегазвезда современного военного шансона Украины.
Любовь ДЯЧЕНКО-ЛЫСЕНКО,
кандидат филологических наук, член УСВА.
Консультація
Запитуєте -- відповідаємо
Який порядок забезпечення інвалідів війни першої групи спецавтотранспортом?
Відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і пункту 25 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999, інваліди війни мають право на позачергове отримання автомобіля.
Згідно з пунктом 30 зазначеного Порядку за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем із ручним керуванням і протипоказань до керування ним забезпечуються позачергово безкоштовно автомобілями інваліди війни з передачею права користування автомобілем будь-якій особі, у тому числі й не зареєстрованій за місцем проживання інваліда, на власний розсуд.
Однак через щорічне обмежене фінансування цієї програми з державного бюджету серед осіб, які мають право на забезпечення спецавтотранспортом, утворилася черга. Облік інвалідів, які мають право на забезпечення спецавтотранспортом, здійснюється регіональними управліннями праці та соціального захисту населення.
Під час забезпечення інвалідів спецавтотранспортом за рахунок коштів державного бюджету Міністерство соціальної політики України не має права надавати перевагу будь-кому з них на отримання автомобілів, оскільки це призведе до порушення прав інших інвалідів.
За яких умов сім'я померлого інваліда може залишити в користуванні спецавтомобіль?
У Міністерстві соціальної політики повідомили, що 17 вересня 2010 року внесено зміни до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999. У пункті 16 цього Порядку визначено, що автомобіль, строк експлуатації якого менше 10 років, після смерті інваліда залишається в користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який:
— мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда або протягом не більше ніж 6 місяців з дня його смерті;
— проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його постійного проживання та реєстрації;
— не має іншого автомобіля.
Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який проживає та зареєстрований за місцем постійного проживання й реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше 10 років, залишається в разі сплати ним протягом 6 місяців з дня смерті інваліда в державний бюджет на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом. Розрахункову суму для викупу автомобіля визначає Головне управління соціального захисту з урахуванням зношення автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем зараховують як повний місяць.
В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше 10 років, повертають управлінню соціального захисту в повному комплекті.
Якщо померлого інваліда було забезпечено автомобілем на пільгових умовах (за 7 або 30 відсотків від його вартості), його спадкоємцю за заявою повертають суму, сплачену інвалідом за автомобіль, згідно з оціночною вартістю автомобіля на день подання заяви, визначеною за рахунок коштів спадкоємця.
При цьому, відповідно до законодавства, власниками автотранспорту є органи праці та соціального захисту населення, інваліди його отримують для користування як засіб реабілітації. Гарантовану державою пільгу щодо забезпечення спецавтотранспортом надають конкретному інваліду, а не членам його родини.
Чи має інвалід війни право на позачерговий безплатний капітальний ремонт своєї квартири?
Відповідь надало Міністерство соціальної політики. Відповідно до пункту 8 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інваліди війни мають право на позачерговий безплатний капітальний ремонт власних житлових будинків і квартир та на першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення безплатного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир особам, що мають право на таку пільгу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 565.
Видатки на зазначені цілі щорічно враховують у Державному бюджеті України у складі субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Обласні державні адміністрації розподіляють відповідні асигнування між районами і містами, які, в свою чергу, розподіляють їх між видами пільг, зокрема, на безплатний капітальний ремонт власних житлових будинків і квартир окремих категорій громадян.
Відповідно до пункту 12 зазначеного Порядку безплатний капітальний ремонт проводять у встановленому порядку суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства мають право на виконання таких робіт, на замовлення органу, що є головним розпорядником коштів місцевого бюджету (органи праці та соціального захисту населення).
Отже, реалізація зазначеної пільги належить до компетенції місцевих органів виконавчої влади.
Чи має право учасник війни отримати талон на придбання квитка для проїзду по території держав – учасниць СНД?
Як повідомляє Міністерство соціальної політики, відповідно до пункту 16 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі — Закон) учасники війни мають право на безплатний проїзд один раз на два роки (туди й назад) залізничним, водним, повітряним чи міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди й назад) вказаними видами транспорту з 50-відсотковою знижкою.
Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів і учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них, від 12 березня 1993 року (далі — Угода) для інвалідів і учасників Великої Вітчизняної війни встановлено пільги на проїзд відповідними видами транспорту по території держав – учасниць СНД.
У статті 7 Угоди визначено, що підставою для придбання пільгового проїзного квитка є посвідчення й аркуш талонів на пільговий проїзд, які видано відповідними органами колишнього Союзу РСР або Сторонами за формою, чинною станом на 1 січня 1992 року, за місцем постійного проживання особи, що має право на пільговий проїзд.
Відповідно до пункту 7-1 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, аркуші талонів на право одержання інвалідами війни, учасниками війни та особами, на яких поширюється чинність Закону, проїзних документів (квитків) безплатно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості, видають органи праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
Згідно з додатком № 2 Угоди право на проїзд у міжміському транспорті мають учасники війни, які проходили службу чи займали штатні посади у підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії.
Чи має право на грошову компенсацію за невикористану санаторну путівку чоловік — інвалід війни?
Грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки виплачують інвалідам війни за місцем їх реєстрації один раз на два роки з дня звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації за бажанням, якщо ці особи протягом двох років не одержували безоплатних санаторно-курортних путівок, незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних показань.
За повідомленням Міністерства соціальної політики, грошову компенсацію виплачують у таких розмірах: інвалідам війни І та II груп — 100% від середньої вартості путівки, інвалідам III групи — 75%. Середню вартість санаторно-курортної путівки визначає Міністерство праці за поданням Фонду соціального захисту інвалідів і за погодженням із Міністерством фінансів щороку в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до закону про державний бюджет на поточний рік.
У 2011 році середню вартість путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», встановлено в розмірі 300 грн.
Чи можна отримати дублікат викраденої нагороди?
З моєї квартири було викрадено орден Вітчизняної війни I ступеня. У нашому військкоматі, куди я звернувся по дублікат, відповіли: орденська книжка у вас є, а орден нічого не вирішує. Можливо, через таке ставлення в нашій країні настільки розповсюджений цей ганебний промисел — торгівля державними нагородами... Моє запитання: хто і в якому порядку має видавати дублікати орденів і медалей?
Віктор Вербицький, Артемівськ Донецької області.
Звернення читача розглянуто в Комітеті Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, до відання якого належать питання державних нагород.
Статтею 14 Закону України «Про державні нагороди України» (№ 1549-111 від 16.03.2000 р.) насамперед передбачено, що особи, які удостоєні державних нагород, повинні дбайливо ставитися до їх схоронності. У разі втрати нагород нагороджені зберігають свої права на них відповідно до закону.
Зазначеною статтею закону також визначено, що нагородженому можуть видати дублікати нагороди або документів про нагородження, якщо Комісією державних нагород та геральдики буде визнано, що втрата державної нагороди сталася внаслідок стихійного лиха, бойових дій або з інших причин, що не залежать від нагородженого.
Комісія державних нагород та геральдики є дорадчим органом, який утворюється при Президенті України для попереднього розгляду питань, пов'язаних із нагородженням державними нагородами, президентськими відзнаками та забезпеченням єдиних підходів до розвитку геральдичної справи. Її діяльність регламентується відповідним положенням, згідно з яким саме Комісія державних нагород та геральдики при Президенті України наділена повноваженнями вирішувати питання про видання дублікатів нагород і документів до них особам, які з різних причин їх втратили.
Память в бронзе, металле и камне
Хмельницька область
Одвічний біль
У Нетішині урочисто відкрито пам’ятний знак загиблим учасникам бойових дій в Афганістані та на території інших держав.
Мітинг відкрила Нетішинський міський голова О. І. Омельчук, вручивши почесні грамоти членам міської організації УСВА, які зробили особистий внесок у спорудження пам’ятного знака. Голова міських організацій ветеранів України і УСВА В. В. Шеліванов не лише вручав почесні грамоти і нагороди представникам міських осередків політичних партій, а й сам отримав нагороду від голови Хмельницької обласної організації УСВА М. І. Приступи. Надійшли привітання і почесні грамоти від голови УСВА С. В. Червонописького.
Почесними гостями були секретар міської ради М. М. Степаненко, заступник міського голови І. В. Панчук, депутат міськради П. І. Шелепало, заступник генерального директора ВП «Хмельницька АЕС» А. П. Шестак, начальник відділу освіти М. А. Моцик, дружина воїна-«афганця» М. О. Самохіна. Освятив пам’ятний знак настоятель Свято-Дмитріївської церкви отець Василь.
Час і досі не загоїв одвічний біль Афганістану. Майже 23 роки минуло відтоді як вивели звідти війська, але рани цієї війни кровоточать й досі. Священною є пам’ять про героїзм, мужність при виконанні інтернаціонального обов’язку. Скільки лишилось у вічному горі матерів, дітей-сиріт, коханих, а скільки інвалідів, поламаних доль…
Визначна подія у Нетішині зібрала представників міських і районних організацій УСВА, аби засвідчити єдність воїнів-«афганців». Кожен з них зворушливо згадував воєнні часи.
Звучить салют на знак шани землякам, їхньому подвигу. До пам’ятного знака воїнам-інтернаціоналістам поклали вінки, квіти, аби вшанувати тих, хто не повернувся з бою, хто через рани не дожив до цього часу.
Петро ШЕЛЕПАЛО,
заступник голови ради Нетішинської
міської організації УСВА, майор запасу.
Приглашение
Живая музыка, живое слово
Участник боевых действий в Афганистане Вячеслав Куприенко, лауреат международных конкурсов и фестивалей авторской песни, автор шести сольных альбомов представляет свой новый альбом «Ничего взамен».
В программе прозвучат как новые так и песни «со стажем» в сопровождении двух акустических гитар, бас-гитары и барабана. Живая музыка, живое слово и взамен – только ваши открытые сердца.
Философский взгляд на вечные темы войны и мира, жизни и смерти, любви и еще раз любви в атмосфере тонкой иронии и шуток сделают встречу теплой и уютной.
Презентация состоится в Киевском Доме офицеров (ул. Грушевского, 30/1) 19 декабря в 19:00.
Вход свободный.
Ничего взамен.
Ничего взамен
Время мое, ну куда ты летишь?
Повремени, сядь, отдышись.
Остепени свой стремительный пульс,
дай мне понять, так куда же я рвусь?
Рвусь, как всегда, изо всех жил и вен,
но никогда и ничего я не прошу взамен.
Мысли мои беспокойно кружат,
их не унять, не удержать.
Сердце стучит, гордо бьет миокард:
импульс, толчок, за ударом удар.
Сердце стучит до напряженья вен,
но никогда и ничего сердце не ждет взамен.
Совесть моя – в чистом поле роса,
чувства мои глубиной в небеса.
Воля моя - устремленность стрелка,
гордость моя – это знамя полка.
Правда моя в генах отцовских есть,
но никогда и никому я не оставлю честь.
Давайте, ребята
Давайте, ребята, беречь наш очаг -
холодной Вселенной уютный причал.
Кружится планета Земля, награжденная жизнью.
Давайте, согреем теплом своих рук
заснеженный север, арктический юг.
Простужены синие льды сквозняками Вселенной.
Давайте поддержим плечом небосвод.
Атланты устали, пришел наш черед
над грешной землей приподнять низко павшее небо.
Наш маленький шарик, живая душа.
Тебя укачаю я как малыша.
Ты словно котенок в моей уместишься ладони.
И если уж верить, что Бог в небесах
ютит наши души в далеких мирах…
Поверьте, Господня душа на земле обитает.
Дерзайте, творите, рискуйте порой!
Великим не станешь ты малой ценой,
не стоит жалеть своих сил на стремительном марше!
Февральская звезда
Над минаретом мается
февральская звезда.
С Афганом мы прощаемся,
уходим навсегда…
Колонной нескончаемой
на перевал Саланг
ползет броня отчаянно
по рваным нервам скал.
Бьет по лицу уставшему
наотмашь мокрый снег,
а пули, сбившись стаями,
танцуют по броне.
Машины кровоточили
у трассы на краю;
свинцовые пощечины
достались им в бою.
Немыми обелисками
отмерян путь домой
и освящен неблизкою
февральскою звездой.
И вот он, мост, заветный мост -
бурлит Амударья…
Я поднимаюсь в полный рост,
злой пули не таясь.
И на мосту я обернусь:
«Прости, прощай, Афган.
Ты мою жизнь перечеркнул
диагональю ран».
Ну вот мы и на родине,
и дальше нет пути.
Но до сих пор на взводе мы,
пусти, война, пусти.
Ослабь свои объятия,
освободи захват.
Сын возвратился к матери,
домой пришел солдат.
Дымили папиросами,
взрослели от измен,
шныряли иглы острые
по синим трассам вен.
Нагар смывали водкою
мы с обожженных душ
и вспоминали соткою
февральскую звезду.
Прошито небо трассером,
расстрелян Млечный Путь,
убиты звезды ясные,
их в небо не вернуть.
Кто не пришел с задания –
останется в веках
на алом шелке знамени
последнего полка.
Вячеслав КУПРИЕНКО.
Спорт
Рівненська область
Спартакіада надихає на перемогу
На базі обласного центру з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» у Рівному проведено першу обласну Спартакіаду серед учасників бойових дій та членів їхніх сімей.
Змагання проводились з п’яти видів: шашки, армспорт, гирьовий спорт, кульова стрільба, більярд. Участь взяли 11 команд з районних і міських організацій ветеранів Афганістану.
За підсумками індивідуальних змагань складався командний залік виступів у цілому. Приємно було спостерігати виступи жінок і дітей, які брали активну участь в індивідуальних змаганнях й надихали своїх чоловіків і батьків на перемогу.
Перше місце у командному заліку виборола збірна Рівне-2, друге – Рівненського району, третє – Дубенського району. Кращим в індивідуальних змаганнях вручено медалі, грамоти та цінні призи, а командам-переможцям – кубки і грамоти. Наступного року всі учасники домовилися зустрітися і ще раз помірятися своєю козацькою вдачею.
Микола РАЖИК,
голова Рівненської обласної
організації УСВА.
Передплата-2012
Побратиме, це наша з тобою газета!
Триває передплата на газету Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) «Третій тост», на сторінках якої друкуються законодавчі матеріали з питань соціального захисту сімей загиблих військовослужбовців, інвалідів війни, учасників бойових дій, юридичні консультації, матеріали про життя і роботу організацій УСВА (територіальних, місцевих, районних), спогади, проза і поезія. Газету можна передплатити в усіх відділеннях поштового зв’язку України. Мінімальний передплатний період – один місяць, максимальний – один рік.
Наш індекс – 30224.
Періодичність виходу – двічі на місяць.
Вартість передплати, яка не змінюється вже довгі роки, з урахуванням приймання передплати і доставки складає:
на місяць – 1,74 грн.,
на три місяці – 4,62 грн.,
на шість місяців – 7,59 грн.,
на рік – 13,98 грн.
|
