Голова Біляївської районної спілки ветеранів Афганістану (Одеська область) О. Е. Авакян, голова Августівської первинної  організації, депутат райради М. Д. Самойленко і активісти Т. М. Ковешнікова – вихователь дитячого садка «Орленя», депутат сільради і О. І. Кісельова – заступник директора з виховної роботи Міжлиманської загальноосвітньої школи  завітали до Троїцького притулку «Надія» з благодійною акцією.
Вперше побачивши  хлопчиків і дівчат з різних куточків району, Микола Дмитрович Самойленко був зворушений та відчув потребу допомогти цим дітям. Життєва історія у кожного вихованця своя: когось забрали від батьків-п’яниць правоохоронні органи, хтось сам втік з дому, а когось підібрали на вулиці. Під час спілкування з дітьми чоловік відчував тепло дитячих сердець, а у маленьких оченятах побачив надію – надію на те, що він знову прийде в гості. Діти просили принести їм іграшки, солодощі, однак воїн-інтернаціоналіст зрозумів: найбільше їм потрібен добротний одяг. Після побаченого важко було лишитись байдужим, тому, не гаючи часу, спільно з побратимами почав думати над тим, як можна допомогти цим щирим, добрим, але психологічно травмованим і обділеним увагою дітям.
Було вирішено ініціювати акцію зі збору одягу, на яку активно відгукнулись учні Міжлиманської школи, вихованці дитячого садка «Орлятко» та їх батьки. За короткий час було приготовано чимало пакетів з різними речами. Учні навіть підписали, від кого дарунок, вклавши невеличку листівочку. Повантаживши дарунки на причеп, в салон автівки вони не вміщувались – помічники недільного ранку виїхали до села Троїцького. Мало чи не з одного краю району в інший довелось везти вихованцям притулку приготовлений дитячий одяг, ціннішим за який стало тепле спілкування та гостинна зустріч.
– Наша спілка не може залишитись осторонь цього закладу, тому маємо багато ідей і планів. Зокрема, допомога з придбанням навчальних підручників для дітей, адже старші з них ходять до школи, – сказав Олександр  Авакян.
Шефство над закладом – традиція ветеранської організації, яка з кожним роком підхоплює на свою хвилю все більше і більше небайдужих людей. Діти Троїцького притулку для більшості стали, ніби рідними, адже постійно спілкуючись з ними, «афганці» наперед знають про потреби малечі й намагаються подарувати їм таке жадане тепло. Дітям  – від щирого серця – красномовно свідчать їх вчинки.

Кіма ДЕРКАЧ.