|
З 55-річчям!
Сердечно вітаємо свого бойового побратима, голову Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), голову Партії ветеранів Афганістану Сергія Васильовича Червонописького з 55-річчям!
Бажаємо Вам, шановний Сергію Васильовичу, міцного здоров’я, щастя, благополуччя, нових здобутків і перемог у Вашій непростій, але, такій потрібній для ветеранів України справі.
З глибокою повагою –
Правління УСВА.
Повернені імена
За підтримки Партії ветеранів Афганістану Українська Спілка ветеранів Афганістану започаткувала проект «Повернені імена» і оголосила його постійно діючим і безстроковим. Днями «афганці» провели чергову акцію цього проекту.
Багато років УСВА веде системну роботу зі збору інформації та пошуку місць захоронення солдат, які загинули під час Великої Вітчизняної війни і досі вважалися невідомими. Для встановлення точних даних про загиблих науково-пошукова група УСВА обробляє великий масив архівних документів: розсекречені оперативні донесення про людські втрати, протоколи ексгумації та перепоховань 1945–1947 років, інформацію з архівів Червоного Хреста й багатьох інших джерел.
Оприлюднено частину результатів цієї масштабної роботи, ще дванадцять сімей у столиці й кількох містах України отримали «Сертифікати Пам’яті» з точними даними місць поховання їхніх батьків та дідів, які віддали життя за Батьківщину. Така інформація стає безцінним подарунком рідним і близьким загиблих солдатів. Нині в рамках проекту «Повернені імена» ідентифіковано більше 600 могил, і поховані в них невідомі солдати здобули свої імена.
– Широко вживане гасло «Ніхто не забутий» звучить дуже красиво, але, на жаль, часто це всього лише слова, особливо коли вони звучать з вуст українських чиновників, – сказав голова Української Спілки ветеранів Афганістану Сергій Червонописький після вручення сертифікатів. – Необхідно визнати, що наша держава робить дуже мало у цій важливій і святій справі. Наш проект тому і називається народним, що вся робота ведеться лише Спілкою, силами наших активістів, без будь-якої фінансової чи організаційної підтримки з боку держструктур. І ми будемо продовжувати цю роботу, незважаючи ні на що! Адже ми знаємо, що це потрібно усім нам!
Прес-служба УСВА.
Розширене засідання Правління УСВА
26 червня у столичному Будинку ветеранів відбулося розширене засідання Правління Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
Розглянуто наступні питання:
1. Про ротацію у складі Правління УСВА.
(Інф. С. В. Червонописький)
2. Розгляд пропозицій УСВА щодо удосконалення чинного законодавства з соціального захисту ветеранів війни для внесення на розгляд Консультативної ради при Кабінеті Міністрів України.
(Інф. О. І. Міхнюк)
3. Підсумки проведення першого етапу Народного проекту «Повернені імена».
(Інф. С. В.Червонописький)
4. Різне:
– про надання статусу всеукраїнських змаганням з військового багатоборства серед молоді, присвячених пам’яті Героя Радянського Союзу Онищука Олега Петровича.
(Інф. М. І. Приступа)
– розгляд Угоди про співпрацю УСВА із Загальноросійською громадською організацією інвалідів війни в Афганістані і військової травми «Інваліди війни».
(Інф. О. І. Міхнюк)
Усі питання порядку денного Правлінням було розглянуто і прийнято відповідні рішення.
По першому питанню – затверджено у складі Правління УСВА Віктора Миколайовича Волошина, якого обрано головою Дніпропетровського обласного об’єднання УСВА на черговій IX звітно-виборній конференції цієї організації.
Рішення з другого питання
1. Інформацію про пропозиції УСВА щодо удосконалення чинного законодавства з соціального захисту ветеранів війни взяти до відома.
2. Головам територіальних організацій, членам Правління УСВА провести роз'яснювальну роботу серед учасників бойових дій щодо проведення інвентаризації та заміни посвідчень учасників бойових дій.
3. Інформацію про пропозиції УСВА щодо удосконалення чинного законодавства з соціального захисту ветеранів війни і заміни посвідчень учасників бойових дій, інвалідів війни розмістити на сайті УСВА і в газеті «Третій тост».
Відповідальні – голови територіальних організацій, члени Правління УСВА.
Рішення з третього питання
1. Інформацію С. В. Червонописького про підбиття підсумків першого етапу Народного проекту «Повернені імена» взяти до відома.
2. Звернути увагу голів територіальних організацій УСВА на неефективну роботу з пошуку родичів загиблих воїнів.
До 5 липня 2012 року всім територіальним організаціям УСВА представити звіти про проведену роботу за раніше наданою формою звіту.
3. Продовжити роботу з пошуку родичів загиблих воїнів.
Головам територіальних організацій УСВА особисто очолити цю роботу. До пошукових заходів активніше залучати органи державної виконавчої влади, молодь, засоби масової інформації.
Відповідальні – голови територіальних організацій УСВА.
Рішення з четвертого питання
1. Надати змаганням з військового багатоборства серед молоді допризовного віку, присвяченим пам’яті Героя Радянського Союзу Онищука Олега Петровича, статус всеукраїнських.
2. Розмістити на сайті УСВА «Положення про проведення Всеукраїнських військово-патріотичних змагань, присвячених пам’яті Героя Радянського Союзу Онищука Олега Петровича».
Рішення з п’ятого питання
1. Інформацію про співпрацю із Загальноросійською громадською організацією інвалідів війни в Афганістані і військової травми «Інваліди війни» взяти до відома.
2. Надати голові УСВА С. В. Червонопиському повноваження на попередні дії щодо підписання Угоди про співпрацю із Загальноросійською громадською організацією інвалідів війни в Афганістані і військової травми «Інваліди війни».
В організаціях УСВА
Це потрібно живим
У Вінницькому обласному клінічному госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни в рамках Народного проекту Української Спілки ветеранів Афганістану «Повернені імена» відбулася церемонія передачі родичам воїнів – уродженців Вінниці, Жмеринського і Барського районів десяти «Сертифікатів Пам’яті» з уточненням місця поховання рідних, які загинули на території Польщі.
У заході взяли участь голова УСВА Сергій Червонописький, голова Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України Володимир Маслаков, голова Вінницької обласної спілки ветеранів війни в Афганістані Петро Кирилішин, голова Хмельницької обласної організації УСВА Микола Приступа, голова Одеської обласної спілки ветеранів Афганістану Афанасій Радукан, голова Житомирської обласної спілки ветеранів Афганської війни Павло Ментов, керівники районних «афганських» організацій, ветерани Великої Вітчизняної війни, які перебувають на лікуванні в госпіталі, родичі загиблих.
Звертаючись до присутніх, Сергій Червонописький сказав, що з 22 червня 1941 року протягом 1418 днів Великої Вітчизняної війни загинули мільйони наших співвітчизників. У їх числі й воїни – уродженці Вінниччини, які після визволення області в березні 1944 року були мобілізовані польовими військкоматами і абсолютно непідготовленими кинуті у вир бойових дій. Тому і не випадково, що вказана в «Сертифікатах Пам’яті» дата смерті – жовтень 1944 року.
67 років рідні та близькі шукали або чекали повідомлення про місце поховання полеглих воїнів. Найрідніші з них – матері, батьки, на жаль, не дочекалися, тому сертифікати отримують внуки і правнуки загиблих воїнів. Лунали слова щирої вдячності про проведену роботу, були і сльози рідних.
Володимир Маслаков візначив, що сучасне покоління пам’ятає про героїв Великої Вітчизняної і продовжує пошуки загиблих. Це потрібно не мертвим, це потрібно живим, і насамперед – рідним загиблих, які вже й не сподівалися отримати хоч якесь повідомлення про їхню фронтову долю. Це потрібно молоді, це потрібно живим ветеранам війни, щоб донести правду до нинішнього покоління про жахи війни. Володимир Маслаков побажав ветеранам війни доброго здоров’я і довгих років життя й вручив госпіталю сертифікат на придбання обладнання на суму 100 тисяч гривень.
Ансамбль військово-патріотичної пісні спілки учасників бойових дій в Афганістані «Перевал» подарував ветеранам концерт.
Відбулося засідання правління Вінницької обласної спілки ветеранів війни в Афганістані, яке прийняло рішення про підтримку і розвиток діяльності обласної організації Партії ветеранів Афганістану.
Прес-служба Вінницької обласної
спілки ветеранів війни в Афганістані.
Общение разных поколений
Воспитанники школьных лагерей Мариуполя, представители «афганских» организаций Приазовья и совета ветеранов ПАО «ММК им. Ильича» приняли участие в патриотической игре «Зарница», посвященной 71-й годовщине начала Великой Отечественной войны.
– «Зарница» – не просто игра, помогающая сохранить традиции военно-патриотического воспитания молодежи, это возможность живого общения разных поколений. Ветераны вспоминают молодость, а детвора приобретает новые знания и умения, чувствует настоящий командный дух и надежное товарищеское плечо, – сказал председатель ООВИ «Долг» Александр Чепайкин.
В военно-патриотической игре в центре «Забота» приняли участие шесть команд из школ города и школы-интерната №2, каждая из которых имела свое название и атрибутику – флаг и эмблему.
Ради победы юным патриотам пришлось проявить стратегию и тактику, ловкость и выносливость. Игра включала конкурс строевой песни, марш-бросок, преодоление полосы препятствий, оказание первой помощи в «Школе безопасности», а также конкурс эмблем и боевых листков. Самым интересным для детворы стал конкурс «Огневой рубеж». Ребятам представилась возможность сразиться в меткости стрельбы по мишеням из пневматической винтовки и пистолета с открытым прицелом.
Лучше всех с конкурсными заданиями справилась команда «Дружба» школы №47. Второе место завоевала команда «Танкисты» школы № 21, а на третьем оказалась команда «Победители» из школы-интерната.
Воины-интернационалисты вручили победителям и участникам грамоты и благодарности.
Олег КОРОТЫГИН.
Вдячні за співпрацю
Педагогічний і учнівський колектив Софіївського Будинку школяра, що на Дніпропетровщині, вже не один рік співпрацює з ветеранами Великої Вітчизняної війни і Cофіївською районною організацією воїнів-інтернаціоналістів, очолюваною Петром Івановичем Корецьким.
Результатом тісної співпраці є спільні проекти «Шляхами подвигу і слави», «Визволення хутора Високого», «Афганістан болить в моїй душі». Зустрічі з воїнами-інтернаціоналістами завжди хвилюючі. Петро Іванович розповідав, як у 80-ті, коли дізнався, що військкомат проводить спецнабір на службу в Афганістан, попросив направити його туди. Він потрапив у комендантську роту, де довелося супроводжувати на танках, БТРах колони на маршрутах, відповідати за життя вищого керівництва, всього штабу, охороняючи й утворюючи останнє, найближче до них, п’яте кільце охорони.
Скромний, неговіркий Сергій Василик переконаний у великій силі армійської дружби. Без підтримки друзів, можливо, і не відважився б провести групу з семи розвідників непомітно над краєм провалля, щоб, з’явившись зненацька в тилу ворожих укріплень, вогнем автоматів, гранат змусити здатися численний загін душманів. Саме за цю операцію і отримав Сергій орден Червоної Зірки.
«Обстрілювали нашу заставу часто, здебільшого вночі, пережити довелося багато», – ділиться спогадами Олександр Зуб. У кожного з них в душі залишився великий афганський біль, який непідвладний часові. Свято бережуть миколаївці пам'ять про Андрія Гулівця. Його іменем названо в селі одну з вулиць, є іменне поле в степу, в музеї при школі – особисті речі Андрія. На районному конкурсі екскурсоводів учениця Миколаївської школи Вікторія Іванова тримала в руках цінний експонат – щоденник Андрія та з хвилюванням розповідала про учня Гулівця, учениця цієї школи Вікторія Руденко написала оповідання, яке на районному конкурсі «Собори наших душ» посіло перше місце.
Не одне покоління братиме приклад з цих прекрасних, мужніх хлопців, які чесно виконували свій інтернаціональний обов’язок. Хочеться сказати добрі слова про кожного із членів організації воїнів-інтернаціоналістів, подякувати всім за тісну співпрацю, за бажання донести до молодшого покоління людські чесноти.
Це люди слова: пообіцяли – отже зроблять, будьте у цьому впевнені. Переймаються вони справами виховання молодого покоління в районі, приходять на зустрічі, допомагають матеріально. Ось так у нас з’явилися три сяючі нові вікна в актовій залі, де відбуваються всі масові заходи педагогічного та учнівського колективів району. Ми щиро вдячні воїнам-інтернаціоналістам за допомогу.
Ю. КОЛІБАБА,
директор Софіївського
районного Будинку школяра.
Ветеранская дружба – без границ
По приглашению депутата Государственной Думы Российской Федерации, председателя Совета военно-патриотического объединения «Поколение» О. В. Лебедева делегация Харьковского городского союза ветеранов Афганистана приняла участие в торжественных мероприятиях, посвящённых десятилетию Белгородского регионального военно-патриотического объединения молодёжи «Поколение».
Делегацию харьковчан – первого заместителя председателя ХГСВА В. К. Клемпотюка, председателя Дзержинского районного отделения М. Л. Быкова, председателя Октябрьского районного отделения А. В. Семененко и члена правления Дзержинского районного отделения Д. А. Неткача встречали председатель правления Общероссийской общественной организации «Российский Союз ветеранов Афганистана» в Белгородской области Ю. В. Романов, председатель Белгородского городского союза ветеранов Афганистана Н. Санин и председатель Старо-Оскольской районной организации С. В. Богунов. Это была встреча старых добрых друзей. Гости возложили цветы к памятнику погибшим в Афганистане, посетили диораму «Огненная дуга», экспонаты которой потрясли всех. Свои впечатления от увиденного ветераны оставили в Книге отзывов.
Торжественное собрание, посвящённое юбилею объединения «Поколение», состоялось в городской филармонии. Депутат думы, председатель Совета объединения О. В. Лебедев, руководители города и области поздравили организацию с десятилетием. С Божьим словом выступил настоятель Храма Святых Апостолов Петра и Павла протоиерей Петр Иванов.
Активисты организации были награждены медалями, грамотами и ценными подарками. Хочется отметить, что в повседневной жизни и работе молодёжного объединения «Поколение» ощущается поддержка со стороны государства, заинтересованность и участие руководства города и области. А одним из главных итогов работы можно считать тот факт, что воспитанники клубов попадают служить в элитные подразделения российской армии, ВДВ, морскую пехоту и спецназ. Многие ребята прошли горячие точки и вернулись домой.
Харьковские ветераны выступили с предложением к руководителям ветеранских организаций Белгородской области принять участие в турнире по борьбе дзюдо, посвященном памяти воина-«афганца» В. А. Киселя, награжденного тремя медалями «За отвагу».
Пресс-служба ХГСВА.
Правління Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) щиро вітає бойового побратима, письменника і поета, лауреата літературно-мистецької премії імені Богдана Хмельницького Міністерства оборони України Ігоря Олексійовича Моісєєнка з 50-річним ювілеєм!
Бажаємо Вам, шановний Ігоре Олексійовичу, нових досягнень і натхнення у мистецькій праці, міцного здоров’я, щастя, благополуччя, здійснення задумів у майбутньому і мирного неба над головою.
Правління УСВА.
Лауреат Державної літературно-мистецької премії імені Богдана Хмельницького, член Національної спілки письменників України, поет, прозаїк, журналіст і кінодраматург Ігор Моісєєнко народився 10 липня 1962 року в Кривому Розі. У 1990-х роках очолював Спілку ветеранів Афганістану Комсомольська на Дніпрі. Строкову службу проходив у Афганістані (Джелалабад), у батальйоні загиблого поета-героя «Аіста» – Олександра Стовби.
Критики, відзначаючи стилістичну подібність віршів «Аіста» і Моісєєнка, вбачають ознаки наслідування Ігорем літературного Дару і Хреста вбитого війною талановитого поета. Результатом такого духовного зв’язку двох літераторів став надзвичайно захоплюючий і вражаючий своїм трагізмом роман «Сектор обстрілу – «Аісти». За цей твір Ігорю Моісєєнку як за найкраще висвітлення військової тематики у творах літератури і мистецтва 2010 року приcвоєно звання лауреата літературно-мистецької премії імені Богдана Хмельницького.
Стихи – как щепки отколотой жизни
В прошлом году меня пригласили в лицей им. И. Богуна на презентацию книги Игоря Моисеенко «Сектор обстрела – «Аисты» и попросили спеть несколько песен. «Что за книга такая, кто автор? – подумал я тогда. – Надо хоть мельком познакомиться». В Интернете нашел её и начал читать. Оторваться было невозможно. Книга меня поглотила полностью, хотя читать в мониторе – занятие не очень приятное. За сутки я её прочёл, отбросив все дела. Это была вторая в моей жизни книга об Афганской войне, которая меня так потрясла. Первой была книга Николая Кикешева «Встань и иди!». Имею в виду художественную прозу, а не документалистику.
Так я познакомился с романом Игоря Моисеенко, и заочно, благодаря маленькой аннотации, с автором. Кстати, по этому роману он написал киносценарий. Но пробиться в нашу киноиндустрию, пожалуй, труднее, чем взять высоту в Афгане. Если всё же удастся снять фильм, это будет куда честнее нашумевшей «9 роты».
Потом была встреча в лицее и знакомство с Игорем – человеком неброской наружности, скромным, степенным и настоящим.
Чуть позже я познакомился с его стихами. Они, так же, как и роман, меня потрясли. Ритм их неровный, рубленый, строфы словно обтесаны топором. Но в этой грубо-тёсаной скульптуре стиха сквозит тонкая, изящная мысль поэта, его чистая искренняя душа. Рубленые фразы – щепки отколотой жизни, клочья его солдатской доли, как нельзя явственнее рассказывают о пережитом…
10 июля Игорю Моисеенко исполняется 50 лет. Пользуясь случаем, искренне поздравляю Игоря с настоящим мужским юбилеем! Желаю ему здоровья биологического, мужского и творческого!
Вячеслав КУПРИЕНКО.
Из поэтической тетради
«Волною ледяной нахлынули воспоминанья…»
АИСТ
Я встану,
Я обязательно встану,
Я обязательно поднимусь.
И пусть кровоточат раны,
А я
Все равно вернусь.
Рота за перевалом.
Всех дома, наверное, ждут.
Я здесь ненадолго останусь.
Стемнеет, и я догоню,
Непременно вернусь.
Опять атакуют душманы.
Вершину вот-вот займут.
Патронов совсем не осталось.
Теперь мне уйти не дадут.
Граната последняя…
Ярость…
Еще бы хоть пять минут…
Ану, поближе давайте!
Я из пехоты – Аист.
Не ждите –
Живым не сдаюсь.
Прости меня,
Милая мама.
Я белою птицей
Вернусь…
Непременно вернусь.
ПЕРВЫЙ БОЙ
Салага!
Не умеешь
Даже бриться…
Подпрыгнул!
Сигаретку деду притащи!
Что пулемёт твой
Не начищен?!
За это –
Вон мои патроны
Возьми и понеси.
Что, мальчик,
Хочется водички?
Ведь говорили же –
Не пей, терпи.
…Боец – как девка!
Теперь сходи
И у душмана попроси.
Терпи!
Не пей воды под вечер.
Исходит жар твой изнутри.
Возьми-ка, лучше
Дёрни анаши…
Дай вещмешок!
Где у тебя
Ракеты и дымы?
Запомни!
Без оранжевого дыма
Не станут
Разбираться летуны.
Куда ты!?
Не высовывай башки!
Да одиночными стреляй –
Не в Голливуде!
Чем отбиваться будешь?
Без патронов
Будет хуже,
Чем в зной такой
В пустыне без воды…
В дувал не лезь!
Сначала брось гранату,
Иначе
Намотают на штыки!
Поменьше замполита
слушай.
Он сам ещё салага –
Совсем сварился от жары.
Падай, под камень!
Снайпер «грузит» –
Ты выстрел
Не услышишь –
Пуля раньше прилетит.
Лежи,
Чтоб я не слышал,
Что ты дышишь!
Я сам его найду.
Пока что отдохни.
Вот сволочь – угадал!
И как же точно «мочит»!?
Братишка!
Ты меня
В тенёчке положи.
Сдается мне –
Куда-то в почку.
Да не реви ты.
Лучше морфий уколи.
Что ж потемнело,
Словно ночью?!
Ты … Вот что… «Зёма»*…
Командиру рас…скажи,
Что я пр…росил…
Чтоб цинк мой маме…
Ты доставил…
Такой вот…
Первый бой
Тебе достался.
Если чего не так,…
Ты уж меня прос…
* «Зёма» (жарг.) – земляк.
СЛУЖИ, МОЙ МАЛЬЧИК
Когда твой город замирает,
Прячась в тишину,
Я перед образом
Зажгу свою свечу,
Тихой молитвой
Твои раны залечу,
Святыми всеми
Отведу беду.
У алтаря
Коленопреклонённо
Молю строптивую судьбу,
Чтоб сохранила благосклонно
Единственного сына –
Надежду и любовь мою!
Мой Бог!
Я не прошу
Покоя тишину.
Любую боль пошли –
Я все ради него терплю.
Душой измученной,
Всем сердцем умоляю:
О Господи!
Не отбирай
Кровинушку мою!
ВЫСОТА
Ноги распухли,
Под солнцем чужим
Плавится броня.
Снова
Соседний взвод
Просит огонь на себя.
Пальцем куда ни ткни –
Ты везде побывал.
Горы вокруг,
На каждой из них
Друзей тела.
Их не вернуть.
Нужны ли им ордена?
Но сотый приказ,
И ты как ишак –
За тобой
Мокрый от пота след.
Но ты
Тащишь пулемёт наверх.
Плевать на намаз –
Ты должен отбить ребят.
Там жив ещё твой земляк.
Ты должен успеть –
Пацану восемнадцать,
И тебе его маме
В глаза смотреть.
А ты уже «дед»,
Тебе скоро
Двадцать лет.
Ты должен успеть.
Проклятый мешок
Под пятьдесят.
Гирей пудовой
Высота висит на ногах.
Солнце
Уже в твоих лёгких,
Сейчас ты –
Ишак.
Сейчас ты не смеешь
Оглянуться назад.
Ты должен отбить ребят.
Нужно ведь
Дальше жить.
Сколько же
Можно терять?
Пальцем куда ни ткни –
Там друзья лежат.
ТРЕТИЙ ТОСТ
Ну что, друзья?
По третьей мы нальём?
За дам!
Торжественно и стоя пьём!
Но третий тост
Застыл, как в горле ком.
Здесь
Каждый думал
О своём…
Волною ледяной
Нахлынули воспоминанья.
Как некогда,
Взрывая кишлаки,
С друзьями камушки топтали,
Делили воду на глотки,
Пустыню кровью с потом поливали.
А после боя
Как с гитарою мечтали
О возвращении домой.
Каких парней мы потеряли!..
Его лишь по наколке опознали –
В кровавом кожаном мешке.
В далеком горном кишлаке
С него живого кожу сняли...
Что же мы матери вернём?
По кругу фляга.
Молча третий пьём.
Остались
У плиты невянущие розы.
Тяжёлая слеза
У вечного огня.
По кругу фляга.
Будем помнить!
Пьём самый горький.
Пьём до дна!
Игорь МОИСЕЕНКО.
Новые издания
Миссия выполнена с честью
В документально-историческом издании «Великая миссия» даны краткие биографические сведения о проживающих на территории Николаевской области воинах-интернационалистах, принимавших участие в локальных военных конфликтах и советского времени, и времен независимости Украины.
Отдельная глава – о воинах, погибших во время исполнения интернационального долга.
Это уже четвертое издание о воинах-интернационалистах области, в котором использованы фотоматериалы из архивов УСВА, областного союза, ветеранов войны.
Книга издана при финансовой поддержке депутатов Николаевского областного совета. Областной союз воинов-интернационалистов и запаса выражает благодарность и признательность гражданам и организациям, оказавшим помощь в издании книги.
Через призму воспоминаний
Книга участника боевых действий, члена правления Макеевской городской организации УСВА (Донецкая область), журналиста Сергея Первых «Пусть память говорит» посвящена землякам, воевавшим в Афганистане и в других локальных войнах.
Реальные события, происходившие в горячих точках планеты, поданы автором через призму воспоминаний непосредственных их участников. В фотографиях и рассказах – судьбы погибших в Афганистане и воинов-интернационалистов, живущих в Макеевке. Главное, что проходит красной нитью через всю книгу – это беззаветная любовь к Родине, мужество и отвага, все лучшие человеческие, гражданские и солдатские качества, присущие воинам-интернационалистам.
Автор и Макеевская городская организация УСВА благодарят «афганцев» и коллективы города за оказанную помощь в издании книги.
Память в бронзе, металле и камне
Дошки нагадають про подвиг
На приміщенні школи в селі Атюша Коропського району Чернігівської області відкрито меморіальну дошку на честь Михайла Івановича Кравченка, який загинув у Афганістані.
Захід здійснено з ініціативи районного відділення УСВА і за матеріальної підтримки народного депутата України Ігоря Рибакова. На урочистостях були присутні батьки загиблого воїна – Іван Савелійович і Олена Василівна, представники райдержадміністрації, «афганці» Коропського і Бахмацького районів, вчителі та учні.
Після відкриття меморіальної дошки була цікава екскурсія в музеї школи, де навчався загиблий воїн. Ветерани поклали квіти на могилу Михайла Кравченка і померлого вже після війни воїна-інтернаціоналіста Михайла Крупини. Хвилиною мовчання бойові побратими вшанували їх світлу пам’ять.
За ініціативи Коропського районного відділення УСВА у селі Осьмаки урочисто відкрито меморіальну дошку на честь загиблого в Афганській війні прикордонника Івана Михайловича Кулика.
Іван народився в багатодітній сім’ї. У 1982 році його призвали до армії. 17 червня 1983 року, попавши в засідку, він загинув у нерівному бою.
Меморіальну дошку виготовлено за матеріальної підтримки народного депутата України Ігоря Рибакова. На заході були присутні родичі прикордонника, воїни-«афганці» району і з Чернігова, представники районної та місцевої влади, школярі. Воїни-інтернаціоналісти поклали квіти на могили Івана та його батьків на сільському цвинтарі й хвилиною мовчання вшанували їхню пам’ять.
Іван СИЧЕНКО,
голова районного відділення УСВА.
Привіт тобі, «Звенигоро»!
У дитячо-юнацькому оздоровчому закладі «Звенигора» на Черкащині відбулося свято відкриття першої табірної зміни.
Військовослужбовці з навчального центру Державної прикордонної служби підготували показовий виступ з елементами рукопашного бою і концерт вокальної групи «Оршанець». А найбільше дітям сподобався прикордонний службовий пес. Хлопці та дівчата із захопленням розглядали військову техніку з музею хутора Шампань, яку потурбувався доставити у табір заступник голови районної спілки ветеранів Афганістану Олег Бойко, стріляли з бойової та навчальної зброї. Юні господарі табору подарували гостям святковий концерт.
На свято завітали голова районної ради Валентин Мельничук, заступник голови райдержадміністрації Руслан Каюк і директор Центру продажу та обслуговування клієнтів страхової компанії «Провідна» у Звенигородці Віктор Кармазін. Гості побажали дітям гарного відпочинку в оновленій здравниці, смачних обідів, корисних екскурсій і романтичних вечірніх вогнищ.
Не залишилися діти із соціально незахищених і малозабезпечених сімей без подарунків: спортивний інвентар і 58 страхових полісів на період оздоровчої зміни вручив їм директор «Провідної». А ще дітвора ласувала свіжою полуницею із приватного підприємства «Сиріус» села Водяники.
Значну допомогу в оздоровленні дітей надали керівники сільгосппідприємств і сільські голови. Попереду у вихованців табору змістовне дозвілля з добре підготовленою програмою культурно-масових заходів і захоплюючими екскурсіями під патронатом Звенигородської районної організації Української Спілки ветеранів Афганістану.
Олександр АНТОНЮК,
голова Звенигородської районної організації УСВА.
Спорт
Запекла боротьба на футбольному полі
У Тернополі за ініціативи міської організації УСВА відбувся традиційний турнір з міні-футболу пам’яті воїна-інтернаціоналіста лейтенанта Тараса Протасевича.
У змаганнях взяли участь команди Служби безпеки України у Тернопільській області, міської організації УСВА, пенітенціарної служби і молоді мікрорайону «Дружба», де проживав і навчався загиблий земляк.
На урочистому відкритті виступив батько полеглого на Афганській війні офіцера –Любомир Васильович Протасевич, який подякував організаторам і учасникам змагань за пам'ять про сина, яку увічнено у цьому турнірі, та побажав спортсменам чесної боротьби на футбольному полі. Воїни-«афганці» відвідали могилу полеглого бойового побратима.
Матчі пройшли у запеклій боротьбі, Кубок пам’яті героя-«афганця» виборола місцева команда Служби безпеки України. Голова Тернопільської міської організації УСВА Роман Храпцьо подякував усім учасникам турніру й вручив цінні подарунки, грамоти і медалі.
Василь КОГУТ,
перший заступник голови
Тернопільської обласної організації УСВА.
Спартакіада майбутніх воїнів
У рамках заходів з підготовки юнаків до служби в лавах Збройних Сил України та з нагоди відзначення в Україні у 2012 році Року спорту і здорового способу життя у Каховці (Херсонська область) на стадіоні «Олімпійський» відбулась традиційна Спартакіада допризовної молоді серед збірних команд загальноосвітніх шкіл міста.
Ці змагання входять до програми міської Спартакіади школярів. Організаторами стали відділи освіти і в справах сім’ї, молоді та спорту міської ради за підтримки Каховського товариства воїнів-інтернаціоналістів. За ініціативи ветеранської організації з цього року змагання присвячуються пам’яті загиблого воїна-інтернаціоналіста Юрія Михайлюка. Також товариством засновано почесний перехідний Кубок ім. Ю. Михайлюка.
У Спартакіаді взяли участь п’ять збірних старшокласників. Їх привітали організатори заходу і почесні гості – учасники бойових дій на чолі з керівником організації Олександром Назарком і Олександром Знаменським.
Змагалися майбутні воїни у чотирьох видах спорту: біг на 100 і 3000 метрів, підтягування на високій перекладині та метання гранати на дальність. У напруженій боротьбі перемогла збірна ЗОШ № 1, на другому місці – команда Каховської гімназії, третіми у загальному заліку стали допризовники ЗОШ № 3. Команда-переможець нагороджена дипломом і почесним перехідним Кубком ім. Ю. Михайлюка, а учасники – дипломами і медалями.
В особистому заліку з багатоборства кращі результати показали Анатолій Юхненко (ЗОШ № 1), Ігор Жученко (гімназія), Євген Головін (ЗОШ № 4).
Змагання стали добрим іспитом з фізичної підготовки нашої молоді до служби в армії. На жаль, не всі навчальні заклади міста відповідально поставились до участі в Спартакіаді, яка спрямована не тільки на фізичну підготовку учнів, а й має велике значення у патріотичному вихованні майбутніх захисників Вітчизни.
Олександр ЗНАМЕНСЬКИЙ.
Змагалися школярі
У Тисменицькій спеціалізованій школі з поглибленим вивченням окремих предметів (Івано-Франківська область) відбувся традиційний турнір з волейболу, присвячений пам’яті загиблих в Афганістані.
Районна організація УСВА, яку очолює кавалер ордена «За заслуги» третього ступеня і медалі «За відвагу», депутат районної ради Дмитро Сатур, проводила змагання пам’яті загиблих в Афганістані земляків серед дорослих, а учасниками цьогорічного, вже шостого турніру стали школярі. Голова районної спілки виступив його ініціатором і спонсором. Дмитро Сатур зазначив, що, вшановуючи пам'ять загиблих земляків під час таких змагань, дорослі намагаються розвивати в молоді почуття патріотизму, пам’ять про тих, хто віддав своє життя за наше майбутнє.
Кращими у фінальній грі стали семикласники, а перехідний кубок вибороли дев’ятикласники. Фіналісти і педагогічний колектив нагороджені грамотами Української Спілки ветеранів Афганістану.
За допомогу в проведенні турніру велика вдячність вчителям фізичного виховання Оксані Рашков, Галині Фицик, Романові Волосянчуку.
Оксана САКОВСЬКА.
|
