" /> Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) - "Третій Тост" №18(474), 2012 рік, вересень Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
 
 
 
    
 
Головна
Новини
Про організацію
Голова УСВА
Публікації
Електронні книги УСВА
Акції
Документи
Нормативні документи
Ветеранські закони
Фотогалерея
Зв`язок
Музей
Реабілітація
Питайте-відповідаємо
Локальні війни
Анонси
Книга вдячності
Організації УСВА
Сайти ветеранів
Фестивалі
Майбутнє України
 


Погода
Погода!


43678635 Відвідувачів
Укрінформ
Орденские планки – ветеранам
Міністерство оборони
Боевое Братство
Урядовий портал
Президент України Офіційне інтернет-представництво
"Третій Тост" №18(474), 2012 рік, вересень Надрукувати Надіслати електронною поштою
Не дозволимо обрізати ветеранські пільги  
Сергій Червонописький відповів  на запитання ведучого програми «Соціальний статус», яка відбулася на телеканалі «Тоніс».

    – Наскільки багато сьогодні «липових» учасників бойових дій в Афганістані?
    – Справа в тому, що немає ж окремого поняття «учасник бойових дій в Афганістані». У нас в Україні згідно з законодавством є поняття «учасник війни», «учасник бойових дій» та «інвалід війни».  Консультативній раді при Кабінеті Міністрів, яку очолює віце-прем’єр Сергій Тігіпко, наша Спілка жорстко поставила питання щодо перегляду учасників бойових дій, тобто тих, хто отримує посвідчення. Тому що, на наш погляд, якщо брати молоде покоління, соромно говорити, але десь до чверті посвідчень – «липові». Ми не беремо учасників Великої Вітчизняної війни, адже у нас одне посвідчення. Мені, аби зрозуміти, хто є хто, вистачає 10–15 хвилин спілкування з «липовим афганцем».
    – Які закони захищають сьогодні інтереси ветеранів Афганістану?
    – Основний закон, який діє у нас щодо ветеранів – це Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Закон у цілому непоганий, і сьогодні це визнано на теренах СНД. Власне, ми й допомагали писати його  свого часу і включили до нього багато корисного. Але цей закон, на жаль, як і всі закони в Україні, не виконується або виконується частково. І коли торік уряд захотів перевести закон в ручне управління, а це означає, що скільки грошей захочуть – стільки й дадуть на виконання того чи іншого пункту, то ви пам’ятаєте, як УСВА організувала тоді протестні заходи  (20 вересня минулого року), що ледь не закінчилося штурмом Верховної Ради.
    – Зараз діалог із владою налагодився, чи почула влада «афганців»?
    – Після того з нами захотіли говорити, слава Богу. Але я змушений визнати, що майже до кожного уряду в нас свого часу були певні претензії. Починаючи з Павла Лазаренка, я особисто очолював пікетування. Хоча я деякий час очолював Державний комітет України у справах ветеранів – такий маленький «міністрик» був ветеранський, але сам особисто очолював. І за всіх урядів ми виходили на пікетування, бо всім дуже чухались руки обрізати ветеранські пільги.
    Воно і зараз так є. Ввели таке хитре поняття «захищені» статті і «незахищені» статті. Якщо на певну статтю в уряді дають гроші – вона працює, на іншу не дають – вона не працює. Виходить так, що фактично закон гарний, але працює він у кращому разі відсотків на 30, а декотрі статті просто ігноруються – на них просто не виділяються кошти. І в цьому плані у нас йде постійна боротьба з урядом. Ми домоглися того, що підняли пенсії  інвалідам війни і сім’ям загиблих. Нарешті зрушило з мертвої точки питання забезпечення житлом. До сорому нашої незалежної держави, у нас інваліди тієї Афганської війни, яка 22 роки тому закінчилася, ще досі не забезпечені житлом.
    – До речі, це дуже болюче питання щодо житла. Що зараз робиться, який взагалі вихід із ситуації? Житло зараз коштує недешево, і для того, щоб соціальне житло роздавати, його потрібно будувати.
    – Я під час зустрічі з Прем’єром Миколою Азаровим запропонував йому: «Давайте, Миколо Яновичу, щоб 10 відсотків від продажу зброї йшло на забезпечення житлом «афганців», військовослужбовців.  Україна ж продає зброю». Він спочатку зрадів, так, дійсно, чорти куди йдуть гроші. Але так рішення і не прийнято.
   У нас свого часу діяв закон (з моєї подачі), де півтора відсотки податку з прибутку йшло на будівництво і придбання житла для ветеранів Афганської війни. І я скажу, що процес тоді нормальний пішов. Припустимо, той же мер Дніпропетровська Іван Іванович Куліченко, велика йому шана, щомісяця надавав «афганцям» 25–30 квартир, був такий період,. Щомісяця, тоді як у Києві – 8 – 10 квартир. Оці півтора відсотки десь губилися. Можна уявити, які прибутки були з податку, який збирався в Києві, але це зникало. Тоді ми подали запит в прокуратуру і підрахували, що нам на той час уже було заборговано 600 мільйонів гривень. Зараз на придбання житла є вже рішення. Торік було надано на придбання житла 50 мільйонів гривень, цього року – 60 з хвостиком мільйонів  – хоча б забезпечення інвалідів першої групи ми закриваємо, другу і третю групу. І є в нас така примарна  інформація, що до бюджету наступного року на це буде закладено до 600 мільйонів гривень.

Ветерани зберуться на свій форум
 
    На виконання доручення Прем’єр-міністра України М. Я. Азарова щодо Міжнародного дня людей похилого віку і Дня ветерана 1–2 жовтня в санаторно-курортному комплексі «Пуща-Озерна» відбудеться ІІ Всеукраїнський форум ветеранів.
    На робочому засіданні організаційного комітету з підготовки і проведення ІІ Всеукраїнського форуму ветеранів ухвалено його програму і кількісний склад представництва учасників. Обговорено питання інформаційного забезпечення роботи форуму та участі представників ветеранських організацій України.
    На зустріч запрошені 400 представників всеукраїнських громадських організацій та актив ветеранського руху з регіонів. Заплановано обговорити актуальні питання соціального і правового захисту ветеранів, перспективи розвитку ветеранського руху в Україні.
    У роботі форуму візьмуть участь перші особи держави, керівники центральних органів виконавчої влади, народні депутати, представники профспілок.
    Прес-служба  Державної служби з питань інвалідів та ветеранів.

Герои событий на Кубе встретились в Киеве

150 ветеранов Карибского кризиса 1962 года из Украины, России, Беларуси, Молдовы собрались в Киеве на конференцию, посвященную 50-летию военно-стратегической операции «Анадырь». И сегодня это одна из самых значительных и беспрецедентных военно-стратегических операций в истории, благодаря которой Куба сохранила свою независимость, а человечество избежало третьей мировой войны.  Подробности тех событий долгие годы оставались в строжайшей тайне, и только сегодня стало возможным открыто говорить о подвиге этих людей.   
Отдать честь героям пришли лицеисты и курсанты военных учебных заведений,  почетные гости – председатель Украинского Союза ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов) Сергей Червонопиский, председатель Организации ветеранов Украины Петр Цыбенко, Чрезвычайный и Полномочный Посол Республики Куба в Украине Феликс Леон Карбальо, первый Уполномоченный Верховной Рады Украины по правам человека Нина Карпачева, председатель Государственной службы по делам инвалидов и ветеранов Украины Владимир Маслаков, начальник управления Киевской городской государственной администрации Ирина Голубева, представители  Министерства обороны и Генерального штаба Вооруженных Сил Украины, других государственных и общественных организаций.
Конференцию открыл и выступил с содержательным докладом председатель Украинского Союза воинов-интернационалистов-«кубинцев» генерал-полковник Михаил Алексеевич Лопатин.
Председатель УСВА в приветственной речи пожелал ветеранам крепкого здоровья, сил и долгих лет жизни. «Для нас, юных суворовцев, а затем курсантов Рязанского воздушно-десантного училища, операция «Анадырь» была образцом настоящей военной работы, выполненной самым великолепным образом, когда гигантское соединение вооруженных сил совершенно незаметно оказалось под носом у противника в готовности выполнить любую боевую задачу, – отметил Сергей Васильевич. – Нечто подобное нам пришлось совершить в декабре 1979 года, когда мы получили приказ высадиться на территории Республики Афганистан для выполнения боевой задачи, которая впоследствии показала высочайшую подготовку советских Вооруженных сил и готовность выполнить боевую задачу, как было сказано в присяге, «беспрекословно, точно и в срок». Поэтому мне приятно быть здесь сегодня. И я горжусь тем, что являюсь младшим интернационалистом наших старших братьев-«кубинцев». УСВА выступил с инициативой о реконструкции памятника воинам-интернационалистам на Печерске в Киеве с тем, чтобы увековечить в граните память об операции «Анадырь» и ее героях», – резюмировал он. 
Участники конференции с неподдельным вниманием выслушали выступление Чрезвычайного и Полномочного Посла Республики Куба в Украине Феликса Леона Карбальо: «Хочется выразить самые теплые слова благодарности за то, что вы сделали 50 лет назад для нашей страны, и за то, что вы все еще продолжаете делать для Кубы, – обратился посол к ветеранам. – Мы знаем, как тяжело вам было в те годы, какие лишения вы тогда претерпели. Вы помогли нам отстоять нашу независимость, наш суверенитет, рискуя собственной жизнью. Благодаря вам кубинская революция до сих пор живет и здравствует. Вы – часть истории Кубы и часть жизни кубинского народа. Я хочу пожелать  всего самого доброго: здоровья, долгих лет жизни и счастья вам и вашим семьям».
На протяжении 22 лет на Кубе абсолютно бесплатно лечатся украинские дети, пострадавшие от последствий Чернобыльской катастрофы. Многие, казалось бы, безнадежно больные дети возвращались с Острова Свободы здоровыми и полными сил.  
Ветераны бурными аплодисментами поблагодарили кубинского дипломата за деятельность в Украине и проводили его в связи с отъездом на родину.
Военно-историческая конференция прошла в конструктивной и дружеской атмосфере, ветераны обменивались воспоминаниями и радовались встрече. Решением Украинского Союза воинов-интернационалистов-«кубинцев» все участники операции «Анадырь» и лица, имеющие заслуги в защите социальных прав ветеранов-«кубинцев»,  награждены юбилейными медалями, учрежденными специально по случаю 50-летия военно-стратегической операции «Анадырь».

Корр. «ТТ».

Заявление Сергея Червонопиского
Боевые друзья, побратимы!

Сегодня многие из Вас задают себе вопросы: что случилось в УСВА, в партии, почему наступил раскол, отчего недавние соратники и единомышленники по «афганскому» братству начали поливать друг друга грязью, обвинять во всех мыслимых и немыслимых грехах?
У меня ответ один – виновата политика и стремление к власти. Хочу дать некоторые разъяснения.
Все мы помним, как во время «помаранчевой революции» Майдан разделил общество практически пополам. У меня был более чем часовой разговор с Ющенко задолго до описываемых событий, во время которого было предложено  мне лично  возглавить левый фланг в «Нашей Украине», за это  мы должны были получить 8-10 мест в проходном списке в Верховную Раду.  Я не пошел на это, не захотел предавать наши идеи боевого братства. В то сложное время нам  удалось сохранить наше  единство, хотя многие «афганцы» были в противоположных  политических лагерях. Но,  придя к власти, оранжевые  начали мстить тем, кто их не поддержал. Вы прекрасно помните: многие тысячи людей были уволены с работы за то, что они поддерживали  Кучму, был ликвидирован Госкомитет по делам ветеранов, целенаправленно организованы многие другие пакости (все помнят встречу членов Правления УСВА с Премьер-министром Тимошенко, как и ее результаты). Но были люди, которые, «перекрасившись», остались во власти, и более того – процветали.
Украинский Союз ветеранов Афганистана – общественная организация, и никогда не ставил перед собой политические цели, и партия СВИЧА у нас была как запасной вариант. Однако, когда после репрессий нам пришлось искать политическую «крышу», руководство Социалистической партии выдвинуло жесткое условие – СВИЧУ ликвидировать. Что и было сделано, но без энтузиазма, да и не во всех областях. Это и позволило нам со временем ее через суд восстановить. Напоминаю, что решение о совместной деятельности с Соцпартией принималось не лично  мной, не Президиумом и не Правлением, а Конференцией УСВА. И как  результат – это и депутаты всех уровней, и девять законов, принятых Верховной Радой, и восстановление Госкомитета по делам ветеранов, да и много других серьезных успехов на  разных уровнях.  И не наша вина, что сотрудничество с Соцпартией оказалось скоротечным.
Перед президентскими выборами 2010 года Украинский Союз ветеранов Афганистана никаких политических решений не принимал, и я был доверенным лицом Януковича исключительно как физическое лицо.  Наша команда была сохранена, но после президентских выборов в организациях стала настойчиво звучать мысль о необходимости восстановления нашей партии, ибо ветераны Афганистана, да и все воины-интернационалисты, больше никаким политическим силам и политикам не верят. С величайшим трудом была восстановлена СВИЧА и переименована в Партию ветеранов Афганистана. Началась кропотливая работа по восстановлению структур партии и подготовке к выборам. Тем более, что авторитет «афганцев»  как силы, способной противостоять власти, в обществе после прошлогодних протестных акций серьезно вырос.
В это время и появляется  С. Куницын (Премьер-министр Крыма при Кучме, глава администрации Севастополя при Ющенко, представитель Президента в Крыму при Януковиче), председатель Крымской республиканской организации УСВА, который до этого не бывал на заседаниях Правления Украинского Союза ветеранов Афганистана и даже не знал, где  наш офис.
Почему появляется? Потому что этот «уважаемый профессиональный политик» предлагает свои услуги в усилении партии и добывании средств для выборов (а он побывал чуть ли не в дюжине партий, в том числе и в Партии Регионов). Учитывая его обещания по финансированию партии при формировании Политисполкома, Куницын, с учетом его настоятельных предложений и был назначен первым замом. Далее – как в детективе.
Через некоторое время Куницын сообщает, что Фирташ (хозяин ФК «Таврия», в котором Куницын директор) дал два миллиона долларов, но очень просил никому об этом не говорить. Действительно, в партию было привезено около трехсот тысяч, остальные, по словам Куницына, остались в Крыму, сложно привезти, но  он все будет оплачивать оттуда.
К сожалению, других источников финансовой поддержки мы не нашли (не захотели попадать в политическое «рабство»), и над решением самостоятельного выхода ПВА на выборы начал появляться жирный знак вопроса. На разворачивание полномасштабной рекламной кампании денег не было. Не помогла даже наша  громкая акция 2 июня. Мой заместитель Виталий Крутий, ответственный за информационное обеспечение, использовав более четверти из привезенных  Куницыным средств, ожидаемого результата не обеспечил. Даже подготовленный Греховодовым медийный проект был им успешно провален. Вначале это вызвало недоумение, а теперь понятно: это был продуманный саботаж. Члены исполкома Радукан, Приступа, Ментов практически ничего не делали в закрепленных областях. Уже плелись   политические интриги.
В то же время я видел реальный энтузиазм в глазах «афганцев». Встречаясь с боевыми друзьями, я слышал: «За свою партию будут пахать бесплатно, дайте только на бензин». Простые люди говорили: «Никому не верю, а за «афганцев» буду голосовать». Все это было. И главная задача ставилась не столько по успеху на парламентских, сколько на местных выборах. Эта задача стоит и сегодня.
Но уже изначально за моей спиной велись сепаратные переговоры с «Ударом», и не одним Куницыным, но и Крутием, Радуканом, Приступой, Ментовым, страстно желающими стать депутатами. Стать любой ценой, даже ценой предательства.  Закономерным стало то, что в конце июня Куницын заявил об отказе Фирташа от финансирования, помогать нам и «Удару» для него накладно. Во время проведения очередного Политсовета мне было настоятельно рекомендовано Куницыным не принимать участия в переговорах из-за якобы моего антирейтинга в «Ударе». В конечном итоге он заявил, что договорился об одном, может, двух, проходных местах в «Ударе», так что ПВА пускай «сливает воду». На заседании Политисполкома и Политсовета все это, естественно, прозвучало по-другому.  Я предложил сделать перерыв на три дня, разъехаться по областям, собрать «афганцев» и посоветоваться с ними, стоит ли нам поддерживать «Удар».  В ответ звучало: «Что у них спрашивать, мы сами с усами, как скажем – так и будет!» К сожалению,  меня не поддержали.
Снова звучали   сладкие обещания о счастливом будущем, где все мы будем министрами, губернаторами и хозяевами всех «рыбных» мест в экономике, заживем, как в раю. Удивляюсь, что такая масса пятидесятилетних мужиков, в том числе и я, до сих пор в такие сказки верим. Но потом пошло серьезное подкрепление  сказок – деньги. В июле на заседаниях Политсовета Куницын в открытую начал раздавать увесистые конверты отдельным участникам. Как теперь стало известно, по три тысячи «зеленых». Безусловно, понимаю Куницына, которому необходимо спрятаться за депутатский мандат. Ведь по его делам в Крыму возбужден ряд уголовных дел, и со всех сторон его крепко жжет. И тут плевать на честь, мораль, «афганское» братство – нужно от тюрьмы спасаться. Вот только плохо, что об этом многие знали, но молчали. Как, к сожалению, и я. Свой брат-«афганец» все-таки.
Теперь – о сегодняшнем. Приходит ко мне 3 сентября Ментов и требует, чтобы я ему «отдал»(!) Партию ветеранов Афганистана, так как он считает, что ее надо отделить от УСВА (хотя он сам – руководитель областного звена и член Правления УСВА). И  если я не соглашусь, то  ее заберут силой. Далее, 12 сентября собираются бывшие члены партии Куницын, Крутий, Радукан, Приступа, а также член Политсовета Ментов и пытаются привлечь более половины членов Политсовета, что, по их мнению, даст возможность созыва Съезда и решения вопроса о новом председателе партии – Ментове. На «сходняк» прибыли члены Политсовета партии Ментов, Васюков, Игамбердыев, Ныпорка, Шишкин, Цомартов, Пилипенко, Марышев, Алексеева, Козак, Перминов, Уминский – 12 из 33 действующих. Ничего не получилось. Об этом свидетельствует размещенный на нашем сайте протокол «сборища» и юридическое заключение.
Примечательно то, что значительная часть собравшихся призывала к поиску компромиссов, но организаторы требовали жестких раскольных действий по принципу «мочить».
Я обращаюсь к Вам, ко всем «афганцам» с вопросами: поддерживаете ли Вы предложения о разделении должностей председателя партии и председателя УСВА? Поддерживаете ли предложение о переизбрании председателя партии? Поддерживаете избрание на этот пост Ментова? Давали ли полномочия «афганцы» Крыма, Одесской, Житомирской, Киевской, Кировоградской, Полтавской, Сумской, Тернопольской, Хмельницкой, Черновицкой областей и города Севастополя своим членам Политсовета Партии ветеранов Афганистана «мочить» наше движение?  Или это хорошо  спланированный «экспромт»? 
И снова были хорошая выпивка и закуска, увесистые конверты с уже традиционными тремя тысячами  и обильное поливание грязью инакомыслящих. Игнорируя партийный Устав, вольный сбор наметил провести 20 сентября в Киеве акцию по рейдерскому захвату Партии ветеранов Афганистана. Обращаю внимание всех: снова идет попытка за спиной рядовых «афганцев», всех членов партии, через подкуп верхушки некоторых областных организаций, откровенное вранье, подтасовку фактов провести решения, которые очень далеки от мнения подавляющего большинства ветеранов-интернационалистов. Ожидайте ходоков от Куницына в своих областях  уже в ближайшие дни.
Хочу напомнить  историю знаменитых атаманов Емельяна Пугачева и Степана Разина – их предали и отдали в руки царю не рядовые казаки, а верхушка, по-нашему – ближайшее окружение.
Подчеркиваю, что в самые трудные времена нас не могли сломить ни давлением, ни подкупом,  ни денежными подачками. Но сегодня некоторые готовы продаться  по мелочевке дешевым политикам.
Обращаюсь ко всем: не верьте этим людям. Они защищают только свои шкурные интересы, им безразличны  интересы всех «афганцев». Их деятельность ведет к расколу «афганского» движения и гибели всего, чего мы достигли за историю существования Украинского Союза ветеранов Афганистана.
26 сентября состоится заседание законно избранного  Политсовета ПВА.

Только вместе мы сила!
С. ЧЕРВОНОПИСКИЙ.


В организациях УСВА
Воинам-десантникам
В День города в Красном Луче Луганской области торжественно  открыт памятник воинам-десантникам и сад камней, на которых нанесены названия городов и кишлаков Афганистана, где проходили боевые действия.
Теперь в городе целый ансамбль памятников: погибшим воинам-интернационалистам, пограничникам, воинам-десантникам, Герою Советского Союза, командующему ВДВ В. Ф. Маргелову. На церемонию открытия прибыли делегации из городов и районов Донецкой и Луганской областей. Во время митинга от имени Луганской областной организации Украинского Союза ветеранов Афганистана членам городской организации УСВА, горожанам  вручены грамоты и подарки за вклад в создание памятника и за патриотическое воспитание молодежи.
После митинга состоялся праздничный концерт. Со сцены звучали песни в исполнении местных коллективов и гостей – Леонида Мухина из Киева и Юрия Шкитуна из Запорожья.
Воины-интернационалисты с боевыми наградами, в тельняшках и голубых беретах, с флагами УСВА и ВДВ  пообщались друг с другом, сфотографировались на память.
Александр ПОПОВ,
член Луганской областной организации УСВА.

Квартиры для ветеранов
Запорожские воины-интернационалисты к Дню Воздушно-десантных войск получили праздничный подарок.
Председатель областной госадминистрации  Александр Пеклушенко вручил Запорожскому областному объединению УСВА  сертификат на получение квартиры в городе для перераспределения членам организации, а мэр города Александр Син  вручил сертификат на квартиру Запорожскому городскому объединению УСВА.

Рассказали о службе боевой
Представители  Харьковского областного союза ветеранов Афганистана встретились со школьниками в детском оздоровительном лагере «Зеленая горка».
Председатель правления организации В. Н. Рыжков рассказал  ребятам о своей службе в Афганистане, о боевых буднях наших солдат и офицеров, а его заместитель  В. Н.  Шевирев – о своей воинской службе.  В 1969 году ему пришлось принять участие в боевых действиях в районе острова Доманский.  После демобилизации он  продолжил службу в органах советской милиции, где прошел путь от сержанта до подполковника. Во время задержания опасного преступника был ранен.
Встреча  была очень интересной для ребят.
Инф. «ТТ».


В организациях УСВА
Харьковчане встречают друзей
По инициативе Украинского Союза ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов) в Харьковском национальном автодорожном  университете состоялся первый турнир по дзюдо памяти  участника боевых действий в Афганистане,  кавалера трех медалей «За отвагу» Владимира Александровича Киселя.  
По приглашению Харьковского городского союза ветеранов Афганистана приехали гости из России: председатель правления Белгородской региональной организации РСВА Ю. В. Романов, председатель Старооскольской местной общественной организации ветеранов и инвалидов войны в Афганистане и Чечне С. В. Богунов, председатель правления  Алексеевской местной общественной организации инвалидов войны в Афганистане В. В. Колесник, члены правления Белгородской региональной организации РСВА  И. И.  Клименко и  В.  И. Татаринцев.
Делегация из Белгорода  возложила  цветы на мемориале Славы, посетила храм Святого Георгия Победоносца. Большое впечатление на россиян произвел Музей-диорама Афганской войны. Николай Овчаренко (на снимке внизу – третий справа), председатель Московского районного отделения ХГСВА, на территории которого действует музей, рассказал историю создания музея и диорамы, показал экспозиции.
Следующим этапом  визита было возложение цветов к Мемориалу воинам-«афганцам» в сквере «Воинов-интернационалистов», посещение храма в честь иконы Божией Матери «Взыскание погибших». Протоиерей Александр гостеприимно встретил гостей и рассказал историю гибели  Евгения Родионова, показал портрет героя, который подарила мама воина – Любовь Васильевна.
Перед началом турнира Харьковский городской союз ветеранов Афганистана организовал фотовыставку «Афганская война – как это было», были выставлены стенды с макетами оружия и военного снаряжения периода боевых действий в Афганистане.
С Божьим словом к гостям и спортсменам обратился  участник боевых действий в Афганистане, настоятель храма Святого Георгия Победоносца протоиерей Валерий. Заместитель председателя городского союза ветеранов Афганистана по работе с  инвалидами, председатель Червонозаводского районного отделения   Г. И. Ломакин пожелал борцам заслуженных побед, высоких спортивных достижений и выразил надежду, что турнир памяти Владимира Киселя станет традиционным.
– Ведь память о подвигах боевых товарищей, которую мы храним в своих сердцах, должна служить ярким примером подрастающему поколению, – сказал он. – В жизни каждого человека есть место подвигу, только одни пасуют перед трудностями, уходят в сторону, другие, как Владимир Кисель, встречали опасность открыто, не думая о себе, а помогая другим в трудные минуты. Таким Володя был в Афганистане, таким он остался и в мирной жизни, всегда был готов придти на помощь людям, помогал инвалидам, своим сослуживцам и семьям погибших. Об этом надо говорить, об этом надо знать, на таких надо равняться.
 За активное участие в ветеранском движении Г. Ломакин вручил медали «Защитник Отечества» ветеранам локальных войн Николаю Дудченко и Владимиру Буракову.  Почетную миссию выполнил и атташе Генерального консульства Российской Федерации в Харькове  В. А. Соломакин, вручив медаль «За отвагу» участнику боевых действий в Афганистане майору Николаю Трофимовичу Смалю. В период с марта 1984 по июнь 1985 года он был заместителем командира отдельного разведывательного батальона 201-й мотострелковой  дивизии. За мужество и героизм,  проявленные при выполнении интернационального долга в ДРА, майор Смаль был представлен к этой награде, но вот только сейчас награда нашла героя.
Настоящим украшением соревнований стал показательный бой  членов военно-исторического клуба «Рыцарь», который входит как молодежная организация в Дзержинское районное  отделение ХГСВА.
Хотя турнир проводился впервые, в составе команд  были борцы, уже достигшие высокого уровня: семь мастеров спорта (из них  четверо – члены национальной сборной Украины) и восемнадцать кандидатов в мастера спорта.
Первое место завоевали  спортсмены Харьковской государственной академии физической культуры,  второе – первая команда Харьковского национального автомобильно-дорожного университета, а Национальная юридическая академия имени Ярослава Мудрого и Харьковский национальный экономический университет поделили  третье место. 
Все участники команд-победителей награждены медалями  и грамотами УСВА. Порадовала ценными подарками и российская делегация. Кубок победителям вручил президент благотворительного фонда  «Слобідський край» А. В. Счисленок – участник боевых действий в Афганистане, ведущий активную работу по социальной защите инвалидов и семей погибших в Афганской войне. Именно он  взял  на  себя  основной  финансовый  груз по организации турнира.
Харьковский городской союз ветеранов Афганистана  выражает благодарность за помощь в организации и проведении соревнований областной федерации дзюдо, главному судье турнира А. Ф. Алексееву, заслуженному тренеру Украины В. В. Капустину, ректору Харьковского национального автомобильно-дорожного университета А. Н. Туренко, декану дорожно-строительного факультета В. А. Псюрнику и декану кафедры физического воспитания этого университета Н. Ф. Курилко.

Михаил   БЫКОВ,
председатель Дзержинского районного отделения ХГСВА.

Юридична консультація
Наші права і пільги

На запитання читачів відповідають фахівці Міністерства соціальної політики України.

Ми з дружиною – ветерани війни і проживаємо в одній квартирі. Чи маємо право на пільги на оплату за квартиру?


Згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни мають право на зниження плати (учасники бойових дій — 75%; інваліди війни — 100%; учасники війни — 50%) за користування житлом у межах норм, передбачених у чинному законодавстві (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає в житловому приміщенні (будинку) та має право на зни-ження плати, і додатково 10,5 кв. метра на сім'ю). Також передбачено зниження плати за комунальні послуги (користування газом, електроенергією та іншими послугами) у межах середніх норм споживання. У цьому законі визначено, що під час розрахунків плати за опалення площа житла, на яку надають зниження плати, становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає в житловому приміщенні (будинку) і має право на зниження плати, і додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Норми, у межах яких надають пільги на оплату житлово-комунальних послуг, визначено в постанові Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1996 року № 879. Зокрема, споживання електричної енергії на комунально-побутові потреби в сільських і міських населених пунктах, окрім будинків, обладнаних електричними плитами й електроопалювальними установками, — у розмірі 75 кВт/год. на сім'ю з однієї-двох осіб на місяць, також у разі якщо обоє членів сім'ї мають право на зниження плати.

Я інвалід війни першої групи, проживаю в будинку-інтернаті, потребую крісло-візок з електроприводом. Як мені його отримати?


Механізм безплатного забезпечення осіб технічними та іншими засобами реабілітації визначено в Порядку забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації і формування відповідного державного замовлення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 року № 1652. Підставою для забезпечення кріслом колісним з електроприводом є висновок ЦМСЕК про встановлення медичних показань для забезпечення цим засобом пересування. Перелік медичних показань для забезпечення інвалідів кріслами колісними з електроприводом затверджує Міністерство охорони здоров'я України.
У пункті 18 згаданого Порядку визначено, що інвалідів та інших осіб, які перебувають на повному державному утриманні, беруть на облік і забезпечують технічними та іншими засобами реабілітації місцеві органи праці та соціального захисту населення відповідно до звернення керівника закладу, в якому проживає інвалід.

Я інвалід, користуюсь автомобілем, який отримав від соцзабезу, керую сам. Чи залишиться автомобіль у моїй сім’ї якщо я не зможу керувати ним? Чи можна буде переоформити авто на іншого члена сім'ї, який зможе ним правити?

Відповідно до пункту 6 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року за № 999, забезпечення інвалідів автомобілями здійснює головне управління праці та соціального захисту населення на десятирічний термін експлуатації без права продажу, дарування і передачі (зокрема, за довіреністю) іншій особі. Згідно із законодавством власниками автотранспорту є органи праці та соціального захисту населення, інваліди його отримують для користування як засоби реабілітації. Гарантовану державою пільгу щодо забезпечення спецавтотранспортом надають конкретній людині (інваліду), а не членам його родини.
Згідно з пунктом 32 цього Порядку, коли під час експлуатації автомобіля в інваліда виявляють протипоказання до керування авто, питання про передачу керування автомобілем члену сім'ї, який проживає і зареєстрований в одному населеному пункті з інвалідом, вирішують у кожному конкретному випадку індивідуально за рішенням головного управління праці та соціального захисту населення згідно із клопотанням районного управління праці та соціального захисту населення.

Я пенсіонер, дитина війни. На які пільги щодо оплати комунальних послуг маю право?

     Відповідно до статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни надається 25% знижка під час оплати за користування комунальними послугами у межах середніх норм споживання.
До комунальних послуг відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» належать: централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів.
Середні норми користування житлово-комунальними послугами для громадян, які мають пільги щодо їх оплати, визначено у постанові Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1996 року № 879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати».
Таким чином, Ви маєте право на 25% знижку під час оплати за користування комунальними послугами у межах середніх норм споживання.

Я інвалід війни, маю у своєму користуванні автомобіль, який придбав як гуманітарну допомогу. Чи можна цей автомобіль передати в спадок члену моєї сім'ї?

Згідно з пунктом 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року за № 999, після смерті інваліда автомобіль, яким його забезпечило головне управління праці та соціального захисту населення і термін експлуатації якого менший ніж 10 років, після смерті інваліда залишається у користуванні його сім’ї, якщо в ній є інвалід, котрий:
— має підстави для забезпечення автомобілем згідно з пунктом 3 цього Порядку;
— проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його проживання й реєстрації;
— не має іншого автомобіля, зокрема, отриманого через головне управління праці та соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних зах-ворювань України.
Перереєстрацію автомобіля на ім'я інваліда з-поміж членів сім'ї, законного представника недієздатного інваліда, дитини-інваліда проводять підрозділи МВС на підставі письмової довідки, виданої головним управлінням праці та соціального захисту населення, в якому інвалід перебував на обліку.
Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який проживає та зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним до спеціального фонду державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, вартості одержаного автомобіля з урахуванням ступеня його зношення та суми, сплаченої за нього інвалідом.
Ступінь зношення автомобіля визначає головне управління праці та соціального захисту населення.
В іншому разі автомобіль повертають (вилучають) головному, районному управлінню праці та соціального захисту населення в повному комплекті.
Вилучення автомобіля, отриманого інвалідом, законним представником недієздатного інваліда, дитини-інваліда здійснюють відповідні органи Державної виконавчої служби за рішенням суду відповідно до подання головного управління праці та соціального захисту населення.
У цьому разі зазначаємо, що згідно із законодавством власниками автотранспорту є органи праці та соціального захисту населення, а інваліди їх отримують для користування як засоби реабілітації. Викуп автомобіля за рахунок заощаджень чинне законодавство не передбачає.

Герой вернулся на родину
    В Москве на Поклонной горе у памятника воинам-интернационалистам
состоялась церемония прощания с младшим сержантом Советской Армии Абдулхакимом Ергешовым, пропавшим без вести на перевале Саланг осенью 1983 года. Его останки были найдены в Афганистане, идентифицированы и доставлены в Москву. Об этом сообщает интернет-страница Всероссийской общественной организации ветеранов «Боевое братство».
    В церемонии прощания, подготовленной и проведенной Комитетом по делам воинов-интернационалистов при Совете глав правительств СНГ, приняли участие сотрудники посольства Республики Казахстан в России, ветераны боевых действий в Афганистане.
   Председатель Комитета по делам воинов-интернационалистов при Совете глав правительств СНГ Руслан Султанович Аушев сообщил, что сотрудники Комитета ежегодно проводят до четырех поездок в Афганистан с целью установления мест нахождения без вести пропавших солдат и офицеров, но поиск в стране, где продолжается война, крайне сложен.
    О месте захоронения младшего сержанта поисковому отряду сообщил один из местных жителей. Процедура идентификации была проведена в Москве в Центре судебной медицины министерства обороны.
    Руслан Аушев сказал: «Он мог сломиться, но не сломился, и его расстреляли. Те события, которые мы  восстановили, свидетельствуют об этом. Он погиб геройски. Сегодня мы передаем останки нашего боевого товарища, солдата 108-й дивизии 177-го полка 40-й армии, на родину».
    Собравшиеся на Поклонной горе спустя почти тридцать лет после гибели Абдулхакима Ергешова отдали ему воинские почести. Останки младшего сержанта  переданы представителям Казахстана.

«Пошук» продовжує роботу
    Група «Пошук» Київської обласної організації УСВА, очолювана Андрієм Олександровичем Бордюгом, продовжує пошукову роботу на території Київської і Житомирської областей.
    Знайдено останки трьох червоноармійців, які загинули влітку 1941 року під час наступу фашистських військ. На жаль, встановити особи загиблих не вдалося – не знайдено їхні солдатські жетони.
    Пошуківці висловлюють подяку голові сільської ради Олександру Сергійовичу Марчуку, який надав допомогу й сам брав участь у пошукових роботах.
    Девіз пошуківців: «Поки не знайдено останнього загиблого солдата – війна триває!»,  тому їхня робота не припиняється..

        В’ячеслав ПІРУС,
        голова ревізійної  комісії Київської обласної організації УСВА.


Передплата-2013
Шановні передплатники!

   Державне підприємство по розповсюдженню періодичних видань «Преса» розпочало передплату на українські та зарубіжні періодичні видання на 2013 рік.
  Оформити передплату можна за «Каталогом видань України» і за «Каталогом видань зарубіжних країн» у будь-якому поштовому відділенні, а також скориставшись послугою «Передплата ON-LINE» на корпоративному сайті підприємства www.presa.ua. Тепер передплачувати періодичні видання «ON-LINE» стало ще зручніше – розрахунок  за передплату можна здійснювати за допомогою системи Webmoney або платіжною карткою Visa чи MasterCard. Ці зручні сучасні засоби електронних платежів дозволяють сплачувати рахунок за періодичні видання, не залишаючи дому чи робочого місця.                              
  Газету Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) «Третій тост», де  друкуються законодавчі матеріали з питань соціального захисту сімей загиблих військовослужбовців, інвалідів війни, учасників бойових дій, юридичні консультації, матеріали про життя і роботу організацій УСВА (територіальних, місцевих, районних), спогади, проза і  поезія, можна передплатити  в усіх відділеннях поштового зв’язку України. Мінімальний передплатний період – один місяць, максимальний – рік.
     Наш індекс – 30224.
     Періодичність виходу – двічі на місяць.
    Вартість передплати з урахуванням приймання передплати і доставки залишилася без змін і складає, як і цього року:
     на місяць – 1,74 грн.,
     на три місяці – 4,62 грн.,
     на шість місяців – 7,59 грн.,
     на рік – 13,98 грн.


Спорт
«Память» собирает друзей
На водно-спортивной базе «Зенит», расположенной на Трухановом острове в Киеве, состоялись традиционные Международные героико-патриотические соревнования  по гребле на байдарках и каноэ памяти воинов, погибших в годы Великой Отечественной и Афганской  воен.
Вот уже 22-й год руководство детского оздоровительно-спортивного клуба «Малая флотилия» при поддержке Украинского Союза ветеранов Афганистана (воинов- интернационалистов) проводит соревнования «Память» среди детей, инвалидов и ветеранов.  В Матвеевском заливе собираются спортсмены из разных стран, символизируя объединяющую силу спорта, а олимпийские чемпионы по гребле, которыми гордится Украина, подают яркий пример для подрастающего поколения.
– Большую роль в создании и многолетней активной деятельности нашего клуба сыграл его первый президент – Заслуженный тренер Украины Всеслав Афанасьевич Ковган. В этом году в соревнованиях приняли участие более 350 спортсменов из Украины, Молдовы, Беларуси и других стран, – отмечает президент клуба «Малая флотилия», почетный консул Исландии в Украине Константин Малеванный. – Среди них более 60 ветеранов, впервые участие в соревнованиях приняли будущие паралимпийцы – гребцы с ограниченными физическими возможностями.
Спортивный клуб «Малая флотилия» на протяжении многих лет плодотворно сотрудничает с Украинским Союзом ветеранов Афганистана. Закономерно, что поздравить спортсменов по поручению Героя Украины, председателя УСВА Сергея Червонопиского пришли его заместитель Валерий Аблазов и председатель Киевского городского союза ветеранов Афганистана Николай Гончаренко.
– Мы очень рады, что свои победы и свое участие вы посвящаете воинам Великой Отечественной и воинам, прошедшим через Афганистан, – сказал Валерий  Аблазов на торжественном закрытии соревнований. – Еще раз большое вам за это спасибо! Сегодня, глядя на парад участников, я просто уверен, что именно с этой малой бухты пойдет возрождение нашего украинского спортивного флота. Именно такие люди, как вы, сделают этот  большой шаг. 
Закрытие соревнований прошло торжественно с участием военно-морского подразделения Почетного караула и оркестра Президентского полка. В теплой дружеской атмосфере около ста участников получили свои заслуженные в бескомпромиссной борьбе награды и призы – кубки, медали, грамоты, в том числе и от УСВА, которые вручали им Валерий Аблазов и Николай Гончаренко. Приятно, что никто не остался без внимания и подарков – книг и спортивной одежды.
В следующем году организаторы планируют пригласить на соревнования участников из России, Польши, Германии, Венгрии и других стран.
Пресс-служба УСВА.

 
< Попередня   Наступна >

 

 
 
© 2005-2018, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
www.usva.org.ua
pressusva@ukr.net
При любом использовании материалов сайта гиперссылка на usva.org.ua обязательна.
Редакция usva.org.ua может не разделять точку зрения авторов статей
и ответственности за содержание републицируемых материалов не несет.