Минуло 30 років відтоді як загинув відважний генерал Петро Іванович Шкідченко і 23 роки після закінчення Афганської війни. З метою виховання в учнів пошани до подвигу загиблих і тих, хто пережив Афганську війну, доведення до свідомості дітей, що війна – це найстрашніше лихо, у Вільненському НВК, що у Новомосковському районі Дніпропетровської області,  проведено місячник оборонно-масової роботи і  патріотичного виховання.

Учням розповідали про легендарного генерала П. І. Шкідченка, Героя Росії, учасника Великої Вітчизняної і війни в Афганістані. Діти дізналися, що вже в 19 років Петро Іванович прийняв командування батальйоном, був тяжко поранений і все життя проходив з кулею в нозі. Шкідченко ніколи не був кабінетним керівником, усім своїм зовнішнім виглядом, поставою, манерою триматися з підлеглими й начальниками справляв враження солідної, впевненої у собі людини, якій не тільки посадою, але і самою природою дано керувати людьми.
19 січня 1982 року в 16 кілометрах від міста Хост душмани обстріляли вертоліт, на борту якого були радянські військовослужбовці, серед яких і генерал Шкідченко. Під час вимушеної посадки на скелі вертоліт перевернувся і спалахнув.
Петро Іванович не дожив до свого 60-ліття всього дев’ять місяців Похований у Дніпропетровську.
Діти були вражені кількістю нагород відважного земляка: у нього сім орденів, у тому числі два ордена Леніна, ордени Червоного Прапора, Червоної Зірки, «За службу Вітчизні у Збройних Силах СРСР» третього ступеня і багато медалей.
Під час зустрічі «Без права на забуття» у музеї Афганської Слави в гарнізонному Будинку офіцерів селища Гвардійське старшокласники познайомилися і поспілкувалися з учасниками бойових дій в Афганістані:  головою первинної організації «Афганець», майором, кавалером ордена Червоної Зірки Сергієм Володимировичем Шерстюком, старшим прапорщиком, кавалером ордена Червоної Зірки Олександром Михайловичем Назаренком, старшим прапорщиком, старшиною роти розвід батальйону Миколою Петровичем Рибалкою і старшим прапорщиком
Миколою Михайловичем Макаровим.
Воїни-«афганці» розповіли учням про пережиті роки страшної війни, яка розтяглася майже на десять років, про буденне життя афганського народу, про складні умови життя воїнів на чужій землі. Вони наголошували, що саме згуртованість і дружба допомогла подолати всі тяготи війни.
Сергій  Володимирович Шерстюк розповів про життя генерала  Шкідченка.      Переглядаючи музейні вітрини, учні ознайомилися з фотоматеріалами, зброєю, особистими речами воїнів.
З кожним роком все далі вона віддаляє нас від тих вогненних років.  Пам’ять про Афганську війну  – це наша вдячність за мирне життя, за чисте небо,  біль за тих, хто віддав життя, щоб ми не знали жахів війни.

Л. ШЕРСТЮК,
бібліотекар Вільненського НВК.