Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) - Знайти солдата

Особливо важкі бої проходили в січні–лютому і квітні–травні 1942 року. Тисячами бійці 44-ї армії гинули в районі Владиславівки, Новомихайлівки, біля висоти 66,3, в Кой-Асані (сучасне Фронтове), в Піщаній, Чорній балках.
Але сучасникам важко уявляти, як можна під гул фашистських бомбардувальників перебувати в залитих водою окопах, спати в снігу, знаходити мужність підніматися під свинцевим дощем та йти в атаку на ворожі кулемети.
Щоб зберегти й увічнити пам’ять героїв часів воєнного лихоліття, у Криму працює Республіканська програма «Знайти солдата».
У межах цієї програми нещодавно у Феодосії за активної підтримки громадськості на центральному міському цвинтарі пройшла урочиста церемонія поховання останків воїнів Великої Вітчизняної війни.
У заході взяли участь військовослужбовці батальйону морської піхоти ВМС України, де командиром підполковник Дмитро Делятицький, воїни однієї з військових частин Чорноморського флоту Російської Федерації, представники Феодосійської міської ради, трудові колективи, громадські організації, жителі міста.
Одним з ініціаторів акції громадської пам’яті став представник «чорних беретів» капітан Віталій Ликов.
— Два роки тому на морському узбережжі Феодосійської затоки ми з родиною виявили багато людських кісток, які вимило море. Медична експертиза підтвердила, що це можуть бути рештки воїнів-десантників, — розповів він. — Не можна бути байдужим, тим паче коли мова йде про захисників нашої землі. Тож за один подібний похід назбирувалося до 10–15 кілограм людських кісток. Знайомий священик порадив ховати їх у братський могилі. А представники козацької організації взяли на себе організацію урочистого поховання.
Феодосійські козаки провели громадський рейд та зібрали рештки воїнів. Активно допомагала у питанні перепоховання і міська влада на чолі з мером Феодосії Олександром Бартеневим. Науковець Феодосійського музею старожитностей Галина Кулясова висловила припущення щодо належності останків воїнам Керченсько-Феодосійського десанту, які висаджувалися 29 грудня 1941 року зі сторожового катеру за номером 098.
— Кожен рік ми отримуємо безліч листів, запитів зі всієї України, телефонують нам з Білорусі, Росії, Казахстану. Постійно працюємо з пошуковими загонами. Лише 2012 року до нас приїжджали з Новгорода, Москви. Будемо працювати з архівами, робити запити і, ймовірно, нам вдасться встановити імена всіх загиблих з цього судна, — повідомила Галина Кулясова.
Поховали знайдені останки у вже існуючу братську могилу «Невідомого солдата», в якій ще у 1995 році вперше було поховано 23 безіменних героя-десантника. Церемонію поховання останній раз проводили у 2008 році. На цей час у братській могилі схоронили останки 91 воїна, відомі імена 36-ти з них. До речі, лише у Феодосійському регіоні є 24 братські могили, в яких поховано понад 12 тисяч чоловік, а прізвища відомі лише 1109 осіб.
А в Керчі минулого року Нижньогорський військово-пошуковий клуб «Патріот» разом із представниками всеукраїнської громадської організації «Закінчимо війну» і групи «Пошук» при Українському союзі ветеранів Афганістану провів завершальний етап пошукової експедиції «Керч-2012».
У безіменній балці на захід від Єнікальського маяка були виявлені останки 22 бійців і командирів, що загинули в травні 1942 року, знайдено вісім медальйонів-«смертників». Три з них вдалося прочитати, установити особи бійців й розшукати рідних. Але несприятлива погода перешкодила розкопкам і пошукову експедицію було відкладено. Згодом пошуковці знов повернулися до робіт у керченському селищі Подмаячний. Перший же день розкопок виправдав очікування. В одній ямі виявлено останки чотирьох чоловіків. По залишках обмундирування, амуніції, клаптях газет визначено, що це радянські солдати. Більше того, по знайдених фрагментах шашки можна припустити, що серед загиблих — бійці сформованої на Кубані 72-ої кавалерійської дивізії.
Було знайдено ложку з написом «Шир» і зіржавілий особистий розпізнавальний знак — відомий ще за царських часів медальйон-ладанка, що їх носили на грудях на шнурку. З останками іншого бійця знайдено медальйон. Вкладиш «смертника» вдалося прочитати: Олександр Спиридонович Баша 1907 р.н., кубанський козак, призваний зі станиці Динської Краснодарського краю. Найшлися і його рідні — у Краснодарі онучка і правнук у Новосибірську. Дружина загиблого Ганна Борисівна померла в 2003 році, так і не дочекавшись довгоочікуваної звісточки про долю коханого чоловіка...