Байдужість?

У 2014 році виповнюється 25-а річниця виведення радянських військ з Афганістану. Голова УСВА С. В. Червонописький звернувся до Президента країни оголосити 2014 рік Роком воїна-інтернаціоналіста.
Президент України відповідно до своїх повноважень підписав Указ про оголошення 2014 року Роком учасників бойових дій на території інших держав, що відповідає побажанням ветеранської громади. Указ передбачає вжиття додаткових заходів щодо забезпечення актів законодавства з питань соціального захисту ветеранів, інвалідів війни, сімей загиблих і померлих учасників бойових дій.
9 квітня  голова УСВА у листі до Голови Верховної Ради В. В. Рибака звернувся з проханням доручити організацію законотворчої роботи для вирішення актуальних проблем учасників бойових дій у зарубіжних державах. Зокрема підвищення рівня соціальних гарантій для ветеранів і сімей загиблих й померлих шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Також голова УСВА звернув увагу на необхідність посилення державного контролю за наданням статусу ветерана війни.
Через два місяці після отримання листа за ініціативи народних депутатів О. С. Єфремова, Р. О. Забзалюка, Є. Г. Карташова, М. Д. Катеринчука, О. І. Кузьмука, С. В. Куніцина, О. В. Ляшка, В. О. Налівайченка, А. Л. Палатного, В. Й. Развадовського, М. П. Сороки, В. М. Сушкевича,     М. В. Томенка, І. Ф. Шарова прийнято Постанову Верховної Ради України «Про відзначення в Україні 25-ї річниці виведення радянських військ з Афганістану» (див. 2 стор.).
Запропонували вирішити на законодавчому рівні проблеми найбільш вразливих категорій – батьків загиблих і родин померлих, що було реально, враховуючи  незначні бюджетні витрати, а отримали ювілейні монети і поштові марки…

Прес-служба УСВА.

---

     Після завершення Другої світової війни вихідці з України брали участь у військових конфліктах майже в 30 країнах світу, з гідністю виконали свій військовий обов'язок на території інших держав. Найбільш тривалою і тяжкою за наслідками  була Афганська війна 1979–1989 років.
Нині в нашій країні проживає близько 220 тисяч ветеранів-інтернаціоналістів, які відіграють помітну роль у суспільно-політичному житті держави. Багато з них мають не тільки бойові ордени і медалі за ратний подвиг, але й відзначені державними нагородами за плідну працю у мирний час.
     Указом Президента України від 11 лютого 2004 року № 180/2004 встановлений День вшанування учасників бойових дій на території інших держав 15 лютого. Традиційно по всій Україні щороку до цієї дати проводяться урочистості та меморіальні заходи, які сприяють єднанню суспільства, патріотичному вихованню українського народу, насамперед молоді.
     15 лютого 2014 року виповнюється 25-а річниця виведення військ з Афганістану. Пам'ятні події планується відзначити в усіх країнах СНД.
Враховуючи історичне значення цих пам'ятних подій, Правління Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) звертається до Вас з проханням доручити організацію законотворчої роботи для вирішення актуальних проблем учасників бойових дій у зарубіжних державах, зокрема, розробити пропозиції з метою:
  І. Посилення державного контролю за наданням статусу ветерана війни (учасника бойових дій, інваліда війни, учасника війни).
     З цією метою:
       1.1. Внести зміни до законів України:
     «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»:
     Абзац перший пункту 2 частини першої статті 6 стосовно учасників бойових дій після слів «... працювали чи перебували у відрядженні ...» додати слова «... терміном не менше 30 діб, або були поранені (контужені) за час перебування у менш тривалому відрядженні...».
Абзац другий пункту 2 частини першої статті 6 стосовно учасників бойових дій після слів «... у відрядження ...» додати слова «... терміном не менше 30 діб, або були поранені (контужені) за час перебування у менш тривалому відрядженні...».
     Вилучити з абзацу другого пункту 2 частини першої статті 6 слова щодо учасників міжнародних операцій з підтримки миру і безпеки.
Абзац третій пункту 2 частини першої статті 6 стосовно учасників бойових дій доповнити переліком держав, зазначених у цьому пункті, періодів бойових дій у них, вилучивши посилання на те, що він визначається Кабінетом Міністрів України.
     Пункт 11 частини першої статті 6 викласти в редакції:
     «11) особи, які були залучені командуванням військових частин і державними організаціями до розмінування полів і об'єктів народного господарства, замінованих у періоди бойових дій, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін, встановлених у територіальних і нейтральних водах у періоди бойових дій;».
     Вилучити пункти 3, 9 статті 7 стосовно осіб, які належать до інвалідів війни, та з пункту 2 статті 7 вилучити категорії осіб, які пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
     Вилучити зі статті 7 категорії осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), не пов'язаних з участю у бойових діях.
     «Про  статус  і  соціальний  захист громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»:
Встановити переваги і компенсації особам, які пов'язані з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами, і належали до інвалідів війни.
     «Про   статус   ветеранів   військової   служби,   ветеранів   органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист»:
Встановити переваги і компенсації особам, які брали участь у розшуку та знищенні боєприпасів воєнних часів, знайдених на території України, і належали до учасників бойових дій.
Встановити переваги і компенсації для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), не пов'язаних з участю у бойових діях, і належали до інвалідів війни.
     «Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки»:
Визначити окремий статус з відповідним документуванням учасника міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки для осіб, які вважалися учасниками бойових дій, і доповнити закон переліком переваг і компенсацій для них.
     II. Підвищення рівня державних соціальних гарантій для ветеранів війни та сімей загиблих воїнів і померлих ветеранів.
     З цією метою:
     2.1. Внести зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії  їх соціального захисту»:
Встановити батькам воїнів, загиблих у бойових діях, надбавку до власної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
     З цією метою внести відповідні зміни до статті 15.
     Встановити родинам померлих учасників бойових дій та інвалідів війни в Афганістані та інших державах пільги і компенсації відповідно до статті 15 «Пільги особам, на яких поширюється чинність цього закону».
     З цією метою пункти 2, 3 статті 10 стосовно осіб, на яких поширюється чинність цього закону, замінити пунктом 2 такого змісту:
     «2) батьків, дружин (чоловіків), які не одружилися вдруге, неповнолітніх дітей померлих інвалідів війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників, учасників війни;».
     2.2. Узгоджувати з всеукраїнськими ветеранськими організаціями кроки щодо реформування соціальної сфери, своєчасно надавати для обговорення і ознайомлення громадськості проекти законодавчих і нормативно-правових актів з цих питань.
     III. Здійснити заходи заохочення активістів Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) за відданість Батьківщині у бойових діях і мирній праці.
     3.1. Провести урочисту зустріч з членами Президії та активістами Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
     3.2. Прийняти рішення щодо нагородження нагородами Верховної Ради України активістів Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) за відданість Батьківщині у бойових діях і мирній праці.

Зі щирою повагою –

---

У мемориального комплекса «Звонница»  посёлка Прохоровка Белгородской области России состоялась Вахта памяти. Организаторы – Белгородское региональное военно-патриотическое объединение молодёжи «Поколение» – пригласили в гости воинов-интернационалистов из Харькова. 
От Харьковского городского союза ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов) для участия в Вахте памяти прибыла делегация Дзержинского районного отделения, в которую входили Михаил Быков, Олег Артомонов и Владимир Радчук. Возглавил делегацию председатель Харьковского областного союза ветеранов Афганистана Владимир Рыжков.
  Харьковчане посетили  кладбище в городе Губкино, где похоронен ветеран Керкинского ДШМГ старший лейтенант  Андрей Владимирович Зубарев, с которым служили О. А. Артомонов и В. В. Радчук. Затем делегация отправилась к месту сбора участников Вахты памяти – в Государственный военно-исторический музей-заповедник «Прохоровское поле», где 70 лет назад произошло самое крупное в мировой истории танковое сражение.
Со многими воинами-интернационалистами Белогорья харьковчан связывает крепкая ветеранская дружба. Почти все руководители военно-патриотических клубов – участники боевых действий, и об этом говорят их боевые награды. Руководители районных организаций Российского Союза ветеранов Афганистана в Белгородской области возглавляют и военно-патриотические клубы ВПО «Поколение».
Визиты  украинских и российских ветеранов в гости друг к другу уже давно стали традиционными. По приглашению ХГСВА в прошлом году воины-интернационалисты Белгородской области приняли участие в открытии первого турнира по дзюдо памяти воина-«афганца»  Владимира Киселя,  награждённого  тремя  медалями  «За отвагу». Харьковчане были на  Международном слёте курсантов Белгородского регионального ВПО «Поколение», посвященном десятилетию его образования.
В митинге у мемориального комплекса «Звонница»  приняли участие более тридцати военно-патриотических клубов Белгородской области, а это более трёхсот курсантов в возрасте от 14 до 18 лет. В едином строю с российской молодёжью стояли курсанты Сумского лицея с усиленной военно-физической подготовкой имени И. Г. Харитоненко и курсанты Харьковского лицея с усиленной военно-физической подготовкой. Вместе с ветеранами Великой Отечественной войны возложили цветы к «Звоннице» – основному памятнику мемориального комплекса «Прохоровское поле».
 Харьковчане посетили Храм Святых Апостолов Петра и Павла, сооруженный на народные пожертвования к 50-летию Великой Победы в память о погибших в танковом сражении под Прохоровкой 12 июля 1943 года, и музей боевой славы «Третьего ратного поля России», экспозиции и витрины которого рассказывают о тех героических событиях.
По поручению председателя Харьковского городского союза ветеранов Афганистана Виктора Коваленко Михаил Быков передал председателю правления Белгородской  региональной организации  Общероссийской общественной  организации «Российский  Союз  ветеранов Афганистана», первому заместителю председателя Совета  ВПО «Поколение» Юрию Романову икону Святого Георгия Победоносца, которая была освящена накануне в Харькове в открывшемся верхнем храме Святого Великомученика Георгия Победоносца, покровителя защитников Отечества. Российских ветеранов пригласили посетить  Украину с командой  спортсменов во время турнира по дзюдо памяти В. А. Киселя.
Для дальнейшего развития ветеранского движения, патриотического воспитания молодёжи, сбережения общей для наших народов правдивой истории решено закрепить отношения двух братских ветеранских организаций соглашением о сотрудничестве, что вызвало живой интерес и горячее одобрение ветеранов.

---

У лютому 2014 року відзначається 25-а річниця виведення радянських військ з Афганістану.
З метою гідного вшанування мужності, самовідданості, вірності військовому обов’язку воїнів-інтернаціоналістів, призваних до лав Радянської Армії з України, Верховна Рада України постановляє:

1. У 2014 році урочисто відзначити на державному рівні 25-у річницю виведення радянських військ з Афганістану.
2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
– у двотижневий термін з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо відзначення на державному рівні 25-ї річниці виведення радянських військ з Афганістану;

– у двотижневий термін після утворення зазначеного організаційного комітету розробити та затвердити план заходів щодо відзначення на державному рівні 25-ї річниці виведення радянських військ з Афганістану, в якому, зокрема, передбачити  підготовку і видання серії вибраних спогадів учасників бойових дій в Афганістані, та поінформувати Верховну Раду України про результати його реалізації не пізніше грудня 2013 року;

3. Рекомендувати Міністерству оборони України з метою патріотичного виховання молоді провести у військових підрозділах і навчальних закладах науково-практичні конференції, круглі столи та інші заходи, присвячені 25-й річниці виведення радянських військ з Афганістану.

4. Рекомендувати Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені життю і подвигу воїнів-«афганців», та забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з відзначенням 25-ї річниці виведення радянських військ з Афганістану.
5. Запропонувати Національному банку України розглянути можливість карбування ювілейної монети з нагоди  25-ї річниці виведення радянських військ з Афганістану.
6. Запропонувати Українському державному підприємству поштового зв’язку "Укрпошта" випустити серію поштових марок, присвячених 25-й річниці виведення радянських військ з Афганістану.
7. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності та Комітет Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.
8. Ця Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування.
Київ, №2225,
20 червня 2013 року.

---

В подмосковном Внуково состоялось Международное ралли ветеранов. Одним из организаторов выступило Всероссийское общественное движение ветеранов локальных войн и военных конфликтов «Боевое братство».
– Конечно, такая встреча – это не только и не столько соревнование. С самого начала и мы, и американские, и английские коллеги ставили задачу дать ветеранам наших стран возможность пообщаться, подружиться. Потому что, как правильно заметил один из участников ралли, политики не всегда находят общий язык, но не было еще случая, чтобы ветераны не смогли услышать и понять друг друга, –  отметил заместитель руководителя Всероссийской организации «Боевое братство» Дмитрий Саблин.
Именно поэтому экипажи всех машин были интернациональными. В каждый автомобиль садились россиянин, американец и англичанин.
Еще одной целью ралли, подчеркивает Дмитрий Саблин, стала необходимость обратить внимание общества на социальные проблемы ветеранов. Особенно – на необходимость поддержки солдат и офицеров, ставших инвалидами вследствие военных травм. Такие люди, несмотря на жизненные трудности, также приняли участие в пробеге.
– В сегодняшнем ралли победила дружба. И я очень надеюсь, что оно станет достойным началом для нашего общего большого проекта –Международного кругосветного марша ветеранов, – убежден Дмитрий Саблин.

Татьяна ШПОЛЯНСКАЯ,
пресс-секретарь Всероссийского общественного движения ветеранов локальных войн и военных конфликтов «Боевое братство».

---

Cостоялась отчетно-выборная конференция Луганской областной организации Украинского Союза ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов).
На конференции присутствовали делегаты городских, районных организаций УСВА области, представители Луганской облгосадминистрации, городских органов местного самоуправления, центрального аппарата УСВА.
С отчетом о проделанной работе выступил председатель ЛОО УСВА И. П. Шердец, который отметил за отчетный период рост и популяризацию «афганского» движения в области, улучшение военно-патриотической работы с молодежью.
После отчета председателя ревизионной комиссии, выступлений делегатов конференции состоялись выборы руководящих органов организации. Председателем Луганской областной организации УСВА  вновь избран Иван Павлович Шердец.

В Кадамовском районе Ростовской области России проведена реконструкция боевых действий в Афганистане.
На встречу пригласили украинских гостей из Донецкой и Луганской областей – ветеранов-«афганцев» Свердловской городской организации УСВА под руководством председателя Юрия Папина и  Краснодонской организации УСВА во главе с Сергеем Салием. Возглавил  украинскую делегацию заместитель председателя Луганской областной организации УСВА Александр Курочка, который на торжественном построении выступил с приветственным словом.
Сценарий реконструкции организаторы разработали до мелочей. Боевые действия происходят  в песчаном карьере – разведгруппа советских солдат попадает в засаду. Завязывается перестрелка. Разведчики вызывают подкрепление. Прилетает штурмовой вертолет Ми-24 и обрабатывает заданный квадрат, сделав пять боевых заходов (пиротехники сработали отлично – было много взрывов). Но «духи» все равно наступают. Позже на двух БТРах приезжают мотострелки, разворачиваются и наступают цепью с фланга, оттесняют и уничтожают врагов. Проводится зачистка местности с взятием в плен спрятавшихся противников.
Все желающие, особенно молодежь, с удовольствием фотографировались с разным стрелковым оружием, на боевой технике. Участники реконструкции и зрители получили массу удовольствия. Продолжилось общение на базе отдыха Персияновского охотхозяйства, где организаторы подготовили полевую кухню.
Но самое главное – это была встреча и общение боевых друзей, воспоминания о боевой юности.

---

У Бучі, що неподалік Києва, ті, хто пройшов крізь пекло Афганської війни, традиційно зустрічаються біля пам’ятника загиблим воїнам-інтернаціоналістам. Обов’язково приходять Віра Михайлівна Олійник і Олександра Василівна Григорова. У цих двох передчасно посивілих жінок  спільне горе: їхні сини Юрій Олійник і Дмитро Григоров ніколи не повернуться живими з тієї війни. У материнській пам’яті вони навічно залишаться  двадцятирічними…
Кажуть, час – найкращий лікар, що може притупити душевний біль, загоїти рани. Але осиротілі мами не можуть зміритися з втратою. В їхній  пам’яті сини й досі залишаються живими.
Здається, це було вчора: перший клас, випускний вечір. Життя тільки починалося! Так багато хотілося встигнути, у кожного були свої мрії і сподівання. Вірилося тільки у краще… Проте цим мріям і сподіванням  не судилося збутися. Афганська війна перекреслила плани. Обидва написали рапорти про переведення на службу в Афганістан.
Мами були стурбовані вибором синів, намагалися переконати. Юрій заспокоював: «Мамо, нас шість хлопців з одного призову, і всі ми хочемо служити в Афгані. Твій син ніколи не був і не буде боягузом. Тобі за мене ніколи не доведеться червоніти». Дмитро теж переконував: «Не хвилюйся, рідна, я літатиму на військово-транспортному Ан-12. У нього чотири двигуни. Навіть якщо три вийдуть з ладу, він на одному долетить». Мами хотіли їм вірити, проте серця були неспокійними і від вибору синів, і від їхньої служби в Афганістані.
Із книги «Окликом з вічності»: «Бойовим завданням екіпажу Ан-12, у складі якого був старшим бортовим техніком лейтенант Григоров, було доставлення військових вантажів і пасажирів у далекі важкодоступні райони Афганістану. За час служби в ДРА здійснили 75 бойових вильотів.
29 листопада 1986 року екіпаж отримав наказ доставити боєприпаси (вісім тонн) за рейсом Кабул – Джелалабад. На борту Ан-12 крім 7 членів екіпажу перебували 27 пасажирів, серед яких генерали, військові радники. Військові гелікоптери півгодини розкидали теплові ракети, щоб забезпечити повітряний коридор для зльоту. Літак, відірвавшись від землі, стрімко почав набирати висоту. Але на висоті 5 тисяч метрів зенітна ракета, випущена душманами, підірвала літак…
За ущелину, куди впав наш Ан, ще протягом трьох діб велись бої з моджахедами. Лише згодом розвідники змогли потрапити на місце трагедії».
За мужність, стійкість і відвагу, проявлені у бою, лейтенанта Григорова Дмитра Миколайовича посмертно  нагороджено орденом Червоної Зірки.
Із книги «Окликом з вічності»: «У серпні 1985 року рядового Олійника направляють для проходження подальшої служби у 149-й гвардійський мотострілецький полк, який дислокувався в місті Кундуз (північно-східний Афганістан). На новому місці служби Юрія Олійника призначають механіком-водієм БМП у складі взводу бойового патрулювання. Основним завданням їхнього підрозділу було прочісування гірських районів і кишлаків, у яких під час проведення бойових операцій могли ховатися душмани. Юрій добре освоїв навички водіння БМП. На його рахунку було вже більше десятка бойових виходів.
11 листопада 1985 року бойове патрулювання на чолі з БМП Олійника зайшло в кишлак Нахрин, де стояв пост місцевої охорони царандою.  Постовий афганець впевнено завірив шураві, що в кишлаку душманів немає і що прочісувати населений пункт немає потреби, оскільки це дестабілізує й без того складну ситуацію в кишлаку. Командир повірив афганцю, однак віддав наказ піхотинцям спішитись і все ж таки прочесати населений пункт. Юрій, відкинувши кришку люка й наполовину висунувшись з панцирника, повів бронемашину слідом за бійцями. Коли патруль підходив до околиці, по піхотинцях з боку гірських ущелин було відкрито вогонь з крупнокаліберних кулеметів. Душмани відкрили вогонь на ураження саме при виході з кишлака. Бійці кинулися займати бойові позиції, щоб відбити напад ворога. Одна з черг пройшла точно по бронемашині й влучила у механіка-водія. Юрій зазнав смертельне поранення». Посмертно Юрій Олійник нагороджений орденом Червоної Зірки.
…Той найжахливіший в їхній родині день Віра Михайлівна запам’ятала на все життя. У вихідний вранці пролунав дзвінок. На порозі стояв військовий комісар і двоє невідомих чоловіків у цивільному. Поцікавилися, де її чоловік. А він пішов купити соку в такий спекотний день. Через деякий час чоловік піднімався сходинками до квартири. Коли побачив гостей, з його рук вислизнула сітка зі скляними банками. Батько одразу все зрозумів…
  Військовий комісар почав щось зачитувати з документа. У пам’яті закарбувалося лише одне: «загинув смертю героя». Про яку смерть, про якого героя – вона ніяк не могла збагнути. У неї поцікавилися, чи не викликати «швидку». Віра Михайлівна серцем відмовлялася вірити у почуте. Жевріла остання надія: можливо, це страшний сон, і варто лише прокинутися й нічого цього не бачити і не чути… Потім вона зрозуміла, що це не сон, що її  Юрка вже нема у живих…
У 1985 році, коли загинув Юрій, у Радянському Союзі розпочалася перебудова. Її гасло про гласність аж ніяк не стосувалося окремо взятої родини Олійників. До них неодноразово заходили люди у цивільному і попереджали про те, щоб не проводили ніяких мітингів, а труну з тілом загиблого для прощання виставили на годину біля під’їзду. Під час поховання, прикриваючись посвідченнями, вони конфіскували фотоплівку і відразу її засвітили, щоб, боронь боже, ці знімки не з’явилися там, де не слід. У людей складалося враження, що ховають не воїна-інтернаціоналіста, а персону нон грата. 
Але на цьому здивування та обурення родини Олійників не закінчилися. Коли похоронна процесія прибула на кладовище у Бучу, то не відразу змогли знайти свіжевикопану могилу. Її десь поблизу смітника показав тодішній директор. На запитання, чи не могли підібрати краще місце, він цинічно заявив, що за це потрібно заплатити. Від такого нахабного здирництва емоції присутніх можна уявити. Колеги батька з робітничою прямотою сказали все, що думали. Хабарник збагнув, що люди до нього налаштовані вкрай негативно і краще все владнати мирно. Нова могилка була підготовлена саме там, де вказали директору…
Два дні для мами найтяжчі – день народження сина і день його загибелі. Зі смертю зрозуміло, а день народження – тому, що нема можливості його привітати. Проте не забувають друга фронтові побратими, щороку приїздять у день його народження. Часто навідується на цвинтар молода жінка зі своєю родиною. Перше чисте, світле почуття до неї Юрій зберіг на все життя…
Не обійшлося без проблем при похованні й у родини Григорових. Коли літаком доставили тіло Дмитра на один з військових аеродромів, а це траплялося лише пізно вночі, щоб сторонні очі не бачили доставку «Вантажа-200», з’ясувалося, що  ні труну, ні родичів взагалі ніхто не чекав. На лютому морозі вони б так і залишилися наодинці зі своїм горем. Довелося телефонувати в Ірпінський військкомат. Доставили родину загиблого додому в Бучу. Через годину вантажівкою привезли цинкову труну. Родичів одразу попередили: від членів екіпажу збитого літака майже нічого не залишилося, не радимо пробувати відкрити труну.  
На надгробному пам’ятнику Дмитру написали: «Загинув при виконанні інтернаціонального обов’язку в Афганістані». Проте родині настійливо радили змінити: «Помер в Афганістані». Начебто мова йшла про поодинокий приватний випадок. Мовляв, не сиділося хлопцю вдома, вирішив поїхати в Афганістан і там раптом помер. З кожним таке може трапитися. Але рідні воїна-інтернаціоналіста з цим не були згодні. Мама пішла до секретаря міськради Ірпеня, і вона відразу зрозуміла материнське горе. Зателефонувала у ритуальну службу, і питання за кілька хвилин було вирішено.
Під час виконання інтернаціонального обов’язку в Афганістані загинуло  троє земляків з Бучі. У післявоєнний час від ран, хвороб передчасно пішли з життя шестеро місцевих «афганців».  Майже 20 воїнів-інтернаціоналістів міста мають інвалідність.
Ми перед ними у боргу. І у вічному боргу перед їхніми мамами.

---

Согласно  закону  урегулирован ряд вопросов пенсионного обеспечения: о зачислении в страховой стаж времени нахождения в отпуске по беременности и родам, о выплате пенсии по потере кормильца детям, достигшим 18-летнего возраста, в период перерыва в обучении, об изменении механизма перерасчета пенсий с 1 марта каждого года, об оптимизации зарплаты для исчисления пенсии путем первоочередного исключения периодов получения пособия по безработице, об усовершенствовании механизма определения среднемесячного коэффициента зарплаты лица в случае, когда есть неполный месяц страхового стажа.
С июля 2013 года лица, которые находятся в отпуске по беременности и родам и получают пособие по беременности и родам, будут застрахованными лицами, следовательно, этот отпуск будет засчитываться в страховой стаж при назначении пенсии.
Кроме того, дети, достигшие 18-летнего возраста (если они учатся на дневной форме обучения), смогут получать пенсию по случаю потери кормильца в периоды перерыва в обучении, но при условии, что такой период не превышает четырех месяцев.
Вступает в силу измененный механизм ежегодного перерасчета назначенных пенсий с 1 марта каждого года. Порядок проведения такого перерасчета по-прежнему будет определяться в пределах бюджета Пенсионного фонда по решению Кабинета Министров Украины.
Ранее право на перерасчет пенсий определялось в зависимости от того, на  сколько в предыдущем году вырос размер пенсии лица, а в связи с изменениями это не будет иметь значения. Перерасчету фактически подлежат все пенсии. При этом заработная плата, с которой назначена (предварительно пересчитана) пенсия, будет повышаться на коэффициент, соответствующий не менее 20 процентам показателя роста средней заработной платы (дохода) в Украине, с которой уплачены страховые взносы, по сравнению с предыдущим годом. Каждому пенсионеру гарантируется повышение заработной платы, из которой назначена (предварительно пересчитана) пенсия, на коэффициент не менее роста уровня инфляции (индекса потребительских цен) за прошлый год.
Законом пенсионеру предоставлена возможность при определении зарплаты для исчисления пенсии из периода, за который учитывается заработная плата (доход) для исчисления пенсии, в первую очередь исключить периоды получения пособия по безработице (за эти периоды учитывается минимальная зарплата) независимо от их периодичности. Также усовершенствован механизм определения среднемесячного коэффициента зарплаты лица в случае, когда есть неполный месяц страхового стажа (месяцы, в которых заработок меньше минимальной заработной платы). Это позволит увеличить размер пенсии.
             Полностью можно прочесть на http://news.eizvestia.com/news-finance/full/v-ukraine-s-1-iyulya-dejstvuyut-novye-pravila-nachisleniya-pensij

---

Від себе  особисто і від  Кабінету  Міністрів України висловлюю глибокі  співчуття з приводу тяжкої втрати – смерті  батька Василя Єфремовича  Червонописького.
Немилосердний час забирає від нас найдорожчих людей. Пам'ять про доброзичливу, чуйну і працелюбну людину, ветерана Великої Вітчизняної війни назавжди залишиться в серцях тих, хто знав Василя Єфремовича.
Щиро сумуємо і розділяємо Ваш біль.

30 червня 2013 року на 86-му році життя перестало битися серце активного учасника Великої Вітчизняної війни, полковника міліції у відставці Василя Єфремовича ЧЕРВОНОПИСЬКОГО,  батька голови УСВА С. В. Червонописького.
Правління Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) висловлює щирі співчуття своєму бойовому побратиму Сергію Червонопиському, його рідним і близьким у зв’язку із тяжкою непоправимою втратою.
Світла пам'ять про Василя Єфремовича назавжди збережеться у наших серцях.


     Щирі співчуття голові УСВА С. В. Червонопиському в зв’язку зі смертю батька Василя Єфремовича надійшли від керівників виконавчої влади, народних депутатів, Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України, колективу Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років», голів територіальних, місцевих, районних організацій УСВА, бойових друзів з України і країн СНД.  

---

У Тернополі з ініціативи  обласної організації УСВА на вулиці, що носить  ім’я загиблого 1986 року в Афганістані лейтенанта Тараса Протасевича, урочисто  відкрито меморіальну дошку.
У заходах взяли участь ветерани Афганської війни і миротворчих операцій, родини загиблих, представники громадськості, військовослужбовці місцевого гарнізону, молодь.
Відкрили меморіальну дошку заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра, голова обласної організації УСВА Сергій Лісовий і батько полеглого Тараса Протасевича – Любомир Васильович.  Отець В’ячеслав її освятив.
Учні  технічного ліцею Орест Хоміцький і Алла Смірнова продекламували вірші про Афганську війну. Кавалер ордена Червоної Зірки і медалі  «За відвагу» Володимир Пунько, який товаришував з Тарасом, згадав юнацькі роки і навчання в Хмельницькому військовому училищі. Учасник бойових дій в Афганістані Роман Лотецький виконав пісню на слова поета Бориса Демківа «На вулиці Тараса Протасевича».
Леонід Бицюра наголосив, що міська влада тісно співпрацює з «афганцями» й надалі всебічно підтримуватиме ветеранський рух. Сергій Лісовий відзначив, що одним із пріоритетних завдань організації є увічнення пам’яті й подвигів ветеранів Афганської війни, і на теренах області до кінця року буде споруджено і відкрито ще два пам’ятники. Любомир Васильович Протасевич подякував за пам'ять  про сина, особливо відзначивши члена правління обласної організації УСВА Петра Канака.
З концертною програмою виступили  тернопільські гурти військово-патріотичної  і «афганської» пісні «Долг» та «Інтерконтингент».
З ініціативи міської організації УСВА відбувся традиційний турнір з міні-футболу, присвячений пам’яті Тараса Протасевича.  Ветерани-«афганці» в парку Національного Відродження поклали квіти до пам’ятника полеглим на Афганській війні.
Відкриваючи турнір, голова обласної організації УСВА Сергій Лісовий побажав учасникам чесної і безкомпромісної боротьби й відзначив, що пам'ять про Тараса Протасевича вічно житиме в серцях бойових побратимів і місцевих жителів.
У змаганнях взяли участь чотири команди: міської організації УСВА, Служби  безпеки України у Тернопільській області, ВАТ «Тернопільгаз», адміністрації Копичинецької виправної колонії. Матчі пройшли у гострій і запеклій боротьбі. Найвправнішими виявилися гравці ВАТ  «Тернопільгаз», яким батько полеглого героя вручив перехідний кубок, призерів турніру відзначили грамотами і медалями.
Організатор змагань – голова Тернопільської міської організації УСВА Роман Храпцьо подякував усім, хто долучився до їх проведення.

---

У Старих Кривотулах Тисменицького району Івано-Франківської області відбувся вже двадцять восьмий турнір пам’яті загиблого в Афганістані Петра Майстра.
Цьогоріч до програми, окрім футболу, додались змагання з волейболу і шахів. Урочисто привітали учасників депутат райради, голова Тисменицької районної організації УСВА Дмитро Сатур, сільський голова Старих Кривотул Володимир Назарук, сільський голова Нових Кривотул Михайло Мантуляк, Василь  Назарук, котрий, власне, започаткував турнір і був одним з перших його організаторів.
У змаганнях з футболу перемогла команда «Цегельник» з Нових Кривотул, а  найвправнішими на волейбольному майданчику стали господарі. У шаховому турнірі переміг Роман Гошій з Красилівки. Переможцям вручено пам’ятні медалі, статуетки й грошові премії.
Наступного року любителі настільного тенісу теж матимуть можливість помірятись силами. Народний депутат України Володимир Купчак виконав свою обіцянку допомогти у придбанні інвентаря.

---

Под патронатом Мариупольского металлургического комбината имени Ильича и при содействии ООВИ «Долг»  и  Приазовской ассоциации ветеранов Афганистана в плавательном бассейне «Нептун» состоялись соревнования по спортивной подводной стрельбе по мишеням, посвященные памяти воинов-интернационалистов и  защитников Отечества.
Команды из Донецка, Запорожья, Бердянска и Мариуполя старались выступить достойно, и это им удалось: показаны отличные результаты. Спортсмены соревновались в трех дисциплинах. В стрельбе на точность первенствовал Геннадий Нестеров из Запорожья, второе и третье места – у мариупольцев Юрия Пакселева и Михаила Красноштана. В упражнении «биатлон» (необходимо проплыть десять метров и поразить пять мишеней) первым стал Юрий Пакселев. На втором месте Евгений Самсонов (Запорожье), на третьем – Максим Клименко (Мариуполь). В эстафете победила вторая команда мариупольцев из клуба подводной охоты «Аква-Азов», за которую выступали Артак Авакян и Владимир Сластин. На втором месте – запорожцы, на третьем – «Аква-Азов-1» (Владимир Плаксин и Юрий Брянцев).
По итогам всех упражнений общекомандную победу одержали подводные охотники команды «Аква-Азов-2», на втором – первая команда мариупольского клуба и на третьем – запорожцы. Победители и призеры награждены кубками, грамотами и ценными призами.
Участники и организаторы выразили благодарность администрации бассейна «Нептун» комбината имени Ильича за теплый прием и достойную встречу.