Військовослужбовці підрозділів окремої механізованої бригади оперативного командування «Північ», які передислоковані на територію Сумської області для участі у широкомасштабних військових навчаннях, отримують допомогу від меценатів, підприємців та місцевих мешканців.
Зі слів командування військової частини, співпраця із небайдужими представниками громадськості має системний характер. Для того, щоби солдати та офіцери військової частини мали можливість у повному обсязі виконувати свої професійні обов’язки у польових умовах, допомогу військовій частині надавали за декількома напрямками.
Зокрема, ще у пункті постійної дислокації, силами не лише технічних підрозділів бригади, але й місцевих активістів було здійснено підготовку бронетехніки та автотранспорту до здійснення маршу.
Представник місцевої самооборони полковник у відставці Роман Воробей розповів, що буквально за декілька тижнів, поки військові готувалися до переміщення, місцеві підприємці та громадські активісти, допомогли зняти із консервації та поставити у стрій декілька десятків одиниць бронетехніки та вантажних автомобілів військового призначення.
– На спідометрах цієї техніки було усього по пару сотень кілометрів. Фактично, вона пройшла лише обкатку, після чого була поставлена на довготривале зберігання. Однак, разом із фахівцями ремонтних підрозділів та нашими активістами, які знають як ремонтувати та обслуговувати зброю такого класу, нам довелося зробити великий об’єм роботи. Зокрема, повністю замінити на нові акумуляторні батареї, гумові деталі двигунів, прокладки, сальники тощо. Коротше кажучи те, що виходить із ладу від довгого невикористання. Разом із тим, розуміючи, що для дій у полі потрібні не лише технічні засоби, але й відповідне екіпірування, ми поставили до частини певний набір спорядження. Це, зокрема, декілька десятків портативних радіостанцій. Адже без якісного та оперативного зв’язку результативні дії в польових умовах не можливі. Також, для забезпечення зручності надали близько сотні тактичних розвантажувальних жилетів та ремінно-плечових систем. Також закупили однострої та взуття. Окремо – захисне спорядження: шоломи та бронежилети, дефіцит яких відчувається у військах. І це, звичайно, не повний перелік того, що було передано для використання військовим, – каже він.
Відзначимо, що військовослужбовці активно використовують у повсякденній життєдіяльності та службі ті речі, які були передані армійським підрозділам небайдужими українцями.
Зокрема, увесь особовий склад військової частини, який залучено до несення служби на блокпостах та контрольно-перепускних пунктах повністю укомплектований засобами індивідуального бронезахисту та тактичним спорядженням. А техніка, відремонтована завчасно, подолала майже тисячокілометровий марш без особливих проблем. Дуже доречним подарунком армійцям стали спальні мішки, туристичні килимки та намети. Без них організація відпочинку особового складу у польовому таборі була б проблематичною.
– Технічна та матеріальна підтримка українців значно розширила наші можливості, – зазначив заступник командира роти з озброєння капітан Роман Наглюк. – Справа в тім, що перелік матеріальних засобів та предметів необхідних піхотинцю для ефективних дій у польових умовах значно збільшився з тих часів, як його складали у відповідних службах. Фактично, устаткування військовослужбовців механізованих підрозділів не повинно бути на рівні 50-х років минулого століття, коли солдату окрім гвинтівки та чобіт з «шинелькою» видавали лише змінну білизну, казанок та лопатку. Зараз перелік необхідних предметів налічує декілька десятків. Більша частина з якого — це високотехнологічні предмети. Як то засоби індивідуального радіо зв’язку, зав’язані в окрему мережу підрозділу, прилади геостаціонарного позиціонування, технічні засоби розвідки та спостереження (нічні приціли, тепловізори тощо).
Зі слів офіцера, в українській піхоті поки що лише мріють про масове постачання вищевказаних зразків техніки на озброєння підрозділів. Військовослужбовці регулярно слідкують за новинками вітчизняного та зарубіжного ВПК, які, нажаль, до війська не потрапляють. Адже навіть останній збройовий салон у Києві показав, що вітчизняні підприємства здатні в промислових об’ємах насичувати рідне військо високотехнологічними унікальними гаджетами.
– Ми розуміємо, що наші краяни можуть підтримати нас тим, що продається в туристичних або мисливських магазинах, – додав заступник командира роти з озброєння капітан Роман Наглюк. – Але нам, військовим потрібно все це цільовими армійськими замовленнями, і, звичайно, відповідних стандартів та високої якості.
Суттєву підтримку військовослужбовці отримують й від населення Сумської області. Зокрема, місцеві підприємці та представники влади допомогли у облаштуванні не лише польового табору, але й виділили ресурси для інженерного обладнання блокпостів. Адже для цього потрібні і бетонні блоки, і різного ґатунку деревина.
Належним чином організовано триразове гаряче харчування для військовослужбовців. Начальник продовольчої служби військової частини капітан Дмитро Ткач розповів, що після передислокування підрозділу у визначений район, у встановлені терміни було розгорнуто польовий пункт харчування особового складу. Для приготування їжі використовуються техніка логістичного призначення. Це, зокрема, польові кухні КП-130, МВК-50, МПХ-120, які призначені для приготування гарячої їжі з двох страв, кип’ятку для чаю і випічки хлібобулочних виробів в польових умовах. Усі зазначені технічні засоби можуть працювати на двох типах палива: дровах або ж дизельному пальному. Представник тилового забезпечення підкреслив, що окрім власних запасів харчів, підрозділ має контакти із місцевими підприємствами, які постачають до польового табору хліб, овочі, рослинні жири. Потрібно зазначити, що продукти доставляють не лише окремі люди. Так, прямо на наших очах до частини приїхав мікроавтобус з одного з сіл Полтавщини. Як розповів підполковник запасу Олександр Спільний, піхотинцям він привіз понад тонну різноманітних продуктів харчування: загалом 25 найменувань (крупи, олія, спеції, чай та кава).
– Це вже третій подібний «транш» від українських патріотів з Полтавщини, – сказав він. – Люди в наших краях ладні віддати останню сорочку для того, щоб вберегти цілісність України.
У пункті харчування налагоджено також контроль якості приготування їжі та санітарний контроль. За дотриманням гігієни харчування та особистої гігієни військовослужбовців слідкують члени лікарської бригади військово-медичного клінічного центру, які разом із піхотинцями вийшли до району проведення навчань.
– На солдатській кухні продукти лише вищого ґатунку, – каже старший лейтенант медичної служби Володимир Степанович. – Ми розуміємо, що в такий час є набір продуктів, якими можна отруїтися. Тому, від неперевірених постачальників намагаємось нічого не брати. А те, що потрапляє до солдатського казанка перевіряємо ретельно. До того ж контролюємо й самих бійців – добре помиті руки та продезінфіковане столове приладдя унеможливлює спалах кишкових інфекцій.
До речі хліб солдатам привозять щодня свіжої випічки. Кожен буханець окремо упакований в харчову плівку – окремий засіб перестороги. Постачальник – місцевий хлібокомбінат.
Тісний контакт командування військової частини налагодило й з керівництвом районного об’єднання підприємців. Зокрема, місцеві бізнесмени допомагають військовим у вирішенні таких питань як закупівля запасних частин для техніки, поточний ремонт колісних та гусеничних бойових машин. Крім цього підприємці організували безпосереднє централізоване харчування особового складу, який несе цілодобове чергування на блокпостах. Також завдяки втручанню підприємців вирішено питання із забезпеченням солдатів та офіцерів щотижневим лазневим обслуговуванням.
Представник районного об’єднання підприємців Тетяна Стецюха відзначила, що по мірі можливостей, для військовослужбовців бригади постачається не лише продовольство, але й різні необхідні у побуті речі, перелік яких узгоджується із командуванням підрозділу. Свою лепту місцеві активісти вносять й у організацію належних побутових умов та культурного відпочинку солдатів та офіцерів українського війська. Зокрема передбачено низку концертних програм, яку підготували для воїнів місцеві аматорські та професійні колективи.
– Ми хочемо, щоб у наших воїнів був гарний настрій з яким вони будуть нас захищати, – зазначила громадська активістка Ірина Гулак.
За словами начальника клубу військової частини капітана Руслана Ліщука, для всіх виступів буде організована, як площадка та звукова апаратура, так і глядацький аншлаг. Адже час виступів артистів сплановано таким чином, щоб залучити максимальну кількість глядачів. До слова, у польовому таборі функціонує похідний автоклуб. Але від радянського «ПАКу» залишився лише корпус. Стараннями відділення по роботі з особовим складом уся внутрішня начинка пересувного військового закладу культури відповідає сучасним стандартам. Зокрема тут є велика плазмова панель, мобільна супутникова антена, комплект звукової та радіотрансляційної апаратури. А також екран та цифровий проектор. Все це дозволяє військовим у вільний час дивитись телебачення, слухати радіо. Єдине, чого немає у розпорядженні виховників це постійного доступу до мережі Інтернет.
Як відзначив заступник командира військової частини по роботі із особовим складом підполковник Денис Сохацький, досягнуто домовленості із місцевими осередками культури для того, щоби у вільний від виконання службових обов’язків та занять із бойової підготовки час, особовий склад у порядку черги організовано відвідував місцеві музеї, здійснював екскурсії визначними історичними пам’ятками місцевого значення.
– Військовослужбовці повинні мати час для психологічного розвантаження. Оскільки обов’язки, які виконує особовий склад нашого підрозділу максимально наближені до бойових, потрібно у розкладі занять передбачити час і можливості для ліквідації стресових станів. Тоді, продуктивність діяльності армійців та рівень виконання ними службових обов’язків буде стабільно високим, – зазначає офіцер.
В свою чергу керівники місцевих органів самоврядування запевнили військових у подальшій всебічній підтримці. Підсумовуючи, наголошуємо, що для облаштування в польових умовах українським військовим потрібно, загалом, не багато. За роки обмеженого фінансування армія звикла до спартанських умов існування. Однак, захисники Вітчизни усе ж таки заслуговують на краще ніж мають зараз. Добре, що Україна – країна щирих та щедрих до своїх солдатів людей. Проте, меценатство – засіб тимчасового характеру! А війську необхідна постійна увага і забезпечення.
