З Днем Перемоги!
Дорогі ветерани Великої Вітчизняної війни!
Шановні співвітчизники!

Від імені Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) сердечно вітаю Вас з нагоди 69-ї річниці Великої Перемоги!
9 Травня – це день честі, слави і пошани наших дорогих ветеранів Великої Вітчизняної, які витримали важкий тягар жорстокої  війни, це день скорботи і печалі, адже згадуємо про ціну, яку Україна заплатила за Перемогу.
Сьогодні в Україні налічується 1 мільйон 600 тисяч ветеранів, з яких 170 тисяч інвалідів війни, 207 тисяч учасників бойових дій, 900 тисяч учасників війни і 281,3 тисячі членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.  
Не підвладна рокам велич подвигу народу, який відстояв свободу, честь і незалежність своєї Вітчизни і  врятував світ від фашистської чуми. Низький Вам наш синівський уклін, шановні ветерани.
Воїни-інтернаціоналісти завжди брали з Вас приклад і завжди рівнятимуться на Ваш бойовий і трудовий подвиг, гідно примножуватимуть бойові й трудові традиції, продовжуватимуть  роботу з увічнення подвигу переможців, збереження історичної правди Великої Вітчизняної війни. Ми впевнені, що, незважаючи на сьогоденні політико-економічні проблеми, прояви сепаратизму на сході, країна збереже єдність і мир.
Цього пам’ятного дня бажаю Вам, наші дорогі ветерани Великої Вітчизняної війни, доброго здоров’я, щастя і благополуччя, любові й шани, мирного безхмарного неба і віри у славне майбутнє нашої рідної України!

З глибокою повагою –

Сергій ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ,
голова УСВА, Герой України.

Голова Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) С. В. Червонописький  звернувся до Прем’єр-міністра України А. П. Яценюка з пропозиціями  щодо виконання зобов’язань  уряду в 2014 році – Році  учасників бойових дій на території інших держав:


         Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), створена 25 червня 1990 року, об'єднує у своїх рядах ветеранів-інтернаціоналістів, членів сімей загиблих і налічує більше 140 тисяч фіксованих членів. Це всеукраїнське громадське об'єднання учасників бойових дій в Афганістані та інших зарубіжних країнах структуроване в 27 регіональних, 718 міських і районних, 1096 первинних організацій. Члени УСВА, як активні носії традицій бойового братерства, отримали довіру й очолюють районні, міські та обласні структури інших організацій ветеранів України.
         У зв’язку з 25-ю річницею виведення радянських військ з Афганістану в Україні за ініціативи і наполегливості Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) та інших громадських організацій ветеранів війни було прийнято низку нормативних актів з метою морального і матеріального заохочення й стимулювання громадської діяльності учасників бойових дій на території інших держав. А саме: 
         – Постанова Верховної Ради України № 344-VII від 20 червня 2013 року «Про відзначення в Україні 25-ї річниці виведення радянських військ з Афганістану»;
          – Указ Президента України  № 329/2013 від 12 червня 2013 року  «Про проведення у 2014 році в Україні Року учасників бойових дій на території інших держав»;
         – Указ Президента України  № 72/ 2014 від 12 лютого 2014 року « Про відзначення державними нагородами України»;
         – Указ Президента України №77/2014 від 14 лютого 2014 року «Про присвоєння військових і спеціальних звань учасникам бойових дій на території інших держав»;
         – Указ Президента України №79/2014 від 14 лютого 2014 року «Про встановлення відзнаки Президента України – пам’ятної медалі «25 років виведення військ з Афганістану»;
         – Розпорядження Кабінету Міністрів України   від 7 серпня 2013 року № 546-р «Про утворення Організаційного комітету з підготовки і проведення у 2014 році в Україні Року учасників бойових дій на території інших держав»;
         – Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013 року № 1004-р «Про затвердження плану заходів з підготовки і проведення у 2014 році в Україні Року учасників бойових дій на території інших держав».
         Від ветеранів – учасників бойових дій на території інших держав з усіх областей України надходять численні запити стосовно ситуації щодо перспектив виконання цих актів.
         Просимо Вас, шановний Арсенію Петровичу, дати доручення відповідальним виконавцям відносно розробки пропозицій стосовно внесення необхідних змін до нереалізованих актів або їх видання у новій редакції, з встановленням реальних заходів і термінів виконання з урахуванням нової політичної та економічної ситуації в державі і того, що 2014 рік в Україні оголошено Роком учасників бойових дій на території інших держав.

З повагою –

---

Враховуючи численні звернення Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) до керівництва уряду стосовно соціального захисту ветеранів війни, Кабінет Міністрів України 16 квітня на своєму засіданні прийняв Постанову № 102 «Про деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
 

З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” Кабінет Міністрів України постановляє:
         1. Установити, що у 2014 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” (далі — грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державної адміністрації (далі — органи соціального захисту населення), які через відділення зв’язку або установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, що не є пенсіонерами, — за місцем їх проживання), у таких розмірах:
         1) інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:
         I групи — 2 575 гривень;
         II групи — 2 250 гривень;
         III групи — 2 020 гривень;
         2) учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, — 795 гривень;
         3) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, — 2 575 гривень;
         4) членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, — 400 гривень;
         5) учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога — 145 гривень.
         2. Забезпечити подання до 17 квітня 2014 р. органам соціального захисту населення переліку осіб, які мають право на одержання грошової допомоги:
Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством доходів і зборів,
Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту — щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України;
          Пенсійним фондом України — щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
         3. Міністерству фінансів і Державній казначейській службі забезпечити до 17 квітня 2014 р. перерахування коштів Міністерству соціальної політики для їх спрямування органам соціального захисту населення з метою здійснення виплати грошової допомоги.
         4. Міністерству соціальної політики надавати роз’яснення щодо застосування положень цієї постанови.

Прем’єр-міністр України   
А. ЯЦЕНЮК.
№ 102
від 16 квітня 2014 р.
Київ.

---

Відбулася робоча зустріч голови УСВА С. В. Червонописького з ветеранським активом Вінницької обласної спілки ветеранів війни в Афганістані.
Голова УСВА розповів про роботу, яку проводить  Українська Спілка ветеранів Афганістану зі збирання коштів для підтримки військовослужбовців Збройних Сил України і про дії ветеранів – учасників бойових дій в Афганістані в сучасній суспільно-політичній ситуації. З огляду на те, що вік усіх ветеранів Афганської війни вже перевищує граничне значення віку населення, яке підлягає мобілізації у важкий період для країни, на підтримку патріотичних ініціатив членів і прихильників нашої організації запропоновано  організаціям УСВА різних рівнів провести перевірку можливостей створення місцевих груп сприяння забезпеченню безпеки громадян України і гуманітарної підтримки Збройних сил України.
Про те, як воїни-інтернаціоналісти підтримують Збройні Сили України, читайте на 2–3 стор.
Голова УСВА відзначив, що ветеранські організації країн СНД у своїх листах на адресу Спілки активно підтримують бойових побратимів-українців у справі збереження миру і територіальної цілісності України.
Як голова Партії ветеранів Афганістану Сергій Червонописький звернув увагу на проведення роботи зі створення розгалуженої сітки партійних організацій в області, активізації її членів. Завдячуючи активній позиції ветеранів Афганської війни під час груднево-лютневих подій в Києві, активній участі в стримуванні радикальних настроїв у суспільстві, значно підвищився авторитет громадської та партійної організацій серед жителів України.
Голова Вінницької обласної спілки ветеранів війни в Афганістані Петро Кирилішин проінформував, що завдяки активній співпраці голови Тульчинської районної спілки ветеранів війни  в Афганістані Олексія Гордійчука з керівниками підприємств району вдалося направити на підтримку ЗС України 56 тисяч гривень. Передусім  подякував керівництву СВАТ «Дружба» села Шура Копіївська (В. М. Хворостовський), СТОВ «Авангард» села Сільниця (М. М. Трач) і ТОВ «Богданівське» села Богданівка (О. Д. Дяченко) за надану допомогу.
У  більшості районів області створено районні (міські) партійні організації  Партії ветеранів Афганістану, робота з подальшого створення нових організацій триває. За результатами опитування ветерани Афганської війни віддають перевагу ПВА.
Активно залучаються ветерани Афганістану до створення загонів самоорганізації населення на випадок надзвичайних подій.

---

В течение последних двух месяцев ветераны-«афганцы» проявляют особую активность в вопросах защиты территориальной целостности и независимости государства.
Во всех региональных организациях УСВА развернута работа по оказанию помощи Вооруженным Силам и Национальной гвардии. Союз стал инициатором гуманитарной акции по оказанию помощи военнослужащим Украины. Первый гуманитарный конвой пришел к военным от ветеранов ВДВ и «афганцев» Кривого Рога Днепропетровской области. Необходимые материальные ценности и продукты питания они передали в 79-ю отдельную бригаду ВДВ, расположенную в Херсонской области. Традиции шефства продолжили и ветераны Киевщины. В Бориспольском районе «афганцы» собрали и передали десантникам 22 тонны продовольствия. Такую же работу проводят в Сумской и Запорожской областях, помогая украинскому Военно-морскому флоту.
Поддерживая инициативу УСВА, ветераны войны в Афганистане Винницкой области, предприятия, организации и частные лица собрали и зачислили на спецсчет УСВА 57950 гривен. Почти 50 тысяч из этих средств уже перечислили винничанам для приобретения необходимого имущества для воинской части Национальной гвардии, дислоцирующейся в Виннице.
В списке самого необходимого для материально-технического обеспечения жизнедеятельности личного состава – переносные радиостанции, аккумуляторы, бронежилеты, отопительное оборудование, огнетушители.
Всего по состоянию на 17 апреля  на спецсчет УСВА поступило 83,3 тысячи гривен.
Сбор средств продолжается. Напоминаем наши реквизиты:
Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) р/р 26008001100145 в ПАТ «Укрінбанку», МФО 300142, код ЄДРПОУ 00039864.
Переказ коштів може здійснюватися через відділення будь-яких банків з позначкою в графі «Призначення платежу» – «Благодійний внесок для підтримки військовослужбовців ЗСУ».

---

У Старокостянтинові Хмельницької області міська спілка ветеранів  війни в Афганістані і група «Рикошет» провели благодійний концерт на підтримку військовослужбовців місцевого гарнізону. Зароблені кошти перерахували на благодійний рахунок допомоги військовослужбовцям.

---

За участю членів міських і районних організацій Чернігівського обласного відділення УСВА (воїнів-інтернаціоналістів) за кошти воїнів-«афганців» і  небайдужих підприємців області придбано й передано до військових частин, які дислоковані в селищі міського типу Гончарівське і на кордоні з РФ, більш як 35 тонн продуктів харчування, палива і теплих речей.

---

За ініціативи голови Баришівської районної ради Київської області Миколи Миколайовича Семеняки мешканці району надають допомогу українським військовим.
Кавалер двох орденів Червоної Зірки, десантник з афганським стажем М. М. Семеняка обрав підшефною частиною 79-у високомобільну десантну бригаду. Усталені традиції шефства над Збройними Силами продовжено й розвинуто у новому напрямі. Підтримувати нашу армію – це тепер не пафосні слова, а щирий поклик серця. На нього відгукнулися господарства сіл Коржі, Недра, Семенівка, Поділля, Волошинівка, Масківці, Веселинівка, які зібрали 22 тонни продуктів харчування. Це картопля, овочі, борошно і крупи, м'ясо, сало, соняшникова олія.
До цієї роботи долучилися господарства Київщини, які очолює Герой України Олександр Олексійович Мостіпан. До речі, вони спеціалізуються на вирощуванні й переробці зернових культур і виробництві м’ясної продукції, торік вийшли на рівень виробництва 200 000 товарних свиней на рік.
Перевезення продуктів у Миколаїв, де розташовані десантники, було організовано заступником голови УСВА О. І. Міхнюком. Військовослужбовці щиро подякували шефам за допомогу.
Від сільських рад Баришівського району на спецрахунок УСВА для допомоги Збройним Силам надійшло 6 000 гривень. Наразі сільські ради інших населених пунктів району готують чергову допомогу, яку буде направлено у військові частини Київської області.

---

Состоялась вторая поездка представителей Криворожской городской организации ветеранов ВДВ в расположение части отдельной аэромобильной бригады, один из батальонов которой несет боевое дежурство в Херсонской области.
Силами организации и ее руководства, коллектива автоцентра «Юность», жителей Кривого Рога, а также городской организации УСВА, для военнослужащих были переданы: бинокль и прибор ночного видения, лазерный дальномер, тактические очки, тактические перчатки, комплекты наколенников и налокотников, тактические рюкзаки, радиостанции, белье, носки, бушлаты, камуфлированные куртки, камуфляж, вода, напитки, продукты питания.
Хочется выразить благодарность всем, кто не остался равнодушным к призыву ветеранов о помощи в приобретении тактического снаряжения, объявленному на сайте http://kri.com.ua. Отдельная благодарность за помощь в материально-техническом обеспечении батальона – Криворожской федерации бокса, которая передала большое количество камуфляжей, приборы ночного видения, радиостанции, тактическое снаряжение, белье, носки и многое другое.
Во время поездки в расположение батальона мы стали свидетелями выполнения команды «Воздух», когда в поле видимости появились вертолеты. Военнослужащие сработали слажено, и в считанные секунды на свои позиции выдвинулись БТР с экипажами, были расчехлены и приведены в боевую готовность орудия. Все действия, свидетелями которых мы стали, описывать не будем, скажем только, что ребята четко знают, что им нужно делать в таком случае.
В тот же день мы встретились с активистами из Кременчуга, которые еще ночью отправились на границу Крыма и Херсонской области, чтобы отвезти продукты и вещи. Инициатором поездки выступил кременчужанин, майор ВДВ в отставке Валентин Прищепа, который в прошлый раз присоединился к нашей инициативе. Он обратился в мэрию о помощи для военнослужащих. Городские власти поддержали инициативу майора. Вице-мэр Виталий Малецкий и первый вице-мэр Виктор Калашник встретились с руководством городских предприятий, с работниками предприятий. Все  откликнулись на призыв помочь армии и собрали продукты питания  и вещи. Народный депутат  Юрий Шаповалов купил дорогой военный прибор – тепловизор.
Особое значение было уделено письмам, которые нашим военнослужащим передали ученики криворожской школы №71. Такой заряд любви, доверия наших маленьких сограждан не оставил равнодушным ни одного бойца батальона.
В следующий раз планируем оказать материально-техническое подкрепление нашим землякам, которые несут службу и мобилизованы в 25-ю отдельную аэромобильную бригаду в Гвардейском Днепропетровской области.

---

           Последние события, произошедшие в нашем родном Харькове, вызвали определенную обеспокоенность среди ветеранов Афганской войны и других локальных конфликтов.
           Любой гражданин Украины имеет право на высказывание своей гражданской позиции, но это должно происходить исключительно в мирной форме, никто не имеет права крушить и поджигать административные здания, угрожать жизни других сограждан, применять физическую силу к представителям средств массовой информации, это касается радикалов и экстремистов с обеих сторон.
           Обращаемся ко всем участникам протестных акций сохранить мир и спокойствие в нашем городе, ведь Харьков – город науки и культуры, город студентов и ученых, город промышленности и машиностроения. Именно таким он должен быть, мы никому не позволим  превратить наш город в арену боев и физических разборок.
           Мы выступаем за единую и неделимую Украину.
           Как наиболее многочисленные, структурированные организации ветеранов войны в Афганистане и других локальных конфликтов, мы заявляем о своей готовности выступить в качестве третьей силы по предотвращению дальнейшей эскалации конфликта между различными экстремистскими группировками, которые активизировали свою деятельность в последнее время.
           Призываем поддержать нашу инициативу всех тех, кто проповедует мир, спокойствие и порядок в нашем родном  городе.
           Вместе мы – сила.
           Вместе мы победим.

---

Відлуння суспільно-політичних потрясінь в Україні  докотилося  й до Херсонщини: блокпости на адміністративному кордоні з Кримом стали для мирних жителів вражаючою, але неспростовною, як  факт,  реальністю.
 Особливо близько до серця сприйняли цю нову дійсність каховські воїни-«афганці», котрі про війну знають  не з оповідей очевидців, а самі сьорбнули лиха й понюхали пороху. Вони з честю виконали свій військовий обов’язок, тому з розумінням і повагою ставляться до воїнів нашої армії, приведеної в бойову готовність перед лицем загрози ймовірного вторгнення іноземних військ. Тому цілком природним було їхнє прагнення  відвідати прикордонників і солдатів, які зайняли оборонні позиції, підтримати бойовий дух, дізнатися про потреби  і надати посильну допомогу. Каховська районна організація воїнів-інтернаціоналістів закликала до участі в патріотичній акції  членів спілки та її друзів і, як завжди, знайшла підтримку.
Цей клич, з яким виступили ініціатори й учасники «поїзда дружби» – підприємці з Червоного Перекопу Юрій Михалевич і каховчанин Йосип Матковський, воїни-«афганці» Олександр Назарук (Каховка) і Юрій Коваль (Подівка), підхопили їхні численні однодумці. Передусім самі ж «афганці»: голова і члени районної організації воїнів-інтернаціоналістів Костянтин Мєшков, Сергій Кононенко, Олександр Охременко, Юрій Кифорук, Віктор Жилко, Анатолій Бурдюг, Олександр Обушний, Валерій Ухтєєв, Леонід Бедимський, Олег Калініченко. Крім того, Василь Перемежко   організував збір коштів серед фермерів і жителів Богданівки і Костогризового, внесок зробили О. Байдюк, В. Костецький, В. Костін, Л. Петрусь, С. Анісімов, В. Стиранець. У сільських магазинах встановлено скриньки для подальшого збирання благодійних внесків для українських військових.
Велику організаційну роботу серед фермерів і підприємців міста і району здійснив Юрій Коваль, якого  підтримали Олег Корень, В’ячеслав Панько, Вадим Шелестов, Сергій Авраменко, Тимофій Мірошниченко, Олександр Міщенко, Сергій Середа, Микола Продченко, Віталій Сірик, Сергій Бурмака,  Ліліян Таламбуца, а також воїн-«афганець» з Миколаєва, член Каховської районної організації воїнів-інтернаціоналістів Володимир Коваль. До цієї благородної справи долучилися Євген Сластюк, Олександр Корнєєв, Ігор Чечко, Олексій Головко, Юрій Разгуляєв, Олександр Жуков, В. В. Соколенко, Сергій Остапенко, Віктор Бондаренко, Володимир Шибуняєв, Юрій Брагінець, Геннадій Бабець, Микола Шевченко, Дмитро Бондар, Віктор Яценко, Володимир Смакоуз,  Роман Нечипорук, Олег Туржавський, Володимир Жуков, Микола Беленчук, Сергій Лобунько, Станіслав Стельмах, Ольга Мінковська, Олег Нечипорук.
Називаємо всіх поіменно, щоб про справжніх патріотів України знала вся громада, бо вчинок їхній у такий складний для країни, народу й армії  час вартий поваги і наслідування.
Знаючи з власного досвіду всі труднощі перебування в польових умовах, ініціатори поїздки закупили не лише харчі, щоб урізноманітнити солдатський раціон, а ще й привезли дрова, про що заздалегідь домовилися з лісником Новокаховського лісництва Віктором Галушком.
Звичайно ж, військові були раді гостям, котрі виявили до них дійсно батьківську турботу, цікавились побутом, настроєм, найпершими потребами. «Афганці» згадували воєнні будні, ділилися своїми «секретами», зокрема, щодо військового спорядження, яке теж пообіцяли поповнити. Бесіда відбувалася в щирій дружній атмосфері, не відчувалося ніякої напруги, про можливі воєнні дії не було навіть мови. Відчувалося, що  ніхто не хоче війни, всі живуть сподіваннями на те, що до збройного конфлікту не дійде, що протиріччя  вдасться подолати мирним шляхом.
 – Ми не збираємося відступати. І куди? Це ж наша земля, тут наш дім, наші родини, – чітко й однозначно висловили свій настрій і свою позицію  десантники. І дійсно, більшість з них  родом з Миколаївщини, є і наші земляки з Херсона і навіть Каховки. Спотворена окопами рілля, де має колоситися пшениця, теж залишала в душі тривожний осад.
– Хочу подякувати нашим захисникам Вітчизни за їхню мужність, непохитність, готовність боронити рідний край, – сказав під час зустрічі ветеран Афганської війни Олександр Назарук. – Виросла гідна зміна, яка не осоромить пам’ять  воїнів старших поколінь, котрі сповна виконали свій патріотичний обов’язок. Глибоко вдячний всім жителям Каховки і Каховського району, котрі взяли участь і підтримали нашу акцію. Ми прагнемо миру, але настає мить, коли за мир треба боротися й зі зброєю в руках. Але живемо надією, що вдасться уникнути війни.

---

Ветерани Афганської війни переправили в Донецьку область матеріальну допомогу прикордонникам від жителів Канівщини. 
З ініціативи Канівської спілки ветеранів Афганістану і ветеранів-прикордонників було прийнято рішення зібрати і відвезти допомогу безпосередньо прикордонникам. Для цього організували збір коштів і продуктів харчування на підтримку Оршанського навчального центру прикордонної служби України, який несе службу на кордоні Донецької області в селі Алєксєєвка Амвросіївського району. 
Основну частину коштів зібрали ветерани-«афганці» та прикордонники, які бачили війну і зазнали  всі тяготи військової служби. На зібрані кошти придбали бронежилети, одяг. Велику допомогу надали організації ТОВ «Верес», «Ергопак», КП «Управління ВКГ», службовці районної держадміністрації, районного соцзахисту, Канівського центру зайнятості, управління державної міграційної служби Черкаської області та небайдужі жителі Канівщини. Допомогу було доставлено прикордонникам, які цілодобово охороняють кордон і роблять все можливе по недопущенню провокаторів.
Начальник Оршанського навчального центру прикордонної служби України Ігор Федорович Момот від імені всіх прикордонників подякував жителям Канівшини за матеріальну і моральну підтримку.
– Ми не думали, що в пік тяжкої ситуації в Донецькій області хтось наважиться до нас приїхати. Бойовий дух прикордонників – на високому рівні. Ми ніколи не підведемо український народ і ніколи не здамо зброї, а при такій підтримці ми не маємо морального права  повернутися на Черкащину заплямованими. Щиро дякуємо жителям Канівщини за допомогу, за підняття бойового духу прикордонників і підтримку

---

Напередодні Великодня родини закарпатських військових привітали своїх чоловіків і татусів оригінальними подарунками: дружини і діти військовослужбовців підготували їм сюрприз у вигляді листів, листівок  і оригінальних аплікацій, присвячених Христовому Воскресінню.
І в цьому їхньому прагненні не було б нічого дивного, аби останні перебували вдома… Сьогодні особовий склад окремої гвардійської Туркестансько-Закарпатської двічі Червонопрапорної гірськопіхотної бригади ОК «Північ» виконує поставлені завдання на східних кордонах України.
До акції приєдналися також вихованці Мукачівського будинку школярів. Діти різного віку своїми руками виготовили близько 200 подарунків для військових. Чимало з них ще й написали листи-привітання і листи-звернення до солдатів, щиро їх привітали зі святом, висловили теплі слова про довіру, переконання в тому, що закарпатці з честю виконають поставлені завдання й повернуться додому живими і здоровими.
Як зазначив представник з’єднання, такий сюрприз додає особовому складу впевненості, сил і натхнення.

---

Представники Уманської міськрайонної спілки ветеранів Афганістану вирішили проводити патрулювання вулиць міста.
Вже два місяці поспіль кожного вечора (раніше – з сьомої, а тепер – з восьмої години) уманські «афганці» разом з міліцією та учасниками загону самооборони виходять для охорони порядку в місті й забезпечення спокою уманчан. Патрулюються вулиці до самого ранку.
– Проведення таких патрулювань – не данина моді, а необхідність, викликана останніми подіями в нашій країні, – каже голова  спілки Олег Зайченко. – Наша діяльність не має ніякого відношення до жодної з політичних сил. Уманська спілка ветеранів Афганістану – жива, реальна організація, і виходимо ми на патрулювання міста лише за власної ініціативи, це наша громадянська позиція. Адже бажання, щоб містяни, їхні діти та онуки жили в мирі й спокої, є цілком природнім. Задля цього ми завжди готові до співпраці з усіма, хто поділяє наші статутні положення.
За спілчанами закріплений центральний район міста. Склад груп, що виходять для охорони порядку, кожного дня різний, люди змінюють одне одного. Долучаються до цього «афганці» не лише Умані, а й району. Кожен представник має посвідчення установленого зразка. Перед початком патрулювання всі проходять інструктаж (на знімку).
– Хочеться, щоб у нашому місті, в нашій країні все було мирно. Проте, якщо буде потрібно, члени нашої спілки готові стати на захист миру і порядку за будь-яких умов, – запевнив Олег Зайченко.

---

23 квітня відбулася VII звітно-виборна конференція Рівненської обласної  організації  УСВА.
Конференція заслухала звіт правління за період роботи з грудня 2008 року, з яким виступив голова Рівненської обласної організації УСВА М. П. Ражик. Делегати обговорили  стан справ в обласній організації і намітили шляхи  подальшої роботи. Враховуючи ситуацію в державі, прийнято рішення проведення учасниками бойових дій 9 травня Маршу миру по всій Україні, а також підтримано пропозицію «афганців» Харківщини щодо проведення у Харкові Всеукраїнської конференції Миру.
У роботі конференції взяв участь голова УСВА С. В. Червонописький.
Більшістю голосів головою Рівненської обласної організації УСВА  обраний Володимир Феліксович Гурницький.
Народився В. Ф. Гурницький 3 грудня 1958 року в селі Филинці Любарського району Житомирської  області. Після Костромського вищого військового командного  училища у 1980–1999 роках служив у Збройних Силах. З лютого 1983-го по травень 1985 року проходив службу в 66-му ОМСБ у Джелалабаді  на посадах заступника начальника штабу десантно-штурмового  батальйону і командира десантно-штурмової  роти.
Нагороджений трьома орденами Червоної Зірки, орденом «За мужність» третього ступеня, медаллю Республіки Афганістан «За відвагу».
Після звільнення з лав ЗСУ працював директором ВАТ «Острозький хлібозавод», начальником відділу охорони Поліського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів, головним спеціалістом відділу по роботі з регіонами Державного комітету України у справах ветеранів, був приватним підприємцем. З січня 2000 року на громадських засадах очолює  Острозьку міськрайонну організацію УСВА.

---

В обласній консультативній поліклініці Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І. І. Мечникова проведено черговий прийом пацієнтів, організований цією лікарнею, громадською організацією «Мечниковського молодіжного руху" і Дніпропетровським обласним об’єднанням ветеранів Афганістану УСВА.
– Сьогодні наш захід спрямований на жінок, які брали участь у бойових діях в Афганістані, а також матерів, вдів, дружин, членів родин воїнів-«афганців», – сказав перед початком прийому головлікар Сергій Риженко.
Більш як 50 пацієнток було оглянуто і проконсультовано лікарями різних  профілів. Також можна було пройти ультразвукові, лабораторні й функціональні обстеження.
Дніпропетровська обласна організація ветеранів війни в Афганістані звернулася до лікарів з проханням оглянути й надати необхідну допомогу пацієнтці, яка за станом здоров’я не змогла самостійно відвідати консультативну поліклініку. Сергій Риженко направив до неї професіоналів, лікарів "Мечниковського молодіжного руху" Олександра Толубаєва і Ганну Мірошниченко. Мама загиблого воїна-інтернаціоналіста Галина Іванівна Максименко була дуже вдячна лікарям за турботу і професіоналізм.
За словами голови Дніпропетровського обласного об’єднання ветеранів війни в Афганістані Віктора Волошина цей прийом – не разова акція, а системний підхід до збереження здоров’я заслужених людей, які потребують особливої уваги і підтримки з боку громадськості й суспільства. За минулий рік в обласній клінічній лікарні за направленнями обласної організації «афганців» пройшли лікування 1100 учасників бойових дій в Афганістані, інвалідів війни і членів сімей загиблих воїнів. Усім їм надано необхідну допомогу за рахунок коштів обласного бюджету і благодійників.

---

12 квітня відбулася звітно-виборна конференція Закарпатської територіальної організації УСВА.
Делегати заслухали звіт голови організації А. І.  Шейдіка, розглянули питання покращання добробуту членів спілки. Відбулися вибори нового голови. У роботі конференції взяв участь заступник голови Ревізійної комисії УСВА О. В. Литвинов.
Більшістю голосів головою Закарпатської територіальної організації УСВА обрано Віктора  Карловича Югаса.
Народився В. К. Югас 19 липня 1968 року в селі Іванівці Мукачівського району Закарпатської області. У 1975–1983 роках навчався в Іванівецькій школі, з 1983 по 1987 рік – у медичному училищі селища Міжгір’я.
У 1987–1989 роках проходив військову службу, з листопада 1987-го по вересень 1988 року брав участь у бойових діях на території ДРА у в.ч. п/п 54676 (місто Герат) на посаді санінструктора.
Після звільнення з армії  навчався на медичному факультеті Ужгородського національного університету, після закінчення якого 1997 року працював судово-медичним експертом у  Мукачеві. З 2008 року – завідуючий відділом Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи.
З 1997 року – член Мукачівської районної організації УСВА, а з 2010 року очолював цю організацію.

---

Відбулися звітно-виборні загальні збори Спілки ветеранів Афганістану Деснянського району міста Києва. Учасники заслухали інформацію голови правління і звіт ревізійної комісії. Більшістю голосів обрали нового голову, члена правління організації Валерія Івановича Передрія, а також змінили голосуванням склад правління і ревізійну комісію.
У роботі загальних зборів взяли участь голова Української Спілки ветеранів Афганістану С. В. Червонописький, заступники голови УСВА В. І. Аблазов і П. Г. Покутний, голова Київської міської спілки ветеранів Афганістану М. М. Гончаренко, голова Київської міської організації  Партії ветеранів Афганістану С. М. Садовой.

---

В гости к студентам Харьковской гуманитарно-педагогической академии пришли ветераны локальных войн.
Такие встречи в академии проходят регулярно. В этот раз студенты подготовили концертную программу, посвященную Году участников боевых действий на территории других государств.
Открыл встречу проректор по научной работе И. А. Степанец. Первокурсница  Мария Полежака прочитала стихи и рассказала о своем отце, служившем в Афганистане.
Заместитель председателя городского союза ветеранов Афганистана Геннадий Ломакин рассказал об Афганской войне и о своей службе. Участник советско-китайского конфликта на острове Даманский Владимир Шевырев поделился своими воспоминаниями о тех трагических и героических днях. Александр Шумаков, участник спецоперации «Дунай», проводившейся в Чехословакии, напомнил об этой страничке нашей истории. Ветеран вооруженных сил Михаил Шевченко ознакомил студентов с образцами вооружения и рассказал о работе военных реконструкторов и, в частности, о команде «Шурави», о возможности подготовки к  прыжку с парашютом.
О своей службе в армии рассказал преподаватель академии, участник боевых действий в Афганистане Е. А. Борисенко, который на себе ощутил все тяготы и лишения войны.

---

На черговому засіданні постійної депутатської комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної політики обласної ради було дуже «гаряче». Окрім запланованих питань, народні обранці розглянули позапланове – про збільшення щомісячної фінансової допомоги батькам і дружинам загиблих учасників бойових дій.
Голова Сумської обласної організації «СОВЕАФ» (Спілка ветеранів Афганістану), депутат обласної ради Анатолій Линник ще на початку року звертався до голови облради з проханням відшукати можливість збільшити розмір фінансової допомоги цій категорії з 250 до 500 гривень щомісяця. Тим більше, що нинішній рік оголошено Роком учасників бойових дій на території інших держав. Також від Анатолія Івановича надійшла пропозиція про встановлення аналогічної виплати з обласного бюджету інвалідам першої групи з числа воїнів-інтернаціоналістів, які проживають на території області.
Станом на початок року в місцевих органах соціального захисту населення Сумської області на обліку перебувають 98 осіб зазначеної категорії громадян, з них 15 – інваліди війни першої групи, 83 – члени сімей загиблих воїнів-інтернаціоналістів. Загалом обсяг річних видатків, якщо збільшити виплати, складе близько 600 тисяч гривень.
Це питання викликало жваве обговорення. Анатолій Линник зазначив, що «афганці» з честю виконували свій обов’язок перед Батьківщиною, вони знають ціну життю, і щомісячна виплата інвалідам і сім’ям загиблих учасників бойових дій – це лише мала частка того, що ми можемо сьогодні для них зробити. Віктор Чернявський наголошував на тому, що в обласній казні немає коштів на підвищення виплат, оскільки, на його думку, є більш нагальні питання, що потребують фінансового вливання. Григорій Поляков зазначив: «Давайте будемо людьми, один одному допомагатимемо, а не розколюватимемо суспільство». Полковник запасу Вадим Биковець, тричі нагороджений медаллю «За бойові заслуги», акцентував увагу на тому, що «афганцям» необхідні кошти на лікування, а вдови і батьки у непоодиноких випадках більше не мають годувальника. Тому звернувся до депутатів з проханням підтримати збільшення виплат.
Більшістю голосів народні обранці все ж таки проголосували «за». Тим не менше, остаточне рішення буде прийматися на пленарному засіданні сесії обласної ради, на яке пообіцяли прийти і «афганці».

---

Таку мету поставили перед собою учасники бойових дій в Афганістані, представники Сумської обласної організації «СОВЕАФ» (Спілка ветеранів Афганістану). Саме тому, взявши все необхідне спорядження, вирушили до меморіалу загиблим воїнам-інтернаціоналістам, щоб прибрати й підготувати сквер до весняних свят.
На території меморіалу висадили дерева і квіти, прибрали сміття.  На жаль,  сьогодні багатьом дуже легко викинути пляшки чи папірці просто на вулиці й при цьому обурюватися, що навколо брудно. Складніше навести після себе порядок. Чомусь прийнято вважати, що за нас це повинен зробити хтось інший. Найстрашніше почуття – це байдужість. Здебільшого починається все з малого – викинутого сміття, яке утворює стихійні звалища, розбитих ліхтарів, зламаних саджанців. У таких випадках людині важливо щось змінити в собі. І тоді буде чистота і порядок у кожному дворі, на вулицях і в усьому місті.
За словами голови Сумської обласної організації «СОВЕАФ» Анатолія Линника, важливо, щоб люди перестали бути байдужими, і лише тоді ми зможемо змінити на краще  наше життя.
– Прописна істина: цивілізоване місто починається з порядку на вулицях. Сьогодні ми разом з бойовими побратимами вийшли на суботник, щоб навести порядок в меморіальному комплексі загиблим в Афганській війні, адже хочеться зробити наше рідне місто чистішим і кращим. Закликаємо всіх небайдужих прибрати біля свого будинку, в своєму дворі. Прийшов час робити, а не говорити і обіцяти, – впевнений Анатолій Линник.

---

У селі Борщівка Лановецького району на Тернопільщині в музеї Героя Радянського Союзу підполковника Ярослава Павловича Горошка урочисто відкрито кімнату «афганської» слави, присвячену чотирьом юнакам Лановеччини, які навіки залишилися двадцятилітніми, загинувши в Афганістані.
Ініціаторами стали педагоги  Борщівки, завідуюча музеєм, вчителька української мови і літератури Наталія Крячкова, яка невтомно збирала разом з учнями матеріали, продумувала дизайн експозиції і найголовніше – зміст екскурсії, щоб донести до відвідувачів, що ми люди, а людям властива пам’ять, і якими б болючими не були спогади, вони нам потрібні, щоб не черствіли від байдужості наші душі, щоб ми по-справжньому зрозуміли, що таке солдат, війна, смерть.
У кімнаті «афганської» слави зібрано фотографії, документи, особисті речі воїнів, які надали родичі, деякі матеріали подарували ветерани  Афганської війни з  Тернополя, Лановецького району, голова громадської організації «Закінчимо війну» Сергій Ліпянін. Центральне панно музею  «Скорботна мати»  намалювала, вклавши всю материнську любов і талант, вчитель образотворчого мистецтва Ольга Онищук. Згорьована мати ніби кличе сина з далекої чужої війни. І повертаються синочки журавлями, а четверо з них, які уособлюють наших загиблих земляків Павла Томчука, Григорія Драбчука, Віталія Найсика і Павла Рудницького, падають додолу з перебитими крилами.
Освятив кімнату-музей «афганської» слави настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці отець Олександр. Потім екскурсію провели  учні Владислава Закутинська, Юлія Нагорна, Софія Гродська,  Світлана Ткачук, Мар’яна Вишневська, Ірина Карпюк, Вікторія Табас.
Урочистості продовжили літературно-музичною композицією «Афганістан». Зі словами подяки за пам’ять про загиблих синів звернулися до присутніх мама Павла Томчука – Ніна Антонівна, голова Тернопільської обласної організації УСВА Сергій Лісовий, голова Лановецької районної організації УСВА Олег Довгалюк.

---

Чернівецька міська організація УСВА спільно з активом обласної та міської організацій Партії ветеранів Афганістану провели суботник біля пам'ятника загиблим  буковинцям. До них приєдналися представники молодіжного крила УСВА і курсанти військово-патріотичних клубів «Саламандра» і «Рись». Учасники суботника впорядкували територію біля пам'ятника,  висадили дерева і квіти, побілили бордюри.

---

В Херсоне состоялся областной Всеукраинский конкурс-фестиваль военно-патриотической песни и поэзии «Оберіг», посвящённый 70-летию освобождения города от фашистских захватчиков.
Председатель областной организации УСВА Владимир Столяр отметил, что боевые награды сделаны из такого же металла, как и медали за спортивные достижения и победы в творческих конкурсах. Он пожелал всем в сегодняшнее трудное для нашей Родины время мирного неба и участия только в спортивных и творческих состязаниях.
Несмотря на финансовые трудности, концерт состоялся на энтузиазме людей. Городской и областной туры были объединены в один концерт.
 Актёрский талант в номинации «Художественное чтение» показали Екатерина Сохай, Артём Ганжа и Ольга Макарова из Новой Каховки. Мирослава Яркова акцентировала внимание на жизни ветеранов в наше время, когда нет войны, но есть нищета стариков, вынуждающая их продавать свои награды.
Традиционно под аккомпанемент баяна выступили вокальные ансамбли «Славяне», «Береза» и «Журавка». Порадовали зрителей вокальный ансамбль «Орхидея» из Херсона и народный ансамбль «Олешье». «Случайный вальс» в исполнении Александра Князевского вызвал бурные аплодисменты. Криками «Браво!» реагировали зрители на выступление ансамбля «Ритм» под руководством Светланы Сериковой. Ярко выступили танцевальный коллектив «Радость» и члены студии пластического танца «Искра», танцевальный коллектив «Апельсин».
Хорошо пели исполнители из Горностаевки – дуэт Инны Григорян и Евгения Черняева, Алена Кирей, Наталья Галушко, Марина Затулина, лауреат областных конкурсов Елизавета Карпеченко и Алёна Наливайко.
Звучали из уст молодёжи стихи и песни известного херсонского поэта, воина-интернационалиста Александра Елагина. Несмотря ни на что, праздник для ветеранов и детей удался!

---

Розпорядженням в. о. Президента України №310/2014-рп від 24 березня 2014 року Івана Павловича Демихіна призначено головою Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області.
Іван Демихін народився 1964 року на  Хмельниччині. Після закінчення в 1985 році Хмельницького вищого артилерійського командного училища проходив військову службу на офіцерських посадах у Збройних Силах СРСР. У 1986–1988 роках виконував інтернаціональний обов’язок в Афганістані.  Під час бойових дій був поранений. У 1999 році звільнився в запас. 
Іван Павлович після звільнення з лав Збройних Сил активно займається громадською ветеранською діяльністю у Вінницькій області.  У лютому 2004 року обраний головою Липовецької районної ради ветеранів Афганістану. У травні 2006 року – заступником голови Липовецької районної ради.
У 2013 році завдячуючи активній позиції І. П. Демихіна, за підтримки органів державної влади, місцевого самоврядування і благодійників споруджено  пам’ятник загиблим і померлим після війни учасникам бойових дій в Афганістані,  уродженцям Липовецького району.
І. П. Демихін нагороджений грамотами обласної державної адміністрації та обласної ради, районної державної адміністрації та районної ради, Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).
Правління Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів),  Вінницької обласної Спілки ветеранів війни в Афганістані щиро вітає Івана Павловича з призначенням на високу державну посаду і бажає доброго здоров'я та успіхів у діяльності на благо розбудови нашої держави.

---

Колишні військовослужбовці однієї з частин Севастополя, які днями прибули для проходження  подальшої служби до 114-ї Івано-Франківської бригади тактичної авіації, зустрілися зі студентами Педагогічного інституту Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.
Гостей у погонах приймали п'ятикурсниці, під керівництвом доцента Ольги Деркачової. У розпал кримської кризи ці студентки на чолі зі своїм викладачем організували і провели один з найбільших на теренах Західної України флешмоб, скерований на підтримку Збройних Сил України.  А тепер вони отримали змогу зустрітися з тими, хто власне і виконував свої обов'язки під час цих буремних подій.
Капітан Андрій Москалець і рядові військової служби за контрактом Денис Войтулевич і Олександр Коваль, коли розпочалась окупація російськими військами Автономної Республіки Крим, кілька тижнів беззмінно перебували на варті складу з військовим майном. Витримуючи шалений силовий і психологічний тиск, українські воїни до останнього сумлінно виконували свій обов'язок. Вони впевнені, що Крим завжди буде українським.
Студентки цікавились тим, як розпочалась окупація, яким чином нашим військовим вдалося встояти. Дівчата розпитували вояків про їх ставлення та бачення подальшої долі окупованих територій. Вони цікавилися навіть тим, чи можна дівчатам пройти мобілізацію і піти служити, і якщо так, то на які посади... І лише після того, як було обговорено всі ці теми, розмова дещо змінила свій напрям. Адже виявилося, що хлопці неодружені. 
Військовослужбовці подякували студенткам і їхньому викладачеві за підтримку. Таке ставлення громадян України до тих, хто не зрадив Присязі, і дозволило їм вистояти.

---

Василий Вознюк родился в 1958 году в семье военнослужащего в Узбекистане. С 1976 года живет в Житомире. Срочную службу проходил в пограничных войсках на западной границе. Трудился шлифовальщиком на житомирском заводе «Электроизмеритель».
Началом серьезной творческой деятельности считает период пребывания в Афганистане в 1986–1988 годах. Награжден медалями «Защитнику Отечества» и «Ветерану-интернационалисту».
С 1988 года работает художником в различных изданиях, иллюстрирует книги. В настоящее время – главный художник «Ассоциации КВН Украины», член общественной организации «Творческое объединение искусств «Аполлон». Лауреат и призер многих международных выставок и конкурсов карикатуры.
Единственный в Украине художник-карикатурист, рисующий королевским семьям Европы. Действительный член Международной организации по защите прав карикатуристов, Международной организации защиты свободы слова «Репортеры без границ», Ассоциации карикатуристов Украины.
В прошлом году откликнулся на обращение УСВА созданием двух плакатов: «2014 – Рік учасників бойових дій на території інших держав» и «25 річниця виведення військ колишнього СРСР з Афганістану».
Предлагаем вашему вниманию некоторые карикатуры художника.
Почитатели таланта Василия Вознюка с нетерпением ждут появления его новых работ.

---

В останній колоні радянських військ, яка 25 років тому вийшла з Афганістану, був і солдат-санінструктор Микола Кеда.
Миколу Васильовича у Коропі на Чернігівщині знають добре: він працює у лікарні стоматологом. Цю професію обрав після служби в армії, що проходила в Афганістані. Як війна в далекій країні вплинула на життєвий вибір? Усе просто: старшина, з яким санінструктору довелось у «гарячих» точках майже півтора роки рятувати життя солдат, за спеціальністю був саме стоматологом.
– Що там розповідати, служив та і все… – ніяковіє він, коли просимо розповісти про службу в Афганістані. А він був постійно в зоні підвищеної небезпеки, адже його завдання – рятувати поранених.
– До армії мене призвали 1987 року, -- розповідає Микола Васильович. – Спершу була «учебка» в Термезі, в батареї артилерійської розвідки. Якою була підготовка? Пам’ятаєте першу частину фільму «Дев’ята рота», де показано, як ганяють солдат в «учебці»? – Ось приблизно так і було. Там ми звикали до важкого для нас клімату – взимку дуже холодно, а влітку дуже жарко, до поганої їжі, до фізичних навантажень.
Після піврічного старту в Термезі Микола разом із іншими солдатами був відправлений в Афганістан – у місто Шинданд.
– Перший місяць я рахувався кулеметником у ракетно-артилерійському полку. Але в бойових діях участі не брав. А після цього мене перевели в медсанбат, адже ще до армії, після 8 класів у Риботинській школі, я вивчився на фельдшера у Ніжинському медучилищі. То забрали мене санінструктором рятувальної служби при полку.
Ось тут і почалися для Миколи гарячі деньки.
– Звичайному солдату можливість піти на бойові дії треба ще було заслужити. Тих, хто проштрафився, туди не брали. Усі хотіли туди, бо як приїжджав звідти – то вже і дембелі поважали. А рятувальній службі потрібно було весь час там бути. Ми постійно вирушали у супровід із нашими солдатами. Часто потрапляли під обстріл. Наша робота – витягувати поранених з-під куль, надавати першу допомогу. Зупиняли кров, кололи знеболювальне, ставили крапельниці й викликали вертоліт – відправляли у медсанбат. Півтора роки, можна сказати, провів у ГАЗ-66 – ця машина була переобладнана під військову санітарку. Їздили втрьох: я, водій і старшина, який був стоматологом. Як себе тоді почував? Якщо чесно – страшно! Ніколи не знав, чого чекати наступної хвилини. Бувало, і по дві каски й по два бронежилети на себе натягували.
Чи стріляли в нас душмани? Якщо бачили нашу машину з червоним хрестом (бо форма у всіх солдат була однакова), то спершу «лужили» – тричі стріляли мимо. Якщо не тікаєш, тоді вже могли й підстрелити. Такого, як недавно коїлося на Майдані, що намети медичні «зносили» нарівні з усіма, там не було. Але з місцевими, навіть тими, що нібито за нас, треба було весь час бути напоготові. Удень усміхаються, а вночі можуть схопити, порізати, повирізати очі… Таке траплялося.
Можливість покинути Афганістан і дослужити десь у більш спокійному місці Миколі випала у травні 1988-го – тоді розпочався перший етап виведення радянських військ і батальйон, де він служив, теж підлягав виведенню. Але вирішив залишитися в Афганістані.
– Не знаю, чому так вирішив. Звик там уже, мабуть. Тож виходив з рештою військ у лютому, медслужба виходила останньою. Кордон перетнули 14 лютого. Як виходили? Можна сказати – тікали, – жартує співрозмовник. – Покидали там багато обладнання і техніки, дещо замінували, забирали найцінніше – установки «Ураган», «Град» та інші. Модулі наші медичні, яких набудували там замість наметів, інші приміщення, яких чимало звели за майже десять років, – усе залишилося. А техніка, яка виїжджала колоною, розтягнута була на кілометри.
Після армії М. Кеда вступив до Полтавського медінституту, де колись навчався і його старшина. Життя триває…

---

На запитання читачів відповідають фахівці Міністерства соціальної політики, Міністерства доходів і зборів, Пенсійного фонду України

Умови призначення пенсій

До редакції надходить чимало листів з проханням розповісти про умови призначення пенсій зі зниженням пенсійного віку учасникам бойових дій, а також про те, чи мають вони право на пенсію по інвалідності. З такими запитаннями ми звернулися до начальника відділу з питань призначення пенсій Пенсійного фонду України Галини МАСТЮГІНОЇ.

—  Шановна Галино Іванівно, розкажіть, будь ласка, нашим читачам, хто з числа учасників бойових дій має право на зниження пенсійного віку?

—  Право на зниження пенсійного віку мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, котрі стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, після досягнення чоловіками — 55, жінками — 50 років і за наявності страхового стажу не менш як 25 років — для чоловіків і не менш як 20 років — для жінок.

—  Які документи слід подати для призначення пенсії за віком таким особам?

—  Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за № 1566/11846, пе-редбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком учасникам бойових дій, крім документів, потрібних для призначення пенсії за віком, додається посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі в бойових діях.

—  Чи мають право на зниження пенсійного віку особи, які працювали у військових частинах, дислокованих у країнах, де велися бойові дій?
   – Ні, права на зниження пенсійного віку вони не мають, оскільки в той час працювали, а не проходили військову службу, тобто не мали статусу військовослужбовця, хоча за статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи вільнонайманого складу Збройних сил, військ й органів Міністерства внутрішніх справ і Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які обіймали штатні посади у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Великої Вітчизняної війни та інші періоди ведення бойових дій, належать до учасників бойових дій.

—  Як визначається розмір пенсії за віком учасникам бойових дій?

—  Розмір пенсії за віком визначається за нормами ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто зале-жить від страхового стажу і заробітку особи, яка за наявності потрібного страхового стажу (35 років — для чоловіків і 30 — для жінок) забезпечується мінімальним розміром пенсії (на рівні прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, що втратили працездатність). А якщо страховий стаж перевищує відповідно 35 і 30 років, установлюється доплата за понаднормовий стаж.
    Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 р. № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» установлено, що учасникам бойових дій, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особ-ливі заслуги перед Україною) не досягає 165% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, котрі втратили працездатність), виплачується щомісячна державна адресна допомога в сумі, якої не вистачає до такого розміру.

—  Які надбавки й підвищення встановлюються до пенсій учасникам бойових дій?
—  До пенсій учасників бойових дій установлюються підвищення в розмірі 25% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб — 223,50 грн (894 грн х 25%) і цільова грошова допомога в розмірі 40 грн.
Крім того, можуть бути встановлені:
   – надбавка на непрацездатних осіб, які перебувають на їхньому утриманні (150 грн на кожного утриманця);
   – надбавка на догляд (для одиноких, які потребують постійного догляду) і за наявності права — пенсія за особливі заслуги перед Україною.
З 1 січня 2013 р. учасникам бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941–1945 р.р., яким виповнилося 85 років і більше, надаються пільги, встановлені ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для інвалідів війни першої групи (замість 25% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, пенсія підвищується на 50% прожиткового мінімуму).

—  Хто має право на щомісячну державну адресну допомогу?

—  На державну адресну допомогу мають право всі учасники бойових дій, зазначені ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», розмір пен-сійної виплати яких (з урахуванням доплат) не досягає 165% названого прожиткового мінімуму.
З 1 січня 2013 року мінімальний розмір пенсійної виплати учасників бойових дій становить 1475,10 грн.

—  Чи має право на пенсію по інвалідності військовослужбовець, який став інвалідом унаслідок участі в бойових діях?

—  Так. Якщо інвалідність отримана під час проходження військової служби, призначається пенсія по інвалідності, або за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», або за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (за вибором інваліда, залежно від того, за яким саме законом розмір пенсії вищий). Крім того, якщо інвалідність пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, до пенсії встановлюєть-ся підвищення як інваліду війни від 30 до 50% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, що втратили працездатність (перша група — 50%, друга група — 40%, третя група — 30%).
Інвалідам війни другої і третьої груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941–1945 р.р., яким виповнилося 85 років і більше, надаються пільги, передбачені ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального за-хисту», для інвалідів війни першої групи (замість 30–40% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, пенсія підвищується на 50% прожиткового мінімуму).
Розмір цільової грошової допомоги до пенсії інвалідам війни першої групи становить 70 грн, а інвалідам війни другої і третьої груп — 50 грн.
Розміри пенсій інвалідам війни, обчислені відповідно до ст.27 і ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 13 і 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», збільшуються на 25%.
Збільшують розміри пенсій без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі за-слуги перед Батьківщиною, сум індексації та інших доплат до пенсії.
Крім цього, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 р. № 1381 інвалідам війни, в яких щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає: в інвалідів війни першої групи — 285%; інвалідів війни другої групи — 255%, третьої групи — 225% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, котрі втратили працездатність, установлюється щомісячна державна адресна допомога в сумі, якої не вистачає до таких розмірів.
   За наявності в інваліда державних нагород понад названі вище розміри встановлюється пенсія за особливі заслуги перед Україною.
Чи дочекається батько?
Мій батько має поважний вік і стоїть у черзі на легковий автомобіль як ветеран війни. Які в нього шанси одержати автівку?
— Відповідно до статті 13 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інваліди війни з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни та війни з Японією, за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем безоплатно забезпечуються автомобілем першочергово із числа позачерговиків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.
За повідомленням департаменту соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації, ваш батько М. В. Халковський як інвалід війни першої групи відповідно до заяви і висновку облМСЕК від 11.04.2007 року перебуває на обліку для забезпечення автомобілем. На цей час його облікова черга № 354 серед осіб, які мають право на забезпечення автотранспортом першочергово.
Для вирішення проблеми із забезпеченням усіх інвалідів автотранспортом з Державного бюджету України необхідно спрямувати видатки у розмірі понад 5 мільярдів гривень.
При забезпеченні інвалідів автотранспортом за рахунок коштів державного бюджету Міністерство соціальної політики не має права надавати перевагу будь-кому з них на отримання автомобілів, оскільки це призведе до порушення прав інших інвалідів.
З огляду на викладене, вашого батька буде забезпечено автотранспортом у порядку черговості відповідно до вимог чинного законодавства при   виділенні   необхідних бюджетних коштів.

Перша реєстрація транспортних засобів

Згідно з нормами Податкового кодексу України платниками збору за першу реєстрацію транспортних засобів є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, а саме: колісних транспортних засобів, суден, літаків і вертольотів, – повідомляє Міністерство доходів і зборів України.
Для мотоциклів, легкових автомобілів, автобусів, тракторів і вантажних автомобілів базою оподаткування є об'єм циліндра двигуна в кубічних сантиметрах; для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, — за потужністю двигуна в кВт; для суден, обладнаних двигуном, — за потужністю двигуна в кВт, не обладнаних двигуном — за довжиною корпуса судна в сантиметрах; для літаків і вертольотів — за максимальною злітною масою.
Сплачувати збір слід за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати. Ставки збору, залежно від об'єму двигуна транспортного засобу, наведені у статті 234 ПКУ.
Також слід зазначити, що від сплати збору звільняються легкові автомобілі для інвалідів з об'ємом циліндрів двигуна до 1500 кубічних сантиметрів, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України, транспортні засоби будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинків-інтернатів, пансіонатів для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів. У разі відчуження зазначених транспортних засобів особи, які отримали такі транспортні засоби у власність, зобов'язані сплатити збір у загальному порядку.
Під час першої реєстрації транспортних засобів в Україні платники збору зобов'язані пред'являти квитанції або платіжні доручення про сплату збору з відміткою банку, а платники, звільнені від сплати збору, — відповідний документ, що дає право на користування такими пільгами.
У разі відсутності документів про сплату збору або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні не проводиться.
Порядок справляння збору за першу реєстрацію транспортного засобу визначено в розділі VII ПКУ

---

В Тихом саду Риги торжественно открыт памятник «Сыновьям Латвии, погибшим на Афганской войне». 3640 призванных из Латвии военнослужащих выполняли интернациональный долг в Афганистане. 51 погибли, один пропал без вести.
Памятник устанавливали сами «афганцы», деньги собирали всем миром, поэтому мемориал – народный в самом прямом смысле этого слова. Монумент представляет собой разрубленное мечом сердце в руках солдата, который высечен на огромном камне. В основании – раскрытая мраморная черная книга с именами погибших.
В церемонии открытия приняли участие «афганцы» из Литвы, Беларуси, Эстонии, России, Украины, командующий Национальными вооруженными силами Латвии Раймондс Граубе, глава МВД Рихард Козловскис, мэр Риги Нил Ушаков. Было зачитано приветствие Президента Латвии Андриса Берзиньша.
На специальных стендах установлены фотографии погибших, под каждой – мешочек с горстью земли, взятой с могилы воина. Под фотографией пропавшего без вести Алвидаса Зутаутаса – мешочек с землей, привезенной из Афганистана.
Гунарс Русиньш, депутат Латвийского Сейма, глава Ассоциации проживающих в Латвии ветеранов войны в Афганистане и других военных конфликтов, назвал имена всех павших на Афганской войне земляков. С каждым произнесенным именем в специальную гильзу-капсулу председатель правления Фонда павших в Афганистане Сергей Оболевич помещал мешочек с землей. Капсулы герметично закрыли и поместили в землю у основания памятника. Все было очень символично и трогательно. С монумента сняли занавес-парашют, прозвучал Гимн Латвии в исполнении военного оркестра.
Памятник освятили  священнослужители трех церквей: православной, католической и мусульманской.
После торжественной церемонии в здании исполнительной дирекции Латгальского предместья состоялось награждение активистов, спонсоров, мастеров, создавших памятник.
От имени Украинского Союза ветеранов Афганистана вручена Почетная грамота главе Ассоциации латвийских «афганцев» Гунарсу Русиньшу и медали УСВА «Долг выполнил с честью» пятерым ветеранам Афганской войны. После награждения участники боевых действий в Афганистане Сергей Оболевич и Вячеслав Куприенко выступили с концертом.
– Признаться, я давно не встречал такой благодатной публики, таких теплых аплодисментов и таких крепких рукопожатий после концерта, – сказал В. Куприенко.
Пусть этот вечный, тяжелый камень весом 30 тонн будет легким пухом всем павшим в той войне…

---

Бобринецька районна організація УСВА Кіровоградської  області вирішила встановити всім бобринчанам, які загинули на далекій афганській землі, меморіальні дошки.
Наприкінці минулого року в селі Федіївка відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Віктору Яницькому.1 квітня також на приміщені школи в селі Тарасівка увічнили пам'ять  Олександра Качана, який героїчно загинув 1982 року. Він став першим воїном-інтернаціоналістом Бобринецького району, який повернувся з Афганістану в цинковій труні.
Цього похмурого весняного ранку біля Тарасівської сільської школи, щоб вшанувати пам'ять земляка, зібралися керівники району і місцевої територіальної громади, активісти районної організації УСВА, школярі й жителі села. До присутніх звернулися заступник голови Бобринецької районної ради Сергій Шевченко, заступник голови районної державної адміністрації Валентин Мельник, голова районної організації УСВА Микола Тосік.
На відкриття меморіальної дошки бобринецькі «афганці» запросили воїна-інтернаціоналіста Олександра Хоменка з Онуфріївки Кіровоградської області. Олександр Михайлович з радістю відгукнувся на запрошення. Під час служби в Афганістані він товаришував з Олександром Качаном. Їхнї ліжка стояли поряд. І ось ця зустріч відбулася через 32 роки. Години, проведені на бобринецькій землі, були дуже хвилюючими для ветерана.
Активістам «афганського» руху Юрію Козакову, Олександру Хоменку і Володимиру Луценку вручили подяки від  районної організації УСВА.

---

Ветерани  Афганської війни  завжди шановані в молодіжних аудиторіях. Вони і є тією пам’яттю, що пише історію.
Приміром, у вигляді книг. Днями саме презентація книг «Військово-політична спецоперація СРСР в Афганістані» (автори – С. В. Червонописький, А. А. Костиря, В. Г. Сіроштан) і «Команда «Карпаты-1» отряда спецназначения «Каскад» (автор – Г. С.  Лобачев) відбулася у Національній бібліотеці України для дітей.
Учні школи №163 і гімназії №257 «Синьоозерна» спілкувалися з ветеранами Афганської війни – в гості завітали голова Української Спілки ветеранів Афганістану, голова Наглядової ради бібліотеки, Герой України С. В. Червонописький, заступники голови УСВА  В. І. Аблазов і П. Г. Покутний, почесний президент ВБФ «Каскад» Г. С. Лобачев.
Особливі емоції викликали у молоді пісні автора-виконавця, учасника бойових дій в Афганістані, командира групи спецназу, кавалера двох орденів Червоної Зірки В’ячеслава Купрієнка.

---

У рамках першості Полтавської області з боксу серед юніорів і молоді в Комсомольську відбувся турнір, присвячений 25-й річниці  виведення радянських військ з Афганістану.
Змагання, якими опікується міська спілка ветеранів Афганістану, стали традиційними у молодому придніпровському місті. Воїни-інтернаціоналісти на чолі з головою міської спілки В. М. Рубаном привітали юних спортсменів, сфотографувалися з ними на пам’ять і вручили нагороди.
Учасники змагань показали відмінні результати, а переможці – Ілля та Іван Осипови, Євген Павловський, Андрій Ловнічий, Микита Сушко, Олег Холоша захищатимуть спортивну честь Полтавщини у складі збірної  області.

---

Запекла боротьба визначила цьогорічного володаря перехідного кубка відкритого волейбольного турніру пам’яті загиблих воїнів-«афганців» Тисменицького району Івано-Франківської області. Відтак, двічі володар призу – команда Марківців  передала трофей старокривотульським волейболістам.
Фінал зібрав у спортивній залі Тисменицької спеціалізованої школи з поглибленим вивченням окремих предметів команди Тисмениці, Липівки, Старих Кривотул, Марківців, що в чесній боротьбі дійшли до завершального етапу, та багатьох уболівальників. Такими популярними змаганнями районна організація Української Спілки ветеранів Афганістану під орудою Дмитра Сатура разом із районною радою фізкультурно-спортивного товариства «Колос» (голова – Степан Долик) вшановують пам'ять воїнів, котрі віддали своє життя, несучи службу в Афганістані. Окрім того, ці спортивні заходи залучають молодь і старше покоління до занять фізичною культурою.
Привітали спортсменів керівник апарату районної державної адміністрації Ярослав Татарин, начальник відділу у справах молоді та спорту РДА Василь Дзудзило, депутат Тисменицької районної ради, голова районної організації УСВА Дмитро Сатур. Із благословенням і побажаннями цікавої, яскравої гри й перемоги звернувся до присутніх священик церкви святого Миколая у Тисмениці отець Володимир Ковалишин. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих в Афганістані та новітніх героїв Небесної сотні. 
Результату фінальної гри за участю команд Тисмениці й Старих Кривотул не могли передбачити навіть їхні уболівальники, адже обидві команди виступали впевнено. Кривотульські волейболісти, котрі переконливо обіграли марківчан, у фіналі не залишили тисменичанам жодних надій на перемогу – 3:0 на їхню користь. Тож у підопічних Дмитра Сатура вдруге поспіль тільки срібло, а спортсмени з Старих Кривотул уперше перемогли в цьому турнірі. Марківчани стали бронзовими  призерами.        
Ярослав Татарин, Василь Дзудзило, Дмитро Сатур і Степан Долик вручили призерам медалі та грамоти УСВА, переможцям – заповітний трофей – кубок.
Дмитро Сатур щиро подякував усім учасникам, котрі щороку демонструють свою спортивну майстерність. Слів подяки заслуговують організатори, серед яких РР ФСТ «Колос», райдержадміністрація і районна рада, а також люди, без фінансової підтримки яких неможливим було би проведення спортивних змагань і відзначення 25-ї річниці виведення військ з Афганістану. Це директор заводу мінеральних вод «Аріон» Михайло Дем’янів і приватний підприємець Василь Гейко.

---