ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення зміни до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

     Верховна Рада України постановляє:
     1. Пункт 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425; 1996 р., № 1, ст. 1; 2005 р., № 16, ст. 262) після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:
     «сім’ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України».
     У зв’язку з цим абзаци четвертий – десятий вважати відповідно абзацами п’ятим – одинадцятим.
     2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Президент України
П. ПОРОШЕНКО.

м. Київ,
19 червня 2014 року.
№ 1538-VII.

---

     Верховна Рада України постановляє:
     I. Пункт 5 статті 13 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190; 2006 р., № 51, ст. 519) викласти в такій редакції:
     «5. Особа, у якої один з батьків є військовослужбовцем, який має вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, особа, у якої один з батьків є громадянином, звільненим з військової служби за віком, за станом здоров’я чи у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, вислуга років у календарному обчисленні якого становить 20 років і більше, особа, у якої один з батьків є військовослужбовцем, який став інвалідом внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, користується переважним правом зарахування до військових ліцеїв, ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою, до вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, за умов успішного складання іспитів та відповідності іншим вимогам і правилам прийому до цих навчальних закладів, протягом трьох років після здобуття необхідного для вступу рівня загальної середньої освіти.
     Особа, у якої один з батьків (усиновлювачів) був військовослужбовцем, який загинув чи визнаний судом безвісно відсутньою особою при виконанні ним обов’язків військової служби, протягом трьох років після здобуття відповідної загальної середньої освіти зараховується поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів».
     II. Прикінцеві положення
     1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
     2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
     – привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
     – забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

м. Київ,
20 червня 2014 року.
№ 1543-VII.

---

Відповідно до вимог листа Мінсоцполітики від 1 липня №669/86/0/14-14/04 стосовно необхідності скорочення витрат під керівництвом голови Державної служби з питань інвалідів і ветеранів України Ю. В. Гугіна і співголови Громадської ради при Держслужбі В. М. Палія відбулося засідання робочої групи з питань перерозподілу коштів фінансової підтримки громадських організацій на 2014 рік.
 Керівники ветеранських громадських організацій, які розуміють складну ситуацію в країні, внесли пропозиції з проблемних питань.
У нараді брали участь заступники голови УСВА В. І. Аблазов, А. О. Богданов і головний бухгалтер УСВА Ю. Г. Бондаренко.

---

Кабинет Министров Украины постановил засчитывать время службы в антитеррористической операции в выслугу лет для назначения пенсий военнослужащим в трехкратном размере. Об этом говорится в постановлении правительства № 232 от 4 июня 2014 года.
Согласно документу время прохождения службы, в течение которого лицо принимало участие в антитеррористической операции, будет засчитываться в выслугу лет для назначения пенсий, как один месяц службы за три месяца. Соответствующие изменения Кабмин внес в пункт 3 постановления Кабинета Министров Украины от 17 июля 1992 года № 393.
Напомним, 5 июня 2014 года  народные депутаты приняли Закон 1316-VII «О внесении изменений в Закон Украины «О социальной и правовой защите военнослужащих и членов их семей», который предусматривает, что прохождение гражданами военной службы в особый период засчитывается в их страховой стаж, стаж работы стажа работы по специальности, а также государственной службы на льготных условиях. Льготные условия определяются Кабинетом Министров Украины.

---

Правління Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) висловлює щирі співчуття рідним, близьким і співробітникам у зв’язку з загибеллю заступника начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, начальника Навчального центру підготовки молодших спеціалістів Держприкордонслужби «Оршанець», учасника бойових дій в Афганістані, активного члена Черкаської регіональної організації УСВА полковника Ігоря Федоровича Момота.
Ігор Момот народився 18 серпня 1965 року в Тирасполі у сім’ї військового. Беручи приклад із батька, хлопець з дитинства мріяв стати захисником Вітчизни. Після закінчення Свердловського вищого танкового артилерійського училища був направлений для проходження військової служби в мінометну батарею Середньоазіатського прикордонного округу.  1986 року за власним бажанням пішов воювати в Афганістан.
Після проголошення незалежності Ігор Момот прийняв присягу народу України й продовжив служити. З 2007 року працював начальником Навчального центру Держприкордонслужби.
З перших днів загострення ситуації на сході України для організації охорони східних кордонів під керівництвом полковника Момота було сформовано маневрену групу Держприкордонслужби, яку він очолив.
Надзвичайну мужність виявляв під час АТО цей скромний, стриманий і сердечний чоловік. Українські бійці називали прикордонника Ігоря Момота «Живою Легендою» і «Легендарним Полковником». Він особисто керував багатьма успішними операціями з протистояння російському вторгненню й тероризму. Справжні чудеса військової звитяги демонстрував Ігор Момот: він кілька годин утримував заарештованого на кордоні лідера луганських сепаратистів Валерія Болотова, однією рукою держачи терориста, а другою – бойову гранату, діючи рішучо й сміливо, знешкодив впливового «козацького» отамана з Росії, який воював на боці так званого ополчення.
11 липня під Амвросієвкою під час обстрілу проросійськими терористами колони прикордонників із установок залпового вогню «Град» загинуло четверо українських військових, серед них заступник керівника Східного регіонального управління Держприкордонслужби полковник Ігор Момот.
Указом Президента України полковнику І. Ф. Момоту посмертно присвоєно звання генерал-майора, його нагороджено орденом Богдана Хмельницького другого ступеня.
14 липня в Навчальному центрі «Оршанець» відбулося прощання з Ігорем Федоровичем Момотом, в якому взяли участь рідні й близькі загиблого, військовослужбовці Державної прикордонної служби України, Міністерства оборони України, голова УСВА Сергій Червонописький, голова Черкаської обласної державної адміністрації Юрій Ткаченко, голова обласної ради Валентина Коваленко, голова Черкаської регіональної організації УСВА Олександр Рибченко, начальник Навчального центру полковник Ігор Павлов, ветерани Великої Вітчизняної та Афганської воєн, друзі, місцеві мешканці.
– Виконуючи обов’язки міністра оборони України, я щоранку, щоночі мав розмови з цією прекрасною людиною, – наголосив, виступаючи на церемонії прощання, заступник секретаря РНБО, колишній в.о. міністра оборони генерал-полковник Михайло Коваль. – Це була можливість із перших вуст дізнатися, що відбувається на кордоні України. Генеральний штаб ухвалював рішення, спираючись на дані, які надавав цей прекрасний офіцер. Я впевнений, що Ігорю Федоровичу буде присвоєно найвище звання – Героя України. Це однозначно. Відважніших людей я у своєму житті не бачив.
Голова Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Сергій Червонописький пригадав завершення війни в Афганістані.
– Тоді ми були переконані, що назавжди настав мир, – сказав він. – Переконані, знаючи миролюбність українського народу і те, що війна багато чого всіх навчила... Здавалося б, ми своє відвоювали... Але ворог прийшов на нашу землю. Горять хати, гинуть люди. Жінки залишаються вдовами, діти – сиротами, матері втрачають своїх дітей. Ігор Федорович, з одного боку, передавав бойовий досвід, який ми набули на тій війні. А з другого – був взірцем честі й гідності. Він міг уже піти з зони бойових дій, але чоловіча честь змушувала його повертатися й вести у бій солдат. На жаль, він загинув. Але його героїчна смерть також стане гідним прикладом для тих, хто сьогодні зі зброєю в руках боронить незалежність і цілісність України.
Поховали Ігоря Момота на Другому міському кладовищі Черкас, поруч із могилою батька – Федора Акимовича.
Мужність і героїзм нашого бойового побратима під час виконання бойових завдань є прикладом самовідданого служіння Батьківщині, українському народові, патріотизму і вірності обов'язку, мужності та стійкості в ім’я миру і збереження цілісності України. Світла пам’ять про генерал-майора Момота Ігоря Федоровича назавжди залишиться в наших серцях.
Керівництво УСВА звернулося до влади з ініціативою про назву вулиці у Черкасах і Навчального центру «Оршанець» іменем загиблого командира-прикордонника, а також подала клопотання про присвоєння Ігореві Момоту звання Героя України.

---

Уже почти четыре месяца в Херсонской области охраняют рубежи нашей   Родины украинские пограничники.
Чтобы поддержать их боевой дух,  Херсонская областная и городская организации УСВА в селе Червоный Чабан Каланчакского района и в районе Чонгара провели концерты с  участием творческой группы «Ташакор» из Белой Церкви, в составе которой выступили В. Возбранный, Л. Горобец, Е. Кравченко, а также херсонца, участника боевых действий на Кавказе А. Зайцева.
«Афганцы» собрали и привезли  для пограничников продукты,  вещи, предметы  гигиены.
Председатель областной организации В. Ф. Столяр, организатор поездки, член правления ХОО УСВА В. Н. Белый, председатель Каланчакской районной государственной администрации И. Л. Гончарский, подполковник, начальник сектора работы с персоналом Азово-Черноморского управления пограничной  службы Украины В. Домановский приветствовали пограничников, говорили о значимости их службы, о преемственности  поколений, вспоминали Афганистан, где в своё время участники боевых действий, пограничники выполняли интернациональный и воинский  долг.

---

Закарпатці активно підтримують військовослужбовців, які беруть участь в антитерористичній операції на сході країни.
До волонтерського руху долучається все більше мешканців області, які використовують будь-які можливості, аби підтримати захисників Батьківщини. Вже відбулося кілька акцій, під час яких зібрано сотні кілограмів продуктів, медикаменти, білизну і речі першої необхідності.
Зокрема, на базі одного з батальйонів 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади оперативного командування «Північ» упродовж тижня збирали кошти на допомогу військовим і закупили необхідні продукти, предмети гігієни і ліки військовослужбовцям-землякам, які беруть участь в АТО. Придбані ліки пройшли перевірку на придатність і посортовані санінструктором військової частини.
До розподілу й пакування вантажу в коробки долучився не лише особовий склад, а також родини військовослужбовців, зокрема тих, які зараз виконують бойові завдання в межах АТО на сході країни.

---

Для них війна і бойові дії – це не просто картинки з кінострічок минулих років, ще в юності сповна відчули жахи  Афганської війни. Тому, як тільки дізналися  про відправлення 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття» в зону антитерористичної операції на схід країни, члени Тисменицької районної організації УСВА розпочали збір коштів для допомоги.
На площі в центрі міста «афганці» розвернули намет, і кожен, хто бажав, міг зробити свій грошовий внесок. 
Станом на 4 липня зібрано 9200 гривень, з них 3750 гривень передали священнослужителі від парафії церкви Святого Миколая. На ці кошти планують закупити засоби захисту (жилети або каски) і передати краянам, котрі задіяні в АТО. Допомога  надходитиме й надалі.

---

    На запрошення Шепетівської спілки ветеранів Афганістану місто відвідав творчий гурт «Ташакор» з Білої Церкви. Його керівник Володимир Возбранний розповів городянам про життя і службу наших прикордонників на  Чонгарсько-Каланчацькій ділянці кордону.
На Херсонщині колектив побував з  благодійною концертною програмою на запрошення Ульянівської спілки ветеранів війни в Афганістані, що в Кіровоградській області. На зібрані від благодійних концертів кошти закуплено п’ять бронежилетів, які передадуть прикордонникам, випускникам  Хмельницької академії прикордонних військ.
    Під час концерту згадали імена шепетівчан, які брали участь в бойових діях у зоні АТО і загинули, як герої, за рідну Україну. Це 37-річний підполковник Ігор Ляшенко, 33-річний  борт технік Руслан Мазунов і 20-річний солдат-контрактник Ярослав Давидов.
    Їм та їхнім рідним були присвячені пісні у виконанні лауреата конкурсу  патріотичної пісні «Оберіг» гурту «Ташакор» у складі Володимира Возбранного, Леоніда Горобця, Олени Кравченко. Репертуар групи склали пісні, які слухати спокійно просто неможливо. Це пісні про воїнів-«афганців», про щасливе дитинство,  присвячені родині й матері.
    Особливо запала в душу шепетівчанам «Мамина пісня», присвячена матері солдата з села Городища Людмилі Іванівні Веремійчук. Її син Андрій несе бойову вахту на півдні країни. У пісні йдеться про те, що мама завжди чекає свого сина, свою дитину і молиться за щасливе повернення додому.
    З болем у душі довелось бачити, як старенька жінка, витираючи сльози, слухала цю пісню, а після виступу дістала з хустинки гроші і,  перехрестившись, поклала їх до скриньки пожертв. Зібрані кошти підуть на потреби нашої армії.
    На імпровізованому майданчику перед співаками, крім старших людей, зібралась і молодь, яка з цікавістю слухала і підспівувала виконавцям знайомі пісні. Не оминули увагою аматори і наймолодших слухачів, даруючи їм автографи на плакатах з фотографіями виконавців
    Приємно було бачити на концерті побратимів, які привели з собою онуків.
    Шепетівська спілка ветеранів Афганістану щиро дякує гурту «Ташакор» за те, що виконавці відгукнулися на запрошення, а також усім небайдужим шепетівчанам, які були присутні на благодійному концерті. Особливу подяку висловлюємо керівнику магазину «Орбіта» Анатолію Ружанському за наданий для проведення концерту майданчик і підключення до електромережі.

---

         У Борзні відбулося засідання правління Чернігівського обласного відділення УСВА (воїнів-інтернаціоналістів).
          Розглянуто питання: про хід проведення Року учасників бойових дій на території інших держав і 25-ї річниці виведення радянських військ з Афганістану в області; про створення підрозділу громадського формування «Афганець» Чернігівської міської організації УСВА; про підготовку до звітно-виборної конференції Чернігівського обласного відділення УСВА (воїнів-інтернаціоналістів). Розглянуто інші питання життєдіяльності організації.
Учасники засідання хвилиною мовчання вшанували пам'ять бойових побратимів, які пішли з життя, й тих, хто загинув у протистоянні в Луганській і Донецькій областях.
    – Підтримка сімей загиблих, увічнення пам'яті полеглих, медична та соціальна реабілітація, лікування інвалідів, активна громадсько-політична позиція залишаються головними завданнями організації, – наголосив голова Чернігівського обласного відділення УСВА Станіслав Віхров.
З першого питання правління розглянуло хід проведення заходів і прийняло відповідне рішення.
Цього року в області відкрито три  пам'ятники, пам'ятну дошку і  музейну кімнату на честь воїнів-«афганців».
 «Афганці» стурбовані ситуацією на сході України і висловили  підтримку дій керівництва країни зі стабілізації ситуації й готові своєю практичною допомогою підтримати Збройні Сили України.
    Районні, міські організації УСВА активно допомагають правоохоронним органам, прикордонникам у підтримці громадського порядку і безпеки кордону. Постійно проводиться збір коштів, продуктів, матеріальних запасів для нашої армії, міліції, національної гвардії.
Прийнято рішення про створення в районах і містах області громадських формувань «Афганець». Питання загальної координації  формувань буде розглянуто після їх створення та офіційної  реєстрації.
Правління прийняло рішення про проведення звітно-виборної конференції Чернігівського обласного відділення УСВА (воїнів-інтернаціоналістів) 4 жовтня 2014 року в Чернігові, де буде обрано делегатів на VII звітно-виборну Конференцію УСВА.

---

       За участі депутата Сумської обласної ради, голови обласної спілки ветеранів Афганістану «СОВЕАФ» Анатолія Линника  створено і працює штаб збору гуманітарної допомоги Сумському 15-му територіальному батальйону, який наразі дислокується в Луганській області.
       Щодня все більше сумчан залучаються до підтримки батальйону, кожен намагається допомогти чим може: шукають спонсорів, перераховують заробітну плату, приносять теплі речі, купують за власні кошти бронежилети, харчі тощо.
       У цей тривожний час усі надзвичайно стурбовані обороноздатністю країни, саме тому Анатолій Линник вирішив переказати місячний заробіток на потреби 15-го територіального батальйону.
       – Ця допомога – лише мінімум того, що ми можемо зробити для нашого батальйону, але, як кажуть, зі світу по нитці… Закликаю всіх небайдужих надавати фінансову і моральну підтримку українським військовослужбовцям – захисникам нашої Вітчизни. Наша сила – в єдності, – наголосив Анатолій Линник.
       Протягом двох тижнів добродійники, матері й дружини військових зібрали дві машини гуманітарної допомоги, яку відправлено військовослужбовцям батальйону.  Усі майбутні збори допомоги також проводитимуться у приміщенні обласної організації ветеранів Афганістану.

---

В Днепропетровске по инициативе матерей погибших в Афганистане воинов, при поддержке Амур-Нижнеднепровского районного совета и многочисленных спонсоров, силами учителей и учащихся в средней школе №26 создан Зал Афганской Славы, чтобы увековечить память о невернувшихся с той войны, отдать дань мужеству и героизму воинов, поддержать тех, кто прошел через ад Афгана, и осиротевших родителей.
Многочисленные материалы напоминают о погибших земляках. На карте Афганистана отмечена дислокация всех воинских подразделений 40-й армии. Достойное место заняла картина боя в горах, отражающая реальные события. В витринах и стендах выставлены патроны, снаряды, гранаты, противопехотные и противотанковые мины, каски, фуражки, фляги, котелок, берет десантника, маскировочная сеть, личный нагрудник для магазинов и гранат, с которыми совершались боевые рейды. На трех манекенах – военная форма. На одном из стендов – фотографии боевых действий Афганской войны.
Демонстрируются экспонаты, подаренные членами семей погибших воинов: письма из Афганистана, личный дневник, пробитый пулей блокнот, фотографии, медали погибшего, оригинал извещения о гибели, комсомольский билет, суворовские и курсантские погоны, ксерокопии наградных документов. Экспозиция постоянно пополняется.
Чрезвычайно важно, что активное участие в ее создании и работе принимают школьники. Под руководством Ирины Александровны Нижниковой они собрали богатый материал о погибших. Зал Афганской Славы стал центром патриотического воспитания, здесь проводятся экскурсии для учащихся из всех районов города.
Восхищаюсь работой Ирины Александровны и учителей. Они от всей души занимаются такой важной воспитательной работой, еще в школе проводятся соревнования и по итогам года победителям в разных номинациях вручают грамоты имени погибших бывших учеников Вячеслава Бугары и Вячеслава Богайчука.
К большому сожалению, в нашем славном миллионном городе нет ни городского «афганского» музея, ни «афганской» церкви. В школах установлены мемориальные доски всем погибшим выпускникам, оборудованы стенды или уголки памяти. По высокому содержанию и проводимой патриотической работе Зал Афганской Славы в школе №26 имеет полное право называться залом-музеем. Председатель Днепропетровского областного объединения ветеранов Афганистана Виктор Николаевич Волошин дополнит его стендом с фотографиями всех наших земляков, погибших в Афганистане. Это будет хорошим подарком к 25-летию создания городского совета родителей и вдов военнослужащих, погибших в Афганистане, все эти годы неизменный председатель которого – Лидия Семеновна Мазниченко.
Семьи погибших города выражают сердечную благодарность инициаторам создания Зала Афганской Славы: мамам погибших воинов района, заместителю председателя областного совета родителей и вдов погибших военнослужащих Марии Ивановне Бугаре, создателям – членам рабочей и инициативной группы – директору школы Светлане Александровне Корж, учителю физвоспитания, майору-«афганцу» Семену Леонидовичу Писклюкову, бывшему директору Валентине Константиновне Перминовой, полковнику-«афганцу» Валентину Алексеевичу Черноусу. Особая благодарность – Ирине Александровне Нижниковой, а также учащимся, спонсорам, ветеранам Афганистана и всем неравнодушным людям.

---

Нариси, спогади, вірші, пісні про загиблих і живих воїнів-інтернаціоналістів – людей нелегкої долі, справжніх чоловіків, вірних присязі й військовому обов’язку, складають книгу «В горнилі локальних конфліктів», видану групою ентузіастів Уманщини до 25-ї річниці виведення радянських військ з Афганістану. Нове видання є логічним і закономірним продовженням відомої в колах «афганців» книги «Відлуння афганських гір».
По закінченні Великої Вітчизняної та Другої світової воєн риску під збройними конфліктами, на жаль, не було. Зарано зітхнули з полегшенням матері, відправляючи синів на військову службу, зарано юнаки, йдучи в армію, сподівалися на освоєння тільки навчальної зброї. Історія вирішила по-іншому: на зміну війнам «гарячим» прийшла війна «холодна». Незважаючи на протилежну назву, вона теж збирала з людства данину новими жертвами, адже породила десятки локальних збройних конфліктів. У них довелося брати участь багатьом українцям. В'єтнам, Угорщина, Чехословаччина, Сирія, Афганістан, Югославія, Ірак... Це далеко не повний перелік розкиданих по всьому світу країн, де ступала нога українського солдата. Офіційно визнано більш як 20 країн, на території яких у бойових діях брали участь радянські військовослужбовці, зокрема й жителі Уманщини. 
Ця книга — про них, солдатів миру. Уперше на Черкащині група ентузіастів, очолювана головою об'єднаної ради воїнів-інтернаціоналістів Уманщини Олегом Зайченком, вирішила зібрати й упорядкувати матеріали до унікального видання. У ньому — не лише спогади учасників локальних воєн і нариси про людей, які були на чужині зі зброєю в руках, а й спроба хоча б побіжно познайомити читачів з країнами, де довелося воювати землякам; висвітлити причини, які призвели до збройних конфліктів.
Першим кроком до виходу у світ цього видання була книга «Відлуння афганських гір». Уже сама назва говорить про її зміст — книга присвячена уманчанам, яких обпалив, але не зламав Афган. Надзвичайно позитивне її сприйняття не лише колишніми «аф-ганцями», а й багатьма далекими від військової служби читачами, спонукало цей колектив авторів (упорядники – О. В. Зайченко, М. М. Коструба, В. М. Устинова). У новій книзі – розповіді про бойовий шлях земляків, починаючи з Громадянської війни в Іспанії й закінчуючи збройними конфліктами нашого часу.
«Вірю, що ця книга потрапить до рук не лише колишніх воїнів і поведе їх хвилями спогадів у найпотаємніші куточки пам'яті. Впевнений, що до змісту її сторінок не залишиться байдужою молодь, яка, на жаль, сьогодні мало що знає про конфлікти «холодної» війни. І вина в цьому перш за все старшого покоління, адже воно надто довго робило вигляд, що локальних війн та їх жертв не існувало, замовчуючи цю дуже непросту сторінку новітньої історії. Радий з того, що знайшлися патріотично налаштовані небайдужі люди, які змогли хоча б частково, в межах одного регіону, усунути цю прогалину. Нехай збройні конфлікти, про які йде мова у цій книзі, ніколи не стануть реальністю ні в цих, ні в інших країнах планети Земля», – писав у передмові до нового видання генерал-лейтенант, командувач 40-ї армії Б. І. Ткач.

---

        Під час проведення антитерористичної операції для заохочення її учасників Міністерство оборони України може присвоювати незалежно від займаної посади військовослужбовця і строків вислуги чергові військові звання до полковника (капітана 1 рангу) включно. Такі повноваження силове відомство отримало згідно з Указом Президента № 480 від 19 травня 2014 року.
        Також законодавство передбачає грошові компенсації для військовослужбовців, які загинули чи втратили працездатність під час виконання військового обов'язку.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 р. у разі загибелі (смерті) військовослужбовця виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2014 – 609 тис. грн., з 01.07.2014 — 625 тис. грн., з 01.10.2014 — 650,5 тис. грн.), у разі, якщо військовослужбовець отримав поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов'язків військової служби, він може розраховувати на грошове відшкодування у відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму (від 85,3 тис. грн.) і від 50-кратного прожиткового мінімуму (від 60,9 тис. грн.) у разі проходження строкової служби.
        Також у разі інвалідності під час виконання обов'язків військової служби для мобілізованих громадян передбачені такі виплати:
        I група: 250-кратний прожитковий мінімум (з 01.01.2014 — 304,5 тис. грн.);
        II група: 200-кратний прожитковий мінімум (з 01.01.2014 — 243,6 тис. грн.);
        III група: 150-кратний прожитковий мінімум (з 01.01.2014 — 182,7 тис. грн.).
        Водночас, якщо військовослужбовець отримав інвалідність у період проходження військової служби, то грошова допомога становитиме: за І групу інвалідності — 120-кратний прожитковий мінімум (з 01.01.2014 — 146,2 тис. грн.), II група — 90-кратний прожитковий мінімум (з 01.01.2014- 109,6 тис. грн.), III група — 70-кратний прожитковий мінімум (з 01.01.2014 — 85,3 тис. грн.).

Богдан ЛАВРЕНЮК.
(«Голос України»).

---

У селі Слоута Глухівського району Сумської області з ініціативи воїнів-інтернаціоналістів районної організації УСВА відкрито Алею Слави загиблим в Афганістані й померлим у мирний час «афганцям» і перенесено пам'ятний знак гвардії старшому прапорщику ПДВ Михайлу Олександровичу Оничку, нагородженому посмертно орденом Червоної Зірки.
На запрошення воїнів-інтернаціоналістів і громади села приїхали делегації з багатьох куточків області. У супроводі міліцейського духового оркестру з  Шостки воїни-«афганці», гості й місцеві мешканці пройшли урочистою ходою вулицями села до Алеї Слави, де відбувся мітинг (на знімку).
До присутніх звернулися керівники району і сільської ради. Голова Глухівської районної організації УСВА Андрій Арашуньян зазначив, що відкриття подібних знаків і алей – це шана нашим бойовим братам, які загинули на чужині, і тим, котрі повернулися, але не дожили до сьогоднішнього дня.
– Ми повинні пам’ятати подвиг бойових побратимів і увічнити їх імена в історії. Нехай підростаюче покоління захисників Вітчизни пам’ятає їх, поважає і рівняється на них, як на героїв, тому що вони і є герої – Афганської війни, своєї країни, рідного краю, – сказав Андрій Арашуньян.
Голова Кролевецької районної організації УСВА Володимир Колода привітав зі знаменною подією і від імені голови Сумської обласної організації «СОВЕАФ» вручив місцевим воїнам-«афганцям» Віктору Гриценку, Петру Шакотьку і Миколі Говейничу, які відзначилися на будівництві Алеї Слави, Почесні грамоти  УСВА.
Лунали «афганські» пісні у виконанні відомої сумської групи «Баграм». Після мітингу присутні  поклали квіти до меморіальних плит загиблим і померлим воїнам-«афганцям».
Урочиста подія відбулася в День села, тому після відкриття Алеї Слави всіх було запрошено на святковий концерт і до музею спортивних досягнень Слоути.

---

На будівлі Доброводівського навчального закладу, де навчався воїн-інтернаціоналіст Микола Руденко, урочисто відкрито меморіальну дошку на його честь.
Уманська міськрайонна спілка ветеранів Афганістану значну увагу приділяє увічненню пам’яті героїв-земляків. Вона ініціювала і проводить громадське обговорення про присвоєння Доброводівському навчально-виховному комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів» імені М. В. Руденка, який загинув у Афганістані.
Сержант спецназу Микола Руденко брав участь у багатьох операціях. У червні 1984 року при виконанні бойового завдання розвідник загинув.  За мужність і відвагу посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки і медаллю «Воїну-інтернаціоналісту».             
– Чимало років минуло з часу  виведення військ з Афганістану, а події в цій країні залишаються живим болем для багатьох солдатів і офіцерів, які воювали на тій війні, – сказав під час мітингу голова міськрайонної ветеранської організації Олег Зайченко. – На Уманщині проживає 471 учасник бойових дій в Афганістані, 100 з яких дістали поранення і стали інвалідами, 8 наших бойових товаришів загинули.
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих земляків і поклали квіти до меморіальної дошки.
Афганські події ніколи і нікому не викреслити з календаря. У глибокій шані схиляємо голови перед воїнами-інтернаціоналістами, перед членами сімей загиблих.
 

---

 У Бесарабівському НВК на Харківщині відбувся урочистий захід на честь земляка Віталія Васильовича Галевського, який загинув при виконанні інтернаціонального обов’язку в Афганістані. За мужність і героїзм його посмертно нагороджено орденом Червоної Зірки.
Директор школи І. Юсова разом з активістами розшукала колишніх солдат, які служили в одному підрозділі з Віталієм, і запросила їх на зустріч зі школярами. Приїхали воїни-«афганці» з Кегичівки на чолі з головою осередку, майором у відставці, кавалером ордена Червоної Зірки О. Пасічником.
 Зворушливою була розповідь «афганця» В’ячеслава Асанова про службу з В. Галевським. На його очах Віталій був смертельно поранений снайпером. В’ячеслав зумів винести земляка з зони обстрілу, надав йому першу допомогу. Викликали вертоліт для відправки пораненого до госпіталю, але марно…
Голова районної ради В. Черніков розповів про дитинство Віталія. Поділилися спогадами й інші «афганці». Воїни-інтернаціоналісти відвідали могилу бойового товариша  і поклали квіти.
 Продовженням зустрічі в школі був виступ Павла Поплавка і Сергія Панченка, які виконали пісні на воєнну тематику.
У навчальних закладах Кегичівщини накопичився великий  досвід пошукової роботи зі встановлення імен земляків-героїв, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Велику роботу в цьому напрямі проводять педагоги та учні Шляхівської і Чапаївської  шкіл.

---

Попри складну соціально-політичну ситуацію Тисменицька районна організація УСВА Івано-Франківської  області спортивними турнірами продовжує вшановувати пам'ять бойових побратимів. На слобідському стадіоні днями відбувся черговий футбольний меморіал Михайла Присяжнюка.
Урочисте відкриття змагань команди-учасниці розпочали із хвилини мовчання за загиблими на Афганській війні краянами. Пом’янули тих, хто ціною власного життя на столичному Євромайдані сприяв поваленню режиму, і тих, хто віддав життя за незалежність країни на сході України.
Ми не маємо права забувати свою історію, адже тільки виносячи уроки з минулого, слід спільно творити майбутнє. Патріотичні настанови від голови РО УСВА, депутата районної ради Дмитра Сатура і сільського голови Володимира Сушириби змінилися побажаннями спортивного фарту й наснаги у футбольних поєдинках командам Одаїв, Марківців і двом місцевим футбольним дружинам.
За результатами матчів найбільшу кількість очок отримали одаївчани, котрі й стали переможцями футбольного турніру. Другими стали марківчани, слобідські юнаки опинилися на третьому місці. Команди-учасниці нагороджені грамотами УСВА, а переможець одержав кубок.
Організатори турніру – РО УСВА та оргкомітет села Слобідка визначили найкращих гравців, і сувенірні статуетки отримали Андрій Сапа (Одаї), Микола Вдов’як (Слобідка, юнаки), Володимир Адамчук (Слобідка, дорослі), Іван Заболот (Марківці). Грамотою УСВА відзначено найстаршого гравця – Василя Вдов’яка.
За сприяння в організації футбольного меморіалу Михайла Присяжнюка велика вдячність слобідчанинові Володимирові Адамчуку. Спонсором турніру виступила Тисменицька районна організація  УСВА.