Блокпост, до якого прямував, має свою цікаву історію та назву. Під час однієї з потужних атак терористів у контратаку на ворога пішов старший блокпоста Ільгар Багіров з позивним «Балу». Він сам сів за важелі танка і поїхав прямісінько на російських найманців. Ті не очікували такої сміливості з нашого боку й відступили. Позиції, які відвоював «Балу», українські військовослужбовці утримують і донині. Пізніше герой блокпоста потрапив у засідку та підірвався гранатою, забравши з собою не одного терориста. На добру пам'ять про Ільгара Багірова цей блокпост називається за його позивним.
Зараз на блокпосту «Балу» несуть службу військовослужбовці з 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади. Від їхньої позиції до терористів трохи більше кілометра.
— Раніше з того боку часто прилітали неприємні сюрпризи у вигляді мінометних мін. Проте з оголошенням перемир'я ситуація дещо змінилася. Нині пострілів поменшало, — розповів командир блокпоста «Балу» капітан Анатолій Шевченко.
Важливо, що у містах, де сьогодні немає так званих «ДНР» і «ЛНР», життя налагоджується. Працюють магазини та банки, виплачуються соціальні виплати і пенсії, функціонують заклади освіти та охорони здоров'я. Свавілля терористів тут згадують, як жахливий сон. Але, на жаль, це була реальність.
Капітан Анатолій Шевченко зазначає, що місцеве населення вдячне українським військовослужбовцям за життя без пострілів.
— Часто від мешканців навколишніх населених пунктів звучить запитання: «Хлопці, коли ви вже підете вперед? Адже там наші рідні й друзі, які теж хочуть миру і захисту від терористів», — розповідає офіцер.
Бойового духу бійцям з блокпоста не позичати, вони готові боротися далі. В цьому запевнили солдати Іван В. та Андрій Б. Інші їхні товариші мають за плечима досвід служби у різних гарячих точках та знають, як, що і де робити в тій чи іншій ситуації. Повістки з військкомату вони не чекали і боронити свою державу визвалися самі, за покликом серця. Мабуть, тому цей блокпост і не по зубах терористам...
