Досвід УСВА по розшуку пропалих без вісті та визволенню військовополонених свідчить про те, що ця ділянка роботи у сфері міжнародного гуманітарного права повинна бути організована державними органами, максимально централізована і знаходитися під жорстким контролем. До роботи необхідно залучати представників авторитетних громадських організацій, зокрема, Товариства Червоного Хреста України та Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів). Порушення цих принципів та відсутність координації дій окремих ланок призводить до негативних наслідків у роботі.
Не дочекавшись провідної ролі державних установ, УСВА та її активісти, ґрунтуючись на власному досвіді, зв’язках та вимогах суспільства, взяли на себе важкий вантаж у справі розшуку пропалих без вісті, вивезення тіл загиблих воїнів, перепохованню невідомих та визволенню військовополонених. Зараз, в інтересах справи, не все можливо і потрібно оприлюднювати. Головне у цій делікатній справі – не нашкодити.
Але за вимогами людей, до чиїх домівок в Україні прийшли або радість повернення з полону, або трагічна визначеність про загибель рідних, ми повинні назвати імена членів УСВА, які ризикуючи власною безпекою, не отримуючи від держави ні допомоги, ні нагород, за координацією Голови Спілки Сергія Червонописького, роблять свою благодійну, благородну справу.
Це перш за все, Сергій Шонін, голова Луганської міської організації УСВА, організував перемовини, сприяв визволенню декількох сотень українських полонених, поверненню останків загиблих воїнів.
Іса Курамагомедов, член Ревізійної комісії УСВА, представник Київської обласної організації УСВА, неодноразово, після важких перемовин, вивіз і передав родинам десятки тіл загиблих воїнів.
Костянтин Оборін, всебічно обдарована особистість, спортсмен, поет, активіст ветеранського руху, активіст Одеської обласної організації УСВА, вивіз із зони бойових дій до рідних більше 30 тіл загиблих воїнів, приймав участь у перемовинах, які дозволили визволити наших військовополонених.
