Зі святом Великої Перемоги!
Дорогі ветерани Великої Вітчизняної війни!
Шановні співвітчизники!

Від імені Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) сердечно вітаю Вас з нагоди 70-ї річниці Великої Перемоги!
Все більше часу минає відтоді як Ви і Ваші товариші по зброї зуміли здійснити неймовірне – навічно увійти в історію людства як Переможці коричневої чуми – фашизму. Дорогу ціну заплатив український народ за Велику Перемогу: загинуло близько 12 мільйонів українців, серед яких 7,5 мільйона цивільного населення. Не слід забувати і про так звані демографічні втрати. Якщо в січні 1941 року в Українській РСР проживало 41,9 мільйона осіб, то в 1945 — 27,4 мільйона. Різниця в 14,5 мільйона — це вбиті, померлі від хвороб і голоду, евакуйовані, депортовані, мобілізовані, емігранти, втрати у природному прирості.
Бойові дії, широкомасштабні військові операції, опір партизанських загонів в основному відбувалися на теренах України. На руїни перетворилися 720 українських міст і містечок, 28 тисяч сіл, з яких 250 спалено вщент, знищено 16,5 тисячі промислових підприємств, 18 тисяч лікувальних закладів, 33 тисячі шкіл, вузів, технікумів, а також понад 33 тисячі колгоспів, радгоспів, МТС. Для порівняння: станом на початок 2011 року в країні 490 районів, 459 міст (з них 180 –  спеціального статусу, республіканського, обласного значення), 885 селищ міського типу, 10278 сільських рад, 28457 сіл
На фронтах Великої Вітчизняної війни радянські воїни виявили масовий героїзм і мужність, сотні тисяч нагороджені бойовими орденами і медалями, 11665 удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу, з них 2069 – уродженці України.
Згідно з Указом Президента України «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» щороку 8 травня в Україні відзначатиметься як День пам’яті та примирення, а              9 Травня – це День честі, слави і пошани наших дорогих ветеранів Великої Вітчизняної, які витримали важкий тягар жорстокої  війни.
Сьогодні в Україні налічується 1 мільйон 600 тисяч ветеранів, з яких 170 тисяч інвалідів війни, 207 тисяч учасників бойових дій, 900 тисяч учасників війни і 281,3 тисячі членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.  
Не підвладна рокам велич подвигу народу, який відстояв свободу, честь і незалежність своєї Вітчизни і  врятував світ від фашистської чуми. Низький Вам наш синівський уклін, шановні ветерани!
Воїни-інтернаціоналісти завжди брали  приклад з ветеранів старшого покоління і завжди рівнятимуться на Ваш бойовий і трудовий подвиг, гідно примножуватимуть бойові й трудові традиції, продовжуватимуть  роботу з увічнення подвигу переможців, збереження історичної правди Великої Вітчизняної війни.
На превеликий жаль, на сході триває неоголошена війна, де український народ знову, вже у XXI столітті,  відстоює свою незалежність і свободу. Воїни-інтернаціоналісти попри вік, поранення і хвороби беруть активну участь у захисті держави, у волонтерській роботі, у навчанні молоді військової справи. Багато з них мають статус учасника антитерористичної операції – учасника бойових дій. Але ми впевнені, що, незважаючи на сьогоденні політико-економічні проблеми, антитерористичну операцію на сході, загибель наших громадян і друзів, країна збереже єдність і мир.  
Цього пам’ятного дня бажаю Вам, наші дорогі ветерани Великої Вітчизняної війни, наші співвітчизники, доброго здоров’я, щастя і благополуччя, любові й шани, мирного безхмарного неба і віри у славне майбутнє нашої рідної України!

З глибокою повагою –
Сергій ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ,
голова УСВА.

З повагою –

---

16 квітня у залі засідань Кабінету Міністрів України відбулося засідання Організаційного комітету з підготовки і відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни. Було розглянуто концепцію і план заходів з підготовки та відзначення пам’ятних дат, заходи інформаційно-роз’яснювальної роботи.
Зі вступним словом виступили співголови Оргкомітету Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк і Глава Адміністрації Президента України Борис Ложкін. «Завдання української держави – вшанувати кожну людину, продемонструвати історичну справедливість того, що відбувалося 70 років тому, і не допустити повторення таких трагічних і жахливих подій, які відбувалися в минулому столітті», – наголосив Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Відзначення 70-ї річниці перемоги над нацизмом, за словами глави уряду, «є не тільки історичним, але й дуже знаковим».     
Член Оргкомітету – голова Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) Сергій Червонописький загострив увагу на каменях спотикання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки», а також поінформував про те, що УСВА, віддзеркалюючи колективну думку ветеранів війни, висловлену в їх зверненнях, направила Президенту України Петру Порошенку прохання накласти вето на цей закон і повернути його Верховній Раді України на доопрацювання з метою усунення недоліків, які обмежують права ветеранів, зокрема, на носіння бойових нагород. У виступах інших  членів Оргкомітету така позиція УСВА була підтримана.
Друге питання, на якому Сергій Червонописький зосередив увагу Прем’єр-міністра України, це відсутність державної фінансової допомоги діяльності ветеранських організацій, зокрема й ініціатив УСВА в інформаційному забезпеченні учасників антитерористичної операції.
Але головними питаннями, про які доповів Сергій Червонописький, залишаються соціальні проблеми ветеранів війни і сімей загиблих воїнів.
Сергій Червонописький вручив Прем’єр-міністру України Арсенію Яценюку книги – посібники і довідники з бойової і медичної підготовки і правового захисту учасників АТО, які підготовлено й видано за ініціативи та участі ветеранів Афганської війни – членів УСВА.
Ветерани Афганської війни, виховані на героїчних прикладах своїх батьків і дідів, тісно співпрацюють з ветеранами Другої світової війни в питаннях соціального і правового захисту ветеранів України.

---

З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Установити, що у 2015 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі — грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі — органи соціального захисту населення), які через відділення зв’язку або установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, — за місцем їх проживання), у таких розмірах:
1) інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концентраційних таборів, ґетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:
I групи — 2 835 гривень;
II групи — 2 475 гривень;
III групи — 2 200 гривень;
2) учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язням концентраційних таборів, ґетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, — 875 гривень;
3) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, — 2 835 гривень;
4) членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, — 440 гривень;
5) учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, ґетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога — 160 гривень.
2. Забезпечити подання до 9 квітня 2015 року органам соціального захисту населення переліку осіб, які мають право на одержання грошової допомоги:
Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Державною фіскальною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями — щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України;
Пенсійним фондом України — щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
3. Міністерству фінансів і Державній казначейській службі забезпечити до 10 квітня 2015 року перерахування коштів Міністерству соціальної політики для їх спрямування органам соціального захисту населення з метою здійснення виплати грошової допомоги.
 

м.Київ.
№ 147
від 31 березня 2015 р.

---

У конференц-залі Верховної Ради України відбулося засідання круглого столу на тему «Формування громадського плану дій для недопущення соціальної катастрофи в Україні».
Заступник голови УСВА Валерій Аблазов наголосив про необхідність термінового прийняття законодавчих актів для захисту соціальних прав сімей загиблих учасників бойових дій і померлих ветеранів війни. По-перше: виключення цих категорій із Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28 грудня 2014 року, яким вони позбавлені всіх головних пільг. По-друге: підвищення для них рівня соціальних стандартів, зокрема, збільшення надбавки до пенсії до рівня мінімальної пенсії за віком для сімей загиблих учасників бойових дій та встановлення пільг  для сімей померлих  учасників бойових дій.
УСВА вже підготувала і передала народним депутатам відповідні пропозиції до законопроекту.
У роботі круглого столу брали участь народні депутати, представники уряду, громадських організацій ветеранів та інвалідів, заступник голови УСВА Василь Глюза.

---

Председатель УСВА Сергей Червонопиский пригласил представителей семей погибших воинов-интернационалистов для обсуждения предложений УСВА к проекту Закона Украины, направленного на повышение государственных стандартов социальной защиты членов семей погибших воинов, умерших инвалидов войны и участников боевых действий.
В обсуждении законопроекта принимали участие заместители председателя УСВА В. И. Аблазов и В. Г. Глюза.

---

Решением Правления УСВА за многолетнее конструктивное сотрудничество в вопросах военно-патриотического воспитания молодежи на примерах героических подвигов воинов-интернационалистов, ветеранов войны Детский клуб «Малая флотилия» награжден Почетной грамотой УСВА.
Председатель УСВА Сергей Червонопиский вручил заслуженные награды почетному президенту клуба Всеславу Опанасовичу Ковгану.

---

После падения Берлина и смерти вдохновителей Рейха руководители Вермахта активизировали свои попытки капитулировать перед западными странами и заключить с ними сепаратное соглашение. Но союзники остались верными взятым на себя обязательствам.
Вечером 6 мая 1945 года Верховный главнокомандующий силами западных союзников  генерал Эйзенхауэр  пригласил в ставку в Реймсе представителей командований Союзников – руководителя советской миссии генерала Суслопарова и заместителя начальника Высшего штаба национальной обороны Франции генерала Севеза  и сообщил им о прибытии в Реймс германского генерала Йодля с целью капитуляции перед западными союзниками.  Однако посланнику германских властей пришлось согласиться на безоговорочную капитуляцию перед всеми Союзниками, включая СССР.   Эйзенхауэр предложил Суслопарову подписать Акт о капитуляции от имени Советского Союза. Суслопаров немедленно передал в Москву предлагаемый текст документа, в котором предусматривалось время прекращения огня — 8 мая в 23:01 по центральноевропейскому времени (9 мая в 01:01 по московскому времени).  
 Ко времени подписания Акта о капитуляции (назначенного на 2 часа 30 минут 7 мая 1945 года) ответ не поступил, и Суслопаров, не имея полномочий, взял ответственность на себя и подписал Акт за СССР, добавив примечание, предусматривавшее возможность новой церемонии подписания Акта о капитуляции, если этого потребует одно из государств-союзников. Ответ из Москвы с разрешением советскому представителю подписать документ пришел уже после окончания церемонии подписания.
Акт о капитуляции в Реймсе от имени Союзников подписали: Беделл Смит (начальник штаба Верховного Командующего силами западных союзников), Франсуа Севез (заместитель начальника французского штаба), Иван Суслопаров (начальник советской военной миссии).
Сам Эйзенхауэр отказался участвовать в церемонии подписания Акта по протокольным соображениям, так как немецкую сторону представлял начальник штаба генерал Йодль, а не главнокомандующий.
Советское правительство настояло на новой церемонии подписания Акта о капитуляции в поверженной столице Германии Берлине 8 мая 1945 года, дав полномочия на подписание документа Маршалу Советского Союза  Георгию Жукову.
США и Британия согласились отложить публичное объявление о капитуляции, чтобы Советский Союз мог подготовить церемонию в Берлине. С репортеров была взята клятва, что они сообщат о капитуляции только 36 часов спустя — в 3 часа дня 8 мая 1945 года.
Но германское радио (из Фленсбурга) сообщило о подписании капитуляции уже 7 мая, в 14 часов 41 минуту. Спустя еще час об этом сообщило агентство «Ассошиэйтед пресс», репортер которого Эдвард Кеннеди после немецкого сообщения счел себя свободным от обещания держать событие в секрете. Несмотря на это, Кеннеди был уволен из агентства. 
8 мая 1945 года в 22:43 по центральноевропейскому времени  (в 00:43 9 мая – по московскому) в берлинском предместье Карлсхорст в здании военно-инженерного училища повторно был подписан Акт о безоговорочной капитуляции Германии. Его текст, в основном, повторял текст от 7 мая.  Карлсхорстский акт подтвердил и время прекращения огня — 8 мая 1945 года в 23:01 по центрально европейскому времени (9 мая в 01:01 по московскому времени).
Акт о капитуляции Германии был подписан представителями Германского Верховного Командования: генералом-фельдмаршалом Кейтелем, генерал-полковником авиации Штумпфом, адмиралом флота фон Фридебургом в присутствии представителей: от Верховного Главнокомандования Красной Армии – маршала Жукова, от Верховного Командующего Экспедиционными силами Союзников – главного маршала авиации Теддера и свидетелей — Командующего Стратегическими Воздушными Силами США генерала Спаатса и Главнокомандующего французской армией генерала Делатра де Тассиньи, которые также поставили свои подписи под документом.
По согласованию между правительствами СССР, США и Великобритании была достигнута договоренность считать процедуру в Реймсе предварительной, называя ее подписанием протокола, а Акт в Карлсхорсте – его ратификацией.
Советские граждане узнали об этом событии и Указе Президиума Верховного Совета СССР из сообщения Совинформбюро 9 мая 1945 года в 2 часа 10 минут по московскому времени.

 В ознаменование победоносного завершения Великой Отечественной войны советского народа против немецко-фашистских захватчиков и одержанных исторических побед Красной Армии, увенчавшихся полным разгромом гитлеровской Германии, заявившей о безоговорочной капитуляции, установить, что 9 мая является днем всенародного торжества — праздником победы.
9 мая считать нерабочим днем.
(«Ведомости Верховного Совета СССР», 1945 г. № 26).

---

В Томашполі у Будинку дитячої творчості відбулася зустріч воїнів-інтернаціоналістів з нагоди 20-ї річниці створення районної організації ветеранів війни в Афганістані, яку очолює Олександр Жовтан.
Ветерани обговорили організаційні питання і подальший розвиток організації. Олександр Жовтан зазначив, що такі зібрання потрібно проводити частіше, обговорювати й вирішувати разом важливі проблеми, які стосуються і членів спілки і жителів району, тісно співпрацювати з місцевою владою.
Голова Вінницької обласної спілки ветеранів війни в Афганістані Петро Кирилішин докладно розповів про пільги, якими можуть користуватися ветерани-інтернаціоналісти, звернув увагу на необхідність підписання угоди про співпрацю між райдержадміністрацією, райрадою і районною спілкою ветеранів війни в Афганістані, говорив про нові можливі шляхи розвитку й вдосконалення діяльності районної «афганської» організації.
Гості відвідали кімнату-музей районного Будинку дитячої творчості й вшанували пам'ять побратимів, поклавши квіти до пам’ятника загиблим в Афганістані уродженцям району.

---

В сессионном зале облсовета состоялось расширенное заседание правления Одесской областной организации УСВА.
По приглашению председателя областной организации УСВА Ю. М. Ермакова в работе правления приняли участие представители департаментов социальной защиты, здравоохранения, внутренней политики, оборонной работы облгосадминистрации и городского совета, а также регионального управления Пенсионного фонда Украины, областного военного комиссариата и совета ветеранов области.
На заседании рассмотрено взаимодействие областной организации с органами власти в вопросах социальной защиты, в медицинском, санаторно-курортном и пенсионном обеспечении воинов-интернационалистов, участников АТО, семей погибших и умерших, обеспечении жильем. Особое внимание уделено практической реализации нового порядка обеспечения ветеранов войны и семей погибших путевками в госпиталь «Лесная поляна». 
Участники заседания обсудили также вопросы, связанные с подготовкой и проведением мероприятий, посвященных 71-й годовщине освобождения Одессы от фашистских захватчиков и 70-й годовщине Великой Победы.
Представители органов власти ответили на многочисленные вопросы ветеранов и членов семей погибших. По итогам обсуждения были приняты соответствующие решения.

---

Присвячена афганським подіям експозиція Національного музею меморіального комплексу «Висота маршала Конєва» поповнилася новими експонатами. А напередодні було урочисто відкрито першу частину виставки.
Командир військово-спортивного навчального центру ПДВ міста Харкова воїн-«афганець» Г. Е. Торкаченко передав директору В. Е. Гаврюшенко і співробітникам музею стабілізуючий парашут, парашутний прилад і флягу десантника й пообіцяв подальше продовження співпраці (на знімку).
Воїни-інтернаціоналісти чесно виконали свій обов’язок. Не всім пощастило вижити. З більш як 500 «афганців» Дергачівщини тринадцять не повернулося додому.
У відкритті виставки взяли участь голова Харківської обласної організації УСВА В. М. Рижков, Чорнобильської організації – А. І. Вінник, голова Дергачівської районної ради М. І. Бушев, перший заступник голови райдержадміністрації І. Б. Галлевська, воїни-«афганці»  області, учні, молодь. Представники Солоницівського клубу «Орлятко» своїм виступом привітали усіх присутніх.
Завдяки зусиллям співробітників музею, його директора В. Е. Гаврюшенко, народного депутата В. М. Коцуби, керівництва області та району, а також самих учасників бойових дій експозиція стане доступною для всіх.

---

Состоялась отчетно-выборная конференция Изяславского районного союза ветеранов войны в Афганистане Хмельницкой области.
Председатель организации Юрий Манышев рассказал о работе за отчетный период.  Избран новый состав руководства – председателем единогласно стал Василий Иванович Тележинский, избраны члены правления и ревизионной комиссии.
В соответствии с Положением УСВА от 24 декабря 2013 года В. И. Тележинский предложил присвоить организации имя Героя Советского Союза Олега Петровича Онищука. Участники конференции единогласно поддержали предложение, сейчас идет подготовка и согласование этого вопроса с территориальной организацией.
В ночь с 30 на 31 октября 1987 года в районе кишлака Дури разведгруппа в составе 16 человек под командованием старшего лейтенанта О. П. Онищука, захватив машину мятежников с оружием и боеприпасами, продолжала выполнять боевую задачу. Утром группа была блокирована душманами, завязался неравный бой. Командир  умело руководил боем и даже  раненым прикрывал отход товарищей. Не желая сдаваться врагу, подорвал себя вместе с мятежниками гранатой. Такой же подвиг совершил командир отделения мл. сержант Исламов Ю. В. Ценой собственных жизней 12 отважных разведчиков спасли жизни других военнослужащих.
За мужество и героизм звание Героя Советского Союза 5 мая 1988 года было присвоено Онищуку Олегу Петровичу (посмертно), Исламову Юрию Вериковичу (посмертно) и Горошко Ярославу Павловичу.
Похоронен Олег Онищук в Изяславе. Здесь живут его вдова Галина Степановна, дочери Светлана и Наташа, внук.
Именем героя названа школа №5, где он учился. В школе создан музей, одна из улиц города носит его имя. Открыт мемориал Герою Советского Союза О. П. Онищуку и погибшим изяславчанам.

---

Допомога бійцям, які беруть участь в АТО, стала актуальною і важливою справою для всього народу України. Ще з пори подій на Майдані свою громадянську й патріотичну позицію зайняли  військові у відставці брати Володимир і Микола Павлюки.
Під час Революції Гідності вони допомагали «майданівцям» теплим одягом, речами першої необхідності, продовольством, протигазами, вогнегасниками тощо. А з  початку проведення антитерористичної операції Володимир Павлюк, який зараз проживає у Львові, організував серед друзів і небайдужих львів’ян збір коштів для потреб війська. А ще відправляв бійцям бронежилети, кевларові шоломи, військове обмундирування, «розвантажку» та різну іншу амуніцію.
Син Володимира Павлюка, Олександр, пішов ратним шляхом батька, став офіцером української армії. А з березня минулого року захищає  цілісність нашої держави на Донбасі.
У свою чергу Микола Павлюк у Шепетівці (а він учасник бойових дій в Афганістані, член Шепетівської спілки ветеранів Афганістану) постачав військовим необхідні інструменти, паяльні лампи з триногами для приготування їжі, продукти харчування.
Як люди військові, брати Павлюки під час спілкування з бійцями збагнули, що найнеобхіднішим у зоні бойових дій є транспорт. На початку грудня вони придбали мікроавтобус «ГАЗель», зробили ремонт ходової частини, поміняли колеса. А коли його ущерть завантажили речами першої необхідності, то передали на передову бійцям 24-ї механізованої бригади.
У березні брати зібрали кошти й придбали мікроавтобус «Фольксваген Т4» для потреб військових у зоні АТО. Аби він витримав поневіряння бойовими дорогами, поміняли всю ходову частину, колеса, фільтри, мастила й пофарбували у камуфляжний колір. Його Павлюки вирішили власноруч передати бійцям на передовій, а заодно й відвідати Олександра.
У Шепетівці завантажили електростанцію, бензопили й продукти. З останнім неабияк допоміг настоятель церкви Мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії протоієрей Анатолій Вересюк, теж учасник бойових дій. Він благословив подвижників у нелегку далеку мандрівку.
— Дорогою заїхали до Києва, де знайомі волонтери нас довантажили ліками для бійців, а також дитячим харчуванням, іграшками й предметами першої необхідності для дітей-сиріт. Загалом набралося більше тонни вантажу, — розповідає Микола Павлюк. — У столиці до нас приєднався ще один такий же «камуфляжний» бус, завантажений провізією для вояків АТО, і так колоною  вирушили далі.
На шляху до Донбасу приємно було чути вітальні сигнали зустрічних автомашин і військового транспорту, який інколи траплявся у дорозі, — ділиться враженнями Микола Миколайович. — Здавалося, що країна  живе мирним і повсякденним життям. Але за кілька сотень кілометрів, за містом Ізюмом уже побільшало військових і бойової техніки. А невдовзі зупинилися на блокпосту для перевірки. Військові оглянули документи, вантаж і побажали щасливої дороги.
— Загалом стан навколишніх міст і сіл справляв гнітюче враження. Під час поїздки Донецькою і Луганською областями ми особисто для себе розвіяли міф про те, що ці регіони годували всю Україну. Навпаки, саме тут люди потребують підтримки й розвитку, — зазначає волонтер. — А зараз і поготів. Наприклад, коли проїздили Слов’янськ, бачили зруйновані будинки, знищені вщент села. Нормальних доріг взагалі не залишилось, тільки вибоїни. Обабіч блокпостів — купи стріляних автоматних гільз — свідчення запеклих боїв. Словом, свій слід війна залишила скрізь.
Дорогою пригощали воїнів домашньою випічкою, пирогами. Однак часто  було чути прохання дати ліків від застуди, кашлю…
Першим пунктом призначення братів-волонтерів була Новоайдарська школа-інтернат. Тут їх радісно зустріли адміністрація закладу й дітвора. Військові допомогли розвантажити коробки з речами для малюків.
— Запам’ятався зруйнований ворогом міст через Сіверський Донець, розташований на шляху з Лисичанська до Рубіжного, — продовжує розповідь Микола Миколайович. — Поруч наші військові спорудили важкий механізований міст, і ним по відсипаній дорозі зараз рухається весь транспорт. Мимоволі подумалося: «Невже зруйнувавши те, над чим люди працювали все життя, можна дійти злагоди в країні? І якою ціною тепер дасться подолання отієї руїни? І не лише матеріальної, а й світоглядної…».
В умовленому місці військовим було передано мікроавтобус з майном і продуктами. Найвищою нагородою для волонтерів Павлюків стали щирі слова подяки від бійців, які були дуже задоволені подарунками від добрих людей з «великої землі».

---

З 1 січня 2015 року набули чинності зміни до статей 36, 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо обчислення пенсії у разі втрати годувальника.
Відтепер членам сімей військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які загинули (померли) при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі 70 % грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім’ї (до 01.01.2015 пенсію призначали у розмірі по 40 % на кожного утриманця).
Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім’ї, пенсія призначається в розмірі 90 % грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40 % на кожного непрацездатного члена сім’ї.
У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюється пенсія членам сімей померлих інвалідів війни і членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків. При цьому пенсія в разі втрати годувальника, яка призначається за військовим законом, на кожного непрацездатного члена сім’ї не може бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (з 01.01.2015 –1 898 грн.). Особам, яким раніше призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсію перераховано з 1 січня 2015 року з урахуванням змін цього закону.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, або внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, – якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.

---

Правилами предоставления услуг пассажирского автомобильного транспорта, утвержденными постановлением Кабинета Министров Украины от 18.02.1997 г. № 176, определено, что лица, которые имеют льготы по оплате проезда на междугородных маршрутах, обращаются в билетную кассу автостанции для внесения соответствующей пометки в кассовую ведомость и получения билета на льготный проезд.
Указанными Правилами дается определение стоимости проезда и стоимости билета, а именно: стоимость проезда — сумма, по которой автомобильный перевозчик осуществляет перевозку, включающая стоимость по тарифу, налог на добавленную стоимость и страховой платеж. В частности, согласно Положению об обязательном личном страховании от несчастных случаев на транспорте пассажиры, имеющие право на бесплатный проезд, подлежат обязательному личному страхованию без уплаты страхового платежа; стоимость билета — сумма, которая состоит из стоимости проезда автобусом, автостанционного сбора, платы за услуги по предварительной продаже билетов (при наличии таковой).
Согласно разъяснению Государственного департамента автомобильного транспорта (Укравтодор) Минтранссвязи, согласно ст. 36 Закона Украины «Об автомобильном транспорте» автостанции предоставляют пассажирам услуги, связанные с их проездом автобусными маршрутами общего пользования. К обязательным услугам, которые автостанции должны предоставлять пассажирам, относятся: продажа билетов, пользование помещениями для ожидания поездки с обустроенными местами для сидения, возможность пользования общественными туалетами, информирование о расписании движения автобусов и стоимости поездки. За предоставление обязательных услуг с лиц, приобретающих проездные билеты, автостанции взимают плату в виде автостанционного сбора, то есть услуги, связанные с проездом пассажиров.
Таким образом, граждане, имеющие право на бесплатное получение услуги по проезду, получая билет, не оплачивают стоимость проезда, а остальные услуги, в частности автостанционный сбор, оплачивают за собственные средства.

---

Обставини цієї справи корисно знати учасникам війни всієї України. Щоб захищати свої соціальні права, надані їм державою. Зазначу, надані не за їхні красиві очі, а за втрачене на війні здоров’я. Це важливо особливо зараз, коли найкращі сини Вітчизни, не шкодуючи життя, відстоюють незалежність України.
Бійня на Донбасі колись закінчиться. Наші захисники повертаються додому поранені, контужені, скалічені, знервовані, з попеченими душами, з підвищеною емоційністю, помноженою на загострене сприйняття несправедливості. І де гарантія, що, як колись воїни-інтернаціоналісти, у відповідь на запитання про пільги учасники АТО не почують у спину мерзенне шипіння чиновників: «А ми вас туди не посилали…»
А тим часом не тільки серед чиновників знаходиться чимало охочих підчистити гаманці героїв-пільговиків.
Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інвалідам війни надається безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту та автобусами приміських і міжміських маршрутів. Однак відомий автоперевізник ТОВ «Гюнсел» вважає, що його цей закон не стосується: пільговими квитками ветеранів тут не балують. Тож нерідко аби зберегти нерви, останні просто плюють на нахабство «гюнселівців» і сплачують повну вартість проїзду. Ті ж, раденькі, що за сотню гривень ніхто з ними воювати не хоче, поставили обдирання ветеранів на потік.
Цілком природно, що цей приклад почав наслідувати чималенький загінчик інших перевізників. Тому питання давно вже визріло з рівня каси в якійсь Косорилівці Козолупівського повіту до загальноукраїнського.
Мало хто не бачив, як водії визвіряються на пільговиків, репетуючи про дорогий бензин і своїх голодних дітей. Але про своє боягузтво щодо влади, яка не сплачує дотацій перевізникам, – анічичирк! Схоже, чекають з повними штанами, коли інваліди на своїх милицях і колясках замість них підуть штурмувати Кабмін, аби з урядовців витрусити гроші для цих «героїв сімейного фронту».
Та як каже приказка, не все коту – Масляна. Одного разу «Гюнсел» нарвався… Торік влітку, повертаючись додому з лікування через Бориспільський аеропорт, я подав у віконце каси посвідчення інваліда війни і попросив пільговий квиток до Кременчука. За звичкою касирка, навіть не дивлячись у бік «афганця», завчено відрізала: «Не положено!»
Я тут же написав заяву в двох примірниках (це важливо для подальшого захисту своїх прав у суді), в якій виклав обставини інциденту й вимагав пояснити, чому ТОВ «Гюнсел» порушує чинне законодавство України щодо соціального захисту учасників війни. На обох примірниках касирка поставила свій підпис, яким засвідчила факт прийняття звернення.
 Після тієї заяви красуні з каси трохи збентежилися, видзвонили свого шефа, котрий, утім, похвалив їх за пильнування фінансових інтересів фірми, і з почуттям виконаного обов’язку вказали мені на вихід.
Ясна річ, крохобори з «Гюнсела» з абсолютним нахабством проігнорували мою заяву. Але у мене не зникло бажання примусити їх поважати закони України та її захисників, тим більше в час таких важких випробувань: хлопці мають знати, що коли вони повернуться з перемогою, у цивільному житті турбуватимуться про них і шануватимуть їхній подвиг.
Рекомендованим листом надіслав запит до «Гюнселу» про причини двомісячної затримки відповіді на мою заяву, подану в касі, додавши її копію. Це теж важливий крок для відновлення попраних прав.
Замість розповісти про причини затримки чи вибачитися за те, що влітку плюнули в обличчя, «гюнселівські» юристи скиглили-пояснювали, яким збитковим для них є перевезення ветеранів.
Не залишалося нічого іншого, як подати позов до суду. 
На обидва судових засідання представники ТОВ «Гюнсел» не з’явилися. Мабуть, через почуття невимовної «пошани» до учасників війни. А так хотілося їм в очі подивитися… Зате члени Кременчуцької спілки ветеранів війни в Афганістані навели в суді численні факти відмови «Гюнсела» продати їм пільгові квитки.
А як ТОВ «Гюнсел» викручувалося у письмових запереченнях на адресу суду: петляло на засніженому українському правовому полі, мов турецький заєць. З’ясувалося, що у своїх яскравих буклетах і фірмових бланках «Гюнсел» повідомляє споживачам свою адресу, яка не є юридичною. Водночас надає суду заперечення на позов, який він… не отримував. 
Ще ТОВ «Гюнсел» люто і розлого мучило суд своїм епістолярним продуктом про постанови Кабміну, порядки придбання квитків, правила і норми, терзали перекручуваннями термінів й іншими дурницями аби затягувати розгляд.
На це можна сказати одне: якщо тобі заважають працювати у правовому полі якісь не доведені до пуття постанови, звертайся до Кабміну чи перенось бізнес в іншу країну, але не лізь в кишені до учасників війни.
Як прописано в Законі «Про основи національної безпеки України», незадовільний рівень соціального захисту військовослужбовців, громадян, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей є загрозою національним інтересам і національній безпеці України.
Слід зазначити суддя Автозаводського райсуду Кременчука Анатолій Середа, котрий вів справу, так з усіма подробицями й коментарями вимог чинного законодавства розтрощив позицію відповідача, тобто ТОВ «Гюнсел», що присутні на засіданні журналісти навіть подякували йому за професіоналізм, відкритість і відповідальне ставлення до роботи, що притаманне далеко не всім українським служителям Феміди. Наприкінці засідання суддя А. Середа сказав: «Такі прояви зневаги до учасників війни мають бути викоренені, тим більше в настільки важкі часи, коли вся Україна молиться за своїх героїв-захисників».
Суд зобов’язав перевізника виконувати закон і безкоштовно перевозити учасників війни. Отже, ветерани всієї України мають прецедент, аби протистояти всім перевізникам, кому закон не писаний.
До мене можна звернутися через Фейсбук, і я надішлю скан-копію позову й рішення суду на поміч будь-кому, хто бажатиме ляснути по писку кишенькових щурів, що ніяк не наситяться крихтами зі столу інвалідів і ветеранів війни.
До речі, у вступній частині Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» сказано, що «цей Закон… сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них».
На жаль, мораль у нашому суспільстві так занепала, що шанувати захисників Вітчизни доводиться примушувати через суди.

---

---

Серия книг «Афганская арена» основана в 2010 году Украинским Союзом ветеранов Афганистана (воинов-интернационалистов).  
Читатели уже ознакомились с книгами серии:
Аблазов В. И., Аблазов И. В., Аблазов К. В. Афганская арена. Дипломаты и полководцы. – Киев, 2012. – 768 с.: илл. 212.
Афганская арена. Генерал Петр Шкидченко. Воспоминания и документы. Составитель Бабаков С. М. – Киев, 2012. – 480 с.: илл.194.
Червонопиский С. В., Костыря А. А., Сироштан В. Г. Афганская арена. Военно-политическая спецоперация СССР 1979 – 1989 гг.: Справочник. – Киев: МИЦ «Мединформ», 2014. – 452 с.
На днях вышло из печати новое художественно-публицистическое издание: В. Д. Герасименко «Афганская арена. Авиарассказы / Под редакцией и при участии В. И. Аблазова. – Киев–Рига: МИЦ «Мединформ», 2015. – 272 с. : илл. 88.
В книге публикуются рассказы, основанные на реальных событиях из жизни автора, работавшего военным советником в Афганистане в 1979–1981 гг. Рассказы позволяют познакомиться с малоизвестной широкому читателю неординарной служебной деятельностью и бытом военных советников в Афганистане, непростыми взаимоотношениями в коллективах советников и между советниками и афганскими офицерами, а также с послевоенными судьбами ветеранов войны. Книга рассчитана на широкий круг читателей, которые интересуются событиями в Афганистане, на ветеранов войны и вооруженных сил.
Об авторе. Валентин Дмитриевич Герасименко родился 30 октября 1938 г. в  Луганске. Окончил  Харьковское военное авиационное училище связи и Киевский политехнический институт.
В Вооруженных Силах СССР в 1956–1990 гг.: от начальника станции авиационной радиосвязи до заместителя начальника Войск связи и радиотехнического обеспечения ВВС Прибалтийского военного округа, полковник в отставке.
В Афганистане в 1979–1981 гг. – советник начальника Войск связи и РТО ВВС и ПВО ДРА. Участвовал в 34 боевых операциях в органах и группах боевого управления, в том числе в составе экипажей воздушных командных пунктов и других летательных аппаратов при выполнении боевых задач в зонах боевых действий. Налет – 511 часов.
Награды: два ордена Красной Звезды (1979, 1981), 18 медалей, Почетный Радист СССР, награды иностранных государств и неправительственных организаций, в том числе медалей УСВА «За заслуги» и «За доблесть». Живет в Риге.
Книга издана на средства автора.
Подготовлены к изданию книги серии:
Аблазов В. И., Аблазов И. В., Аблазов К. В. Афганская арена. Военачальники СССР 1972 – 1992 гг. и НАТО 2001–2015 гг. – 840 с.: илл. 220.
Аблазов В. И. Афганская арена. Записки военного советника. – 650 с.: илл. 420.

---

Особливу цінність сьогодні набуває доведення бойового досвіду учасників бойових дій в Афганістані та учасників АТО до тих, хто навчається військовому фаху.
З ініціативи Ради ветеранів  Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка для студентів. які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу, організовано зустріч з учасником АТО  студентом-істориком  Василем  Ютовцем (на знімку).  Василь говорив про необхідність  вивчення тактичних дій під час наступу  та оборони, надання медичної допомоги, вміння користуватися стрілецькою зброєю. Без цього виконання бойового завдання на блокпосту неможливо.  Особливу увагу він звернув на бойове братерство, тому що життя кожного воїна залежить від товаришів, діє принцип: один – за всіх, а всі – за кожного.
Василь розповів, як під час бою кевларовий шолом  врятував життя  його бойового побратима. У студентів виникло багато запитань про екіпіровку військовослужбовців у бойових умовах.

---

В Херсонском областном Дворце молодёжи состоялся уже тринадцатый отборочный тур всеукраинского фестиваля-конкурса военно-патриотического творчества «Оберіг». 
Аплодисментами награждали зрители коллективы "Жемчужина Таврии", "Сюрприз", "Калиновый цвет", "Берёза", Театр песни "Тик-Так", "Первоцвет", запомнились выступления Анны Бабич и Антона Маркова с песней "Закаты алые" и Володи Лебедева (на снимке) с песней «В десанте буду я служить», вокальные номера Марии Евстафьевой "Красные маки", Дарьи Цапко "Калиновая баллада". Очень душевным было выступление Анастасии Потапенко из Новой Каховки. Народный вокальный ансамбль "Журавка" областного Дворца культуры под руководством Л. В. Бай исполнил композицию  на тему солдатских песен.

---

 В Єзуполі на Івано-Франківщині відбувся традиційний турнір з баскетболу пам’яті воїна-«афганця» Ігоря Сущинського (на знімку). 4 лютого 1986 року 21-річний хлопець загинув у Афганістані, посмертно нагороджений орденом Червоної Зірки.
 Змагання  відкрила селищний голова Ганна Кушнір, з побажаннями успіхів усім командам виступив ветеран-«афганець» Семен Кушнір. До могили І. Сущинського поклали квіти.
Перше місце і серед юнаків і серед дівчат здобули команди Єзупільського НВК. Команди-переможці та призери нагороджені кубками і грамотами від Тисменицької районної організації УСВА і спонсорів.

Відбулася відкрита першість Умані з боксу серед юнаків, юніорів і дорослих, присвячена пам’яті загиблих в Афганістані воїнів-інтернаціоналістів.
  Змагання організували відділ з питань фізичної культури і спорту Уманської міськради, міськрайонна спілка ветеранів Афганістану, міська федерація боксу «Ринг» і ДЮСШ №1. У поєдинках взяли участь 170 боксерів. Нагородили переможців і призерів медалями і грамотами.

Октябрська  районна спілка ветеранів війни в Афганістані міста Полтави разом з молодіжним клубом  юних десантників «Гвардія», ПООО ветеранів ВДВ «Союз десантників» і фондом реабілітації воїнів АТО провели змагання на честь загиблих в Афганістані десантників Сергія Коротуна та Олега Срібного.
На базі клубу «Гвардія» змагалися курсанти і кадети віком від 8 до 17 років. Учасники продемонстрували виучку і майстерність у різних напрямах спортивного і бойового вишколу, в медичній підготовці.    
В урочистостях взяла участь мама Сергія Коротуна – Наталія Петрівна, воїни-«афганці» району. Матеріальну підтримку надала Герой України, голова Котелевської  районної адміністрації Т. М. Корост.


На базі Струсівської школи-інтернату Теребовлянського району вшосте відбувся районний волейбольний турнір на кубок імені Володимира Денеки – випускника  школи, який загинув у Афганістані.
Урочиста частина розпочалася біля меморіальної дошки В. Денеці, хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих.
Перемогу святкували хлопці з Ілавченської ЗОШ і дівчата Струсівської ЗОШ ім. С. Будного. Усі команди отримали подяки за участь, пам’ятки-фотомиті, а переможці – дипломи, медалі, кубки.
Керівництво школи-інтернату висловило  вдячність членам Теребовлянського районного відділення УСВА, голові обласної  організації С. Лісовому за допомогу в організації та проведенні змагань. 

За підтримки Каховської міськради,  міської  федерації  кіокушин-карате і міської спілки  ветеранів Афганістану вчетверте відбулися змагання з кіокушин-карате серед дітей і дорослих,  присвячені  пам’яті  воїна-інтернаціоналіста  Анатолія Кусайка.
Від імені голови  УСВА керівник міської спілки Н. І. Скін за активну участь у проведенні традиційного турніру пам’яті вручила  Почесну грамоту головному судді змагань,  президенту міської  федерації кіокушин-карате  В. П. Малашину.
Спортсмени продемонстрували гарну фізичну, технічну і тактичну підготовку в розділі «кумі те», міцний бойовий дух. Переможців і призерів нагороджено медалями й дипломами, Почесними грамотами Каховської міської спілки ветеранів Афганістану.

У селі Велимче на Волині відбувся традиційний волейбольний турнір пам’яті загиблого в Афганістані воїна-інтернаціоналіста Миколи Заліпи, нагородженого посмертно орденом Червоної Зірки.
Земляки поклали квіти на могили «афганців» Миколи Заліпи і Миколи Кагана, який помер від хвороб і ран, і Петра Кагана, який трагічно загинув у мирний час.
Кубок залишився у господарів – команди села Велимче, команди-призери отримали дипломи. Дякуємо спонсорам, завдяки яким відбувся турнір: сільській громаді Велимчого і голові Василю Філозофу, підприємцям – Федору Павловичу, ратнівчанам Галині Ващук, Сергію Лавренюку.

---

Київська обласна організація УСВА підбила підсумки щорічного мистецько-патріотичного конкурсу малюнка серед учнівської молоді «Афганська війна очима дітей».
Почесними грамотами, Подяками і цінними подарунками Київської облдержадміністрації та обласної ради нагороджено активістів організації та юних учасників конкурсу.

---

У Дніпропетровській обласній бібліотеці для молоді ім. М. Свєтлова за підтримки обласного об`єднання УСВА провели акцію «Щастя  – це мир!», присвячену Дню Землі та Міжнародному Дню Щастя.
І хоча щастя кожен розуміє по-своєму: для когось – це кохання, для іншого – спокій, здоров`я, благополуччя, для когось – сім`я і кар`єра, для когось, можливо – гроші, але все це неможливе без миру.
Відбувся психологічний тренінг «Хочеш бути щасливим – будь ним!». Звучали вірші та пісні про мир і щастя, а потім усі присутні утворили коло миру під назвою «Візьмемось за руки, друзі!», яке символізувало єдність і прагнення миру. Саме з таким настроєм учасники тренінгу вийшли на ганок бібліотеки і влаштували флеш-моб «Щастя – це мир!», до якого із задоволенням приєдналися читачі й перехожі, які отримали у подарунок яскраві листівки.
Акція продовжилася на алеї Героїв Небесної Сотні, що біля облдержадміністрації. І тут ми переконалися, що не треба доводити ні світові, ні собі, що Україна – це не лише місце військових подій, а й земля, де живуть щасливі люди, виховують дітей, працюють на благо рідної країни. Дніпропетровці та гості міста із задоволенням спілкувалися з нами, знайомилися зі змістом цікавої листівки, яку виготовили ветерани Афганістану. Особливе захоплення викликала жовто-блакитна пташка-мотанка, яка давно вже стала нашим символом, вона побувала в багатьох містах України, її добре знають і люблять бійці, які лікуються у військовому шпиталі та в лікарнях міста.
Ця подія об`єднала багато однодумців.
Щороку в рамках Дня Землі прийнято протягом однієї хвилини дзвонити у Дзвін Миру, який є символом мирного життя, дружби і солідарності всіх народів. На жаль, в нашому місті немає такого дзвону, але всіх учасників об`єднало бажання, щоб мир і щастя назавжди оселилися на нашій землі, в нашій родині, в нашому майбутньому.

---