УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про присвоєння О. Міхнюку звання Герой України

За виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі постановляю:
Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» МІХНЮКУ Олегу Івановичу – старшому сержанту (посмертно).

Президент України

Петро ПОРОШЕНКО.

№ 494/2015,
21 серпня 2015 року.

---

За клопотанням Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), яке було підтримано Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, Міністерством оборони України, Київською міською державною адміністрацією, Чернігівською обласною радою, Всеукраїнськими громадськими організаціями, напередодні Дня Незалежності України Президент України П. О. Порошенко підписав Указ про присвоєння Олегу Міхнюку, заступнику голови Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), звання Герой України.
Правління УСВА висловлює щире задоволення рішенням глави держави у визнанні заслуг нашого бойового  побратима, поздоровляє з цією визначною подією рідних Олега Міхнюка, його друзів і соратників.

---

До  Національної бібліотеки України для дітей на свято «Україна – це ТИ і Я», завітали більш як 300 гостей: юні читачі зі своїми родинами, а також почесні гості, друзі, партнери бібліотеки з подарунками, призами для кращих читачів «Бібліотечного літа-2015».
Свято відбулося на відкритому майданчику, адже жодна зала бібліотеки не могла  вмістити всіх учасників. Його відкрила генеральний директор Алла Іванівна Гордієнко, яка привітала з початком нового навчального року і побажала читачам, вчителям, батькам цікавої дороги до знань, а ще – миру, сонця, благополуччя рідній Україні та її громадянам.
Усі разом урочисто заспівали Гімн України.
З великою увагою присутні слухали привитання учасників бойових дій в Афганістані – голови Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів),  голови наглядової ради бібліотеки  Сергія Червонописького і голови Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції Артура Дерев’янка.
Ще один гість – Андрій Удод щойно повернувся зі сходу нашої держави, де брав участь у бойових діях, подякував дітям за підтримку і допомогу, за малюнки, листи, вірші, за маскувальні сітки, які вони плетуть у школах і в дитячих бібліотеках, адже завдяки такій увазі бійці не відчувають себе відрізаними від мирного життя. Він запропонував згадати полеглих у бойових діях хвилиною мовчання.
У художній частині свята присутні насолоджувалися виступами українських музикантів, незвичним видовищним дефіле бібліотекарів у етнічних українських костюмах. У майстер-класІ старобутного танку «Картопля» з учасниками дефіле  взяли участь і діти, і почесні гості, і директор бібліотеки. Завершилася урочиста частина  масовим селфі на камеру з висоти пташиного польоту.
Ще одна подія відбулася на святі – відкриття Інтернет-кафе у бібліотеці. Генеральний директор і почесні гості перерізали стрічку, і кафе прийняло перших відвідувачів.
Після урочистостей читачі взяли участь у  цікавих заходах у відділах книгозбірні. Усі бажаючі взяли участь в експрес-опитуванні «Хто такий патріот?».

---

Ветерани команди «Карпати» загону спецпризначення «Каскад» відзначили 35-річчя з дня формування і початку бойової діяльності в Афганістані.
Головні завдання на території Афганістану, які виконувала команда  спецпризначення «Каскад», це безпека радянських громадян, закладів і спільних об’єктів співробітництва, звільнення військовополонених і заручників, отримання інформації оперативним шляхом і виконання спецоперацій, а також надання допомоги у створенні та організації діяльності органів безпеки ДРА і наступної взаємодії з ними у ході проведення різноманітних операцій.
Команду формували з кадрових офіцерів і резервістів на території України. Це були зрілі, добре підготовлені професійно і морально фахівці з вищою освітою і високим інтелектом. Завдання та обов’язки, які здійснила команда «Карпати» як частина загону «Каскад», було виконано з честю, за що особовий склад отримав високі  державні нагороди.
Становлення підрозділу, його бойову діяльність добре висвітлено у книгах командира команди «Карпати» Геннадія Сергійовича Лобачова, які видані у 2006 і 2010 роках.
Ветерани команди і нині займають активну життєву позицію в професійній і громадській діяльності, надійно зберігають бойові традиції, підтримують зв'язок, спілкуються, зустрічаються, допомагають одне одному. Ювілейні зустрічі проводяться регулярно через кожні п’ять років. Усі пам’ятають їх у Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Сумах.
Відзначення ювілейної дати ветерани розпочали покладанням квітів до Всеукраїнського меморіалу загиблим в Афганістані. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять полеглих і померлих бойових побратимів. У церкві Воскресіння Христового – Храмі пам’яті загиблих і ветеранів Афганістану відбулася панахида.
В урочистих заходах взяли участь голова УСВА С. В. Червонописький, голова Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції А. В. Дерев’янко, начальник Сумського кадетського ліцею генерал-майор Ю. І. Свідлов.
У залі для урочистих церемоній у Бучі під Києвом ветерани в дружній теплій атмосфері отримали нагороди за плідну громадянську діяльність від УСВА та інших громадських організацій, висловили свої думки про сучасні події в Україні й за її межами, домовилися про майбутнє організацій і співпрацю.
Усі висловили вдячність організаторам ювілейної зустрічі Г. С. Лобачову, С. Г. Синченку, В. Д. Койнову, С. В. Червонопиському і побажали бойовим побратимам зустрічатися ще багато років.

---

У Тернополі біля пам’ятника І. Франку учаснику бойових дій в Афганістані, активісту ветеранського руху, члену Національної спілки журналістів України Євгену Філю вручено Державну премію імені Івана Франка за 2015 рік як співавтору книги «Тарас Шевченко у пам’яті поколінь», присвяченої 200-річчю від дня народження Великого Кобзаря.
Книга про генія українського народу охоплює його багатогранну творчість, а також пошанування Тараса Шевченка як в Україні, так і в світі. До видання, надрукованого українською та англійською мовами, долучилася і Тернопільська обласна організація УСВА.
Правління Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), Тернопільської обласної організації УСВА щиро вітають Євгена Васильовича з високою відзнакою його творчої діяльності, бажають міцного здоров’я і нових творчих  здобутків.

---

 
За ініціативи Дніпропетровського обласного об’єднання ветеранів Афганістану, яке очолює Віктор Волошин, рішенням установчих зборів створено громадську раду при обласному клінічному центрі медико-соціальної експертизи.
У цьому взяли участь представники обласних організацій інвалідів «Союз Чорнобиль України», інвалідів війни, військової служби та учасників бойових дій,  асоціації громадських організацій учасників антитерористичної операції «20 Легіон», громадської організації інвалідів праці, потерпілих і сімей загиблих на виробництві робітників Дніпропетровської області «МИР»,  обласного осередку Всеукраїнської організації інвалідів.  Головою громадської ради при комунальному закладі «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» обласної ради обрано Анатолія Новака.
– Ветерани Афганістану мають великий досвід у питаннях соціального захисту, тож до нас постійно звертаються за допомогою багато людей, останнім часом такого захисту потребують учасники АТО, – наголосив  Анатолій Новак. – Тому обласне об’єднання ветеранів Афганістану  ініціювало створення громадської ради. Основне її завдання – здійснення громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади Дніпропетровської області. Сприятимемо тому, аби у клінічному центрі враховували громадську думку в медико-соціальних експертних комісіях з надання експертної допомоги хворим згідно з чинним законодавством України, слідкуватимемо за дотриманням законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи. У нас є фахові медики, які допоможуть розібратися в усіх проблемах.        
З усіх питань щодо встановлення статусу учасника  бойових дій можна звертатися на гарячу лінію робочої групи за телефоном:  (044) 271-10-37,  на електронну адресу: ubd Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт. щоденно з    9.00 до 17.00, крім неділі.

---

Круглий стіл з обговорення спільних проблем соціального і правового захисту учасників бойових дій різних поколінь відбувся у Львові за  участю представників ветеранських і волонтерських організацій з Харкова.
На Львівщині в межах акції 4-й Потяг дружби і бойового братерства «Україна єдина: Харків – Львів» побували представники Харківської міської спілки ветеранів Афганістану, а також представники громадських організацій області, учасники АТО.
Як зазначив харківський історик, письменник Валерій Вахнянін, обговорити актуальні питання зібралися ветерани різних поколінь: «Ми різні за віком, за місцем проживання, але ми всі є громадянами України». Також він нагадав учасникам круглого столу про те, що у 90-і роки вже були намагання побудувати потужний місток між заходом і сходом країни.
– У 1996–1997 роках до нас, на Харківщину, приїздили групи зі Львова, але потім якось все зійшло нанівець. Сьогодні, коли Україна перебуває під тиском агресора, дійсність вимагає єдності всіх громадян нашої держави. Потрібно відновити традицію і будувати стосунки вже по-новому, з урахуванням реалій. Війна йде ближче до Харкова, ніж до Львова, але участь в боях у зоні АТО беруть усі.
Полковник запасу голова президії Харківського обласного комітету ветеранів військової служби – учасників «холодної» війни Олексій Гончаренко наголосив на тому, що метою поїздки є й інформування галичан про ті процеси, що відбуваються на Слобожанщині.
– Під час зустрічей ми розповідаємо про те, що робимо, як реагуємо на виклики, які постають перед нами в контексті бойових дій, що ведуться неподалік кордонів області в зоні проведення АТО. Як будуємо взаємовідносини з органами державної влади і місцевого самоврядування. Що вже зроблено і що плануємо на перспективу, – зазначив він.
Учасники обговорили проблеми морально-психологічної адаптації, соціального й правового захисту, працевлаштування учасників бойових дій після повернення з війни. Йшла мова про державну, регіональну і волонтерську допомогу підрозділам Збройних Сил України, що задіяні в межах АТО. Також домовилися докласти максимальних зусиль з налагодження тісних зв’язків між обласними центрами і громадськими організаціями.

---

На черговій сесії Вінницької міськради депутати ухвалили рішення звільнити від сплати за житлово-комунальні послуги сім’ї загиблих в Афганістані, загиблих воїнів – учасників АТО і Героїв України.
Департамент соціальної політики міськради запропонував на розгляд депутатів зміни до Програми «Основні напрями соціальної політики у Вінниці на 2015–2020 роки». Мерія запроваджує додаткові до встановлених законодавством пільги в оплаті за житлово-комунальні послуги сім'ям загиблих учасників бойових дій в Афганістані та військовослужбовців, які брали безпосередню участь в АТО, сім’ям загиблих Героїв України .
Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено пільгу в розмірі 50% за комунальні послуги. Міська рада прийняла рішення компенсувати інші 50%, а також 100% відшкодування за житлово-комунальні послуги, якщо державну пільгу не передбачено (у разі, коли щомісячний дохід на одного члена сім’ї більший за 1710 грн.). «Ці кошти буде компенсовано з міського бюджету», – повідомив секретар міськради Сергій Моргунов.

---

Новый учебный год начался в Государственной гимназии-интернате с усиленной физической подготовкой «Кадетский корпус» в Харькове.
Первый урок – урок мужества у самых юных воспитанников провели участники боевых действий в Афганистане М. Л. Быков, В. К. Мартыненко и участник боевых действий в Республике Мозамбик В. П. Коровин. Гости  пожелали ребятам успехов в учёбе и жизни, а главное – мира и процветания в Украине, вручили буклеты, рассказывающие о работе Дзержинского районного отделения ХГСВА. Воины-интернационалисты участвовали в открытом уроке старшеклассников, который провёл начальник гимназии участник боевых действий в Афганистане генерал-майор С. П. Середа.
 

---

Творча група «Ташакор» Білоцерківської районної організації УСВА – Володимир Возбранний (керівник), Олена Кравченко, Василь Байбуза, Леонід Горобець – з травня минулого року провела більш як 250 концертів у 15 областях України.
Основною метою роботи колективу є виховання патріотизму, надання безпосередньої благодійної матеріальної допомоги військовим частинам, їх підтримка в зоні АТО, висвітлення ролі УСВА та її обласних, міських, районних організацій у захисті територіальної цілісності України.
Суттєво оновився репертуар групи. З колективом охоче діляться своєю творчістю українські автори – Альберт Салтиков, Володимир Коваленко, Леонід Мицак, Володимир Щеглов, Юрій Шкитун, Олександр Бабенко. Глядачам було представлено 87 творів. Записано 26 нових пісень, готуються до випуску два аудіодиски та один відеодиск.
Концертна робота проводилася безпосередньо у військових частинах і шести госпіталях, де проходять курс лікування і реабілітації воїни АТО. Тільки за червень цього року група виступила з 28 концертами у восьми областях України, з них 14 пов'язано з діяльністю УСВА: це відкриття трьох пам'ятників, концерти в обласних госпіталях, в полку спеціального призначення, Хмельницькій академії прикордонних військ, Навчальному центрі прикордонних військ тощо.            
Спільно з активом УСВА проведено десятки благодійних концертів, під час яких для військових частин зібрано понад 170 тисяч гривень. На ці кошти закуплено бронежилети, обмундирування, майно, медикаменти для бійців 72-ї, 30-ї, 95-ї бригад, 8-го полку Cпецназу, для Хмельницької академії прикордонних військ і Навчального центру прикордонних військ «Оршанець».

---

Гадяцькі «афганці» на Полтавщині знімають фільм про свою ветеранську ор-ганізацію, де з перших кадрів монтуватимуться спогади мам, чиї сини загинули в Афганістані.
І ось до мами загиблого в Афганістані Сергія Козаченка – Валентини Іванівни завітали голова Гадяцької районної організації УСВА Микола Фісун, воїни-«афганці» Олександр Ільяшенко, Володимир Боцула і директор місцевого історико-краєзнавчого музею Василь Сиротюк (на знімку справа наліво). .
У Валентини Іванівни війна забрала найдорожче – сина. Вона в один день провела до армії двох синів. І одного дня надійшла звістка, що один з її синів тяжко поранений в Афга¬ністані. Плачучи, вона розповіла, як їздила до Сергія в шпиталь, як він, здавалося б, одужував, як його підтримували друзі. Але в останню мить її, на жаль, не було поруч. Біль втрати ніяк не може загоїтися навіть через стільки років.
Мати вирішила передати портрет, який було намальовано в шпиталі, орден Червоної Зірки, медаль «За бойові заслуги», документи, особисті речі сина до Гадяцького краєзнавчого музею, де відкрито пам'ятну стіну і стенд, присвячені воїнам- інтернаціоналістам. І нехай усі, хто відвідає музей, доторкнуться до історії і вшанують пам'ять восьми загиблих в Афганістані земляків.

---

 

До мене, як до голови Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), останнім часом надходять звернення і скарги від учасників бойових дій в Афганістані та антитерористичної операції на численні порушення співробітниками «Укрзалізниці» Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у частині ненадання безплатного проїзду залізничним транспортом.
Факти порушення мають місце у більшості областей, крім міста Києва. У відповідності до п. 7 ст. 12 учасникам бойових дій надається «безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі-та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання».
Крім того, згідно з ст. 23 цього закону посадові особи і громадяни, винні в порушенні законодавства про соціальний захист ветеранів війни та їхніх сімей, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Враховуючи наведене, Правління Спілки звертається до Вас розглянути наше звернення й дати відповідні роз'яснення структурним підрозділам «Укрзалізниці» про недопущення подібних фактів порушення законодавства щодо ветеранів війни.
Переконані, що таке рішення відповідало б найвищим стандартам соціальної справедливості стосовно тих категорій людей, які своїм сумлінним ставленням до виконання громадянського і військового обов'язку є живим взірцем для сучасних і прийдешніх поколінь.
Сподіваємося на позитивне вирішення зазначеного питання.

З повагою –

---

 
Державна адміністрація залізничного транспорту розглянула Ваше звернення від 12.08.2015 № 211 щодо безплатного проїзду залізничним транспортом учасників бойових дій та повідомляє.
З 01.06.2015 набув чинності Закон України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» в частині вилучення пільгового проїзду окремих категорій громадян у внутрішньому і приміському сполученні.
Відповідно до вищезазначеного закону відмінено пільговий і безкоштовний проїзд учасникам війни, до яких відносяться військовослужбовці, які в період війни проходили військову службу в Збройних Силах колишнього СРСР, трудівникам тилу, а також іншим особам, що зазначені в статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Про зміни в законодавчих актах України стосовно надання права на пільговий проїзд причетних працівників пасажирського господарства залізниць України поінформовано у встановленому порядку.
Згідно з пунктами 7, 17 статті 12 закону учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, надається: безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання; безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою.
Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни», посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність закону, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.
Відповідно до пункту 9 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1997 № 252, документом на право проїзду залізничним транспортом є проїзний документ, який оформлюється на відповідному бланку або в електронному вигляді, форма та зразки яких затверджуються Мінінфраструктури в установленому законодавством порядку.
Оформлення пільгового проїзного документа проводиться відповідно до вимог положень пункту 6.1 розділу 6 і пункту 32.4 розділу 32 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 27.12.2006 № 1196, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 04.04,2007 за № 310/13577 (зі змінами), безплатні або пільгові проїзні документи видаються за умови пред'явлення оригіналу документа, який підтверджує право на пільги, і листа (книжки) талонів. Талони без посвідчення і посвідчення без талонів, а також талон, відрізаний власником талона або іншою особою, крім квиткового касира, вважається недійсним, і проїзд за таким талоном не оформлюється.
Згідно з даними Облікових форм про недоотримані кошти за перевезення окремих категорій громадян по залізницях України за сім місяців 2015 року перевезено 188 382 учасники бойових дій та особи, на яких поширюється дія і чинність закону, на суму 11 903 404,70 грн.
Тобто залізницями України виконуються норми закону в частині надання пільгового проїзду учасникам бойових дій в Афганістані та антитерористичних операцій.
На залізницях України мають місце випадки, коли до квиткових кас звертаються пасажири пільгових категорій, а саме учасники бойових дій з посвідченням і листом талонів. При цьому посвідчення видано у 2015 році, а лист талонів з правом проїзду на попередні роки. Звертаємо увагу, що подібна ситуація є неприпустимою й суперечить нормам чинного законодавства.
З метою врегулювання цього питання і для об'єктивного розслідування фактів щодо ненадання безкоштовного чи пільгового проїзду учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, необхідно надати конкретну інформацію із зазначенням дати і часу звернення до каси, найменування пункту продажу або станції (вокзалу), причини відмови, а також копію документа, що підтверджує право на пільгу.
З повагою –

---

 
В cтоличном Дворце ветеранов 15 сентября состоялась научно-практическая конференция  «Вторая мировая война: причины и последствия», подготовленная и проведенная Организацией ветеранов Украины. В работе конференции приняли участие представители ветеранских организаций и студенческая молодежь. Было заслушано 14 выступлений и принят итоговый документ. На тему «Афганистан и Вторая  мировая  война» выступил заместитель председателя Украинского Союза ветеранов Афганистана Валерий Аблазов.   

Афганистан и Вторая  мировая  война (1939 – 1945 гг.)
              
Анализируя военно-политическую обстановку в мире, авторы современных публикаций вводят в научный оборот продолжение нумерации мировых войн. В этих работах принято, что уже отошла в прошлое 3-я мировая война, “холодная война”, которая закончилась поражением государств социалистического лагеря, военного блока государств Варшавского договора, распадом СССР на отдельные государства, сменой политических режимов в них, разрушением единой экономики и вооруженных сил. Хотя фактически она была далеко не «холодной» войной. Сразу после окончания 2-й мировой войны для возможного противодействия новым агрессорам, обладавшим ядерным оружием, примененным в Японии, Советский Союз продолжил усиливать три главных стратегических направления. Кроме сохранения группы войск в Европе, были подкреплены новой техникой и резервами группировка на востоке, в Китае и Корее, а также сформирована новая десантная армия на Чукотке, нацеленная на Аляску. Известно также, что только Вооруженные силы СССР в этот период участвовали в военных конфликтах и локальных войнах на территории 30 государств мира. При этом заметную роль в процессах 3-й мировой войны сыграли события  войны в Афганистане в период 1979–1989 гг.
События войны в Афганистане, в которой участвовали многонациональные силы под руководством НАТО и США в период 2001–2015 гг., войны ХХІ века вписываются в версию 4-й мировой войны, которая продолжается в настоящее время. 
4-я мировая война – это война за глобализацию. Она принимает гибридные формы и  объединяет не только физический простор (земную поверхность, сушу, моря и океаны, воздушное и космическое пространство), но и информационное, психологическое, идеологическое и цивилизационное пространства.  
4-я мировая – война перманентная, она непрерывно расширяется в пространстве и времени, последовательно осваивает регион за регионом, сферу за сферой жизнедеятельности, создавая сеть контролируемых опорных просторов на пути мирового господства и установления нового мирового порядка. Она может растянуться на столетия в связи с огромными масштабами и сложностью задач.
Среди невоенных методов ведения войны самый большой удельный вес приобрела информационная составляющая, которая, можно сказать, стала самостоятельной информационной войной. Практическая конференция может стать еще одним шагом в защите информации о событиях, операциях и личностях мировых и локальных войн от искусственной трансформации и искажения в процессе информационной войны.
       
Германский след в Афганистане

В годы, предшествовавшие началу Второй мировой войны, руководство Афганистана пошло на расширение отношений с державами оси – Германией, Италией и Японией. В конце тридцатых годов главенствующее положение в оказании Афганистану военной помощи заняли Турция и фашистская Германия. Турецкие офицеры преподавали в Кабульском офицерском училище, занимались в качестве советников и инструкторов подготовкой и реорганизацией афганской армии. Немецкие советники и инструкторы работали в Главном штабе, вели переподготовку старшего и высшего афганского командного состава, занимали руководящие посты в полиции, проникли на военные заводы, почту, телефон, телеграф, проводили аэрофотосъемку местности, модернизацию дорог, особенно в северных провинциях, граничащих с СССР. 
В 1938 году Германия предоставила Афганистану военный заем в размере 8 млн. марок для закупки вооружения и боеприпасов. Вскоре в афганскую армию стали поступать немецкие винтовки, пулеметы, скорострельная артиллерия и самолеты.  С целью расширения своего влияния на офицеров и чиновников, создания среди них германофильской прослойки, немецкие представители настойчиво внушали им мысль о якобы арийском происхождении афганцев и навязывали им фашистскую идеологию.
Афганское командование внедряло в армию единую систему боевой подготовки. Для этого были разработаны программы обучения для всех родов войск и переведены на язык дари многочисленные иностранные наставления, уставы, инструкции и руководства. Часть афганских офицеров проходила подготовку за границей – в Турции, Германии, Италии, Британской Индии, СССР  и Японии. Идя на расширение отношений со странами оси, афганское правительство, однако,  не брало на себя каких-либо военно-политических обязательств перед ними. Немцы, получив у афганской стороны право на полеты своих самолетов  в целях поиска полезных ископаемых, неоднократно нарушали советскую границу, что вызывало естественные протесты советского правительства.
Державы фашистского блока, и прежде всего Германия, после начала войны  продолжали добиваться превращения Афганистана  в своего военного союзника, чтобы иметь возможность использовать  афганскую территорию  для подрывной  деятельности  против Советского Союза и Британской Индии. Начальник немецкого Генерального штаба генерал-полковник Ф. Гальдер в своем военном дневнике 25 ноября 1939 года записал, что Гитлер приказал срочно представить материалы для подготовки грядущих театров военных действий в Азии, в том числе в Афганистане, а 25 февраля 1941 года Гитлер высказал пожелание о разработке специального плана стратегического развертывания немецких войск в Афганистане  в качестве дополнения к плану нападения на СССР «Барбаросса». 
Генерал Гальдер занялся практической разработкой планов нападения на восточные страны  и в своем дневнике 7 апреля 1941 года привел расчет потребности в силах, в том числе для вторжения в Афганистан. Для этого по мнению начальника Генштаба требовалось 17 дивизий, в том числе 3 подвижные (танковые), 4 легко-пехотные, 6 горных, 4 нормальные пехотные дивизии и 1 автотранспортный полк.  Эти расчеты были включены в директиву штаба Верховного главнокомандования гитлеровской армии №32 «Подготовка к периоду после осуществления плана «Барбаросса». В соответствии с этим планом предусматривалось  выступление на Средний Восток  из Советского Закавказья в Иран и далее через Афганистан в Индию. Этот план, получивший название  «Ориент», начал осуществляться летом 1942 года, когда фашистские войска  двинулись к предгорьям Кавказского хребта. Но он был сорван героическими действиями Красной Армии, защитников Кавказа, всего советского народа.
Фашистская Германия обещала афганскому правительству в случае его выступления против Англии значительно расширить территорию Афганистана за счет северо-западных районов Британской Индии, а в случае разгрома Советского Союза передать афганцам всю Среднюю  Азию.
После нападения на СССР Германия еще больше усилила  свои действия в Афганистане, стремясь создать военную угрозу на  советско-афганской границе и тем самым вынудить Советский Союз держать там значительные войска. Учитывая все это, советское правительство 11 октября 1941 года обратилось к правительству Афганистана с нотой, в которой предлагало принять меры по пресечению антисоветской деятельности фашистской агентуры и настаивало на том, чтобы германские и итальянские подданные, занимавшиеся активной деятельностью, враждебной интересам Советского Союза, были удалены из Афганистана.
В ответе афганского правительства 16 октября 1941 года сообщалось, что принято решение последовать  совету правительства СССР и удалить из страны всех германских и итальянских подданных, не являющихся сотрудниками дипломатических представительств. И уже к 31 октября  1941 года около 200 немцев и итальянцев, не являвшихся членами дипломатических представительств Германии и Италии, покинули пределы Афганистана. Дипломатические отношения Афганистана с Германией и Италией сохранялись на протяжении всей Второй мировой войны. Политика нейтралитета, осуществлявшаяся Афганистаном в годы Второй мировой войны, полностью соответствовала национальным интересам страны.
 
«Афганцы» в боях  за Украину

Судьба всех высших военачальников, прошедших через Афганистан, связана с Украиной. 
В боях за освобождение Украины от фашистских захватчиков в период Великой Отечественной войны участвовали молодые, отважные, преданные Родине офицеры, впоследствии, к началу афганской войны ставшие генералами: Варенников В. И., Максимов Ю. П., Зайцев М. М., Майоров А. М., Сорокин М. И., Магометов С. К., Шкидченко П. И., Черемных В. П., Заплатин В. П. За свои боевые заслуги в период Второй мировой войны стали почетными гражданами городов Украины:  Житомира – генерал армии Сорокин М. И., Евпатории – Маршал Советского Союза Соколов С. Л., Изюма – генерал армии Варенников В. И.
В оборонительных боях в 1941 г. в районе Киева в составе войск Юго-Западного фронта проявил отвагу, мужество и героизм Шкидченко Петр Иванович – генерал-лейтенант, участник Великой Отечественной и афганской войны.
Из послужного списка: 10.06.1941–31.07.1941 гг. – командир стрелкового взвода, 492 стрелковый полк 199 стрелковой дивизии, Юго-Западный фронт; 31.07.1941–30.12.1941 гг. – командир стрелкового баталоьна, 492 стрелковый полк 199 стрелковой дивизии, Юго-Западный фронт; 28.12.1941–03.05.1942 гг. – на излечении, госпиталь № 3913, Усолье Иркутской области;  03.08.1980–03.02.1982 гг. – заместитель Главного военного советника в Демократической Республике Афганистан по боевым действиям. Погиб в Афганистане 19 января 1982 года при исполнении служебных обязанностей. 
Сорокин Михаил Иванович – генерал армии, участник Великой Отечественной и афганской войны. В 1981–1984 гг. – Главный военный советник в Афганистане.    Участник освобождения Киева в составе 1-го Украинского фронта. Совершил подвиг в боях на родине Шкидченко П.И. – в Радомышльском районе Житомирской области.      
В Афганистане в 1981–1982 гг. генерал-лейтенант Шкидченко П. И. был заместителем Главного военного советника генерала армии Сорокина М. И.
12 января 1982 года в Оперативную группу Генерального штаба Вооруженных сил СССР, которая находилась в Кабуле, пришло тревожное сообщение из провинции Пактия о возможной утрате народной власти в уезде Чамкани. На листе бумаги с текстом этого сообщения руководитель ОГ Генштаба Вооруженных сил СССР генерал армии Ахромеев С. Ф. написал: «Товарищу Сорокину. Маршал т. Соколов С. Л. просит послать группу от афганской стороны и наших советников для принятия срочных мер на месте».
Далее Главный военный советник генерал армии Сорокин М. И. наложил резолюцию: «Генерал-лейтенанту Черемных В. П. (первый заместитель Главного военного советника) с утра 17.01 направить группу офицеров и генералов. Старшим группы – Шкидченко П. И.».
Выполняя это распоряжение, Петр Иванович Шкидченко погиб.
Указом Президента Российской Федерации от 4 июля 2000 года за мужество и героизм, проявленные при исполнении служебного долга, П. И. Шкидченко присвоено звание Героя Российской Федерации (посмертно).
Майоров Александр Михайлович – генерал армии, участник Великой Отечественной и афганской войны. В 1980–1981 гг. – Главный военный советник в Афганистане. 
 

---

У селі П’ятидні Володимир-Волинського району в День Знань педагогічний коллектив і учні місцевої школи вшанували пам’ять двох випускників – загиблого на сході України Володимира Крохмаля та загиблого в Афганістані Олексія Мельничука, на честь яких встановлено меморіальні дошки.
Боєць АТО Володимир Крохмаль був у складі екіпажу українського танка Т-64БМ. 18  червня біля села Станиця Луганської області танк підбили терористи. Згодом відео, на якому видно, як місцеві жителі оглядають танк і говорять про те, що екіпаж, опинившись в безпорадній ситуації, підірвав себе, оприлюднили в соцмережах. Зі слів очевидців, екіпаж не захотів здаватися в полон і дарувати ворогам техніку. Підірвали себе разом з танком ручними гранатами.
Олексій Мельничук народився 1 травня 1939 року. Після семирічки закінчив Володимир-Волинське ВПУ №8. Працював трактористом. В армію був призваний у 1957 році. Залишився на надстрокову службу, закінчив військове командне училище. В Афганістані служив з грудня 1979-го у званні майора, був начальником розвідки 149-го гвардійського мотострілецького полку. З травня 1980-го – старший помічник начальника оперативного відділу 201-ї мотострілецької дивізії. Загинув у бою 21 травня 1980 року. Нагороджений двома орденами і шістьма медалями. Похований у рідному селі П’ятидні.
На відкритті пам’ятних дощок були присутні сестра Олексія Мельничука і мати Володимира Крохмаля, очільники району – голова райдержадміністрації Наталія Василець, голова райради Андрій Оніщук, його заступник Павло Карпюк, депутат обласної ради Валерій Діброва і дупутат районної ради Віктор Хиць.
Під час урочистого мітингу подяками районної влади за активну громадянську позицію,  патріотизм, захист незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України були відзначені місцеві мешканці Дмитро Дудко, Василь Давидюк, Сергій Євтошук, Олександр Корнилевич, Іван Ляшук, Олександр Мажула, Артем Носальський, Роман Шевчук, Олександр Стафічук, Андрій Оніщук і Володимир Назарук.

---

У селі Березина Жидачівського району Львівської області освячено пам’ятний знак Андрієві Марунчакові й встановлено пам’ятну дошку на стіні Березинської середньої загальноосвітньої школи, де він навчався.
Учасник бойових дій в Афганістані, голова Новороздільської спілки ветеранів Афганістану, активний учасник Майдану і 8-ї «афганської» сотні рік тому героїчно загинув під Луганськом.
На відкриття пам’ятного знака і дошки прибули побратими з батальйону «Айдар», у складі якого воював Андрій, ветерани Афганістану Львівщини, зібралася  місцева громада.
На мітингу виступили і поклали живу гірлянду до пам’ятного знака голова Львівської обласної організації УСВА Ігор Равлінко, заступник голови ЛОО УСВА, голова Жидачівської районної організації УСВА Ігор Табака,  голова Дрогобицької РО УСВА Іван Андруневчин, голова ревізійної комісії ЛОО УСВА Богдан Гуц, воїн-«афганець» Петро Лозовий. Численні промовці, рідні й близькі героя теплими словами згадали Андрія й запевнили, що пам'ятатимуть його доти, доки житимуть.

---

В серии «Афганская  арена» вышла новая книга-монография: Аблазов В. И., Аблазов И. В., Аблазов К. В.   Афганская  арена. Война ХХІ века.  – Киев: МИЦ «Мединформ»,  2015. – 550 с.: илл. 53.  Тираж 300 экз.
           В книге использована нумерация для обозначения мировых войн – 1-я и 2-я соответственно, и войн от 1-й до 5-й на Афганской арене. 1, 2 и 3-я войны в истории Афганистана известны как англо-афганские войны. К 4-й отнесены события, связанные с участием Вооруженных Сил СССР в Афганистане в период 1979–1989 гг., а к 5-й – действия Вооруженных Сил США и Международных сил содействия безопасности в Афганистане под руководством НАТО в период 2001–2015 гг.
События и военные операции в Афганистане в период 1979–2015 гг. рассматриваются как локальные конфликты, ставшие результатом мировой политики и оказавшие влияние на нее. Описание 5-й войны ведется, в основном, через субъективное восприятие и судьбы высших военных руководителей НАТО, управлявших боевыми действиями в этом регионе.
        Авторы современных публикаций вводят в научный оборот продолжение нумерации мировых войн. В этих работах принято, что уже отошла в прошлое 3-я мировая война, «холодная война», которая закончилась поражением государств социалистического лагеря, военного блока государств Варшавского договора, распадом СССР на отдельные государства, сменой политических режимов в них, разрушением единой экономики и вооруженных сил. При этом заметную роль в процессах 3-й мировой войны сыграли события 4-й войны в Афганистане в период 1979–1989 гг.
        События 5-й войны в Афганистане, войны ХХІ века, в период 2001–2015 гг. вписываются в версию 4-й мировой войны, которая продолжается в настоящее время. 
4-я мировая война – это война за глобализацию. Она принимает гибридные формы и  объединяет не только физический простор (земную поверхность, сушу, моря и океаны, воздушное и космическое пространство), но и информационное, психологическое, идеологическое и цивилизационное пространства.  
          4-я мировая война является перманентной, она непрерывно расширяется в пространстве и времени, последовательно осваивает регион за регионом, сферу за сферой жизнедеятельности, создавая сеть контролируемых опорных просторов на пути мирового господства и установления нового мирового порядка. Она может растянуться на столетия в связи с огромными масштабами и сложностью задач.
          Среди невоенных методов ведения войны самый большой удельный вес приобрела информационная составляющая, которая, практически, стала самостоятельной информационной войной. Новая книга может стать еще одним средством защиты информации о событиях, операциях и личностях локальных войн от искусственной трансформации и искажения в процессе информационной войны.
         В книге публикуются очерки о войнах и исторических личностях Афганистана от рождения государства до наших дней, краткие сведения об Ограниченном контингенте советских войск, справочные биографические материалы о военных деятелях СССР, которые служили в Афганистане в 1972–1992 г.г., их точки зрения на прозошедшие баталии.
         Основной объем книги содержит информацию о составе, структуре и потерях  Международных сил содействия безопасности в Афганистане, а также справочные биографические материалы, интервью военачальников НАТО, командовавших МССБ в Афганистане и Вооруженными Силами Коалиции под руководством США в операции «Несокрушимая свобода» в  2001–2015 г.г., а также фрагменты публикаций СМИ этого периода, необходимые для проведения сравнительного анализа вопросов подготовки высших командных кадров, управления боевыми действиями многонациональных воинских контингентов, военно-исторического наследия и проблем страны, на территории которой проходили боевые действия, взаимодействия с руководством страны. 
       Книга рассчитана на широкий круг читателей, которые работают профессионально в области военной истории, и тех, кто интересуется современной политикой и событиями в Афганистане. Издана на средства авторов.

---

По заказу и при поддержке Совета участников боевых действий в Афганистане города Винницы вышла в свет новая книга: Сокирба Н. В., Белюченко А. Е., Корнийчук В. П., Мельничук В. А. Рассвет над Гератом. – ТОВ «Планер», 2011. – 192 с.
В сборник вошли воспоминания друзей-однополчан о службе в 101-м мотострелковом полку 3-й МСБ 8-й МСР в Афганистане. Каждый описал  свое видение событий, происходивших в далекой азиатской стране и на месте дислокации подразделения – в Герате.
А начинают авторы свой рассказ с истории полка, сформированного в Выборге в октябре 1963 года. Важной вехой в жизни 101-го мотострелкового полка стала Афганская война. В ночь на 28 декабря 1979 года полк в составе 5-й гвардейской мотострелковой дивизии пересек границу Афганистана. Ветераны тепло вспоминают своих однополчан, рассказывают о жизни местного населения и о многочисленных рейдах, операциях по уничтожению бандформирований. За успешное выполнение боевых задач многие солдаты и офицеры награждены боевыми орденами и медалями.
Пройденное и пережитое в Афганистане отображено в стихах Александры Белюченко (место службы – Баграм). Книга хорошо иллюстрирована фотографиями из личных архивов авторов.

---

Запекла боротьба у спортивній залі Тисменицької спеціалізованої школи з поглибленим вивченням окремих предметів визначила цьогорічного володаря перехідного Кубка відкритого районного волейбольного турніру пам’яті загиблих воїнів-«афганців» з Тисменицького району Івано-Франківської області.
Організатори меморіалу – районна організація УСВА  разом із районною радою фізкультурно-спортивного товариства «Колос». Приємно було вкотре вітати на цьому турнірі призера Олімпійських Ігор, майстра спорту міжнародного класу, заслуженого тренера СРСР з волейболу Олега Запорожця, котрий доклав максимум зусиль, аби у Марківцях виросло  потужне покоління волейболістів.
Голова РО УСВА Дмитро Сатур подякував усім учасникам і запропонував хвилиною мовчання вшанувати загиблих на Афганській війні, Героїв Небесної сотні та полеглих співвітчизників у збройному протистоянні на сході України.
«Гаряче» було на паркеті та у повітрі: емоції, підтримка уболівальників. Волейболісти з Марківців утретє стали переможцями змагань.  Дмитро Сатур (на знімку) вручив їм перехідний кубок, а усім призерам – комплекти медалей і грамоти.

          У Великорішнівському НВК проведено відкритий Кубок Шепетівщини (Хмельницька область) з техніки пішохідного туризму пам’яті воїнів-інтернаціоналістів і учасників АТО.
         Розпочався турнір з проходження особисто-командної смуги перешкод. Перший день змагань запам’ятався не лише напруженою боротьбою, але й змістовним дозвіллям, яке організували господарі. Усі учасники почували себе затишно у стінах школи, за що окрема подяка її колективу, а також управлінню освіти, молоді та спорту.
         Другий день змагань минув під гаслом «Разом до кінця!», адже доля команди залежала від кожного її члена. Командна смуга перешкод — це не лише техніка подолання етапів, це вміння працювати разом, чути і розуміти одне одного.
         Однією із яскравих миттєвостей змагань стало збирання і розбирання автомата АК-74, який провели члени Шепетівської спілки ветеранів Афганістану О. Гурінович, О. Клімчук, В. Харченко, С. Хом’як. У цьому конкурсі найвправнішою була – С. Дитинчук, яка повезла з собою до села Пліщина Кубок «афганців».
         Завдяки спонсорській підтримці Шепетівської спілки ветеранів Афганістану, очолюваної В. Окорським, яка цього разу виступила одним з організаторів заходу, було придбано медалі, грамоти і кубки для нагородження переможців.