У селище Малинівка на Харківщині активісти Чугуївської районної організації УСВА (голова – О. В. Дранник ) зібралися біля меморіальної дошки на честь капітана Михайла Васильовича Федоровича, який героїчно загинув в Афганістані.
10 років тому на фасаді будинку №5 що по вул. Б. Хмельницького, у військовому містечку, де він проходив військову службу з ініціативи воїнів-інтернаціоналістів було урочисто відкрито меморіальну дошку на його честь. Стало доброю традицією вшановувати світлу пам’ять загиблих героїв в клубі «Юність» Малиновської селищної ради (завідуюча – З. О. Шемчук), де розташований музей Бойової афганської слави та куточок на честь Михайла Васильовича. «Афганці» району зібралися щоб вшанувати світлу пам’ять загиблого героя у зв’язку з його 70-річчям.
Михайло Федорович народився в далекому сибірському селі на березі могутнього Єнісею в Новоселківському районі Красноярського краю.
Дитинство і юність минули на річці: ловив рибу, добре плавав, ходив на лижах. З хлопчиками й дівчатками часто грав у війну. Завжди був командиром, а його майбутня дружина Тоня стала військовим лікарем.
У Миші був красивий голос. Він часто виступав у концертах художньої самодіяльності. Улюбленою його піснею була українська «Верховино, мати моя».
У 1968 році закінчив Тюменське військово-інженерне училище і в цьому ж році одружився з Тонею. Були направлені з Угорщину. Там, у Будапешті, народився їх перший син — Ігор, через п'ять років там же народився і Володимир.
Деякий час жили в місті Сретенську Читинської області (За- байкальський військовий округ). Через п'ять років перевели в Харківську область, Чугуївський район, село Малинівку.
Звідси 5 грудня 1981 року був направлений в Афганістан на посаду начальника інженерної служби полку.
Виконуючи бойове завдання, вірний військовій присязі, виявивши мужність і героїзм, загинув 27 травня 1982 року в районі Газні. Йшли на розмінування, потрапили в засідку. Капітан Федорович був тяжко поранений, втратив багато крові. Ніхто не зміг врятувати його від смерті.
Нагороджений посмертно орденом Червоної Зірки,
Поховали М. В .Федоровича на його батьківщині — в Красноярському краї.
