Народився Олег Іванович 27 жовтня 1965 року в селище Мала Дівиця Прилуцького району Чернігівської області. У 1982 році вступив до Київського політехнічного інституту, після закінчення першого курсу 1983 року був призваний до лав Збройних Сил і направлений до Республіки Афганістан.
У період з 1983 по 1985 рік старший сержант Олег Міхнюк служив в складі 56-ї окремої десантно-штурмової бригади, брав участь у багатьох операціях, був двічі поранений, але, не зважаючи на жодні обставини, після лікування завжди повертався до своєї частини і з честю продовжував виконувати військовий обов’язок. За мужність і героїзм Олег Іванович нагороджений двома орденами Червоної Зірки і медаллю «За відвагу».
Після звільнення з лав Збройних Сил активно включився в роботу із захисту ветеранів та інвалідів війни, членів сімей загиблих учасників бойових дій. У 1989 році був одним з ініціаторів і безпосереднім учасником створення Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів). У 1990 –1991 роках – комсорг ЦК ВЛКСМ Центру реабілітації для воїнів-інтернаціоналістів «Лісова поляна», з 1991 року – начальник медико-соціального відділу УСВА, був ініціатором створення Всеукраїнського дитячого патріотичного об’єднання «Майбутнє України». У 1998 році Олег Міхнюк призначений заступником голови УСВА з питань медико-соціальної реабілітації і військово-патріотичного виховання молоді.
Талановитий організатор, він постійно проводив велику роботу з виховання молоді на патріотичних, історичних і бойових традиціях українського народу.
Олег Іванович з перших днів брав активну участь у подіях Євромайдану 2013–2014 років у Києві, був командиром восьмої «афганської» сотні самооборони Майдану. Маючи бойовий досвід, багато зусиль доклав до організації, підготовки й навчання бійців, які беруть участь в Антитерористичній операції на сході країни. Він одним з перших був добровольцем і брав активну участь у боях за відстоювання суверенітету й цілісності нашої держави.
Олег Іванович Міхнюк за особисту відвагу і значні досягнення в соціальному захисті ветеранів та інвалідів війни, членів сімей загиблих учасників бойових дій нагороджений орденами «За мужність» всіх ступенів, міністром оборони України був відзначений іменною вогнепальною зброєю.
За виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі удостоєний посмертно високого звання Герой України.
Звитяга, мужність і героїзм нашого бойового побратима упродовж всього його короткого життя залишиться для нас яскравим прикладом самовідданого служіння Батьківщині, українському народові в ім’я мира і збереження України.
У цей пам’ятний день голова УСВА С. В. Червонописький, члени Правління Спілки, представники столичних районних ветеранських організацій, воїни-інтернаціоналісти поклали квіти до могили бойового побратима на Лук’янівському військовому кладовищі та вшанували його світлу пам'ять хвилиною мовчання.