14 травня Новодністровська громада Чернівецької області висловила сердечну подяку воїнам-«афганцям», які, змінивши військову форму на цивільний одяг, зайняли активну громадянську позицію, стали справжніми вихователями юного покоління нашого міста.
Городяни різного віку великою родиною засвідчили свою глибоку шану та повагу їхній мужності та самовідданій праці, яскравому прикладу для наслідування молодому поколінню, взірцем служіння народу та державі у наші дні.
«Афганістан – через роки і далі з болем звучить у наших душах» – мітинг під такою назвою зібрав городян до пам’ятного місця, яке з’явилось у місті 15 липня 2012 року, завдяки наполегливій ініціативі голови Спілки воїнів-інтернаціоналістів Новодністровська Анатолія Вольського та його побратимів і, звичайно ж, вагомій допомозі голови правління ПАТ «Дністровська ГАЕС» Сергія Луніна та сприянню міської і крайової влади.
З давніх-давен український народ підтримує священну традицію – збагачувати свідомість прийдешніх поколінь пам’яттю про бойові подвиги кращих синів, котрі гідно виконували свій військовий обов’язок – так розпочала цьогорічні травневі урочистості ведуча Альона Присакар, нагадавши усім про наших загиблих земляків, воїнів-інтернаціоналістів Ігоря Рибіна та Ігоря Кузнєцова, що так і не повернулись до батьківських осель. Саме їхні імена викарбувано на пам’ятній плиті перед постаментом, на якому нагадуванням про афганський біль височіє бойова машина розвідувальних військ.
Зі щирими словами поздоровлень нашим землякам і цим незабутнім днем розпочав своє привітальне слово Новодністровський міський голова Анатолій Болдашев, котрий схвильовано провів історичні паралелі між переможним Травнем для ветеранів Другої світової війни, афганськими подіями та спопеляючим наш український схід сьогоденням. Також очільник влади міста із приємністю за особисту мужність і патріотизм, незламність духу і відвагу, проявлену під час виконання інтернаціонального обов’язку та з нагоди 29-ї річниці початку виведення радянських військ із Афганістану нагородив Почесними грамотами та квітами учасників бойових дій Сергія Володимировича Костіна, Миколу Володимировича Шаповалюка, Юрія Валентиновича Білобородова, Олександра Петровича Мельника, Олексія Миколайовича Окрутного.
Хвилиною мовчання та покладанням квітів городяни вшанували пам’ять наших земляків та усіх полеглих…
Стояли вони пліч-о-пліч, наші новодністровські мужні й відважні захисники, і за дружнім потиском рук пригадували свою правду, котру в їхню долю вписала майже 30 літ тому далека і тоді незнайома мусульманська країна, де вони пізнали ціну життя, справжню чоловічу дружбу, взаємопідтримку, де складали іспит на зрілість і гідність. Вдивляючись у мирне небо, що обіймало весною рідне місто, ці уже сивочолі солдати неодмінно і з вдячністю згадували своїх дорогих матерів, котрі своєю щоденною молитвою на відстані люблячого серця рятували їх від лиха, – і якими ж трепетно-щемними були ці миті, бо ж урочистості відбувались саме у День матері!
Усі ці відчуття і переживання злилися в одну зворушливу струну під час виступу голови міської Спілки воїнів-інтернаціоналістів Анатолія Вольського, котрий щиро дякував за всебічну підтримку усім, хто не залишається осторонь їхніх проблем і буденних питань, хто допомагає втілювати ідеї збереження пам’яті про побратимів і щороку долучається до таких хвилюючих урочистостей. Повертаючись у непрості моменти п’ятирічної давнини, Анатолій Васильович від імені своїх бойових друзів висловив особливе сердечне спасибі голові правління ПАТ «Дністровська ГАЕС», почесному члену УСВА Сергію Луніну та міському голові Анатолію Болдашеву, котрий на той час був заступником.
Приємно, що у наших урочистостях взяли участь бойові побратими Анатолія Вольського, з якими він пройшов афганськими вогненними шляхами, а також голова Чернівецької обласної організації УСВА Петро Раца. Помітно хвилювався Петро Євсійович, згадуючи свою молодість, афганські сторінки якої і досі не дають спокою; а надто, коли зізнавався, що тоді вони, молоді й віддані інтернаціональному обов’язку хлопці, й гадки не мали, що колись поряд із ними з’являться новітні учасники бойових дій – на сході, серед яких захищатимуть рідну землю від ворожої навали і безстрашні сивочолі воїни-«афганці». А на завершення поважний гість відзначив нагородами Української Спілки ветеранів Афганістану і своїх побратимів, і тих, хто усіляко підтримує нашу міську організацію. Подяки за активну участь у громадському житті області, особистий внесок у розвиток «афганського» руху, патріотичне виховання молоді отримали учасники бойових дій Олександр Петрович Мельник, Олексій Олександрович Гимплюк, Леонід Семенович Твердохліб, Юрій Валентинович Білобородов, Анатолій Павлович Зубець, Анатолій Іванович Колесник, Юрій Володимирович Мельник, а Подяку за особистий внесок та допомогу учасникам бойових дій – Новодністровський міський голова Анатолій Іванович Болдашев. Крім того, за рішенням Президії Української Спілки ветеранів Афганістану спеціальні почесні відзнаки одержали: медаль «За громадянську мужність» – настоятель Новодністровського Храму Різдва Святого Іоанна Предтечі Митрофорний протоієрей Николай Гудима, медалями «За заслуги»: першого ступеня – Анатолій Васильович Вольський та Сергій Сергійович Лунін, другого ступеня. – Олександр Володимирович Мудрик, медаль «За звитягу» – Євгеній Миколайович Алексєєв.
Отець Николай біля пам’ятника провів богослужіння і помолився за мир в Україні, її захисників і пам’яті православних полеглих воїнів.
Особливого трепету головним героям цих урочистостей, їхнім рідним та друзям і усім присутнім на мітингу додали щирі й промовисті виступи наших юних талантів – вихованок вокальної групи «Сопрано», під керівництвом Тетяни Данилюк. Поетичні присвяти Інни Гончар новодністровським «афганцям» Анатолію Вольському і Анатолію Грищуку, про яких розповідала читачам у своїх журналістських матеріалах, чуттєво і проникливо прочитали Марина Шерстобітова, Ксенія та Катерина Рукавиці. Дуже доречно прозвучала пісня «Почни із себе» у виконанні Ірини Понєтайкіної, яка змусила слухачів замислитись над важливістю пам’ятати усіх героїв, аби з гідністю передати наступним поколінням нетлінну історію про ціну людського життя. Прем’єра щойно народженої пісні-присвяти воїнам-інтернаціоналістам на слова Інни Гончар, котру ніжно, глибоко і хвилююче подарувала Анастасія Данилюк, направду розчулила кожнісіньке серце. А вже весняні барвисто усміхнені квіти від юних новодністровців засвідчили шану й велику вдячність за мужність і подвиг.
Після традиційного фотографування на згадку про цю незабутню зустріч воїни-інтернаціоналісти, гості урочистостей та всі охочі пройшли до місцевої школи, де біля меморіальних дощок вшанували пам’ять її випускників Ігоря Рибіна та Ігоря Кузнєцова.
Довго не вщухали спогади, тривали інтерв’ю для обласного телебачення, на які запрошувала редактор Чернівецької телерадіокампанії «Буковина» Вікторія Онуфрик. А згодом у дружньому колі за родинним столом ці мужні чоловіки продовжували згадувати, порівнювати, усміхатись, у промовистій тиші поминати друзів і вірити у наш спільний українських мир.
Наступного дня, саме у 29-у річницю початку виведення радянських військ із Афганістану новодністровські «афганці» відвідали своїх дорогих побратимів, низько схиливши голови на їхніх могилах…
Ще один травень залишив спомином душі свій пам’ятний автограф на нетлінних сторінках історії Новодністровської спілки воїнів-інтернаціоналістів. І хоч навколо у мирних небесах нашого регіону так чарівно виспівували птахи, усі ми з тривогою розумієм, що там, на сході, сипле градом ненависна війна, розпочата сусідом, однак солдати Другої світової та афганської воєн і досі з вдячністю і болем водночас згадують те далеке їхнє бойове братерство…
Шановні наші молоді ветерани афганської війни, хай довгим та щасливим буде ваш життєвий шлях, а наснага і завзятість не залишають вас! Здоров’я, добра, благополуччя і, головне, – мирних і щасливих весен на рідній землі!
