|
|
|
"Третій Тост", № 7 (367), 2008 рік, квітень |
|
|
| |
Ветерану - в підтримку
(Довідник з актуальних соціальних питань)
Третій випуск
Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
продовжує випуск додатків до газети ("Третій тост", в яких
узагальнюється і доводиться до ветеранської громадськості інформація
щодо законодавчо-нормативних можливостей у вирішенні актуальних
проблем. Нинішній - третій - додаток висвітлює найбільш поширені
пільги, передбачені чинним законодавством для ветеранів, миротворців.
Також інформуємо про те, що нинішнім Урядом України здійснюється
повернення до системи і стратегії поетапної заміни пільг адресною
допомогою, що було свого часу негативно сприйнято ветеранами та
відмінено завдяки їхнім масовим протестним акціям. Закон України "Про
Державний бюджет України на 2008 рік" вже передбачив повернення до
системи, коли Кабінет Міністрів тримав "у ручному управлінні" порядок
користування багатьма пільгами. Як приклад, розмір щорічної грошової
допомоги до 5 травня вже визначається виключно Урядом. Це стосується і
порядку надання путівок для санаторно-курортного лікування, розміру й
порядку виплати компенсації. Більшість пільгових категорій громадян
України підпала під таку нову норму: "Пільги надаються за умови, якщо
розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї у розрахунку на одну
особу за попередні шість місяців не перевищує розміру доходу, який дає
право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом
Міністрів України (у 2008 році - це 890 грн.).
А тому не виключаємо найближчих змін до окремих нормативів, приведених
у цьому випуску. Та все ж гарантуємо оперативне висвітлення нововведень
на сторінках газети "Третій тост".
Сергій ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ,
голова УСВА.
Найбільш поширені соціальні гарантії, пільги і компенсації, передбачені для ветеранів чинним законодавством України
1. Які гарантії соціального захисту ветеранів війни можна віднести до найбільш поширених?
Найбільш поширеними державними гарантіями ветеранам війни є пільги щодо
квартплати та оплати комунальних послуг, встановлення і користування
квартирним телефоном, безкоштовний проїзд у міському та приміському
транспорті, пільгове санаторно-курортне лікування, безоплатне отримання
ліків і надання медичної допомоги. Загальний комплект соціальних
гарантій, визначених законодавством, відрізняється обсягами залежно від
статусу ветеранів війни. Так, наприклад, інваліду війни надається 100%
знижка плати за користування житлом, учаснику бойових дій 75%, учаснику
війни - 50%.
До 5 травня ветерани отримують разову грошову допомогу.
Державним бюджетом України на 2008 рік передбачено 403 млн. гривень на
виплату разової грошової допомоги відповідно до Законів України "Про
статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви
нацистських переслідувань". Розміри такої допомоги встановлено
постановою Уряду від 12 березня ц. р. № 183.
Визначено, що до 5 травня ц. р. разову грошову допомогу отримують
ветерани війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною,
особи, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", жертви нацистських
переслідувань, - повідомляє КМУ.
Зокрема, інвалідам війни І групи буде виплачено по 500 гривень;
інвалідам війни ІІ групи - по 400 гривень; інвалідам війни ІІІ групи -
по 350 гривень. Учасники бойових дій та колишні неповнолітні в'язні
концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а
також діти, які народилися у зазначених місцях примусового тримання
їхніх батьків, отримають по 310 гривень. Особи, які мають особливі
заслуги перед Батьківщиною, - по 500 гривень. Членам сімей загиблих та
дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, дружинам (чоловікам)
померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських
переслідувань, визнаних за життя інвалідами, які не одружилися вдруге,
разова допомога становитиме по 170 гривень.
Учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто,
інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на
примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників
боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога буде виплачено
по 65 гривень.
Виплата разової грошової допомоги буде проводитися органами праці та
соціального захисту населення до 5 травня поточного року через поштові
відділення зв'язку або установи банків шляхом перерахування на
особистий рахунок громадян за місцем отримання пенсії, а особам, які не
є пенсіонерами, - за місцем їх проживання.
Списки осіб, які мають право на одержання разової грошової допомоги,
мають бути подані місцевим органам праці та соціального захисту
населення до 20 березня 2008 р.
2. Який документ дає підставу для надання громадянам пільг?
Підставою надання громадянам пільг і компенсації, передбачених чинним
законодавством України, є посвідчення, яке підтверджує статус осіб:
ветеранів війни, дітей війни, жертв нацистських переслідувань тощо.
3. 3 якою метою створено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП)?
З метою забезпечення адресності надання пільг та прозорості проходження
бюджетних коштів соціального спрямування, ефективного їх використання,
а також з метою налагодження обліку даних про пільгові категорії
населення за соціальною ознакою, а також запровадження системи адресних
розрахунків з організаціями та підприємствами - надавачами послуг за
фактично надані послуги пільговикам відповідно до постанови Кабінету
Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 117 створено Єдиний державний
автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
Органи праці та соціального захисту населення протягом 2003-2007 років
забезпечували поетапне включення до ЄДАРП інформації про громадян
різних пільгових категорій і зараз підтримують ЇЇ в актуальному стані.
Зібрана в ЄДАРП інформація використовується для звіряння з відомостями,
поданими підприємствами - надавачами послуг, та проведення з ними
розрахунків за фактично надані послуги пільговикам.
4. Яким чином здійснюється фінансування надання пільг населенню?
Законом про Державний бюджет України щорічно затверджуються бюджетні
призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України у
розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами,
передбачаються субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на
надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату
житлово-комунальних послуг, на придбання твердого та рідкого пічного
побутового палива і скрапленого балонного газу, на надання пільг з
послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг та на
компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
5. Якими нормативними актами встановлюються норми користування
житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх
оплати?
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1996 р. № 879 "Про
встановлення норм користування житлово-комунальними послугами
громадянами, які мають пільги щодо їх оплати" визначено межі норм
надання пільг щодо оплати житлово-комунальних послуг громадянам, які
відповідно до законодавства мають ці пільги. Державний комітет з
житлово-комунального господарства, Міністерство палива та енергетики
дають в межах своєї компетенції роз'яснення щодо реалізації пільг на
житлово-комунальні послуги.
6. Які органи влади визначають тарифи по платі за житло та вартість комунальних послуг?
Принципи ціноутворення і встановлення тарифів, у тому числі на
житлово-комунальні послуги, визначені у Законах України "Про ціни і
ціноутворення" та "Про житлово-комунальні послуги".
Закон України "Про житлово-комунальні послуги" визначає основні засади
організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та
споживання житлово-комунальних послуг, між їхніми виробниками,
виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Так, відповідно до пункту 2 статті 7 Закону України "Про
житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого
самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг входить встановлення
цін і тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань
житлово-комунального господарства, інших центральних органів виконавчої
влади у сфері житлово-комунальних послуг входить розробка в межах
повноважень системи нормативно-правових актів щодо формування цін і
тарифів на житлово-комунальні послуги, стандартів, нормативів, норм,
порядків та правил у сфері житлово-комунальних послуг, а також щодо
експлуатації, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів
житлового фонду. До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки
Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних
адміністрацій у сфері житлово-комунальних послуг входить взаємодія з
органами місцевого самоврядування з питань надання житлово-комунальних
послуг та регулювання цін і тарифів у межах своїх повноважень.
7. До яких органів і в якій формі необхідно звертатися з питань надання пільг по житлово-комунальних послугах?
Правилами користування електричною енергією для населення,
затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999
р. № 1357, Правилами надання населенню послуг газопостачання,
затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999
р. № 2246, та Правилами надання послуг з централізованого опалення,
постачання холодної та гарячої води і водовідведення та Типовим
договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання
холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою
Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, передбачено, що
споживач, який має право на встановлені законодавством пільги з оплати
спожитих послуг, повідомляє у письмовій заяві постачальника про своє
право на пільгу з посиланням на відповідний законодавчий акт.
З питань призначення та надання пільг необхідно звертатися в органи (установи), які надають житлово-комунальні послуги.
8. 3 якого часу здійснюється пільгова оплата послуг?
Пільгова оплата послуг здійснюється з дня подання споживачем письмової заяви постачальнику послуг.
9. Хто несе відповідальність за пільгову оплату послуг?
Відповідальність за сплату частини послуг, яка передбачена законодавством, несе держава, а за іншу - споживач.
10. Які категорії ветеранів війни забезпечуються пільговим санаторно-курортним лікуванням?
Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту" ветерани війни за наявності медичних показань
мають право на безоплатне забезпечення санаторно-курортними путівками
за рахунок коштів державного бюджету: інваліди війни - позачергово
щороку з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу
і назад, учасники бойових дій - щороку, учасники війни та особи, на
яких поширюється чинність Закону, - один раз на два роки.
11. Якими органами забезпечуються путівками ветерани війни?
Інваліди війни забезпечуються путівками відповідно органами соціального
захисту населення, охорони здоров'я, Міністерства оборони України,
Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України,
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах
охорони Державного кордону України та іншими органами за місцем
перебування на обліку або за місцем роботи.
12. Який існує порядок забезпечення ветеранів війни пільговим санаторно-курортним лікуванням?
Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками пільгових категорій
громадян органами праці та соціального захисту населення затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187.
Протягом року санаторно-курортні заклади сфери Управління Мінпраці
матимуть змогу надати послуги у вигляді санаторно-курортного лікування
до 30 тисячам ветеранів війни.
Інструкція про порядок санаторно-курортного забезпечення у Збройних
Силах України затверджена наказом міністра оборони України від
09.12.2005 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України
22.12.2005 року за № 1544/11824.
З метою охоплення санаторно-курортним лікуванням більшої чисельності
ветеранів війни законами України про Державний бюджет України
передбачається субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на
надання пільг ветеранам війни і праці, в тому числі і на
санаторно-курортне лікування. За ці кошти для ветеранів війни можуть
бути придбані путівки до будь-яких санаторіїв, у тому числі і місцевих,
але за умови дотримання Закону України "Про закупівлю товарів, робіт та
послуг за державні кошти".
13. Який порядок реалізації права ветеранів війни, котрі отримують
пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб,
звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на
санаторно-курортне лікування?
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України
від 16.02.07 № 132/0/15-07/014 забезпечення санаторно-курортним
лікуванням ветеранів війни, які отримують пенсію відповідно до Закону
України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової
служби, та деяких інших осіб", крім ветеранів війни, які перебували на
пенсійному обліку в ДПА, буде здійснюватися органами Міноборони, МВС,
МНС, СБУ, Мінтрансу, Служби зовнішньої розвідки, Державної судової
адміністрації, Державного департаменту з питань виконання покарань,
Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної
служби, з яких особи вийшли на пенсію.
У Міністерстві оборони України санаторно-курортне забезпечення
ветеранів війни-пенсіонерів здійснюється через військові комісаріати, у
які ветерану війни необхідно щорічно звертатися для постановки на
чергу. При цьому необхідно подавати копію пільгового посвідчення та
довідку медичного органу щодо необхідності у санаторно-курортному
лікуванні (форма 070).
Обмеження цієї пільги існує тільки через недостатній обсяг коштів, що виділяються з бюджету для лікування ветеранів війни.
У такому випадку Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії
їх соціального захисту" передбачено один раз на два роки виплату
компенсації інвалідам війни замість невикористаного
санаторно-курортного лікування, а також компенсацію вартості
самостійного санаторно-курортного лікування в розмірі середньої
вартості путівки, який щорічно до 15 березня визначається Мінпраці за
поданням Фонду соціального захисту інвалідів та за погодженням з
Мінфіном щороку (постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.04 №
785 "Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості
санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян").
14. Яким чином можна отримати компенсації замість невикористаного
санаторно-курортного лікування інвалідам війни і компенсації за
самостійне санаторно-курортне лікування учасникам бойових дій та
учасникам війни?
Органи праці та соціального захисту населення забезпечують виплату
компенсації замість невикористаного санаторно-курортного лікування
інвалідам війни і компенсації за самостійне санаторно-курортне
лікування учасникам бойових дій та учасникам війни.
З державного бюджету щорічно виділяються кошти на забезпечення
санаторно-курортним лікуванням ветеранів війни та на виплату грошової
компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку інвалідам війни.
Порядок виплати деяким категоріям інвалідів грошової компенсації
замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного
санаторно-курортного лікування затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 07.02.2007 року № 150.
Порядок виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного
лікування деяким категоріям громадян затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 17.06.2004 року № 785.
Грошова компенсація виплачується інвалідам війни за місцем їхнього
обліку один раз на два роки з дня звернення із заявою про виділення
путівки або виплату грошової компенсації за бажанням, якщо ці особи
протягом двох років не одержували безоплатних санаторно-курортних
путівок, незалежно від наявності медичного висновку про необхідність
санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань.
Встановлення середньої вартості путівки для виплати грошової
компенсації замість санаторно-курортного лікування здійснюється щорічно
наказами Міністерства праці та соціальної політики України. Мінпраці в
межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону про
Державний бюджет України на поточний рік проводить розрахунки для цих
виплат за погодженням з Мінфіном. У 2007 році ця величина була
встановлена у розмірі 200 грн.
Місцевими органами державної влади та самоврядування в засобах масової
інформації було надано оголошення, в якому пропонувалося звернутись до
органів праці та соціального захисту населення для виплати зазначеної
компенсації.
15. Якими законодавчими актами забезпечуються права ветеранів війни на пільговий проїзд?
Права ветеранів війни на пільговий проїзд по території держав -
учасниць СНД забезпечуються відповідно до Угоди "Про взаємне визнання
прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної
війни, а також осіб, прирівняних до них" від 12 березня 1993 року.
Зазначеною угодою визначені категорії учасників Великої Вітчизняної
війни, а також осіб, прирівняних до них, яким надаються пільги на
проїзд по території держав - учасниць СНД.
Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту" передбачається надання ветеранам війни та особам, на яких
поширюється чинність цього закону, пільги на безплатний проїзд
залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним
транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення.
16. Який порядок забезпечення ветеранів війни талонами на пільговий проїзд у міжміському пасажирському транспорті?
Підставою для придбання пільгового проїзного квитка є посвідчення та
аркуш талонів на пільговий проїзд, видані відповідними органами за
місцем постійного проживання особи, яка має право на пільговий проїзд.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р.
№ 1026 "Питання виготовлення бланків посвідчень ветеранів війни і
бланків листів талонів на право одержання проїзних квитків", яка
набрала чинності з 1 січня 2007 року, виготовлення бланків листів
талонів на право одержання проїзних квитків здійснюється Міністерством
фінансів: для інвалідів війни, учасників війни та осіб, на яких
поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту" - на замовлення Міністерства праці та
соціальної політики, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки та
інших органів за місцем перебування їх на обліку.
17. Які органи забезпечують ветеранів війни пільговими талонами для проїзду в міжміському пасажирському транспорті?
Пільгові талони видаються органами, які видають пільгові посвідчення.
Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних
знаків ветеранів війни (затверджено постановою Кабінету Міністрів
України від 12.05.94 № 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних
знаків ветеранів війни") посвідчення інваліда війни, учасника бойових
дій видаються органами Міноборони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки,
Управління державної охорони, МВС, Держспецзв'язку, МНС за місцем
проживання ветерана.
Посвідчення інваліда війни, учасника бойовий дій, учасника війни, члена
сім'ї загиблого також можуть видаватись пенсіонерам органами праці та
соціального захисту населення.
Таким чином, талони для пільгового проїзду видаються Міністерством
оборони (особам, звільненим з військової служби - військовими
комісаріатами, військовослужбовцям - кадровими органами), відповідними
органами СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони,
МВС, Держспецзв'язку, МНС за місцем проживання ветерана.
Іншим категоріям ветеранів та особам, зазначеним у ст. 10 Закону
України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової
служби, та деяких інших осіб", проїзні талони видаються органами
соціального захисту населення, для військових пенсіонерів - на
підставі довідок з військового комісаріату про неодержання талонів від
органів Міністерства оборони України.
18. Чи існують будь-які обмеження у наданні пільг по проїзду у міському транспорті?
Законодавством не передбачено обмеження пільг щодо проїзду у міському
транспорті для осіб, яких ця пільга стосується. Однак недержавні
підприємства-перевізники обмежують кількість пільговиків, які одночасно
можуть перебувати в салоні транспортного засобу.
19. Хто фінансує та відповідає за надання ветеранам пільг на безплатний проїзд у міському, приміському пасажирському транспорті?
Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту" ветеранам війни та особам, на яких поширюється
чинність цього закону, передбачається надання пільги на безплатний
проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним
транспортом загального користування в сільській місцевості, а також
залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами
приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, в межах
області та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання.
Законами про Держбюджет України джерелом фінансування пільг з проїзду
усіма видами міжміського транспорту, передбачених законодавством,
визначено субвенцію на компенсаційні виплати за пільговий проїзд
окремих категорій громадян.
Законом України "Про транспорт" визначено правові, економічні,
організаційні та соціальні основи діяльності транспорту. Підприємства
транспорту зобов'язані забезпечувати, зокрема, права на пільги щодо
користування транспортом.
Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту,
затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997
р. № 176, встановлено, що особи, які користуються пільгами в здійсненні
оплати поїздки міжміськими маршрутами, звертаються у квиткову касу
автостанції для внесення відповідної відмітки до касової відомості та
одержання безоплатного квитка, а в разі відсутності квиткової каси - до
водія.
Відповідно до статті 36 Закону України "Про автомобільний транспорт"
пільгові перевезення пасажирів, які згідно із законодавством
користуються такими правами, здійснюються пасажирськими перевізниками
усіх форм власності та підпорядкування. Автомобільному перевізнику
забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків,
передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення
тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому
визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які
здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.
Згідно зі статтею 39 вищевказаного закону документами на перевезення
пасажирів на автобусних маршрутах загального користування є: для
пасажира - квиток на проїзд в автобусі й на перевезення багажу (для
пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).
Оскільки захист прав споживачів послуг автомобільного транспорту згідно
зі статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" забезпечує
урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності
автомобільного транспорту, що функціонує у складі Мінтрансзв'язку,
питання реалізації інвалідами війни права на безоплатний проїзд
автобусами міжміських маршрутів належить до компетенції вищезазначеного
міністерства.
20. Які закони та нормативно-правові акти регламентують систему
державних гарантій прав військовослужбовців, які виконували обов'язки
військової служби в інших країнах?
Державні гарантії прав військовослужбовців, які направлені до інших
країн (далі - військовослужбовці), визначені рядом законів та інших
нормативно-правових актів. До них належать закони України:
"Про участь України в міжнародних миротворчих операціях";
"Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав";
"Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України";
"Про міжнародні договори України";
"Про ратифікацію Угоди між державами - учасницями
Північноатлантичного договору та іншими державами, які беруть участь у
програмі Партнерство заради миру, щодо статусу їхніх збройних сил та
Додаткового протоколу до цієї Угоди";
"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Верховною Радою України прийнято також ряд законів України про
направлення підрозділів Збройних Сил України до Югославії, Анголи,
Сьєрра-Леоне, Лівану та інших держав і ратифікацію міжнародних угод,
відповідно до яких здійснюється військове співробітництво України.
Права військовослужбовців на соціальні гарантії та матеріальне
забезпечення у частині, яка визначена відповідними законами,
регламентується постановами Кабінету Міністрів України. Серед них:
"Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних
Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН" від
21.01.93 № 30;
"Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (якою, зокрема,
затверджений Перелік держав і періодів бойових дій на їх території) від
08.02.94 № 63";
"Про затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум
військовослужбовцям, які стали інвалідами, а також членам сімей
військовослужбовців, які загинули під час виконання обов'язків
військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" від 05.05.94 № 290;
"Деякі питання забезпечення діяльності миротворчих контингентів і
миротворчого персоналу, що утримуються за рахунок державного бюджету"
від 30.03.06 № 401.
Прийнято низку інших постанов КМУ, які визначали і визначають порядок
забезпечення діяльності підрозділів Збройних Сил України, Міністерства
внутрішніх справ України, Служби безпеки України, направлених до інших
країн.
Відповідно до Закону України "Про порядок направлення підрозділів
Збройних Сил України до інших держав" підрозділи Збройних Сил України
можуть бути направлені до інших країн виключно лише для виконання
бойових або миротворчих завдань.
21. Яке право на соціальний захист має учасник міжнародних миротворчих операцій після повернення на Батьківщину?
Право на соціальний захист учасників міжнародних миротворчих операцій
проголошене статтею 8 Закону України "Про участь України в міжнародних
миротворчих операціях" та статтею 11 Закону України "Про порядок
направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав". Проте
норми цих статей законів не містять конкретних соціальних гарантій і, в
основному, мають відсильний характер.
Це обумовлено передусім тим, що предметом правового регулювання
зазначених законів є участь України у міжнародних миротворчих операціях
і порядок направлення підрозділів до інших держав, а не право
військовослужбовців на соціальний захист.
Статтею 11 Закону України "Про порядок направлення підрозділів Збройних
Сил України до інших держав" передбачено гарантії соціального захисту
осіб військового і цивільного персоналу підрозділів Збройних Сил
України, що направляються до Інших держав, і членів їхніх сімей.
Особи військового і цивільного персоналу підрозділів Збройних Сил
України, які безпосередньо брали участь у бойових діях на території
інших держав, користуються пільгами, передбаченими Законом України "Про
статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Обчислення
вислуги років та стажу роботи для призначення відповідно до закону
пенсій цим особам здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів
війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій
визнаються військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки
України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці
Міністерства внутрішніх справ України, інших військових формувань,
створюваних Верховною Радою України, які за рішенням відповідних
державних органів були направлені для виконання миротворчих місій або у
відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.
Отже, учасниками бойових дій визнаються, по-перше: військовослужбовці
військових формувань України, які, по-друге, направляються відповідними
державними органами для виконання миротворчих місій або у відрядження в
держави, де, по-третє, в цей період велися бойові дії.
Перелік таких держав, періоди бойових дій на їх території та категорії
осіб визначено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1994
року № 63. Однак, поряд з іншими недоречностями, формально дія
постанови не поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України,
Служби безпеки України та інших утворених відповідно до законів України
військових формувань. Це створює правові передумови для системного
порушення прав військовослужбовців на встановлення відповідного статусу
та реалізацію належних державних гарантій.
Особи військового і цивільного персоналу підрозділів Збройних Сил
України, які були направлені до інших держав і стали інвалідами під час
виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків),
користуються пільгами, передбаченими ст. 13 Закону України "Про статус
ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" для інвалідів війни.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту" чинність цього закону поширюється на
сім'ї військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти) або померли
внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час виконання
обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок
захворювання, одержаного в період проходження військової служби на
території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.
22 Які реальні пільги передбачені для соціального захисту всіх воїнів-миротворців?
Держава створила відповідну систему прав на соціальний захист
військовослужбовців, базою якої є Закон України "Про соціальний і
правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (1991 року).
Визначеному правовому статусу військовослужбовця відповідає законодавчо
встановлена система державних соціальних гарантій.
Державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри
оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної
допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами
та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не
нижчий від прожиткового мінімуму.
Військовослужбовці в цілому та воїни-миротворці, зокрема, за своїм
статусом відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей" можуть мати три пільги:
50% знижку плати за житлово-комунальні послуги (останніми роками
законами про Державний бюджет України реалізація цієї державної
гарантії обумовлена критерієм співвідношення грошових доходів з
розмірами соціальної податкової пільги);
безкоштовний проїзд разом з членами сім'ї у щорічну відпустку
(призупинено з 2000 року Законом України "Про деякі заходи щодо
економії бюджетних коштів");
санаторно-курортне лікування з оплатою 25% вартості путівки
військовослужбовцем та 50% членами сім'ї (виходячи із наявної кількості
військових санаторіїв (10) та хронічного їх недофінансування, такою
пільгою можливо скористатися один раз у 15-16 років).
Наріжною проблемою в реалізації прав військовослужбовців, які
виконували і виконують обов'язки військової служби за межами України,
на державні гарантії є те, що більше 20 тисяч військовослужбовців
Збройних Сил України фактично є миротворцями, однак юридичне у державі
такого статусу не існує.
23. Чим визначено і який діє порядок виплати грошового забезпечення,
грошової винагороди за виконання миротворчих завдань та обчислення
вислуги років?
Порядок виплати грошового забезпечення, розміри грошової винагороди за
виконання миротворчих завдань і порядок обчислення вислуги років
визначено постановами Кабінету Міністрів України від 5.05.94 № 290 та
від 21.01.93 № 30 від 30.03.06 № 401.
Статтею 8 Закону України "Про участь України в міжнародних миротворчих
операціях" та постановою Кабінету Міністрів України від № 30 "Про
пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил,
які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН" передбачене пільгове
обрахування вислуги років під час служби на території колишньої
Югославії - один місяць служби за три місяці.
Іншими актами Кабінету Міністрів України на військовослужбовців
миротворчих та інших контингентів поширено дію зазначених постанов на
військовослужбовців, які виконували і виконують завдання держави в
Югославії, Анголі, Сьєрра-Леоне, Лівані, Боснії і Герцоговині, Східній
Словенії.
Систему грошових винагород визначено постановою Кабінету Міністрів
України від 30.03.06 № 401 "Деякі питання забезпечення діяльності
миротворчих контингентів і миротворчого персоналу, що утримуються за
рахунок державного бюджету" та деталізовано відомчими
нормативно-правовими актами.
У середньому розмір щомісячних грошових винагород становить: офіцерам
870-1200 доларів СІЛА, прапорщикам 810-920, солдатам і сержантам -
540-660.
Варто зазначити, що такий розмір виплат суттєво обмежує права
військовослужбовців на належні грошові винагороди і компенсації за
соціальні, кліматичні, епідеміологічні умови проходження служби, рівень
фізичних і психологічних навантажень, наявні при виконанні обов'язків
ризики, фізіологічні та соціальні наслідки.
24. Чим визначений і який діє порядок виплати компенсації у разі загибелі або отримання інвалідності військовослужбовцем?
Положення про порядок виплати компенсаційних сум військовослужбовцям,
які стали інвалідами, а також членам сімей військовослужбовців, які
загинули під час виконання обов'язків військової служби у складі
Миротворчих Сил ООН, затверджене постановою Кабінету Міністрів України
від 5.05.94 № 290.
Пунктом 6 цього Положення встановлено, що компенсаційні суми виплачуються одноразово у таких розмірах:
у разі встановлення І групи інвалідності - 65 тис., ТІ групи - 55 тис. і III групи - 40 тис. доларів США;
у разі загибелі або смерті військовослужбовця - 105 тис. доларів США.
При цьому інші компенсаційні виплати (виплати державного обов'язкового соціального страхування) не здійснюються.
Поряд з тим, до суттєвих системних порушень прав людини на належну
компенсацію за втрату життя і здоров'я призводять нормативне визначені
терміни її виплат - протягом одного року після отримання поранення,
контузії, травми або каліцтва. Це обумовлено тим, що група інвалідності
встановлюється медико-соціальними експертними комісіями на підставі
постанови військово-лікарських комісій, якими встановлюється, зокрема,
причинний зв'язок травми, поранення, захворювання. Тобто підставою для
отримання компенсації є встановлення інвалідності, а не факт отримання
поранення. Постанова військово-лікарської комісії, в свою чергу, може
бути винесена лише після завершення медичного та санаторно-курортного
лікування військовослужбовця, яке може тривати більше року. Не
враховуються також безпосередні й віддалені наслідки перенесених
захворювань (малярія, лейшманіоз), що призводять до інвалідності, а в
деяких випадках - і до смерті, які пов'язуються із виконанням
обов'язків військової служби на території країн, де велись бойові дії.
Вони не дають підстав для отримання компенсацій.
25. Як здійснюється фінансування заходів соціального захисту ветеранів
війни, військовослужбовців, які виконували миротворчі завдання?
Фінансування зазначених заходів здійснюється за рахунок Державного
бюджету України Казначейством за поданням фінансових органів центральних
органів виконавчої влади. У випадках, передбачених міжнародними
угодами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України,
міжнародними організаціями здійснюється відшкодування зазначених витрат
Державному бюджету України.
Фінансування видатків на реалізацію державних гарантій ветеранам війни
відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту" здійснюється за рахунок державного та місцевого
бюджетів.
26. Якими актами законодавства регулюються питання соціального захисту
військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби у запас чи
відставку, та членів їхніх сімей?
Основними актами законодавства з питань соціального захисту
військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби у запас чи
відставку, та членів їхніх сімей є:
Конституція України;
Закон України "Про Збройні Сили України";
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу";
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби, та деяких інших осіб";
Закон України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів
органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист";
Закон України "Про державні гарантії соціального захисту
військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з
реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей";
Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії";
Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та інші.
27. Які особливості системи соціальних гарантій, встановлених
законодавством особам, звільненим з військової служби у запас або
відставку?
Система соціальних гарантій особам, звільненим з військової служби у
запас або відставку (крім військовослужбовців строкової служби), має
низку рівнів:
1) соціальні гарантії усім особам, звільненим з військової служби;
2) соціальні гарантії особам, які звільнені з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України;
3) соціальні гарантії особам, які звільнені з військової служби та
мають вислугу на військовій службі до 20 років у календарному
обчисленні;
4) соціальні гарантії особам, які звільнені з військової служби та
мають вислугу на військовій службі від 20 до 25 років у календарному
обчисленні;
5) соціальні гарантії особам, які звільнені з військової служби та
мають вислугу на військовій службі 25 і більше років у календарному
обчисленні.
28. Які основні соціальні гарантії встановлено для всіх категорій
військовослужбовців, які звільняються з військової служби у запас або
відставку?
Для всіх категорій військовослужбовців, які звільняються з військової
служби у запас або відставку, встановлено такі основні соціальні
гарантії:
виплата грошової допомоги при звільненні з військової служби у
розмірах, визначених частиною другою статті 15 Закону України "Про
соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
зарахування часу перебування на військовій службі до загального і
безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи за фахом та до
стажу державної служби (абзац другий пункту 1 ст. 8 Закону України "Про
соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей",
абзац другий частини першої ст. 2 Закону України "Про загальний
військовий обов'язок і військову службу", абзац п'ятий пункту 3 Порядку
обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 03.05.94 № 283, в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 05.11.99 № 2044);
перевага у працевлаштуванні на державну службу та отримання освіти за
державний рахунок відповідно до статті 16 Закону України "Про Збройні
Сили України";
забезпечення жилою площею у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
забезпечення державою соціальної та професійної адаптації. При цьому
військовослужбовцям, які мають вислугу військової служби не менше 10
років та позитивні службові характеристики, дозволяється, починаючи з 1
січня 2005 року, протягом останнього року перед звільненням з
військової служби проходити професійну перепідготовку (тривалістю не
менше 500 годин) без стягнення з них платні за навчання та зі
збереженням забезпечення усіма видами забезпечення в порядку та на
умовах, які визначаються Міністерством оборони України, у центрах
перепідготовки та працевлаштування всіх форм власності за рахунок
службового часу.
29. В якому розмірі військовослужбовцям виплачується грошова допомога при звільненні з військової служби?
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, при
звільненні з військової служби за вислугою строку служби, віком, станом
здоров'я, у зв'язку зі скороченням штатів або з організаційними
заходами в разі неможливості використання на службі виплачується
грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового
забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
військовослужбовцям, звільненим з військової служби за власним
бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік
яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.94 №
150, виплачується грошова допомога у розмірі 25 відсотків місячного
грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;
військовослужбовцям, звільненим з військової служби за службовою
невідповідністю, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав
законної сили, грошова допомога, передбачена цим пунктом, не
виплачується.
30. Які соціальні гарантії встановлені для військовослужбовців, які
звільняються з військової служби в зв'язку із реформуванням Збройних
Сил України?
Для всіх категорій військовослужбовців, які звільняються з військової
служби в зв'язку із реформуванням Збройних Сил України, встановлено
такі основні соціальні гарантії:
особам, які під час звільнення з військової служби змінюють місце
проживання, та членам їхніх сімей оплачується вартість проїзду і
перевезення багажу до нового місця проживання;
особам, які не мають права на пенсію, на період працевлаштування, але
не більше одного року, виплачується щомісячна допомога у розмірі
посадового окладу та окладу за військове звання. У разі реєстрації в
установленому порядку цих осіб у державній службі зайнятості зазначена
виплата не здійснюється;
військовослужбовцям, зареєстрованим в установленому порядку у державній
службі зайнятості протягом місяця з дня взяття на облік у військовому
комісаріаті, здійснюється виплата допомоги по безробіттю за рахунок
коштів та в порядку, визначених Законом України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок
безробіття", без урахування передбаченого цим законом обмеження;
військовослужбовці, які підлягають звільненню з військової служби у
зв'язку із скороченням і до визнання яких ветеранами військової служби
чи набуття права на пенсію за вислугу років залишилося менш як шість
місяців, за їхнім бажанням можуть зараховуватися на цей період у
розпорядження
відповідного командира (начальника) зі збереженням щомісячного грошового забезпечення за останньою штатною посадою;
надається право на користування закладами охорони здоров'я Міністерства оборони України;
особи, які потребують поліпшення житлових умов, протягом трьох років
після звільнення забезпечуються житловими приміщеннями у порядку,
передбаченому законодавством, або мають право на одержання кредитів на
індивідуальне будівництво чи придбання житла з погашенням їх за рахунок
коштів Державного бюджету України. До забезпечення житлом на зазначених
у цьому пункті умовах гарантується виплата компенсацій за проживання у
найманому житлі в розмірі вартості житла по регіонах України, яка
затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої
влади у галузі будівництва та архітектури;
при досягненні 45-річного віку і за наявності вислуги 15 років
призначається пенсія, яка обчислюється у розмірі 40 відсотків від
грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 відсотки за
кожний наступний рік, але не більше ніж 50 відсотків відповідного
грошового забезпечення;
статус ветерана військової служби надається при наявності вислуги 20
років і більше у календарному обчисленні або 25 та більше років у
пільговому обчисленні.
31. Які соціальні гарантії встановлені для осіб, які звільнено з
військової служби та мають вислугу на військовій службі до 20 років у
календарному обчисленні?
Для осіб, які звільнені з військової служби та мають вислугу на
військовій службі до 20 років у календарному обчисленні, встановлені
наступні соціальні гарантії:
забезпечення зайнятості осіб, звільнених з військової служби без права
на пенсію, відповідно до законодавства України про зайнятість населення
(пункт 4 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей");
набуття статусу ветеранів військової служби, якщо вони визнані
інвалідами І та II групи, інвалідність яких настала внаслідок
поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з виконанням
обов'язків військової служби (пункт 2 статті 5 Закону України "Про
статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ
і деяких інших осіб та їх соціальний захист"), їм надаються пільги,
передбачені статтею 6 цього закону;
право на пенсію за вислугу років, якщо вони на час звільнення досягли
45-річного віку (крім осіб, позбавлених військових звань, а також
звільнених зі служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин,
вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням
корупційного діяння), а ті з них, що є інвалідами війни, незалежно від
віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з
яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова
служба (пункт "б" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб");
право осіб, звільнених з військової служби у зв'язку зі скороченням
штатів без права на пенсію, на забезпечення та соціальні послуги за
Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
на випадок безробіття" у разі їх реєстрації в установленому порядку як
безробітних (пункт 2 статті 6 зазначеного закону).
32. Які визначено види забезпечення та соціальних послуг?
Статтею 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття" визначено види забезпечення та
соціальних послуг.
Видами забезпечення є:
допомога по безробіттю, у тому числі одноразова ЇЇ виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;
допомога по частковому безробіттю;
матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;
матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога
безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його
утриманні;
допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.
Видами соціальних послуг є:
професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;
пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі
шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих
місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації
оплачуваних громадських робіт для безробітних;
інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.
33. За якими умовами здійснюється виплата допомоги по безробіттю військовослужбовцям, звільненим з військової служби?
Статтею 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття" встановлено, що військовослужбовцям,
звільненим з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів без
права на пенсію, виплата допомоги по безробіттю, в тому числі
одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької
діяльності, відповідно до частин третьої - сьомої статті 22 та частин
першої, четвертої та п'ятої статті 23 цього закону здійснюється за
умови їх реєстрації в установленому порядку в державній службі
зайнятості протягом місяця з дня взяття на облік у військовому
комісаріаті.
Матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки
або підвищення кваліфікації виплачується у розмірі допомоги по
безробіттю без урахування передбаченого цим законом обмеження і не
підлягає зменшенню. Тривалість виплати цієї матеріальної допомоги
зараховується до загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю та
не може її перевищувати.
Матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога
безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його
утриманні, допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи,
яка перебувала на його утриманні, виплачуються на умовах і в розмірах,
передбачених статтями 28 і 29 згаданого закону.
У разі порушення строку реєстрації в державній службі зайнятості в
установленому порядку всі види забезпечення виплачуються відповідно до
статті 33 цього закону.
Виплата допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період
професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації та
матеріальної допомоги по безробіттю може бути припинена, відкладена або
її тривалість скорочена на підставах та за умов, визначених статтею 31
цього закону.
34. Які соціальні гаранти встановлено особам, які звільнені з
військової служби та мають вислугу на військовій службі від 20 до 25
років у календарному обчисленні?
Особам, які звільнені з військової служби та мають вислугу на
військовій службі від 20 до 25 років у календарному обчисленні,
встановлено наступні соціальні гарантії:
право на безплатне одержання в особисту власність жилого приміщення,
яке вони займають в будинках державного житлового фонду (пункт 9 статті
12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців
та членів їх сімей");
право на пенсійне забезпечення за вислугу років відповідно до Закону
України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких
інших осіб".
35. Які соціальні гарантії встановлено особам, які звільнені з
військової служби та мають вислугу на військовій службі 25 і більше
років у календарному обчисленні?
Особам, які звільнені з військової служби та мають вислугу на
військовій службі 25 і більше років у календарному обчисленні,
встановлено наступні соціальні гарантії:
право на безплатне одержання в особисту власність жилого приміщення,
яке вони займають в будинках державного житлового фонду (пункт 9 статті
12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців
та членів їх сімей");
право на пенсійне забезпечення за вислугу років відповідно до Закону
України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб
начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких
інших осіб";
відповідно до статті 5 Закону України "Про статус ветеранів військової
служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх
соціальний захист" визнаються ветеранами військової служби, їм
надаються пільги, встановлені статтею 6 зазначеного закону.
36. Як рахується для осіб, звільнених з військової служби, загальний страховий стаж?
Строк військової служби зараховується до загального страхового стажу.
Зарахування періодів військової служби до страхового стажу провадиться
шляхом надання державних дотацій з відповідних бюджетів Пенсійному
фонду. Отже, строк проходження військової служби враховується при
нарахуванні пенсій за віком та в інших випадках відповідно до Закону
України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
37. Чи входить військова служба до стажу державної служби?
Військова служба є особливим видом державної служби, вона покладає на
громадян ті чи інші обов'язки, визначені чинним законодавством права і
свободи та їх обмеження. Відповідним чином врегульовано і терміни
перебування на військовій службі, які в повному обсязі зараховуються до
державної служби.
38. Які соціальні виплати передбачені чинним законодавством для осіб,
звільнених з військової служби, за рахунок яких джерел та якими
органами здійснюється виплата?
Основні соціальні виплати наведено у таблиці:
| Соціальна виплата |
Нормативно-правовий акт |
Джерело виплати |
Орган, що і дійсним виплату |
| Пенсія |
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з
військової служби, та деяких інших осіб" |
Державний бюджет |
Пенсійний фонд України |
| Допомога на поховання пенсіонера в розмірі три м ісячної пенс ії, але не
менше п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати |
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з
військової служби, та деяких інших осіб" |
Державний бюджет |
Пенсійний фонд України |
| Одноразова грошова допомога членам сім"ї померлого пенсіонера із
числа військовослужбовців |
Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.92 № 393 "Про
порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій..." |
Державний бюджет |
Пенсійний фонд України |
Допомога при звільненні військовослужбовця (крім військовослужбовців
строкової служби) без права на пенсію
|
Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.92 № 393 '"Про
порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій..." |
Державний бюджет
|
Військова частина (установа)
|
| Одноразова грошової допомоги при звільненні зі служби на пенсію |
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з
військової служби, та деяких інших осіб"
|
Державний бюджет
|
Військова частина (установа)
|
| Щомісячна грошова допомога в розмірі окладу за військовим (спеціальним)
званням особам, які звільнені зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку
із скороченням штатів або
проведенням організаційних заходів без права на пенсію |
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з
військової служби, та деяких інших осіб"
|
Державний бюджет |
Військова частина (установа) |
| Державна соціальна допомога на догляд інвалідам, які не мають права на
пенсію |
Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають
права на пенсію, та інвалідам"
|
Державний бюджет
|
Пенсійний фонд України, органи соціального захисту |
Компенсація військовослужбовцям, які стали інвалідами, а також членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання
військової служби у складі Миротворчих Сил ООН
|
Постанова Кабінету Міністрів України від 05.05.94 № 290 "Про
затвердження Положення про порядок виплати компенсаційних сум
військовослужбовцям, які стали інвалідами, а також членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання
обов'язків військової служби у складі Миротворчих СилООН" |
Державний бюджет
|
Пенсійний фонд України
|
| Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), поранення
(контузії, травми, каліцтва) або інвалідності військовослужбовця,
військовозобов’язаного та резервіста |
Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та
членів їх сімей”
|
Державний бюджет
|
Військова частина (установа) |
| Щомісячна допомога особам, звільненим з військової служби, які не мають
права на пенсію, на період працевлаштування |
Закон України “Про державні гарантії соціального захисту
військовослужбовців, які звільняються із служби у зв’язку з реформуванням
Збройних Сил України, та членів їхніх сімей”
|
Державний бюджет
|
Військова частина (установа)
|
|
|
|
|
|
|
